Експериментально вивчено ангіопротекторні властивості регуляторного пептиду, одержаного з аорт великої рогатої худоби - пептидної фракції аорти - за умов моделювання різних видів атероартеріосклерозу та аутоімунного васкуліту. Визначено, що пептидна фракція аорти (ПФА) являє собою комплекс водорозчинних поліпептидів з молекулярною вагою до 10 кДа, вона відноситься до класу цитомедінів та реалізує процеси саморегуляції клітинних популяцій у тканинах, з яких її виділено. Встановлено, що застосування ПФА в дозі 0,12 мг/кг за експериментального перекисного атеросклерозу призводить до нормалізації ліпідного спектру крові, перекисних процесів, коагуляційного гемостазу, відновлення еластичного каркасу та стану клітинних елементів стінки аорти. У разі експериментального холестеринового атероартеріосклерозу введення ПФА в дозі 0,2 мг/кг викликає подібні ефекти. У стінці аорти відбувається зменшення накопичення холестерину. Відзначено, що за умов експериментального аутоімунного васкуліту застосування ПФА в дозі 0,2 мг/кг викликає нормалізацію вищезазначених показників крові та морфофункціонального стану стінки аорти, а також відновлюються функціональна активність і кількісне співвідношення лейкоцитів крові та відбувається зменшення гематогенної клітинної інфільтрації стінки аорти.

  Скачати повний текст

Показано, що введення алогенної кріоконсервованої плаценти (АКП) кроликам з експериментальним атеросклерозом на першому тижні призводить до нормалізації ліпідного обміну, вірогідного підвищення рівня естрадиолу в сироватці крові. На третій тиждень після введення АКП кількість "ліпіднавантажених" лейкоцитів у периферичній крові наближалась до контрольних показників, вірогідно знижувалась площа ураження аорти без стадії атерокальцинозу. Через 6 місяців введення АКП спричинювало неоваскуляризацію міокарда та відновлювало структурно-функціональну цілісність судинного ендотелію аорти.

  Скачати повний текст

Вперше проведено порівняльний аналіз будови стінки аорти та vasa vasorum аорти у випадку неускладненого атеросклерозу, аневризму черевної частини аорти (АЧЧА) та синдрому Леріша (СЛ). Вперше доведено, що у разі АЧЧА та СЛ відбуваються виражені типові дистрофічні зміни в усіх відділах стінки аорти, незалежно від наявності атеросклеротичних бляшок. Встановлено, що у випадку АЧЧА неоангіогенез супроводжується глибоким проникненням капілярів у середню оболонку стінки аорти, утворенням характерних щілинних і синусоїдних мікросудин; спостерігається утворення кіст у результаті деградації гладком'язових клітин та еластичних волокон. Досліджено, що у випадку переважають атрофічні зміни у середній оболонці, а у разі СЛ - потовщення внутрішньої оболонки стінки аорти у результаті розвитку м'язово-еластичної гіперплазії. Вперше з'ясовано, що в основі морфогенезу АЧЧА та СЛ лежать обумовлені хронічною гіпоксією відмінні від атеросклерозу різні за своїми проявами та локалізацією дистрофічні процеси.

  Скачати повний текст

Встановлено прямий вплив системного запалення та пов'язаного з ним оксидантного стресу на реактивність судинної стінки та здатність ендотелію модулювати судинний тонус, а також на атерогенний потенціал крові та вміст в ній ліпідів - холестерину (ХС) і тригліцеридів (ТГ), модифікованих ліпопротеїнами (ЛП). За умов експерименту вірогідно визначено, що головними механізмами проатерогенного впливу системного запалення є активація моноцитів і нейтрофілів і розвиток оксидантного стресу в плазмі крові. Показано, що антиатерогенні властивості фібратів, які широко застосовуються для лікування пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС), пов'язані не лише з їх ліпідкоригуючою дією, але в значній мірі зумовлені протизапальною активністю та здатністю попереджувати ефекти активації вільнорадикальних процесів, зокрема, атерогенну модифікацію ЛП та пошкодження судинної стінки.

