Уперше у мешканців Львівщини вивчено поширенність поєднання дуоденогастрального (ДГР) і гастроезофагеального (ГЕР) рефлюксів з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки (ВХДК). Виявлено підвищення кількості випадків такого поєднання в останні 10 років удвічі. Установлено, що наявність ДГР і ГЕР у хворих на ВХДК не впливає на ефективність ерадикації Hp-інфекції та загоєння дуоденальних виразок за умов використання потрійної антигелікобактерної терапії (АГТ) (блокатора водневої помпи (БВП) і двох антибіотиків) та модифікованої АГТ (БВП, колоїдного вісмуту та/або урсодезоксихолевої кислоти (УДХК)), а також встановлено позитивний ефект підтримувальної терапії протягом 4-х тижнів (омепразолу з ломперидоном або омепразолу з домперидоном і УДХК) на ці показники. На підставі результатів комплексного дослідження хворих на ВХДК у поєднанні з ДГР і ГЕР вивчено особливості клініки, дані ендоскопії та кислотно-лужного стану верхніх відділів травного каналу, інфікованість слизової оболонки шлунка таких хворих Helicobacter pylori, ефективність загоєння ерозивно-виразкових уражень і ерадикації гелікобактерної інфекції за різних режимів лікування. Розроблено пріоритетний оригінальний метод одночасного виявлення ДГР і ГЕР у хворих на ВХДК, який полягає у вимірюванні pH окремо вмісту шлунка і стравоходу за допомогою pH-мікрозонда.

  Скачати повний текст

Розроблено підходи до патогенетичного лікування гіпергомоцистеїнемії, базуючись на результатах вивчення ерадикації гелікобактерної інфекції хворих на хронічний атрофічний гастрит, асоційований з Helicobacter pylori на фоні атеросклерозу. З'ясовано, що перебіг H. pylori-асоційованого хронічного атрофічного гастриту на тлі найбільш розповсюдженої форми атеросклерозу - ішемічної хвороби серця - характеризується взаємообтяжливим впливом. Завдяки проведенню таким хворим антигелікобактерної терапії, яка передбачає використання рабепразолу, амоксіциліну, кларітроміцину, колоїдного субцитрату вісмуту одержано ерадикацію H. pylori у 86,9 % хворих. Виявлено, що запропонована терапія позитивно впливала на клінічну картину захворювання, у віддаленому періоді (через рік після закінчення курсу лікування) зменшувала запалення і атрофічні зміни слизової оболонки шлунка (СОШ). З'ясовано, що ця терапія сприяє позитивним змінам морфологічних показників СОШ і знижує рівень гомоцистеїну крові, що доводить про відновлення функціональної активності СОШ.

  Скачати повний текст

Виявлено новий механізм розвитку вторинного імунодефіцитного синдрому у разі гастродуоденальних уражень у хворих за екологічно несприятливих умов. Визначено, що зовнішній радіаційний вплив і тривалий контакт з важкими металами призводять до розвитку дистрес-синдрому, в основі якого лежить мінеральний дисбаланс з посиленням фізичної активності, головним чином, важких металів, що вторинно зумовлює пригнічення функціональної активності імунокомпетентних клітин. Встановлено кореляційні залежності між виявленими змінами інтенсивності рентгенофлюоресценції макро- та мікроелементів крові та порушеннями імунітету як двох ланок у ланцюзі розвитку дистрес-синдрому в ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС і робітників акумуляторного виробництва з гастродуоденальними захворюваннями. Розроблено спосіб корекції мінерального та імунного дисбалансу з використанням ультрафонофорезу трилону Б. Відзначено позитивну динаміку патологічного процесу завдяки усуненню дистрес-синдрому за рахунок нормалізації фізичної активності макро- та мікроелементів крові, а також клітинного та гуморального імунітету, що доведено результатами статистичного аналізу.

