Дисертацію присвячено проблемам клінічного прояву, діагностиці та хірургічного лікування поєднання ішемічної хвороби серця з патологією мітрального клапана. Селективна коронарографія була виконана 1041 хворому з патологією мітрального клапана. Значимі звуження вінцевих артерій (на 50,0% і більше просвіту судини) були виялені у 165 (15,9%) хворих. Незалежне поєднання ішемічної хвороби серця та набутих мітральних вад діагностовано у 137 (13,2%) хворих. Безсимптомний перебіг вінцевих уражень спостерігався у 83 (60,6%) хворих. Частота постінфарктної мітральної недостатності становила 28 (2,7%) випадків. Вивчено взаємозв'язок ішемічної хвороби серця і патології мітрального клапана, частоту виявлення такого поєднання та особливості клінічного прояву. На основі обстеження 83 (50,3%) оперованих хворих, які мали поєднання ішемічної хвороби серця з патологією мітрального клапана, пропонується комплексний підхід до хірургічного лікування та профілактики інтраопераційних ускладнень. Одномоментна корекція вінцевих уражень та мітральних вад виконана у 45 (27,3%) хворих. Аналіз результатів операцій дозволив визначити оптимальні варіанти хірургічної корекції та техніки захисту міокарда. Вивчені безпосередні й віддалені результати поєднання хірургії мітрального клапана з реваскуляризацію міокарда.

  Скачати повний текст

З метою підвищення ефективності діагностики функціональних порушень лівого шлуночка, особливо на ранніх етапах їх розвитку, у хворих з коронарогенною і некоронарогенною патологією міокарда шляхом використання розробленої системи променевого дослідження було обстежено 659 пацієнтів: 569 хворих на ішемічну хворобу серця і 90 - з некоронарогенною патологією міокарда. Дослідження містило: рентгенографію органів грудної порожнини, комп'ютерну томографію органів грудної порожнини, ліву вентрикулографію і коронарографію, ехокардіографію, радіонуклідну вентрикулографію і сцинтиграфію, електронну комп'ютерну томографію серця. На підставі результатів обстеження систематизовано рентгенологічну, ультразвукову, радіонуклідно-вентрикулографічну семіотику лівошлуночкової недостатності у хворих з патологією міокарда у залежності від характеру і поширеності процесу. На базі верифікації результатів дослідження з даними вимірювання тиску в лівих порожнинах серця визначена діагностична цінність рентгенологічної оцінки ступеня венозної гіпертонії малого кола кровообігу, ехокардіографічних і радіонуклідно-вентрикулографічних параметрів систолічної та діастолічної функції лівого шлуночка для виявлення його функціональних порушень у хворих з патологією міокарда. Розроблено комп'ютерно-томографічні критерії диференційної діагностики III ступеня венозної гіпертонії малого кола кровообігу, що виявляється інтерстиційним набряком легенів, та легеневої патології з дифузним підсиленням легеневого малюнку за рахунок інтерстиційного компоненту. Встановлено можливості рентгенографії органів грудної порожнини і радіонуклідної вентрикулографії в діагностиці ранньої стадії лівошлуночкової недостатності у вивчаємого контингенту осіб. На основі зіставлення даних рентгенографії і ехокардіографії визначено рентгенологічні критерії оцінки перебігу лівошлуночкової недостатності у хворих інфарктом міокарда і в цілому з патологією міокарда; встановлено залежність між ступенем венозної гіпертонії малого кола кровообігу і ехокардіографічними показниками геометрії і функціонального стану лівого шлуночка. Доведено, що вираженість функціональних порушень лівого шлуночка у пацієнтів з патологією міокарда детермінована поширеність процесу у серцевому м'язі і не залежить від нозологічної форми. За даними електронної комп'ютерної томографії серця підтверджена залежність функціонального стану лівого шлуночка у хворих ішемічною хворобою серця від рівня міокардіальної перфузії. Визначені показники рентгенологічного, ультразвукового досліджень серця, радіонуклідної вентрикулографії, найбільш значущі у діагностиці функціональних порушень лівого шлуночка у хворих з коронарогенною і некоронарогенною патологією міокарда; розроблена тактика променевого обстеження даного контингенту осіб з метою виявлення лівошлуночкової недостатності.

