Дисертацію присвячено питанням особливостей застосування лапароскопічних методик в лікуванні хворих з важкими формами гострого панкреатиту. Висвітлено результати лікування 65 хворих, у яких було застосовано такі методики. Приділено увагу стандартизацї лікувально-діагностичного процесу на основі шкал Ranson, Glasgow, APACHE - II та SAPS. Розроблено методику лапароскопічної кріодеструкції вогнищ панкреонекрозу. Вивчено особливості заживлення ділянок кріодеструкції в залежності від стадії формування пакреонекрозу. Показано залежність лікувального ефекту перитонеального діалізу від глибини розташування патологічного процесу в підшлунковій залозі. Створено оригінальний пристрій для дренування черевної порожнини. На основі отриманих результатів досліджень розроблена раціональна тактика лікування хворих з важкими формами гострого панкреатиту з врахуванням можливостей лапароскопічних методик. Застосування лапароскопічних методик дозволило зменшити кількість ускладнень та летальних наслідків до 10,78% з 24,14% при оперативному та до 16,30% при консервативному лікуванні.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вирішенню питань, пов'язаних з поліпшенням результатів лікування тяжких форм некротичного панкреатиту (НП). Робота грунтується на даних комплексного клініко-морфологічного, лабораторного та інструментального обстеження 174 хворих на НП та їх лікування з застосуванням "відкритого" хірургічного методу у власній модифікації (97 пацієнтів) та традиційного "закритого" способу (77 пацієнтів). Отримані дані використано для розробки і обгрунтування алгоритму комплексного лікування НП. Модифіковано технологію відкритого способу хірургічного лікування - динамічної оментопанкреатостомії та доказана доцільність використання його для лікування важких форм НП. Встановлено, що застосування модифікації цього методу в лікуванні хворих на НП у поєднанні з адекватною консервативною терапією та внутрішньосудинним лазерним опроміненням крові сприяє поліпшенню безпосередніх результатів хірургічного лікування, яке виявляється в зменшенні частоти гнійно-септичних і вісцеральних ускладнень та кількості смертельних випадків (33,0%) серед пацієнтів порівняно з хворими, оперованими традиційним закритим хірургічним методом (57,2%).

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

На підставі результатів лікування 391 хворого на гострий панкреатит (ГП) вперше комплексно визначено фактори ризику розвитку гнійно-некротичних ускладнень ГП, сформульовано клініко-рентгенологічні критерії, надано морфофункціональну характеристику стадій синдрому кишкової недостатності, зумовленого ГП, розроблено алгоритм його лікування залежно від стадії, застосування якого знизило частоту гнійних ускладнень некротичного панкреатиту з 12,1 % до 6,8 %. Оцінено стан ретікулоендотельної системи та запропоновано метод його корекції, застосування якого дозволило знизити частоту гнійних ускладнень з 25 % до 11 %. Визначено нову клініко-мофрологічну форму некротичного панкреатиту - екстрапанкреатичний некротичний панкреатит. Доведено доцільність і безпечність малоінвазивних ранніх оперативних втручань у разі біліарного панкреатиту з метою профілактики розвитку бактеріохолії та інфікування панкреатичних некрозів за рахунок розповсюдження інфекцій з жовчних шляхів, об'єктивізовано показання до оперативних втручань (на підставі статистичного аналізу визначено індекс вірогідності наявності гнійних ускладнень) та обсяг оперативних втручань для кожного виду гнійно-некротичних ускладнень некротичного панкреатиту. Використання вдосконалених методів лікування дозволило знизити післяопераційну летальність у разі гнійних ускладнень некротичного панкреатиту з 54,5 % (1994 - 1996 рр.) до 30,2 % (1997 - 2000 рр.), що свідчить про ефективність застосованої тактики.

