Обгрунтовано новий підхід щодо вибору методу хірургічного лікування атеросклеротичних оклюзій стегново-підколінно-гомілкового сегменту у хворих на цукровий діабет (ЦД). Вперше у порівняльному аспекті визначено особливості порушення кровообігу нижніх кінцівок у даної категорії пацієнтів. У 23,1 % хворих на ЦД з оклюзійними ураженнями стегново-підколінно-гомілкового сегменту виявлено невідповідність між об'єктивними показниками периферичного кровотоку та клінічними проявами хронічної ішемії нижніх кінцівок. Зафіксовано зниження функціонального резерву периферичного русла кінцівки у 26,9 % хворих на ЦД з оклюзійними ураженнями стегново-підколінно-гомілкового сегменту. На підставі ангіографічного дослідження виділено три типи "шляхів відтоку" у разі стегново-підколінних оклюзій у хворих на ЦД. Вперше доведено необхідність інструментальної об'єктивізації й оцінювання структурно-функціональних порушень регіонарної гемодинаміки у пацієнтів з даною патологією. Науково обгрунтовано показання щодо застосування різних методів хірургічного лікування залежно від рівня атеросклеротичного ураження артерій, стану колатеральної системи та характеру гемодинамічних порушень периферичного кровообігу у хворих на ЦД, розроблено й апробовано новий метод відеоскопічної поперекової симпатектомії.

  Скачати повний текст

Розроблено спосіб діагностики та лікування варикозної хвороби, ускладненої відносною клапанною недостатністю глибоких вен нижніх кінцівок, що базується на виявленні клапанної недостатності за допомогою ультразвукової допплерографії, флебосонографії та точному визначенні того діаметра вени, за якого клапан буде функціонувати. Зазначено, що дані ультразвукового дослідження порівнювалися з результатами рентгенконтрасної стегнової флебографії та інтраопераційними знахідками. Виявлено збіг результатів дослідження. Оперованих хворих розділено на три групи. 135-ти (42,58 %) хворим виконано флебектомію без корекції клапанного апарату. Екстравазальну корекцію даного апарату глибоких вен за традиційною методикою Веденського зі звуженням вени на 1/3 діаметра, у поєднанні з флебектомією, здійснено 97-ми (30,6 %) хворим. У 85-ти (26,81 %) випадках виконано корекцію клапанного апарату глибоких вен за оригінальною методикою - дозовано. Доведено, що віддалені результати свідчать про те, що спосіб дозованої екстравазальної корекції значно знижує кількість рецидивів: з 7,53 % до 3,80 % через 3 - 6 років і з 8,64 % до 4,54 % - через 7 - 9 років.

  Скачати повний текст

Вперше встановлено, що однією з причин пізнього тромбозу бранші аорто-біфеморального алопротеза є високий периферійний судинний опір на одноіменній кінцівці, який значно перевищує його на контрлатеральній нижній кінцівці. Встановлено, що на базі розвитку стенозу анастомозу лежать гіперпластичні процеси в медіоінтимальному шарі, швидкість розростання яких залежить від активності системної запальної відповіді. Наголошено, що з метою попередження розвитку псевдоаневризми проксимального анастомозу арто-біфеморального протеза, формування анастомозу слід проводити шляхом висікання безсудинної зони передньої стінки черевної аорти у вигляді повздовжнього овалу, до країв якою вшивається алопротез.

  Скачати повний текст

Наведено матеріали щодо ефективності методики локального надвисокочастотного опромінення виразкових дефектів за рахунок локального покращання мікроциркуляції та стабілізації лімфатичного відтоку, покращання споживання тканинами кисню, покращання репаративних процесів у тканинах, купіювання запальної реакції, зниження патогенності та резистентності мікрофлори, а також підвищення її чутливості до антибіотиків. Розроблено одночасне виконання оперативних утручань з метою корекції розладів венозної гемодинаміки та проведення етапного шкірнопластичного закриття трофічних виразок.