  Скачати повний текст

Розроблено підходи до патогенетичного лікування гіпергомоцистеїнемії, базуючись на результатах вивчення ерадикації гелікобактерної інфекції хворих на хронічний атрофічний гастрит, асоційований з Helicobacter pylori на фоні атеросклерозу. З'ясовано, що перебіг H. pylori-асоційованого хронічного атрофічного гастриту на тлі найбільш розповсюдженої форми атеросклерозу - ішемічної хвороби серця - характеризується взаємообтяжливим впливом. Завдяки проведенню таким хворим антигелікобактерної терапії, яка передбачає використання рабепразолу, амоксіциліну, кларітроміцину, колоїдного субцитрату вісмуту одержано ерадикацію H. pylori у 86,9 % хворих. Виявлено, що запропонована терапія позитивно впливала на клінічну картину захворювання, у віддаленому періоді (через рік після закінчення курсу лікування) зменшувала запалення і атрофічні зміни слизової оболонки шлунка (СОШ). З'ясовано, що ця терапія сприяє позитивним змінам морфологічних показників СОШ і знижує рівень гомоцистеїну крові, що доводить про відновлення функціональної активності СОШ.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Визначено незалежні фактори, які пов'язані з величиною швидкості розповсюдження пульсової хвилі по артеріям еластичного та м'язевого типу. Доведено, що ефективна щодо зниження артеріального тиску антигіпертензивна терапія протягом 6-ти місяців лікування сприяє достовірному зменшенню величини швидкості розповсюдження пульсової хвилі по артеріям еластичного та м'язевого типу незалежно від класу антигіпертензивного препарату. Встановлено, що під час прийому препаратів блокаторів рецепторів ангіотензину (лозартан) виявлено більш швидке та більш виражене достовірне зниження величини швидкості розповсюдження пульсової хвилі по артеріям еластичного та м'язевого типу, що не корелює зі ступенем зниження артеріального тиску.

  Скачати повний текст

Досліджено динаміку клінічних проявів, показників ліпідного та інших виглядів обміну у хворих на атеросклероз коронарних судин та судин нижніх кінцівок під час застосування лікувальної методики плазмообміну екстракорпорально модифікованою плазмою (ПОЕМП). Проведено комплексне обстеження 104 хворих на ішемічну хворобу серця та облітеруючий атеросклероз судин нижніх кінцівок. Визначено три групи порівняння відповідно до застосованого засобу лікування. Перша група - лікування з використанням засобу ПОЕМП, друга - комплексне лікування (ПОЕМП та ентеросорбція (ЕС)), третя - медикаментозна антиатеросклеротична терапія. Доведено: ПОЕМП є ефективним засобом лікування атеросклерозу, його ефективність щодо зменшення змісту атерогенних ліпопротеїдів перевищує ефективність медикаментозних засобів за елімінацією : холестерину (ХС) на 25,6%, тригліцериду (ТГ) на 40,8%, коефіцієнта атерогенності (КА) на 6%, циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) на 22,5%. Ефективність комбінованої еферентної терапії з використанням ПОЕМП та ЕС перевищує ефективність медикаментозних засобів за елімінацією: ХС на 46,6%, ТГ на 33,8%, КА на 10%, ЦІК на 52,5%.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена питанням атерогенезу і діагностики атерогенних дисліпідемій. Розвивається новий напрямок у рамках ліпідної теорії атеросклерозу на основі уявлення про ключову роль рідкокристалічних ліпідів у атерогенезі. Встановлено, що початок атеросклеротичного процесу асоційований з фазовим переходом ліпідів інтими з аморфного у рідкокристалічний стан; рідкокристалічні ліпіди артеросклеротичних уражень мають спонтанні електричні властивості, внаслідок чого здатні активувати клітинну проліферацію та ініціювати фіброз, що є суттю морфогенезу атеросклеротичної бляшки. Розроблено математичні моделі, що описують кристалохімічні властивості ліпідів. Дано інтерпретацію механізму посилення агрегації тромбоцитів (її I фази) при атерогенних дисліпідеміях. Запропоновано чутливий спосіб діагностики атерогенних дисліпідемій, що грунтується на визначенні здатності ліпідної фракції плазми крові до утворення рідкокристалічної фази.

