Вперше виділено особливості клінічних проявів і функціональних порушень підшлункової залози (ПЗ) за біліарного хронічного панкреатиту (ХП) у поєднанні з ожирінням. Оптимізовано ультразвукову діагностику біліарного ХП у хворих з ожирінням. Проаналізовано порушення ліпідного спектру крові та функціонального стану печінки за даної поєднаної патології. Розроблено новий підхід до лікування біліарного ХП на фоні ожиріння з використанням мультинутрієнтних функціональних комплексів (МНФК) "Grinization". Вперше доведено ефективність диференційованого лікування ХП у хворих з ожирінням на підставі включення до комплексної терапії МНФК "Grinization" з урахуванням типу функціональних порушень ПЗ і особливостей сонографічних проявів захворювання.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний аналіз впливу супутнього хронічого панкреатиту (ХП) на перебіг ішемічної хвороби серця (ІХС). Наведено комплексну оцінку впливу лікування, спрямованого на усунення ХП, на ішемічні, аритмічні та гемодинамічні показники у хворих на ІХС, досліджено жирнокислотний спектр та рівні пептидів у плазмі. Вперше показано, що ХП обтяжує перебіг ІХС не лише під час активності запального процесу в підшлунковій залозі (ПЗ), але й у період фази ремісії ХП, що проявляється у збільшенні кількості епізодів ішемії, порушень серцевого ритму та пригніченні насосної функції серця. Встановлено, що під час загострення ХП у хворих на ІХС в сироватці крові підвищується рівень Е1, що може бути одним з патогенетичних механізмів погіршення перебігу ІХС. Проведено комплексний аналіз впливу Н2-гістаміноблокаторів та інгібіторів протонової помпи на показники ішемії, аритмії, постпрандіальної гемодинаміки, жирнокислотний спектр мембран еритроцитів та ліпопротеїнів, рівнів Е1 та вазоінтестинального пептиду (ВІП) у хворих на ІХС за супутнього ХП. Вперше встановлено, що жирнокислотний склад мембран еритроцитів у хворих на ІХС за супутнього ХП сприяє прогресуванню атеросклерозу та ІХС і мало змінюється після лікування ХП.

  Скачати повний текст

Уперше з урахуванням результатів сучасних методів обстеження, зокрема, встановлення рівня FGF basic та інтерлейкіну-6 (ІЛ-6) у сироватці крові, визначення стану вегетативного забезпечення, вивчення стану перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) і антиоксидантного захисту (АОЗ) установлено клініко-патогенетичні особливості перебігу різних форм хронічного панкреатиту (ХП) є виражений дисбаланс вегетативної регуляції. На підставі встановлених нових закономірностей формування і перебігу різних форм ХП обгрунтовано, розроблено й апробовано диференційований підхід до комплексної терапії цього захворювання з використанням парацетамолу.

  Скачати повний текст

Патогенетично, клінічно та економічно обгрунтовано необхідність змін в стратегії діагностики, лікування та профілактики ЗНПЗ.

  Скачати повний текст

Вивчено поширеність випадків хронічного панкреатиту (ХП) серед хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС). Виявлено залежність перебігу захворювання від етіологічних чинників панкреатиту. Визначено стан медіаторів системи запалення, зміни показників перекисного окиснення ліпідів та активності системи антиоксидантного захисту. Досліджено порушення клітинної та гуморальної ланок імунітету у даної категорії хворих. Встановлені біохімічні зміни у хворих на панкреатит на тлі ІХС, стабільної стенокардії II функційного класу відповідали таким змінам у хворих на ізольовану ІХС, стабільну стенокардію III функційного класу, що може негативно впливати на перебіг ІХС, сприяти прогресуванню стенокардії. Доведено клініко-лабораторну ефективність запропонованих методів лікування: фамотидин, пентоксифілін, креон, пролонговані форми нітросорбіду - для хворих на ХП на тлі ІХС, додатково - прополін - у разі алкогольного ХП, фраксипарин і ноотропіл - за умов ішемічного ХП, амізон - у випадку цитомегаловірусного ХП.