  Скачати повний текст

Проаналізовано ускладнення після первинних реконструктивних операцій, що спричиняють здійснення повторних оперативних втручань на артеріях арто-клубово-стегновому сегменту та безпосередні й віддалені результати цих операцій. Розроблено алгоритм обстеження та лікування цих хворих. Установлено показання та протипоказання до повторних хірургічних втручань. Удосконалено техніку виконання повторних операцій за оклюзійних захворювань артерій нижніх кінцівок. Розроблений алгоритм обстеження та лікування хворих грунтується на даних комплексного клінічного моніторингу з використанням клініко-біохімічних досліджень, оцінки регіонарного систолічного тиску, доплероскопії, кольорового дуплексного сканування, ангіографії та комп'ютерної томографії. Запропоновано класифікацію післяопераційних ускладнень, яка дозволяє оптимізувати схему ведення хворих, запобігти виникненню тяжких наслідків і зберегти кінцівку у функціональному стані. Виявлено, що після виконання реконструктивних і пластичних операцій на аорто-клубово-стегновому сегменті за облітеруючого атеросклерозу у 17,8 % хворих відбувається розвиток ускладнень, а саме: тромбозів шунтів, реоклюзії анастомозів, кровотеч різного генезу, інфікування протезу, розвитку несправжніх аневризмів. Головними причинами розвитку тромбозів ало- й аутовенозних шунтів є прогресування атеросклеротичного процесу, неадекватність дистального кровоносного русла, технічні погрішності накладення анастомозів, інфікування рани та порушення асептики й антисептики. Абсолютними показаннями для виконання повторної реконструктивної операції є гостра ішемія кінцівки або хронічна ішемія III - IV ступеня, а також ускладнення, які загрожують життю хворого. За умов застосування адекватних методів реконструкції судинного кровотоку єдиним протипоказанням до оперативного втручання є гострий інфаркт міокарда або гостре порушення мозкового кровообігу. Удосконалення техніки виконання повторних операцій на аорто-клубово-стегновому сегменті дозволило у 1,5 раза знизити ризик ранніх післяопераційних ускладнень, зокрема, тромботичних й інфекційних. Визначено принципи післяопераційного ведення таких хворих, які грунтуються на комплексному клінічному моніторингу на всіх етапах лікувального процесу. Використання у післяопераційному періоді принципу активного ведення хворих, дотримання алгоритмів інфекційного контролю, комплексної терапії з застосуванням антибіотиків і тромболітичних препаратів дозволило знизити кількість ампутацій з 15,2 % до 9,8 %. Завдяки використанню розробленого алгоритму клінічного моніторингу та впровадження комплексного методу у лікуванні пізніх ускладнень одержано добрі та задовільні результати у 86,2 %, у віддаленому періоді - у 61,4 %.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему підвищення ефективності лікування хворих з хронічною венозною недостатністю на базі удосконалення методів відеоендоскопічного лікування. За результатами досліджень установлено, що відеоендоскопічна дисекція неспроможних перфорантних вен зменшує тривалість лікування хворих у стаціонарі у 2,3 рази і дозволяє досягти доброго косметичного результату. Однотроакарна відеоендоскопічна дисекція перфорованих вен з застосуванням інтраопераційного вітального фарбування метиленовим синім тканинних структур з метою візуальної диференціації нервових і судинних елементів дозволяє у 2,5 рази зменшити ризик інтраопераційного ушкодження нервів та уникнути післяопераційних невралгій і рецидивів варикозу. За порівняльного аналізу клінічної ефективності однотроакарного і двотроакарного методів виконання субфасциальної відеоендоскопічної дисекції перфорантних вен установлено, що однотроакарний метод дає кращі косметичні результати і є надійнішим у технічному відношенні, дозволяє знизити витрати на операцію в 1,5 разів. Установлено, що відеоендоскопічна дисекція перфорантних вен є достатньо ефективним методом лікування хронічної венозної недостатності, який дозволяє знизити кількість рецидивів захворювання у порівнянні із традиційними втручаннями (у 5 - 6 разів менше, ніж після операції Коккета і в 2,5 рази менше, ніж після операції Лінтона). Відеоендоскопічна дисекція є методом вибору лікування хронічної венозної недостатності, зумовленої горизонтальним рефлюксом, і може бути використана за поєднання з кросектомією та мініфлебектомією за наявності вертикального рефлюксу у поверхневих венах нижніх кінцівок.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено артерії, магістральні та поверхневі вени у 110-ти випадках: у 93-х ампутованих нижніх кінцівках з приводу облітеруючого атеросклерозу, діабетичної ангіопатії, облітеруючого ендартеріїту, неспецифічного аортоартеріїту й облітеруючого тромбангіїту; у двох аутопсійних (з приводу неспецифічного аортоартеріїту) та у 15-ти контрольних випадках з використанням загальних і спеціальних гістологічних методів дослідження. Удосконалено клініко-морфологічні критерії диференційної діагностики облітеруючих захворювань артерій нижніх кінцівок, а також діагностичний алгоритм дій патологанатома за верифікації нозологічної належності захворювання.