  Скачати повний текст

Встановлено, що серед медіаторів запальної відповіді найбільшу цінність на ранніх стадіях захворювання для прогнозування перебігу ГП має ТАП, а рівні ІЛ-8 і МПО у сироватці крові - на пізніших стадіях захворювання для прогнозування гнійно-септичних ускладнень. Нові уявлення про патогенез ГП дозволили опрацювати принципи раціональної консервативної терапії. Вперше показано, що застосування комплексної патогенетично обгрунтованої терапії ГП з використанням препаратів із вираженою антицитокіновою дією знижує рівень циркулюючих запальних цитокінів, інгібує їх системні ефекти і, відповідно, знижує рівень важкості синдрому поліорганної недостатності. На підставі комплексної оцінки клінічних ознак, рівнів медіаторів запальної відповіді визначено показання, терміни й обсяг хірургічного втручання у хворих із некротичною формою панкреатиту.

  Скачати повний текст

Вивчено основні шляхи розвитку вторинного панкреатиту за ускладненої виразкової хвороби дванадцятипалої кишки. Виялено структурно-функціональні порушення підшлункової залози у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки в доопераційному періоді, які клініко-лабораторно проявляються як гострий або хронічний панкреатит. Досліджено структурно-функціональні зміни підшлункової залози після органозберігаючих операцій з використанням різних видів ваготомії. Проаналізовано виявлені проблеми та накреслено шляхи їх вирішення залежно від виду панкреатиту. Розроблено лікувальний алгоритм для хворих на ускладнену виразкову хвробу дванадцятипалої кишки з вторинним панкреатитом. Проведено порівняльну оцінку ефективності відомих і запропонованих методів шляхом вивчення результатів лікування.

  Скачати повний текст

Досліджено ефективність бензофурокаїну та інтрадуоденального електрофорезу антибіотиків у лікуванні гострого панкреатиту, порівняно результати резекційних і дренажних методів оперативного втручання. Досліджено динаміку патоморфологічних змін внутрішніх органів і вогнищ запальної деструкції підшлункової залози залежно від методу лікування. Наведено результати лікування 386 пацієнтів. Запропоновано комплекс консервативних заходів, що призначаються з метою ізоляції та обмеження вогнищ запалення та профілактики розвитку в них гнійної мікрофлори, який полягає у збереженні внутрішньоорганного кровообігу та дренажної функції протокової системи, а також для місцевого підведення антибактерійних препаратів до підшлункової залози та перипанкреатичної клітковини. Доведено, що використання малоінвазивних оперативних методів (обмеженої та наскрізної оментостоми, динамічної панкреатоскопії з санацією порожнини малого чепця та лапароскопічною некрсеквестректомією, лапароскопічного дренування черевної порожнини та санації позапечінкових жовчних ходів, пункційної санації та дренування абсцесів під контролем ультразвукового дослідження) особливо у разі повторних оперативних втручань призводить до зменшення летальності до 8,5 %, частоти гнійних післяопераційних ускладнень - до 12,8 % і релапаротомій - до 12,1 %.

  Скачати повний текст

Вивчено проблему повторних оперативних втручань у разі деструктивного панкреатиту. Визначено показання та строки проведення повторних операцій, удосконалено оперативну техніку їх проведення, описано прогностичні фактори післяопераційного перебігу хвороби, проаналізовано його особливості у хворих на деструктивний панкреатит. З'ясовано зміст поняття "тривожний синдром", що характеризується наявністю клініко-лабораторних ознак несприятливого перебігу післяопераційного періоду. Обговорено післяопераційні ускладнення, наведено їх класифікацію. Досліджено структуру поліорганної недостатності, показано її зв'язок з сепсисом та синдромом системної відповіді на запалення. Встановлено основні показання для повторних оперативних втручань, обгрунтовано строки проведення повторних операцій. Запропоновано нові методи оперативного лікування деструктивного панкреатиту та гнійних ран. Створено прогностичну систему для застосування в післяопераційному періоді у хворих на деструктивний панкреатит та комп'ютерну програму для її реалізації.

  Скачати повний текст

За результатами гістологічного дослідження ендокринних клітин слизової оболонки дванадцятипалої кишки тварин виявлено зростання кількості клітин та збільшення наповненості їх цитоплазми секреторними гранулами, що є показником пригнічення зовнішньосекреторної функції підшлункової залози.