  Скачати повний текст

Уперше вивчено поєднаний вплив на гастродуоденальний відділ (ГДВ) малих концентрацій сполук хрому та Hp. Установлено, що зі збільшенням професійного стажу (ПС), незалежно від статі, зростає концентрація хрому в крові та сечі. Доведено, що зі збільшенням ПС та з віком спостерігаються гіпосекреція, гіпоацидність, значне зниження захисних та різка активація агресивних властивостей шлункового соку, що є більш вираженим у випадку виразкової хвороби (ВХ) у фазі неповної ремісії. Виявлено, що основними чинниками зниження секреторної функції шлунка є ПС роботи за умов контакту зі сполуками хрому та вік хворих. Уперше визначено, що ВХ та хронічний гастродуоденіт (ХГД), асоційовані з Helicobacter pylori (Hp), у контактуючих зі сполуками хрому мають певні клінічні особливості (періодичні болі в епігастрію, малосимптомний початок захворювання, часті шлунково-кишкові кровотечі за умов ВХ - у 51,4 % хворих, що мають прямо пропорційну залежність від ПС, не характерною є сезонність загострень і обтяжена спадковість). За одночасної дії сполук хрому та Hp виявлено високу ступінь обсіменіння Hp, атрофічні зміни більш виражені у контактуючих зі хромом, причому у хворих з атрофічними гастритами зростає частота фіброзування слизової оболонки шлунка (СО Ш), а також частіше розвиваються хронічні атрофічні гастрити з "перебудовою" СО за кишковим типом зі збільшенням ПС роботи, з наростанням атрофічних змін в антральному відділі шлунка частіше виявляється інфекція Hp у слизовій тіла шлунка. Це дає підставу робити висновок щодо синергізму двох несприятливих агентів. Уперше доведено ефективність запропонованої методики лікування ВХ та ХГЛ зі включенням антидотної терапії, антиоксиданта, ентеросорбента та потрійної схеми лікування (два антибактеріальних препарати та "Омепразол").

  Скачати повний текст

Вивчено обмін заліза та стану антиоксидантного захисту у хворих на хронічні гастрити (ХГ). Виявлено активацію перекисного окислення ліпідів і пригнічення антиоксидантної системи, прояв яких зростає з віком, залежить від поширення запальних і деструктивних процесів у слизовій оболонці шлунка, їх активності, типу гастриту, фази захворювання та наявності супутнього залізодефіцитного стану. Обгрунтовано необхідність призначення антиоксидантів під час лікування ХГ. Доведено, що H. pylori впливає на метаболізм заліза в організмі та є важливим чинником патогенезу залізодефіцитних станів, за цього виявляється вірогідно нижчий вміст гемоглобіну, сироваткового заліза та феритину у хворих на Hp-асоційований ХГ. Виявлено зворотний кореляційний зв'язок між титром антигелікобактерних IgG та показниками обміну заліза.

  Скачати повний текст

Досліджено клінічну картину гастродуоденопатій, індукованих нестероїдними протизапальними препаратами у взаємозв'язку з особливостями патогенезу за показниками прозапальної ланки цитокінового профілю, інтенсивності процесів ПОЛ - АОЗ, ступеня інвазії слизової оболонки шлунка Helicobacter pylori під впливом різних лікувальних комплексів. Зазначено, що дані зміни вірогідно співвідносяться з виразністю запального процесу в слизовій оболонці гастродуоденальної зони і ступенем персистенції Helicobacter pylori. Досліджено стан прооксидантно-антиоксидантної системи у хворих з даною патологією. Встановлено підсилення процесів перекисного окиснення ліпідів, що характеризується збільшенням вмісту в сироватці крові малонового диальдегіду та дієнових кон'югатів на тлі декомпенсації системи антиоксидантного захисту, що проявляється зниженням рівня насичення трансферину залізом і незначним підвищенням активності церулоплазміну. Вперше застосовано альтан і синглетно-кисневу терапію у хворих з гастродуоденопатіями, індукованими нестероїдними протизапальними препаратами. Доведено, що комплексне лікування сприяє корегуванню порушень прозапальної ланки цитокінового профілю, окисно-відновних процесів і покращує репаративні процеси.