  Скачати повний текст

Представлені результати клініко-ангіографічних обстежень і хірургічного лікування ІХС у 219 хворих. Визначена хірургічна тактика та вдосконалена методика проведення оперативного лікування непрямою реваскуляризацією міокарда у випадках дифузного ураження коронарних артерій. Вивчені безпосередні й віддалені результати хірургічного лікування хворих після непрямої реваскуляризації та резекції кардіальних гілок зірчастого вузла.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено анатомо-гемодинамічні та клінічні особливості аномалій серця з функціонально єдиним шлуночком і наведено системи хірургічного лікування хворих з даною патологією. Розроблено програму діагностичного обстеження хворих з аномаліями серця з функціонально єдиним шлуночком і оптимізовано хірургічну стратегію залежно від анатомічних і клінічно-гемодинамічних особливостей вади. Удосконалено техніку виконання фенестрованого повного кавапульмонального сполучення. Запропоновано методику "півторашлуночкової корекції" синдрому гіпоплазії правого шлуночка і нову модифікацію передсердно-легеневого сполучення в комбінації з двонаправленим кавапульмональним анастомозом. Розглянуто комплексний підхід до хірургічного лікування одношлуночкового серця. Проаналізовано причини летальних наслідків і ускладнень після цих втручань.

  Скачати повний текст

Розроблено адекватну діагностичну та лікувальну тактику для хворих на різні форми тромбоемболії легеневої артерії на підставі ангіографічної та гемодинамічної верифікації діагнозу й аналізу результатів проведеного лікування, удосконалення методів інтенсивної та тромболітичної терапії, поліпшення анестезіологічного забезпечення під час виконання тромболектомії з легеневої артерії. Проведено аналіз клінічних симптомів і даних інструментальних методів дослідення у хворих з тромбоемболією легеневої артерії, вивчено зміни центральної та легеневої гемодинаміки у 60 хворих залежно від ступеня та тривалості оклюзії легеневих судин емболом. Розроблено клінічні, ангіографічні та гемодинамічні показання до проведення оперативного та консервативного лікування залежно від ступеня ураження легеневого кровотоку. Надано рекомендації щодо вибору анестезіологічного забезпечення втручання. На підставі проведеного порівняльного аналізу результатів лікування 27 хворих з використанням різних тромболітичних препаратів довіведено, що легеневий кровоток відновився у 90,9 % спостережень у разі використання альтеплази (актилізе) та у 62,5 % - стрепто- та урокінази. Актилізе дозволило знизити летальність після консервативного лікування хворих з масивною та субмасивною тромбоемболією легеневої артерії з 27,3 до 15 %. Ефективність тромболізису залежить від строку його проведення від моменту ураження. Тромболектомія з використанням штучного кровообігу виявилася ефективною в 60 % спостережень.