  Скачати повний текст

Комплексно вивчено стан процесів перекисного окиснення ліпідів та окисної модифікації білків, системи гемостазу, протеолітичної активності плазми крові, а також рівень прозапальних цитокінів, експресії CD95 на периферичних лімфоцитах у хворих на хронічний панкреатит (ХП) із супутньою ішемічною хворобою серця (ІХС) з метою встановлення невідомої раніше залежності між клінічними проявами, метаболічними змінами та станом системи гемостазу в даної групи хворих для розробки нового способу діагностики, прогнозу та диференційованого підходу до лікування ХП з супутньою ІХС. Доведено, що включення до комплексного лікування ербісолу та кверцетину у даних хворих сприяє більш швидкій нормалізації метаболічних змін та порушень системи гемостазу.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено основні патогенетичні ланки розвитку L-аргінін-індукованого гострого експериментального панкреатиту (ГЕП) з метою розробки нових методів діагностики та профілактики гострого панкреатиту (ГП). Показано, що зростання концентрації фактора некрозу пухлини альфа у крові щурів з L-аргінін-індукованим ГЕП є раннім показником, який можна використовувати для ранньої діагностики панкреатиту за клінічних умов. Виявлено, що блокування синтезу окису азоту завдяки застосуванню NG-нітро-L-аргініну дозозалежно нормалізує показники функціональної системи протеолізу й активність ферментів підшлункової залози (ПЗ) у крові, а також нівелює макро- та мікроскопічні зміни у тканинах ПЗ. Відзначено, що одержані дані є експериментальним обгрунтуванням можливого клінічного застосування інгібіторів синтезу окису азоту з метою профілактики ГП, а застосування вільної та ліпосомальної форм даларгіну є ефективним за всіма параметрами, які тестувалися, що є обгрунтуванням доцільності вживання даларгіну з профілактичною метою за ГП. Установлено, що профілактична дія даларгіну тривала впродовж 30 хв., а його ліпосомальної форми - 72 год., до відтворення L-аргінін-індукованого ГЕП. За результатами дослідження з'ясовано, що застосування вільної та ліпосомальної форм даларгіну з лікувальною метою у разі L-аргінін-індукованого ГЕП також сприяє нормалізації макро- та мікроскопічних змін у тканинах ПЗ. За цього ефективність ліпосомальної форми даларгіну у 1,5 рази була більш високою щодо вільної форми пептиду. Зроблено висновок щодо доцільності використання даного препарату у комплексі профілактичних і лікувальних заходів у разі ГП за клінічних умов.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано використання раннього ентерального харчування у хворих на тяжку форму гострого пакретатиту (ГП) та оцінено його вплив на перебіг захворювання. Удосконалено алгоритм надання діагностичної та комплексної лікувальної допомоги. За цього тяжкість ГП оцінювалась за шкалою Ranson та прогностичним індексом тяжкості (ПІТ), а динаміка загального стану - за шкалами APACHE II та SOFA, всмоктування в кишечнику - за екскрецією Д-ксилози, портальний кровообіг досліджувався на комп'ютерному реографі. Проведено морфологічні й імуногістохімічні дослідження слизової оболонки дванадцятипалої кишки, за їх результатами підтверджено можливість травлення у ранній період захворювання. Запропоновано лікувально-діагностичний алгоритм, протокол проведення зондового харчування, спосіб лапароцентезу та пристрій для його виконання. Доведено, що за умов проведення раннього ентерального харчування покращуються всмоктувальна та моторна функції кишечнику, нормалізується портальний кровообіг, скоріше відновлюється білковий склад сироватки крові, наявна позитивна динаміка інтоксикації та загального стану хворих. Установлено, що застосування розробленого алгоритму лікування хворих на тяжку форму ГП призвело до зменшення кількості гнійно-септичних ускладнень з 29,03 % до 20 % та летальності - з 19,35 % до 13,33 %.

  Скачати повний текст

Наведено результати позитивного впливу елекромагнітного випромінювання надвисокої частоти та тіотріазоліну на патогенетичні ланки хронічного панкреатиту, а саме клітинний і гуморальний імунітет, перекисне окислення ліпідів та антиоксидантний захист. Обгрунтовано імунологічні та біохімічні критерії щодо їх застосування. Порівняно із загальноприйнятими методами лікування запропонована терапія сприяла більш повному і прискореному зворотньому розвитку основних клініко-лабораторних проявів загострення захворювання шляхом зменшення виразності імунних та метаболічних порушень і, як наслідок - скороченню терміну перебування хворого у стаціонарі з 24,6+-1,13 до 18,42+-0,71 ліжко-днів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розроблено нові підходи до інтенсивної терапії хворих з ускладненим перебігом некротичного панкреатиту для поліпшення результатів їх лікування. Наведено результати ретроспективного та проспективного аналізу перебігу захворювання, а також ефективності проведеної терапії у 108 хворих на некротичний панкреатит. Вперше у клінічній практиці доведено можливість та оцінено ефективність застосування раннього ентерального харчування у комплексному лікуванні хворих на інфікований некроз підшлункової залози, перебіг якого ускладнився розвитком локалізованого та дифузного перитоніту, абсцесів та флегмони заочеревинної порожнини. Виявлено тенденцію до зниження загальної частоти розвитку післяопераційних ускладнень. Доведено, що для об'єктивної оцінки тяжкості стану хворих на некротичний панкреатит поряд з клінічними, лабораторними та інструментальними методами дослідження доцільно використовувати прогностичну шкалу APACHE ІІ, яка дозволяє оцінити тяжкість стану йефективність проведеної терапії. Досліджено високу сорбційну активність неорганічної мінеральної сполуки - сапоніту щодо багатьох патогенних мікроорганізмів та оцінено ефективність його застосування у водному середовищі та в організмі теплокровних тварин. Комплексне лікування хворих з ускладненим перебігом некротичного панкреатиту, яке включало активну хірургічну тактику, антибактеріальну терапію, раннє ентеральне харчування та інші методи інтенсивної терапії, дозволило знизити загальну летальність для даної категорії хворих до 25,3 %.

  Скачати повний текст

Удосконалено методи діагностики гнійно-септичних ускладень та оптимізації вибору антибіотиків для попередження інфекційних ускладнень гострого панкреатиту (ГП). Зазначено, що за даних умов чутливість становить 88 %, а специфічність - 94 %. Показано, що рання масивна інфузійна терапія у комплексі заходів запобігання панкреатичної інфекції дозволяє у 8 % випадків відмовитись від призначення антибіотиків. Доведено, що застосування карбапенемів для стартової антибактеріальної терапії спряє зниженню пізньої летальності у хворих з важким перебігом ГП.

  Скачати повний текст

З'ясовано клінічні особливості, функціональні порушення, структурні зміни підшлункової залози (ПЗ) у хворих на постгастрорезекційний хронічний панкреатит (ПХП) з супутнім хронічним необструктивним бронхітом (ХНБ). Доведено, що за поєднаної патології високою є частота зовнішньосекреторної недостатності ПЗ (84,7 % випадків). За умов ПХП з супутнім ХНБ домінує гіпоферментація, а як найчастіший тип панкреатичної секреції є гіпосекреторний. У хворих з поєднаною патологією більше, ніш, ніж за половини випадків має місце зниження шлункової секреції, у третині випадків виявляють слабко виявлені передракові зміни слизової оболонки шлунка (СО). Хелікобактеріоз діагностовано у 53,8 % хворих. Проаналізовано взаємозв'язки між клінічними, функціональними та сонографічними даними у хворих з поєднаною патологією та виділено два основні варіанти патогенезу ПХП з супунім ХНБ. Доведено, що за ПХП на фоні ХНБ часто формується біліарний склад і конкремент у жовчному міхурі. Одержано дані щодо в'ялого торпідного перебігу ХНБ з супутнім ПХП. Доведено ефективність комбінації антигомотоксичних препаратів у лікуванні поєднаної патології.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано засоби підвищення якості діагностики та ефективності лікування хворих на хронічний панкреатит у поєднанні з хронічним необструктивним бронхітом на підставі уточнення уявлень щодо впливу змін цитокінової ланки, порушень кальцієвого та ліпоперекисного гомеостазу на особливості перебігу захворювання. Встановлено, що хронічний необструктивний бронхіт у стадії ремісії суттєво не впливає на клінічні ознаки хронічного панкреатиту, але сприяє поглибленню порушень з боку біохімічних та імунологічних показників, що свідчить про взаємообтяжливість захворювань. Виявлено, що глибина та напрямок змін показників цитокінової ланки, кальцієвого та ліпоперекисного гомеостазу залежать від характеру патологічного процесу у підшлунковій залозі. Запропоновано диференційні підходи щодо розробки терапевтичних заходів з урахуванням характеру змін підшлункової залози. Доведено клініко-лабораторну ефективність додаткового включення до базисної терапії міакальцику та даларгіну за переважання запалення, а в разі домінування фіброзних змін тканини залози обгрунтовано доцільність застосування пентоксіфіліну.

  Скачати повний текст

Удосконалено спосіб оцінки важкості стану хворих на гострий панкреатит (ГП) з використанням оригінальної системи APACHE II шляхом її модифікації для прогнозування можливого перебігу ГП (неускладненого, ускладненого). Одержано дані щодо прогнозування частоти та кількості ускладнень ГП, частоти поліорганної дисфункції та летальних випадків. Розроблено спосіб оцінки перебігу ГП на підставі модифікованої системи APACHE II та з урахуванням величини розміру гіпертрофованих культивованих нейтрофілів. Проаналізовано вплив подовженої регіонарної епідуральної блокади на зміну клініко-лабораторних показників та частоту ускладнень, поліорганної дисфункції та летальних випадків у хворих на тяжкі форми ГП. За результатами аналізу обгрунтовано застосування подовженої регіонарної епідуральної блокади у комплексі інтенсивної терапії хворих на ГП.

  Скачати повний текст

Серед хворих інфікованість Helicobacter pylori виявлено в 86,5 % випадків. У пацієнтів виражено клінічні прояви, функціональні і структурні зміни підшлункової залози. Доведено, що Helicobacter pylori сприяє прогресуванню фібріозу і зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози. У хворих на хронічний панкреатит розвинуто ерозивно-виразкові зміни слизової гастродуоденальної зони, підвищено шлункову секрецію. У разі алкогольного панкреатиту виявлено кишкову метаплазію слизової шлунка. Розроблено схему антихелікобактерної терапії. Доведено, що дана схема сприяє зменшенню клінічних проявів захворювання, поліпшенню функціонального стану залози, зменшенню сонографічних симптомів панкреатиту. Здійснено порівняння даного методу лікування із загальновизнаним.

  Скачати повний текст

Досліджено питання покращання лікування гострого панкреатиту. На підставі клінічного та лабораторного обстежень 152 хворих на гострий панкреатит виявлено зміни у системі регуляції агрегатного стану крові, які характеризуються хронометричною гіпо- або гіпоперкоагуляцією. Додаткове включення до комплексної консервативної терапії гострого панкреатиту ентеросорбенту "Ентеросгель" і лазерного опромінення крові та підшлункової залози супроводжується покращанням самопочуття, суттєвим зменшенням інтоксикації організму, нормалізацією агрегатного стану крові, скороченням термінів лікування. Визначено позитивну динаміку змін характеру коагуляційного гемостазу та фібринолітичної активності плазми крові у хворих на гострий панкреатит після застосування лазерного випромінювання та ентеросгелю у консервативній терапії гострого панкреатиту. Обгрунтовано та розроблено метод комплексного консервативного лікування гострого панкреатиту з застосуванням лазероентеросорбції залежно від агрегатного стану крові. Запропонована методика лікування гострого панкреатиту є безпечною для хворих і не викликає ускладнень.

  Скачати повний текст

Досліджено питання покращання лікування динамічної кишкової непрохідності у разі гострого деструктивного панкреатиту (ГДП). На основі резултатів клінічного та лабораторного обстеження 152-х хворих на ГДП виявлено зміни у системі регуляції агрегатного стану крові, які характеризуються хронометричною гіпо- або гіперкоагуляцією. Установлено, що використання ентеросорбенту ентеросгелю на фоні комплексної терапії динамічної кишкової непрохідності у разі ГДП, а також застосування лазерного опромінення крові та підшлункової залози сприяє покращанню самопочуття, відновленню пасажу кишечнику, суттєвому зменшенню інтоксикації організму, нормалізації агрегатного стану крові, запобігає переходу асептичного панкреонекрозу в інфікований, зменшує кількість оперативних втручань і знижує летальність. Відзначено, що запропонована методика лікування динамічної кишкової непрохідності у разі ГДП є безпечною для хворих, не спричиняє ускладнень.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст