Досліджено питання математичного моделювання результатів хірургічного лікування післятравматичних ушкоджень хряща колінного суглоба залежно від ступеня та розміру ушкодження. Розроблено диференційований підхід до оптимального вибору методики хірургічного лікування дефектів цього хряща. Встановлено значущість впливу на результати хірургічного лікування його пошкодження певних факторів, а саме: методики хірургічного лікування, віку, статі та маси тіла пацієнта, площі, глибини та місця розташування дефектів хряща колінного суглоба. Уточнено кореляційні зв'язки між клінічними й інструментальними даними на етапі раннього діагностування ушкоджень цього хряща. Запропоновано й удосконалено систему відновного лікування після малоінвазивних оперативних втручань у разі пошкодження хряща колінного суглоба.

  Скачати повний текст

Уперше виявлено рентгеноанатомічну, статистично достовірну об'єктивну ознаку дисплазії проксимального відділу стегнової кістки. Удосконалено конструкцію стегнового компонента ендопротеза "ОРТЕН" та методику його імплантації. На підставі результатів рентгеноструктурних досліджень обгрунтовано типорозміри стегнового компонента цього ендопротеза. Розроблено показання для його диференційованого вибору у разі планування та проведення ендопротезування тазостегнового суглоба у хворих на диспластичний коксартроз. На підставі дослідження стану мінеральної щільності кісткової тканини проксимального відділу стегнової кістки у динаміці після ендопротезування визначено терміни навантаження на кінцівку. Удосконалено методику післяопераційної реабілітації зазначених хворих.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання обгрунтування клінічного застосування комплексного методу лікування - лазеропунктури інфрачервоним лазерним випромінюванням у поєднанні з остеоперіостальною електроакупунктурой для лікування стійких вертеброгенних попереково-крижових синдромів у разі остеохондрозу хребта. Показано, що акупунктурна діагностика за Накатані є інформативним критерієм визначення функціонального стану акупунктурних меридіанів у хворих зі стійкими больовими синдромами попереково-крижового остеохондрозу. Встановлено, що застосування лазеропунктури у разі больових синдромів попереково-крижового остеохондрозу має вплив на визначені ланки його патогенезу і є патогенетичним методом лікування. Показано, що запропоновані лікувальні методи дозволяють досягти стійкого терапевтичного ефекту.

  Скачати повний текст

Висвітлено теоретичне узагальнення та нове вирішення проблеми застосування методу ендоскопічної мікродискектомії (EM), що оптимізує хірургічне лікування хворих з дискогенними нейрокомпресійними синдромами (HC) шийного відділу хребта (ШВХ). Розкрито проблему покращання результатів лікування дискогенних HC ШВХ з урахуванням можливостей мініінвазивних методів сучасної нейрохірургії, включаючи ЕМ. На підставі аналізу найближчих і віддалених результатів ЕМ, застосованої під час гриж МХД ШВХ уточнено критерії відбору хворих для проведення оперативного лікування за урахування клінічної симптоматики та даних нейровізуалізуючих методів дослідження. Доведено високу ефективність і мініінвазивність даного методу за дискогенних НС ШВХ.