  Скачати повний текст

Уперше у хворих на аортальний стеноз (АС) під час проведення аналізу особливостей гіпертрофії лівого шлуночка (ЛШ) вивчено значення кінцево-систолічної напруги стінок ЛШ, що дало змогу встановити наявність "неадекватного" характеру гіпертрофії у хворих з різним ступенем АС. Визначено варіанти порушення діастолічного наповнення ЛШ у випадку АС та обгрунтовано негативну прогностичну значущість псевдонормального типу трансмітрального кровотоку. На підставі даних клініко-ехокардіографічних зіставлень, а також даних динамічного проспективного спостереження встановлено незалежні чинники ризику розвитку стенокардії, клінічних проявів серцевої недостатності, синкопальних станів і життєнебезпечних порушень ритму та провідності серця.

  Скачати повний текст

Вперше встановлено особливості патогенезу атеросклерозу (АС) ураження судин у хворих на ревматоїдний артрит (РА) з наявністю метаболічного синдрому (МС). Вперше виявлено патогенетичний зв'язок між рівнем інсулінорезистентності (ІР) і проатерогенними змінами ліпідного профілю крові, показниками ПОЛ, ендотеліальною дисфункцією, рівнем лептин, адипонектин у пацієнтів з РА залежно від наявності МС і прогресування ІР на фоні системного запалення. Виявлено відсутність позитивного впливу базисної терапії на рівень ІР і дисліпідемії у пацієнтів з РА. Патогенетично обгрунтовано доцільність застосування в комплексі лікування хворих на РА з наявністю МС та АС ураження судин аторвастатину, який виявляє не тільки гіполіпідемічний, але також і протизапальний та інсуліносенситизувальний ефекти.

  Скачати повний текст

Проведено оцінювання різних ланок природженого та набутого імунного нагляду в хворих на бронхіальну астму (БА) та системний васкуліт (СВ) залежно від наявності чи відсутності еозинофільного синдрому (EC). Поглиблено вивчено різні патогенетичні імунологічні механізми розвитку БА та СВ на тлі EC, пов'язані з гіперпродукцією IgE, циркулюючих імунних комплексів та антинейтрофільно-цитоплазматичних антитіл. Вперше проаналізовано вплив поєднання декількох імунопатологічних синдромів на формування клінічних та імунологічних змін у хворих на БА та СВ з EC. Вперше охарактеризовано клінічні, імунологічні та морфологічні особливості синдрому Чардж-Стросса (СЧС) залежно від ступеня тяжкості еозинофілії. Вперше розроблено математичну модель імунологічних факторів ризику розвитку СЧС у хворих на БА та СВ на тлі еозинофілії, що надалі дозволяє визначати тактику ведення таких хворих і необхідність раннього призначення в них протизапальної та базової терапії.

  Скачати повний текст

Доведено ефективність включення до комплексного лікування хворих на атеросклероз препарату кварцетину та настойки ехінацеї або їх поєднання. Встановлено, що препарати мають позитивний вплив на показники ліпідограми, зменшують прояви реактивно-запального синдрому, нормалізують імунограму та знижують надмірну активацію моноцитів/макрофагів - основних учасників атерогенезу.

  Скачати повний текст

Вперше встановлено, що група хворих на гіпертонічну хворобу, асоційовану з патологією екстракраніальних артерій, характеризується вірогідно більш високим рівнем гомоцистеїну та збільшенням атерогенного потенціалу плазми крові у порівнянні з хворими на гіпертонічну хворобу ІІ ст. Доведено, що у хворих на гіпертонічну хворобу, асоційовану з патологією екстракраніальних артерій, гіпергомоцистеїнемія відіграє важливу роль у процесах васкулярного ремоделювання та призводить до вірогідного зниження об'ємної швидкості мозкового кровотоку порівняно з практично здоровими особами та хворими на гіпертонічну хворобу ІІ ст. Відзначено, що призначення комбінованої протигіпертензивної та гіполіпідемічної терапії окрім наявності адекватного гіпотензивного ефекту є високоефективним способом корекції гіпергомоцистеїнемії та дисліпідемії, а також об'ємної швидкості мозкового кровотоку переважно у хворих на гіпертонічну хворобу, асоційовану з оклюзійно-стенотичними ураженнями екстракраніального відділу брахіоцефальних артерій.