  Скачати повний текст

Розглянуто морфологічні, фізіологічні та клінічні особливості транспозиції магістральних судин (TGA), розроблено та впроваджено сучасні хірургічні методи лікування вади. Розроблено модифікацію гемодинамічної корекції TGA з препаратом аутоперикардом, що сприяє покращанню безпосередніх і віддалених наслідків операції. Впроваджено в практику хірургічні методики трансплантації коронарних судин під час анатомічної корекції TGA у новонароджених. Виконано операцію Lecompte для TGA з стенозом легеневої артерії. За результатами статистичного аналізу виявлено головні чинники та проаналізовано фактори ризику, що впливають на безпосередні та віддалені результати корекції TGA. Визначено негативні фактори та засоби їх усунення під час гемодинамічної корекції TGA. Доведено перспективність REV-операції на складні форми TGA у дітей, старших одного року.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему анатомічних і гістологічних особливостей серця людини у випадку повної транспозиції магістральних судин і супутніх пороків, які утворюють сполучення. За допомогою сучасних морфологічних методів досліджено анатомічні особливості будови серця у разі повної транспозиції магістральних судин у пацієнтів різного віку, динаміку змін анатомічної будови стінок порожнин серця та гістологічних змін міокарда. Повна транспозиція магістральних судин у життєздатних дітей поєднується з іншими пороками серця з такою частотою (від загального числа спостережень): відкритий овальний отвір - 61,2 %; дефект міжпередсердної перегородки - 23,9 %; відкрита артеріальна протока - 23,9 %; дефект міжшлуночкової перегородки - 44,8 %; аномалії розвитку магістральних судин - 14,9 %; аномалії розвитку клапанів серця - 9 %. Анатомія серця у разі повної транспозиції магістральних судин визначається формою пороку. Виразність і поширеність гістологічних змін у міокарді (ушкодження кардіоміоцитів і кардіосклероз) залежать від наявності співусть та віку дитини, а співвідношення компенсаторно-пристосувальних та альтернативних процесів у міокарді визначає перебіг пороку та є провідним чинником у розвитку декомпенсації серця.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему хірургічного лікування хворих на хронічну ішемію головного мозку та нижніх кінцівок, зумовлену оклюзійно-стенотичним ураженням екстракраніальних артерій, черевної частини аорти та судин нижніх кінцівок. Розроблено новий підхід до тактики хірургічного лікування, що базується на результатах фундаментальних досліджень механізмів порушення мозкового та периферичного кровообігу. За даними дослідження гемодинаміки встановлено, що провідну роль у патогенезі хронічної ішемії головного мозку та нижніх кінцівок відіграє ішемічна гіпоксія, спричинена недостатнім припливом крові. За цих умов стан мозкового кровотоку залежить від ступеня сумарного звуження екстракраніальних судин, доведено негативний вплив критичної ішемії нижніх кінцівок на стан кровопостачання головного мозку. За результатами гемодинамічних досліджень запропоновано обгрунтовану диференційовану хірургічну тактику залежно від ступеня ішемізації органів, толерантності головного мозку до ішемії, величини церебрального перфузіонного резерву. Застосування комплексного підходу до оцінки стану регіонарної гемодинаміки, вибору показань і тактики хірургічного лікування, оригінальних методик реконструктивних операцій дозволило досягти позитивних результатів у 89,4 % випадків лікування.

  Скачати повний текст

На підставі комплексного клініко-інструментального дослідження з використанням даних електрокардіографії, велоергометрії, ультразвукового сканування серця та рентгеноконтрастної коронавентрікулографії вивчено найближчі та віддалені наслідки хірургічного лікування 108 хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС), ускладнену постінфарктною аневризмою лівого шлуночка (ПАЛШ). Для визначення меж життєздатного міокарда у разі ПАЛШ використано дослідження серця та ехокардіографічна проба з добутаміном. За оцінками показників центральної, внутрішньосерцевої гемодинамік і визначення життєздатного міокарда оптимізовано методику хірургічного лікування хворих. Розроблено метод визначення обсягу резекції міокарда, запропоновано нові методи реконструкції коронарного русла, модифіковано окремі етапи існуючих операцій, удосконалено технічні пристрої для їх впровадження. Завдяки практичній апробації нових методів значно розширено можливості хірургічної реваскуляризації міокарда у випадку найбільш тяжкого перебігу ІХС з ураженням дистальних відділів вінцевих артерій, зменшено перелік протипоказань до хірургічнго лікування ПАЛШ і поліпшено його наслідки.

  Скачати повний текст

На підставі комплексного вивчення стану 691 хворого, оперованого з приводу різноманітних тахіаритмій (ТА), виявлено причини, що сприяють розвитку ускладнень оперативних втручань. Створено експериментальну модель ТА, що призводять до розвитку раптової серцевої смерті. Проаналізовано післяопераційні ускладнення та летальність хворих із різними видами ТА. Розроблено показання і протипоказання до оперативого лікування на підставі клінічного, гемодинамічного й імунологічного статусу хворих, що потерпіли від втручання з приводу ТА, до та після корекції. Встановлено роль порушень системи імунітету, ліпідного обміну в патогенезі ураження серця у разі ТА. Визначено ефективність хірургічного лікування ТА за результатами диспансерного спостереження. На підставі виявлених у ході клініко-експериментальних досліджень особливостей патогенезу ТА розроблено технологію індивідуального лікування ускладнень хірургічної корекції та підвищено ефективність відомих методів лікування цієї категорії хворих.