  Скачати повний текст

Здійснено клініко-лабораторне дослідження перебігу та патогенезу хронічних захворювань кишечника - хронічного коліту (ХК) та синдрому подразненої кишки (СПК) за наявності дегенеративних захворювань хребта (ДЗХ). Наведено результати дослідження показників кальцієвого обміну, кісткового метаболізму та мінеральної щільності кісткової тканини. Установлено, що у таких хворих має місце синергізм клінічних проявів з негативним впливом на перебіг захворювань. Поєднання ХК або СПК з остеохондрозом (ОХ) характеризується кальцієвим дисбалансом, а саме: зменшенням рівня загального та іонізованого кальцію сироватки крові, збільшенням кальцієвого коефіцієнта та підвищенням екскреції кальцію з сечею. Установлено, що порушення кальцієвого обміну залежать від нозологічної форми (вони більшою мірою виражені у хворих на ХК), дискінетичних порушень, що є більшими за гіпермоторної дискінезії кишечника, та впливають на прояв больового синдрому. Наявність ХК або СПК з супутнім ОХ спричинює дисбаланс кісткового ремоделювання, а саме: превалювання кісткової резорбції у порівнянні з утворенням кісток. Як наслідок порушеного кісткового метаболізму виявлено зниження мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ). Установлено, що значення основних показників МЩКТ менші у групі пацієнтів з ХК на тлі ОХ, ніж у групі хворих на СПК за його поєднання з ДЗХ. Доведено клініко-лабораторну ефективність терапії ХК, СПК на тлі ОХ за використання кальцеміну.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розроблено новий діагностичний симптом, характерний для синовіту колінного суглоба у разі ревматоїдного артриту (РА). Проведено інтерпретацію результатів біохімічного дослідження ферментів обміну колагену на ранніх стадіях РА. Застосовано метод ультразвукової діагностики з доплерівським дослідженням судин синовіальної оболонки та метод артрофонографії з комп'ютерною обробкою результатів для визначення внутрішньосуглобових змін у хворих на РА та контролю за цими змінами в процесі лікування. Клінічно та лабораторно підтверджено доцільність використання в комплексному ортопедичному лікуванні антигомотоксичного препарату "Traumeel S" у вигляді внутрішньосуглобових ін'єкцій та мазевої форми за допомогою фонофорезу. Досліджено показання та протипоказання до ортопедичних - консервативних та оперативних методів лікування хворих на РА з раннім ураженням колінного суглоба, визначено оптимальні строки оперативних втручань. Розроблено нову схему імунокорегувальної терапії як елемент комплексного ортопедичного лікування синовіту колінного суглоба ревматоїдного генезу.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено проблему підвищення ефективності лікування хворих на коксартроз шляхом використання патогенетично обгрунтованих лікувальних комплексів з застосуванням магнітотерапії (МТ) та ультрафонофорезу (УФФ) хондроксиду за різних етапів відновлювального лікування (до та після ендопротезування кульшового суглоба). Застосування МТ та УФФ хондроксиду у ранньому післяопераційному періоді оптимізує його перебіг та тривалість, сприяє адекватній адаптації хворого до відновлення рухів в ураженому суглобі, ранньому розширенню режиму рухової активності. Застосування комплексу МТ і УФФ хондроксиду після ендопротезування кульшового суглоба дозволяє запобігти активації дегенеративно-дистрофічного процесу у контрлатеральному кульшовому суглобі, що забезпечує нормалізацію біомеханіки ходьби. Вивчено безпосередні та віддалені результати лікування та показано, що застосування цього комплексу у хворих на двох етапах забезпечує більш тривалу стабілізацію процесу, підвищує ефективність реабілітаційних заходів. Стійкість терапевтичного ефекту протягом 6-ти місяців спостережено у 82,5 % хворих, а протягом року - у 55 % хворих.

  Скачати повний текст

На підставі біомеханічного моделювання за допомогою методу кінцевих елементів, клінічних і рентгенологічних досліджень 42 хворих віком від 24 до 78 років з асептичною нестабільністю компонентів ендопротеза кульшового суглоба визначено передумови розвинення нестабільності. Розроблено діагностику та методи хірургічного лікування та запропоновано рекомендації щодо її профілактики. На базі біомеханічного моделювання за допомогою методу кінцевих елементів доведено важливість збереження субхондральної пластинки кульшової западини, що необхідно для перерозподілу напружень і захисту губчастої кістки від великих навантажень. Визначено умови розвинення ранньої асептичної нестабільності чашки ендопротези через її видалення. Необхідною умовою визначено повне перекривання чашки ендопротеза стінками кульшової западини. Оптимальне положення ніжки ендопротеза у кістково-мозковому каналі стегнової кістки повинно бути нейтральним або вальгусним. Встановлено оптимальну хірургічну тактику залежно від ступеня вираженості кісткових дефектів кульшової западини та проксимального відділу стегнової кістки. У процесі збереження даних структур визначено реендопротезування з застосуванням кісткового цементу; за відсутності - установлення безцементного ендопротеза з застосуванням кісткової та керамопластики.

  Скачати повний текст

Досліджено взаємозв'язок змін напружено-деформованого стану стабілізованого та суміжного шийних хребтових рухових сегментів у разі моносегментарного переднього міжтілового спондилодезу різними імплантатами. Доведено неефективність відновлення міжтілової опори після субтотальної корпектомії без додаткової вентральної інструментальної фіксації та визначено оптимальний варіант спондилодезу. Визначено здатність різних варіантів моно- та бісегментарного спондилодезу забезпечити реконструкцію сегментарного шийного сагітального контуру. Встановлено переваги даних нових металевих імплантатів з оригінальною топографією контактної поверхні та пористим керамічним алюмооксидним покриттям за рахунок покращення їх інтегративних властивостей. Вдосконалено методику рентгенівської діагностики структурно-функціонального стану хребтових рухових сегментів для здійснення нового підходу щодо планування хірургічних втручань та оцінки їх результатів.