  Скачати повний текст

Розроблено та впроваджено у практику нові способи діагностики некротичного панкреатиту (НП) та його ускладнень за визначенням концентрації метану в крові, ранньої ознаки запальної інфільтрації жирової клітковини заочеревинного простору - симптому "бахромчастості". Наведено результати застосування лікувальної тактики у хворих на гострий панкреатит, яка передбачає пріоритетне використання мініінвазивних методів, переважно в ензимо-токсичній фазі захворювання, за наявності локальних ускладнень НП і використання лапаротомних втручань - найчастіше у період гнійно-септичних ускладнень панкреонекрозу. Запропоновано спосіб лікування хворих із ферментним перитонітом за допомогою перитонеального діалізу з використанням полійонних розчинів, збалансованих з плазмою крові. Встановлено, що операцією вибору в період гнійно-септичних ускладнень є панкреатосеквестректомія з видаленням усіх некротизованих тканин підшлункової залози та парапанкреатичної клітковини, доповнена тривалим післяопераційним лаважем сальникової сумки. Застосування запропонованих підходів до діагностики та лікування дозволило зменшити післяопераційну летальність хворих з важким перебігом гострого панкреатиту з 26 до 11,6 %.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання клініко-лабораторної діагностики та диференційованого вибору методів хірургічного лікування деструктивного панкреатиту, ускладненого парапанкреатитом. Розроблено клінічні критерії парапанкреатиту, залежно від строків захворювання та морфологічної форми хвороби. Встановлено важливу діагностичну та прогностичну роль цитохімічних показників нейтрофільних гранулоцитів крові. Запропоновано новий спосіб прогнозування перебігу гострого панкреатиту та спосіб оперативного лікування деструктивного панкреатиту, на які отримано патенти України. На підставі встановлених патоморфологічних особливостей раннього етапу формування деструктивних форм парапанкреатиту розроблено та впроваджено алгоритми раціональної інтраопераційної хірургічної тактики.

  Скачати повний текст

Встановлено, що комплексне лікування хворих на гострий деструктивний панкреатит (ГДП) з застосуванням малоінвазивних технологій та введенням препарату інтерферону - "Лаферон" супроводжується помітним зниженням післяопераційної летальності до 12,0 %, значною редукцією ускладнень, зменшенням тривалості та інтенсивності больового синдрому на 44,8 %, а також скороченням періоду перебування в стаціонарі на 39,2 %. Показано покращання післяопераційної динаміки показників клітинного та гуморального компонентів імунологічної реактивності під впливом застосування лаферона у загальному комплексі лікувальних заходів. Встановлено ефективну корекцію порушеного у зв'язку з розвитком гострого панкреатиту (ГП) балансу тіол-дисульфідної системи під впливом малоінвазивного хірургічного втручання з застосуванням препарату "Лаферон". Показано профілактичне значення малоінвазивної хірургічної техніки лікування хворих на ГДП у випадку гнійних ускладнень у пацієнтів і віддаленому періоді захворювання, що підсилюється за умов застосування лаферона. Встановлено оптимізацію відновлення функціональної активності іммунокомпетентної системи за даних умов комплексного лікування хворих.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему лікування хвороб панкреатобіліарної системи із застосуванням лапароскопічних технологій. Зазначено, що дослідження патофізіологічних змін у хворого під час лапароскопічного втручання є базою для розробки безпечних технологічних параметрів малоінвазивної операції у разі супутніх захворюваннях серцево-судинної системи, хронічних гепатитах і цирозах печінки, цукровому діабеті та ожирінні. Доведено, що поєднане застосування оригінальних хірургічних інструментів і технологія локальної гіпертермії правого підребер'я дали можливість створити надійні профілактичні заходи та способи лікування гнійно-запальних післяопераційних ускладнень у хворих з деструктивними процесами панкреатобіліарної системи. Розроблено алгоритм лікування ускладнених форм жовчнокам'яної хвороби на підставі доцільності широкого використання малоінвазивних методів. Обгрунтовано методики лапароскопічного лікування порожнинних утворень печінки, підпечінкового простору та підшлункової залози (кіст та абсцесів).

  Скачати повний текст

Висвітлено питання розробки методики оцінки важкості стану та прогнозування перебігу у хворих на гострий панкреатит. Надано оцінку ефективності різних типів оперативних втручань у разі деструктивних форм гострого панкреатиту з урахуванням безпосередніх і віддалених результатів. Встановлено, що розвиток деструктивних форм гострого панкреатиту супроводжується високою летальністю (25,8 %), а основною причиною цього є ендотоксичний шок і поліорганна недостатність. Розроблено й впроваджено в клінічну практику індивідуалізовану методику оцінки важкості та комп'ютерного прогнозування перебігу гострого панкреатиту для вибору тактики лікування хворих на гострий панкреатит.

  Скачати повний текст

Вивчено причини розвитку поліорганної недостатності та летальних наслідків у разі гострого панкреотиту (ГП) на клініко-анатомічному матеріалі. Розроблено принципи діагностики фазового протікання ГП, ранньої діагностики поліорганної недостатності та гнійних ускладнень. Наведено схеми профілактики та лікування поліорганної недостатності та гнійних ускладнень у разі ГП. Визначено показники щодо використання консервативних і хірургічних способів лікування хворих на ГП.

  Скачати повний текст

На основі ретроспективних і проспективних досліджень встановлено найбільш значимі показники для прогнозу розвитку вторинної панкреатичної та септичної поліорганної недостатності. Встановлено строки та характер змін макрофагів легень, печінки та кишечнику у разі гострого експериментального панкреатиту у щурів, на основі чого встановлено етапність розвитку поліорганних порушень. Визначено типи імунних порушень та роль системи HLA I і II класу в генетичному контролі імунної відповіді, рівень експресії поверхневих рецепторів моноцитів та молекул адгезії у хворих на асептичний та інфекційний панкреонекроз, що обумовлює направленість імуномоделюючої терапії на етапах лікування хворих. Розроблено індивідуалізований лікувально-тактичний підхід та нові способи хірургічного лікування, застосування яких дозволило знизити вірогідність розвитку вторинної панкреатичної інфекції на 17,1 % і післяопераційну летальність під час її розвитку у 1,8 рази.

  Скачати повний текст

Визначено основні причини хронічного біліарного панкреатиту, особливості морфологічних змін підшлункової залози. Dстановлено значення мікрохолехолітіазу, порушення імунітету в патогенезі захворювання. В експерименті на тваринах доведено можливість використання та визначено переваги методу електрозварювання біологічних тканин в біліарній хірургії. Створено алгоритм обстеження хворих, який визначає обсяг обстеження та можливості застосування мінімінвазивних методик лікування. Встановлено доцільність проведення одноетапного лапароскопічного лікування хронічного біліарного панкреатиту на тлі калькульозного холециститу, холедохолітіазу. Визначено особливості завершення втручання на жовчновивідних шляхах залежно від діаметра загальної жовчної протоки. Вивчено вплив різних операцій на якість життя хворих. Доведено переваги папілозберігаючих операцій у порівнянні з папілотомією, холедохоєюноанастомозу - у порівнянні з холеходуоденоастомозом, тимчасового внутрішнього дренування загальної жовчної протоки - у порівнянні з постійним. Завдяки впровадженню розробленої діагностичної програми та хірургічної тактики з пріоритетним застосуванням мініінвазивних технологій знизилась частота післяопераційних ускладнень з 10,3 до 3, 6 %, післяопераційна летальність - з 2,4 до 1,2 %.

  Скачати повний текст

Удосконалено метод клінікоморфологічної діагностики та розроблено діагностичний алгоритм за умов незапальних захворювань підшлункової залози (НЗПЗ), ускладнених жовтяницею. Уперше описано морфологічні ознаки, запропоновано розподіл на стадії перебігу цирозу підшлункової залози, його відмінності від фіброзу підшлункової залози, запропоновано хірургічну тактику у випадку цих захворювань. Удосконалено критерії вибору та методи хірургічних втручань з приводу НЗПЗ, ускладнених жовтяницею, на етапі операційного втручання. Визначено показання та запропоновано техніку виконання резекційних і симптоматичних операцій у хворих з НЗПЗ, ускладненими жовтяницею. Уперше застосовано алголізацію нерезекційних форм раку підшлункової залози (РПЗ), ускладненого жовтяницею, та описано терапевтичний патоморфоз пухлини під дією етанолу. З'ясовано показання та описано терапевтичний патоморфоз пухлини під дією етанолу. Удосконалено показання та оцінено ефективність симптоматичних та паліативних втручань з приводу НЗПЗ, ускладнених жовтяницею, а також комплекс методів профілактики печінкової недостатності, що передбачає проведення операції екстракорпоральної гемокарбоперфузії та використання делігандизуючих сорбентів. Запропоновано методи профілактики шлунково-кишкової кровотечі у пацієнтів з НЗПЗ, ускладненими жовтяницею. Уперше розроблено метод неспецифічної імуномодулювальної терапії РПЗ, який може бути застосований за умов печінкової недостатності за наявності жовтяниці. Описано терапевтичний патоформоз РПЗ під впливом розробленої методики. Розроблено метод терапії больового синдрому у пацієнтів з НЗПЗ з використанням зворотного хімічного сегментного паравертебрального невролізу на фоні епідуральної анестезії.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано доцільність виділення у робочій класифікації хронічного панкреатиту (ХП) та ХП з ізольованим порушенням відтоку на рівні Санторінієвої протоки. Досліджено причини виникнення ендокринної недостатності підшлункової залози (ПЗ) у разі ХП та встановлено фактори ризику розвитку цукрового діабету за умов ХП. Уперше, базуючись на принципі зворотнього зв'язку, шляхом динамічного ультрасонографічного контролю розмірів кісти за впливу ферментотерапії розроблено спосіб для доопераційного встановлення комунікації кісти ПЗ з її протоковою системою. З урахуванням визначення проферменту трипсиногену-2 у вмісті кісти, розроблено експрес-метод інтраопераційної діагностики зв'язку кісти ПЗ з її протоковою системою. Розроблено диференційний підхід щодо вибору способу операції за умов кіст ПЗ на основі виділених варіантів взаємовідношення кіст з протоковою системою. Удосконалено способи внутрішнього дренування протокової системи ПЗ шляхом забезпечення дренування долькових протоків ПЗ за умов оклюзії їх співустя з головною панкреатичною протокою. Показано можливість використання панкреатоєюностомії як способу хірургічного лікування кісти ПЗ з несформованою стінкою, що має взаємозв'язок з протоками ПЗ. Проаналізовано причини виникнення недостатності ПЗ у післяопераційному періоді та встановлено, що виконання оперативного втручання у ранні строки ХП та проведення замісної терапії з метою запобігання виснаження пакреатоцитів дозволяє досягти кращих віддалених функціональних результатів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано дані обстеження та результати лікування 164-х пацієнтів за умов стаціонару за період 1993 - 2003 рр. з приводу гострого холецистопанкреатиту (ГХП). Визначено 4 форми ГХП: калькульозну, безкам'яну, ферментну та паразитарну (з деструкцією органів чи без деструктивних змін). Зазначеним хворим було проведено обстеження, а саме: ультразвукове дослідження органів гепатопанкреатобіліарної зони; ЕФГДС; визначення амілази крові та сечі, лужної фосфатази, амінотрансферази, білірубіну крові. Хірургічне лікування виконувалося хворим з ферментною та калькулозною, а також безкам'яною деструктивною формами ГХП. Установлено, що хворим з паразитарною та безкам'яною формами ГХП без деструктивних змін в органах показане консервативне лікування. З'ясовано, що основними елементами оперативного лікування ГХП варто вважати: відеоскопічну холецистектомію, зовнішнє дренування загальної жовчної протоки, широке дренування черевної порожнини з обов'язковим дренуванням сальникової сумки через Вінсловий отвір чи через печінково-шлункову зв'язку. Для уточнення характеру уражень жовчновивідних і панкреатичних проток під час операції виконували інтраопераційну холангіографію (69-м хворим), яка дозволяла визначати подальшу лікувальну тактику.

  Скачати повний текст