  Скачати повний текст

Встановлено критерії передопераційного відбору хворих для виконання поперекової симпатектомії у ході реконструкції аорто-стегнового сегмента. Наведено механізми типів центральної гемодинаміки після аорто-стегнових реконструкцій. Розглянуто взаємозв'язок між типами вегетативної нервової системи та центральної гемодинаміки. Встановлено залежність ступеня розвитку колатеральної сітки артерій від типу вегетативної нервової системи та центральної гемодинаміки. Визначено фактори агресивного перебігу атеросклеротичного ураження артерій нижніх кінцівок у взаємозв'язку з вегетативним статусом.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розроблено новий підхід до тактики хірургічного лікування хворих на хронічну ішемію (ХІ) нижніх кінцівок та серця, що базується на результатах фундаментальних досліджень механізмів порушення кровообігу серця та нижніх кінцівок. За даними дослідження гемодинаміки встановлено, що провідну роль в патогенезі ХІ нижніх кінцівок та серця відіграє ішемічна гіпоксія, спричинена недостатнім притоком крові. Встановлено, що стан міокардіального кровотоку залежить від ступеня сумарного ураження вінцевих артерій. Доведено негативний вплив тяжкої ішемії нижніх кінцівок на насосну функцію серця та навпаки. Запропоновано та обгрунтовано результатами гемодинамічних досліджень диференційовану хірургічну тактику залежно від ступеня ішемії органів, толерантності міокарда до ішемії, величини міокардіального резерву. Відзначено, що застосування комплексного підходу до оцінки стану регіонарної гемодинаміки, вибору показань і тактики хірургічного лікування, оригінальних методик реконструктивних операцій дозволило досягти позитивних безпосередніх результатів у 85,6 % пацієнтів та у 72 % - у віддаленому періоді.

  Скачати повний текст

Проаналізовано результати крізьшкірних балонних вальвулопластик клапанного стенозу легеневої артерії. Ідентифіковані причини залишкового градієнту систолічного тиску після балонних легеневих вальвулотомій. Доведено паліативний ефект застосування ендоваскулярного лікування стенозу легеневого клапану при супутніх органічних звуженнях вивідного тракту правого шлуночка. Досліджено зворотню регресію функціональних підклапанних стенозів у віддаленому періоді після крізьшкірної балонної легеневої вальвулопластики. Висвітлено критерії диференційованої діагностики інфудибулярних звужень. Розкрито вплив відносних розмірів застосовуваних балон-катетерів на результати балонних вальвулотомій за різних анатомічних форм клапанного стенозу легеневої артерії.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблеми діагностики та хірургічного лікування різних форм аномалії Ебштейна (АЕ) з використанням ехокардіографії, ангіокардіографії та рентгенографії. Досліджено клінічні, гемодинамічні і морфологічні особливості різних типів АЕ, наведено результати різних методів їх хірургічного лікування (протезування трикуспідального клапана, пластичних операцій на клапані, відновлення конфігурації правого шлуночка). Розроблено алгоритм діагностики та хірургічного лікування АЕ. На підставі вивчення симптоматики захворювання розроблено та впроваджено в клінічну практику комплексну систему діагностики аритмій з використанням електрофізіологічного дослідження, що дозволяє виявити пацієнтів із супутнім синдромом перезбудження та визначити показання до переривання додаткових провідних шляхів на доопераційному етапі. Проведено порівняльний аналіз безпосередніх та віддалених результатів хірургічного лікування у пацієнтів з АЕ та встановлено переваги пластичних операцій у порівнянні з протезуванням трикуспідального клапана.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему хірургічного лікування хворих на рецидив ішемії нижніх кінцівок, зумовленої тромбозом аортостегнового протезу. Розроблено хірургічну тактику лікування цих ускладнень на базі результатів дослідження порушень периферичного кровообігу. На підставі одержаних результатів дослідження порушень регіонарної гемодинаміки, спричинених тромбозом аортостегнового протезу, визначено показання до різних методів повторних реконструктивних операцій та розробки індивідуалізованої хірургічної тактики. З метою покращання результатів хірургічної корекції регіонарної гемодинаміки розроблено новий спосіб розширеної профундопластики для застосування у разі повторних оперативних втручань у хворих з тромбозами аортостегнових протезів. Запропоновано та обгрунтовано результатами гемодинамічних досліджень диференційовану хірургічну тактику залежно від ступеня ішемії нижньої кінцівки. Застосування комплексного підходу до оцінки порушень регіонарної гемодинаміки, вибору показань і тактики хірургічного лікування, методик повторних реконструктивних операцій з використанням розробленого доступу до глибокої артерії стегна й оригінального способу розширеної профундопластики дало змогу досягти позитивних результатів у 79,6 % хворих.

  Скачати повний текст

Вивчено анатомо-гемодинамічні та клінічні особливості тетради Фалло (ТФ), розроблено системи хірургічного лікування хворих з цією патологією за одно- та двоетапного варіантів. Показання до операції у разі ТФ мають абсолютний характер, тому під час вибору тактики лікування мова йде про оптимальний термін хірургічного втручання та етапність лікування. Виявлено, що оптимальний термін функціонування анастомозу між двома етапами радикальної корекції ТФ (РКТФ) становить не більше ста днів, а тривалість функціонування анастомозу з використанням штучного протеза обмежена в часі, тому що не сприяє прогресивному зростанню кінцево-діастолічного індексу лівого шлуночка (КДІ ЛШ) у віддаленому періоді. Запропоновано метод контрольованого аорто-легеневого анастомозу для адаптації ЛШ, який дає можливість виконати РКТФ в один шпитальний період і практично знімає проблему ускладнень, що виникають за його тривалої персистенції. Показано значну перевагу закриття міжшлуночкового дефекту та інфундибулярної резекції доступом через праве передсердя або через легеневу артерію (ЛА), що дозволяє зменшити частоту виникнення гострої серцевої недостатності у найближчому і віддаленому післяопераційному періоді. Вивчено безпосередні та віддалені результати повної корекції ТФ. Виявлено зворотну пропорційну залежність між фракцією викиду правого шлуночка (ФВ ПШ) і ступенем збільшення порожнини ПШ, що виражалося в зниженні його ФВ у пацієнтів після РКТФ із недостатністю клапана ЛА, у відстроченому післяопераційному періоді. Проаналізовано причини летальних наслідків після одно- та двоетапної корекції вади.

  Скачати повний текст

Вивчено вплив тромболітичної терапії (ТЛТ) на перебіг гострої тромбоемболії легеневої артерії в 184-х пацієнтів, досліджено характерні для тромбоемболії легеневої артерії (ТЕЛА) зміни центральної гемодинаміки та визначено оптимальні ехокардіографічні показники для діагностики ТЕЛА та контролю за ефективністю терапії. На підставі одержаних результатів встановлено, що стандартна тромболітична терапія вдвічі знижує летальність серед пацієнтів з субмасивною ТЕЛА. Визначено, що найбільш інформативною комбінацією ехокардіографічних ознак гострої дисфункції правого шлуночка (ПШ) внаслідок ТЕЛА є співвідношення діастолічних розмірів ПШ і ЛШ більш 0,6 у сполученні з підвищенням середнього тиску в легеневій артерії понад 30 мм Hg. З метою покращання результатів лікування пацієнтів з ТЕЛА розроблено та апробовано прискорений режим ТЛТ - системну інфузію 1,5 млн. ОД стрептокінази протягом 60 - 90 хв. Установлено, що прискорений режим ТЛТ у порівнянні зі стандартним режимом дає змогу вірогідно швидше (протягом першої доби лікування) зменшити гемодинамічні прояви ТЕЛА, а в пацієнтів з масивною ТЕЛА прискорений режим ТЛТ дає змогу достовірно знизити госпітальну летальність.

  Скачати повний текст

Визначено кількісні показники кровотоку в магістральних і колатеральних артеріях, розроблено критерії оцінки функціональної спроможності основних колатеральних гілок. Досліджено особливості змін мікроциркуляції та обміну кисню в тканинах нижніх кінцівок, установлено критерії діагностики стадій хронічної артеріальної недостатності. На основі одержаних даних розроблено показання та визначено вибір способу реконструкції черевної частини аорти, артерій клубового та стегново-підколінного сегментів. Оптимізовано показання щодо шунтуючих операцій, черезшкірної транслюмінальної ангіопластики, непрямої реваскуляризації нижньої кінцівки. Вивчено безпосередні та віддалені результати хірургічного лікування хворих, проведено порівняльний аналіз ефективності різних способів операцій та проаналізовано причини реоклюзії артерій. Зазначено, що впровадження даної тактики лікування в клінічну практику дозволило досягти покращання кровопостачання нижніх кінцівок у 95,11 % хворих з оклюзією черевної частини аорти та клубових артерій, а також у 86,36 % хворих з оклюзією артерій стегново-підколінного сегменту.

  Скачати повний текст