  Скачати повний текст

Проаналізовно результати комплексного клініко-неврологічного та інструментального обстеження хворих на поперековий остеохондроз(ПОХ) у ранньому післяопераційному періоді. Визначено особливості ускладнених грижами дисків форм ПОХ, характеру у них периферичної та системної гемодинаміки. Обгрунтовано необхідність застосування фізичних факторів у післяопераційному періоді, у тому числі у хворих з поєднаною кардіологічною паталогією. Розроблено новий спосіб фізіотерапії ПОХ у ранньому післяопераційному періоді шляхом послідовного проведення аплікацій озокериту на попереково-крижову ділянку хребта та електростимуляції м'язів гомілок. На підставі результатів лікування доведено, що включення даного способу аплікацій озокериту й електростимуляції підвищує ефективність їх лікування, що проявляється зниженням поширення й виразності неврологічної симптоматики, поліпшенням електрозбудженості м'язів гомілок з підвищенням їх рухової активності.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему покращання результатів лікування хворих з епікондилопатіями плечової кістки. Удосконалено та розроблено методи діагностування та диференційованого підходу до вибору оптимального методу лікування. На підставі аналізу результатів клінічного обстеження та лікування 201-го хворого на епікондилопатію плечової кістки визначено, що клінічний метод є основним у діагностиці епікондилопатій. Зазначено, що клінічні тести мають високу чутливість (від 75 до 100 %) і специфічність (від 88 до 100 %). Найбільш чутливими у разі латеральної епікондилопатії визначено chair-test (100 %), а у разі медіальної - тест Cozen (100 %). З використанням матеріалу вивчення сонографічних змін у ділянках надвиростків плечової кістки у разі епікондилопатій визначено та систематизовано основні сонографічні ознаки захворювання. Установлено прогностичне значення ультразвукового дослідження для вибору лікувальної тактики, а саме, оперативного втручання. У разі значних структурних змін у ділянках надвиростків вірогідність оперативного втручання збільшується. Вивчено підфасціальний тиск у ділянках латерального міофасціального футляра передпліччя у разі латеральних епікондилопатій плечової кістки. Установлено, що у разі хронічних латеральних епікондилопатій, які у разі хронічного компартмент-синдрому може бути підвищення підфасціального тиску у спокої та через 5 хв після завершення фізичного навантаження, що може впливати на патогенез захворювання. Розроблено та впроваджено алгоритм комплексного лікування епікондилопатій плечової кістки залежно від тривалості захворювання, попереднього лікування та тяжкості сонографічних змін з диференційованим вибором методу оперативного втручання. Використання зазначеного алгоритму за умов локального введення аутокрові в ділянку дегенеративного осередку інсерцій надвиростків плечової кістки дозволило одержати 91 % добрих і задовільних результатів в основній групі у порівнянні з 33 % у контрольній (<$Eroman p~<<~0,01>) з використанням методики локального введення стероїдних гормонів та екстракорпоральної ударно-хвильової терапії.

  Скачати повний текст

Установлено форми місцевого больового синдрому ампутаційних кукс нижніх кінцівок: остеоміодистрофічний синдром, синдром кукси малогомілкової кістки, тунельні нейропатії, хронічний компартамент синдром. Доведено, що досить часто ампутація є проміжним етапом у виникненні больового синдрому, а початковим моментом є тривала гіпокінезія до ампутації. З'ясовано, що форми місцевого больового синдрому - хронічний компартмент синдром, тунельні нейропатії, синдром кукси малогомілкової кістки - розвиваються під впливом протезування на фоні порушень техніки ампутації та місцевих циркуляторних порушень, а остеоміодистрофічний синдром, обумовлений ампутацією, характером ампутаційної пластики, особливостями перебігу післяопераційного періоду та термінами протезування. Показано, що раннє первинне протезування є дієвим фактором профілактики виникнення місцевого больового синдрому. Досліджено особливості впливу маркерів перекисного окиснення ліпідів, окиснювальної деструкції білків, запалення та прозапальних цитокінів на інтенсивність і перебіг больового синдрому.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням ендопротезування кульшового суглоба та післяопераційної реабілітації хворих старших вікових груп. В основу роботи покладено аналіз результатів обстеження та лікування 454 хворих з патологією кульшового суглоба, яким у клініці ортопедії і травматології дорослих Українського НДІ травматології та ортопедії виконано 502 первинних та 20 ревізійних ендопротезувань кульшового суглоба. Вперше розглянуто питання особливостей ендопротезування кульшового суглоба та післяопераційної реабілітації хворих старших вікових груп. Виявлено посилення остеопорозу з віком у хворих з патологією кульшового суглоба, який більш виражений на ураженій кінцівці. На основі ультразвукової денситометрії досліджено динаміку змін структурно-функціонального стану кісткової тканини у хворих залежно від віку та статі після тотального ендопротезування кульшового суглоба. Розроблено показання до способу фіксації компонентів ендопротезу відповідно до ступеня вираженості остеопорозу та до вибору типу імплантата. Удосконалено техніку оперативного втручання у разі остеопороза та впроваджено у практику новий тип ранорозширювача, а також комплексну систему лікування та реабілітації хворих старших вікових груп. Доведено ефективність застосування антирезорбтивних препаратів для лікування остеопороза у хворих з ендопротезом кульшового суглоба.

  Скачати повний текст

Відібрано 16 ознак, які покладені в основу бальної шкали оцінки ступені активності остеоартроза. Показано, що у хворих з мінімальним ступенем активності остеоартроза парацетамол був ефективний у відношенні болі, скутості, обмеження фізичної активності. У групі з помірною та високою активністю захворювання за умов використання парацетамолу не встановлено значимого клінічного покращання. Встановлено, що за застосування не стероїдних протизапальних препаратів у даних групах пацієнтів в 92,4 і 90,0 % випадків, було досягнуто позитивний ефект у відношенні клінічних, лабораторних і ультразвукових змін. Визначено, що з метою індивідуалізації лікувальних підходів у хворих на остеоартрит колінних суглобів, розроблено методи вибору терапії та прогнозування її ефективності.

  Скачати повний текст

Представлено результати обстеження жінок віком 40 - 69 років у пері- та постменопаузальному періодах з клінічними проявами остеохондрозу хребта (ОХ). Виявлено особливості клінічних проявів ОХ, клімактерічного синдрому (КС) і структурно-функціонального стану кісткової тканини в обстежених хворих залежно від віку, тривалості постменопаузального періоду та локалізації ОХ. Уточнено особливості дегенеративно-дистрофічних змін у хребті, структурно-функціонального стану кісткової тканини та впливу замісної гормональної терапії у жінок з синдромом Тернера. Запропоновано препарат "Гранули кверцетину" для зниження виразності хронічного больового синдрому в хребті та КС, поліпшення структурно-функціонального стану кісткової тканини у жінок у пері- та постменопаузальному періодах з клінічними проявами ОХ, остеопенічним синдромом або остеопорозом.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми ендопротезування тазостегнового суглоба за наявності наслідків реактивних артритів. Дефекти тазотегнової западини (ТЗ), які потребують виконання пластики, виявлено у 52-х з 215-ти хворих, що становить 24 % випадків. З використанням методу математичного моделювання досліджено зміни напружено-деформованого стану ТЗ з встановленою чашкою ендопротеза за наявності різних типів дефектів стінок западини, зумовлених наслідками реактивних артритів тазостегнового суглоба. Змодельовано пластику дефектів ТЗ різних типів за допомогою кісткових трансплантатів, біфазної кераміки, цементу та гвинтів за умов ендопротезування. На підставі результатів проведених розрахунків показано, що рівень напружень у ТЗ у разі пластики наближається до показників напружень за умов відсутності дефектів. З урахуванням даних математичного моделювання розроблено та клінічно апробовано методики пластики досліджених патологічних дефектів у 52-х пацієнтів (57-ми прооперованих суглобів) з наслідками реактивних артритів тазостегнового суглоба за умов ендопротезування. Проаналізовано результати затосування розроблених методик пластики дефектів ТС різних типів за умов ендопротезування у хворих з наслідками реактивних артритів тазостегнового суглоба та показано ефективність їх застосування у клінічній практиці для покращання результатів ендопротезування.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему покращання результатів лікування хворих на коксартроз на тлі дистрофічного ураження попереково-крижового відділу хребта. Розроблено методи прогнозування перебігу захворювання та створення системи лікувально-діагностичних заходів. Наведено інформацію, одержану з використанням клінічних, рентгенологічних, біомеханічних, електрофізіологічних і статистичних методів дослідження, про 516 хворих на поєднане дистрофічне ураження кульшових суглобів і зазначеного відділу хребта, що одержували лікування у період з 1987 р. до 2006 р. Доведено роль вертеброгенного фактора у патогенезі дистрофічного ураження кульшових суглобів. Побудовано математичну модель, яка дозволяє прогнозувати перебіг коксартрозу у хворих з дистрофічним ураженням хребта. Створено систему лікувально-діагностичних заходів, яка передбачає регламентовану послідовність діагностичних процедур, грунтується на виборі способів лікування залежно від величини індексу WOMAC, рентгенологічного індексу кульшового суглоба, та тяжкості процесу в хребті. За результатами спостережень протягом шести років доведено, що запропонована система є більш ефективною у порівнянні з традиційним підходом. У разі консервативного лікування виявлено на 27 % більше задовільних і на 30 % менше незадовільних виходів. За умов оперативного лікування - на 26 % більше гарних і на 24 % менше задовільних виходів.

  Скачати повний текст