  Скачати повний текст

Досліжено питання підвищення ефективності діагностики та лікування хронічного гастриту на тлі дуоденогастрального рефлюксу (ДГР) за наявності Helicobacter pylory. Установлено особливості клінічного перебігу, ендоскопічної та морфологічної картини слизової оболонки шлунка (СОШ), кислотопродукувальної функції шлунка, зрушень показників гуморальної ланки імунітету, місцевого захисту та цитокінового профілю крові у хворих на хронічний гастрит на тлі ДГР залежно від асоціації з Helicobacter pylory, ступеня вираженості ДГР і запально-атрофічних процесів у СОШ. Обгрунтовано доцільність включення альтану до комплексного лікування хворих на хронічний гастрит на фоні ДГР шляхом позитивного впливу на функціональний стан шлунка, показники імунного статусу, що сприяло регресії клініко-ендоскопічних проявів захворювання.

  Скачати повний текст

Встановлено, що у хворих на ревматоїдний артрит (РА) на фоні лікування нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗП) є характерним формування запально-дистрофічних і ерозивно-виразкових уражень слизової оболонки (СО) шлунка та дванадцятипалої кишки. Показано, що ці ураження протікають атипово з ослабленням маніфестності клінічних проявів та є резистентними до лікування. На їх перебіг суттєво впливає інвазія пілоричних хелікобактерій (НР), які у даних пацієнтів здебільшого володіють підвищеними токсигенними властивостями за рахунок індукції синтезу антитіл до НР, з'єднаних з IgG, та наявністю в геномі бактерії ланок, відповідальних за продукцію CagA та VacA. Обгрунтовано підходи до лікування ГДП, обумовлених вживанням НПЗП залежно від стану кислотоутворювальної функції шлунка та наявності НР. За НР-позитивних форм ГДП запропоновано використовувати "потрійну" антихелікобактерну терапію в поєднанні з блоківниками кислотності (фамотідин, омепразол, ланзапрозол), НР-негативних форм - протизапальну та цитопротекторну терапію (колоїдний субцитрат вісмуту, вентер).

  Скачати повний текст

Висвітлено результати клінічних, лабораторно-інструментальних досліджень хворих на ревматоїдний артрит (РА). Докладно вивчено зв'язки клініко-патогенетичних варіантів перебігу РА з імунологічними, мембранодеструктивними, сполучнотканинними змінами, із рівнем ендогенної інтоксикації; клінічні та ендоскопічні характеристики уражень слизової оболонки гастродоуденальної зони та фактори, що їх спричинили. Наведено патогенетичне обгрунтування застосування ентеросорбції в лікуванні хворих на РА з метою посилення ефекту базової терапії та зниження дози нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) для профілактики ятрогенного ураження слизової оболонки гастродоуденальної зони, викликаного даними препаратами. Доведено профілактичний та лікувальний вплив цитотеку на слизову оболонку гастродуоденальної зони у разі застосування терапії НПЗП. Розроблено диференційований підхід до застосування ентеросорбенту залежно від ступеня активності запального процесу та цитотеку залежно від ендоскопічної картини ураження слизової оболонки ГДЗ.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Обгрунтовано та вирішено проблему нового підходу щодо використання вуглекислої, борної гідрокарбонатної натрієвої мінеральної води (МВ) середньої мінералізації Поляна Квасова для підвищення ефективності лікування хворих з поєднаною патологією органів гастродуоденальної зони та сечовими діатезами, нефролітіазом, хронічним пієлонефритом. Доведено, що курс питного прийому МВ Поляна Квасова сприяє покращанню клінічного перебігу основного та супутніх захворювань, нормалізації функціонального стану органів гастродуоденальної зони та нирок, параметрів кислотно-лужної рівноваги сечі та крові у більшості хворих. Для певної категорії хворих визначено ефективність лікування протягом короткого курсу (12-ти днів).

  Скачати повний текст