  Скачати повний текст

Представлені дослідження по ефективності дециметровохвильової терапії, вуглекислих ванн, медикаментозних засобів в медичній реабілітації хворих неспецифічним аортоартеріїтом черевного відділу. Показано, що застосування запропонованих комплексів здійснює однонаправлену позитивну патогенетичну дію різного ступеня вираженості. Покращуються характеристики стану стінки черевної аорти, магістрального та регіонального кровотоку за даними ультрахвильового сканування, доплерографії, реовазографії і гепатографії. Це з'ясовує механізми досягнення ремісії досліджуваного захворювання.

  Скачати повний текст

Визначено характерні варіанти макроскопічної картини аневризм за умов медіанекрози аорти. Встановлено, що розшарування та розрив аорти виникає у випадку медіанекрозу без попередньої дилатації судинного просвіту. Описано комплекс патоморфологічних проявів, характерних для медіанекрозу аорти. Доведено, що один патологічний процес захоплює аорту на всьому протязі та її гілки, а в різних частинах судиної стінки спостерігаються однотипні зміни, але на різних стадіях розвитку цього процесу. Вперше на на підставі результатів морфологічного і спектрографічного досліджень запропоновано гіпотезу механізму розвитку патологічного процесу у випадку медіакрозу аорти. З'ясовано, що токсичний вплив ксенобіотиків, зокрема, кадмію, на гладко-м'язові клітини призводить до зниження продукції елементів екстрацелюлярного матриксу - еластину та до вакуольної дистрофії гладко-м'язових клітин з накопиченням глікозаміногліканів. Доведено, що фізіологічна концентрація еластаз за умов альтерації гладко-м'язових клітин призводить до вогнищевого еластолізу за умови відсутності фізіологічної регенерації з наступним формуванням кістоподібних порожнин, що створює передумови для розриву та розшарування стінки аорти в момент критичних змін гемодинаміки.

  Скачати повний текст

Встановлено особливості синдрому метаболічних розладів під час порушення мезентеріального кровотоку атеросклеротичного генезу (за даними кольорової допплероультрасонографії) шляхом визначення морфофункціонального стану еритроцитів, вираженості порушень процесів гемокоагуляції, фібринолітичної та протеолітичної активності плазми крові, стану процесів вільнорадикального окиснення ліпідів, протирадикального захисту, порушення вуглеводного обміну, в тому числі на рівні мембранного травлення шляхом проведення тесту навантаження лактозою. Розроблено діагностичні критерії (за допплерографічними показниками) порушень прохідності черевного стовбура та верхньої мезентеріальної артерії з використанням провокаційного (навантажувального) вуглеводного тесту. Запропоновано метод скринінгового відбору хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) з підозрою на судинну патологію кишечнику для подальшого допплерографічного підтвердження діагнозу атеросклерозу мезентеріальних артерій. Обгрунтовано необхідність призначення інгібітора ангіотензинперетворюючого ензиму еналаприлу малеату хворим на атеросклероз мезентеріальних артерій.

  Скачати повний текст

Вивчено роль аліментарного ліпідного фактора у розвитку найважливіших патогенетичних механізмів атеросклерозу - порушень метаболізму ліпідів, ліпопротеїнів (ЛП) та глюкози, активації системного запалення й оксидативного стресу, атерогенної та імуногенної модифікації ЛП крові. На підставі результатів клініко-експериментальних досліджень установлено роль і механізми дії аліментаринх ліпідів як фактора розвитку системних порушень, які мають проатерогенну спрямованість і зумовлюють розвиток атеросклерозу. Установлено, що гостре ліпідне навантаження має самостійну проатерогенну дію, основою якої є активація системного запалення й оксидативного стресу з розвитком інсулінорезистентності (ІР) та модифікацією ЛП, головним чином - ліпопротеїнів дуже низької щільності. Показано, що у хворих на ішемічну хворобу серця, а також у кролів, яких тривалий час утримували на дієті, забагаченій ліпідами, різко знижується толерантність до екзогенних ліпідів, що зумовлює зростання патогенетичної значимості їх надлишкового споживання як фактора прогресування атеросклерозу та розвитку його клініних проявів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст