Вперше виділено особливості клінічних проявів і функціональних порушень підшлункової залози (ПЗ) за біліарного хронічного панкреатиту (ХП) у поєднанні з ожирінням. Оптимізовано ультразвукову діагностику біліарного ХП у хворих з ожирінням. Проаналізовано порушення ліпідного спектру крові та функціонального стану печінки за даної поєднаної патології. Розроблено новий підхід до лікування біліарного ХП на фоні ожиріння з використанням мультинутрієнтних функціональних комплексів (МНФК) "Grinization". Вперше доведено ефективність диференційованого лікування ХП у хворих з ожирінням на підставі включення до комплексної терапії МНФК "Grinization" з урахуванням типу функціональних порушень ПЗ і особливостей сонографічних проявів захворювання.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему оптимізації діагностики метаболічних порушень та їх корекції за артеріальної гіпертензії (АГ) та ожиріння на підставі дослідження послідовних рівнів функціонування адренергічної системи - на рівні перебудови стану адренорецепторів тромбоцитів і вторинного клітинного месенджера, характеру секреції лептину й інсуліну, змін у ліпідному, вуглеводному обмінах. Визначено роль цих чинників у формуванні ремоделювання міокарда. Виявлено особливості молекулярних механізмів реактивності адренорецепторів тромбоцитів у хворих на АГ залежно від рівня індексу маси тіла, різних типів ремоделювання лівого шлуночка. Доведено, що розвиток стану інсулінорезисцентності та гіперлептинемії є не тільки у хворих на АГ з супутнім ожирінням, а й у хворих на АГ з нормальною вагою. Виявлено взаємозв'язки між показниками адренорецепції тромбоцитів, рівнем лептину, індексом НОМА, антропометричними даними, ліпідним спектром, рівнем АТ, частотою виявлення метаболічного синдрому у хворих на АГ.

  Скачати повний текст

Встановлено, що на тлі лікуванням хворих на гіпертонічну хворобу з різним рівнем підвищення маси тіла комбінація лацидипіну з кандесартаном має перевагу в порівнянні з комбінаціями бісопрололу з індапамідом і фозіноприлу з гідрохлортіазидом стосовно корекції порушень вазоактивного пулу оксиду азоту на підставі підвищення активності e-NOS, протягом всього часу лікування, так і ефективності антиоксидантного впливу шляхом зниження рівня 8-ізопростану, через два місяця лікування. Визначено, що з приводу покращання функціонального стану ендотелію, на підставі зниження активності i-NOS комбінації лацидипіну з кандесарганом і фозіноприлу з гідрохлортіазидом має практично однаковий відсоток зниження, який за період лікування у стаціонарі поступається комбінації бісопрололу з індапамідом і перевищує останню комбінацію протягом двох місяців лікування.

  Скачати повний текст