  Скачати повний текст

Наведено результати комплексного обстеження хворих з різними стадіями діабетичної ангіопатії (ДА) нижніх кінцівок. Запропоновано й обгрунтовано спосіб діагностики стадії ДА з використанням морфологічного дослідження біоптатів шкіри, а також лікування ДА в залежності від встановленої стадії захворювання. Для гнійних і некротичних уражень діабетичної стопи запропоновано способи регіонарного впливу: катетеризації стегнової артерії через другорядні гілки на рівні коліна для проведення внутрішньоартеріальної терапії, лімфостимулювальної терапії та комбінації даних способів. Доведено клінічну ефективність розроблених способів діагностики та лікування у 123 хворих з ДА.

  Скачати повний текст

Встановлено вплив на результат лікування хворих із оклюзійно-стенотичними ураженнями артерій гомілки із застосуванням операцій на кістковій системі наступних факторів: вік, характер основного захворювання, ступінь артеріальної недостатності, тип ураження артеріального русла. На підставі багатофакторного аналізу клінічних даних побудовано математичну модель прогнозування результатів лікування із застосуванням операцій на кістковій системі. Обгрунтовано гіпотезу щодо участі стромальних стовбурових клітин у здійсненні клінічного ефекту реваскуляризувальних операцій на кістковій системі. Застосування запропонованого методу лікування дозволило досягти клінічного покращання в 95,1 % пацієнтів досліджуваної групи.

  Скачати повний текст

Проведено фармакологічне дослідження мазі "Веногепар", що складається з таких компонентів: гепарину - 10 000 ОД; мірамістину - 0,5 %; мефенамової кислоти - 1,0 %; троксерутину - 2 %; диметилсульфоксиду - 3 %; суміші поліетиленоксидної основи (ПЕО)-400, ПЕО-1 500 та проксанолу - до 100 %. Встановлено, що мазь "Веногепар" має широкий спектр фармакологічної активності: протизапальну, антикоагулянтну, венопротекторну, антиоксидантну, протимікробну та протигрибкову. Проведено дослідження специфічної фармакологічної активності нового лікарського препарату на модельних патологіях тромбофлебіту, карагенінового, зимозанового та гістамінового запалення, а також на моделях експериментальної кандидозної інфекції та змішаної гнійної рани, викликаної грамнегативною та грампозитивною мікрофлорою (стафілококом і синьогнійною паличкою) та виявлено його переваги у порівнянні з аналогічними засобами за всіма досліджуваними показниками. Доведено, що мазь "Веногепар" є відносно нешкідливою та не чинить токсичної дії на органи та системи тварин. Наведено рекомендації щодо застосування нової мазі "Веногепар", яка відзначається широким спектром фармакологічної активності, для патогенетичного лікування венозних патологій.

  Скачати повний текст

Вперше встановлено, що у разі атеросклеротичної оклюзії стегно-підколінно-гомілкового сегмента в магістральних артеріях проксимального басейну переважає атеросклеротичне ремоделювання судинної стінки, в артеріях дистального басейну - фіброзно-еластичне, низхідній артерії коліна - м'язово-еластичне. Виділено чотири типи ремоделювання великої підшкірної вени у разі хронічної критичної ішемії: циркуляторно-гладкостінний, осередково-гіперпластичний із гіалінозом інтими, медіасклеротичний і запальний. Встановлено, що у разі хронічної критичної ішемії нижніх кінцівок у мієлограмі зберігається співвідношення клітин мієлоїдно-лімфоцитарного рядів зі стромальними, що дає можливість використання кісткового мозку великогомілкової кістки з метою створення умов стимуляції ангіогенезу під час застосування реваскуляризувальної остеоперфорації. З'ясовано особливості змін маркерів системної запальної реакції у відповідь на структурні зміни м'яких тканин нижньої кінцівки за умов хронічної критичної ішемії.

  Скачати повний текст

Розроблено новий метод регіональної внутрішньоартеріальної антибіотикотерапії з використанням автологічних еритроцитарних тіней-носіїв. Встановлено, що регіональне внутрішньоартеріальне введення лікарської речовини, яка попередньо включалась у еритроцитарні тіні, призводить до накопичення останньої у ділянці гнійно-некротичного вогнища. Доведено ефективність запропонованого методу антибіотикотерапії у комплексному лікуванні гнійно-некротичного ураження діабетичної стопи.

  Скачати повний текст

Поглиблено вивчено патогенетичну роль синдромів імунотоксикозу й ендогенної інтоксикації, зсувів перекисного окиснення ліпідів та системи антиоксидантного захисту в розвитку гострих ускладнень бешихи. Вперше патогенетично обгрунтовано включення до комплексу хірургічного лікування ускладнених форм бешихи нового вітчизняного препарату "Амізону". Простежено вплив запропонованого засобу лікування на динаміку клінічних, імунологічних, біохімічних та мікрогемодинамічних показників, швидкість загоєння ран. Встановлено низку клінічних і лабораторних показників для прогнозування гострих ускладнень у хворих на бешиху й оцінки ефективності проведеного лікування.

  Скачати повний текст

Проаналізовано вплив місцевого та загального введення фібринолітиків на швидкість відновлення кровоплину у 102-х хворих на гострий тромбоз глибоких вен (ГТГВ) нижніх кінцівок. Використання місцевого тромболізису сприяло повному відновленню кровоплину у 36 % пацієнтів, які отримували урокіназу, та у 41 % пацієнтів, які отримували актилізе. На основі вивчених загальних і локальних порушень гемостазу у разі ГТГВ розроблено схему комплексного лікування цієї патології. Вперше за клінічних умов вивчено стан гемомікроциркуляційного русла бульбарної кон'юктиви у хворих на ГТГВ нижніх кінцівок.

  Скачати повний текст

Визначено ефективність лікування діабетичної ангіопатії (ДА) нижніх кінцівок (НК) у хворих на цукровий діабет (ЦД) ІІ типу з застосуванням у комплексному санаторно-курортному лікуванні (СКЛ) пневмопресингу у сполученні з магнітолазеротерапією та крайньовисокочастотною (КВЧ) терапією. Проведено комплексне обстеження та лікування 122-х хворих на ЦД ІІ типу. Досліджено клініку ЦД (скарги, перебіг захворювання та стадії ангіопатії НК), стан компенсації ЦД (за даними глікозильованого гемоглобіну, глікемії та постпрандіальної глікемії), фунціональні показники гемодинаміки НК (за даними реографії) на початку та наприкінці лікування. Розроблено та застосовано 4 лікувальних комплекси, удосконалено критерії ефективності СКЛ хворих на ЦД. Визначено різний ступінь позитивного впливу магнітолазеротерапії, пневмопресингу НК у процесі магнітолазеротерапії, КВЧ-терапії, пневмопресингу НК під час КВЧ-терапії на біохімічні параметри компенсації вуглеводного обміну, кровопостачання НК та ефективність комплексного СКЛ хворих на ЦД ІІ типу. Обгрунтовано доцільність застосування пневмопресингу НК в комплексному СКЛ хворих на ЦД з діабетичною ангіопатією НК.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено та порівняно структурні зміни м'язової тканини і кровоносних судин гомілки у людей у віковому аспекті в нормі і у хворих, що хворіють на хронічну венозну недостатність. Розглянуто морфологічну оцінку стану внутрішньом'язових вен литкового м'яза, мікроциркуляторного русла та їх змін з урахуванням вікових змін, статі та ступеня хронічної венозної недостатності. Виявлено у різних вікових групах перебудову структурних компонентів м'язово-венозної помпи гомілки, яка характеризується прогресуючим збільшенням діаметра просвіту та витонченням стінки венул литкового м'яза, компенсаторною гіпертрофією м'язової оболонки з гіперплазією еластичних волокон і формуванням внутрішньої еластичної мембрани у внутрішньом'язових венах малого калібру. В процесі аналізу відомих регресійних моделей обрано повну квадратичну модель з ефектами взаємодії першого порядку.

  Скачати повний текст

Вивчено питання вибору оптимального об'єму реконструктивних операцій під час хірургічного лікування багатоповерхових аорто-стегнових оклюзій на основі комплексної оцінки центральної гемодинаміки, периферичного кровоплину та вегетативного гомеостазу. Встановлено, що на формування типу центральної гемодинаміки впливає рівень атеросклеротичних оклюзій магістральних артерій, функціональний стан серцевого м'яза та вегетативного гомеокінезу. Виявлено кореляційну залежність між гемодинамічними типами та ступенем напруження симпато-адреналової ланки вегетативного гомеокінезу: показники центральної гемодинаміки симпатотоніків відповідали гіперкінетичному, а ваготоніків - гіпокінетичному типам. Вивчено характер і закономірність змін центральної гемодинаміки після реконструктивних операцій та можливість їх прогнозування.із гіпокінетичним типом центральної гемодинаміки для зниження тривалості та травматичності операцій на першому етапі оперативного лікування доцільно проводити реконструкцію аорто-стегнового, а на другому, через 1 - 3 місяці, - стегново-підколінного сегмента.

  Скачати повний текст