Встановлено, що хронічна алкоголізація 40 % об. горілкою, 40 % об. самогоном і 17 % міцним вином, протягом терміну, що у клінічному аспекті алкогольної хвороби відповідає періоду розвитку мотивації до алкоголю, виражених змін з боку компонентів клубочкового фільтру та канальцевої реабсорбції не викликає. Виявлено, що на даний час алкоголізація 50 % об. самогоном обумовлює розвиток ознак функціонального напруження. Доведено, що на момент розвитку толерантності алкоголізація 40 % об. горілкою та 17 % об. міцним вином обумовлює гіпертрофію та гіперплазію компонентів фільтрації та реабсорбції. Зазначено, що алкоголізація 40 % об. самогоном на цей період викликає початкові явища деструкції. Дослідження, що введення 40 % об. самогону протягом цього часу обумовлює перенапруження адаптаційно-захисних механізмів. Встановлено, що на період розвитку фізичної залежності введення 40 % і 50 % об. самогону призводить до виражених деструктивних змін. Доведено, що алкоголізація 40 % об. горілкою та 17 % об. міцним вином на даний період призводить до розвитку ознак функціонального перенапруження.

  Скачати повний текст

Визначено домінування дистимічно-дисфоричної симптоматики з надцінною ідеєю бути в грі, тривогою, депресією, почуттям провини, формальністю суджень, декларативним визнанням своєї провини, показним каяттям. У розвитку патологічної схильності до азартних ігор (ПСАІ) виокремлено дві стадії: субкомпенсації та декомпенсації. Встановлено, що у формуванні ПСАІ, на відміну від інших форм адитивної поведінки, обов'язковою є нооетична складова, яка виражається в наявності екзистенційного вакууму, відсутності цілей у житті, незадоволення власним життям. Визначено, що делінквентні тенденції, низький рівень соціального контролю та негармонійні характерологічні та дезадаптивні особистісні особливості сприяють розвитку та реалізації адиктивної поведінки у формі ПСАІ. Ідентифіковано біологічні, психологічні та психосоціальні чинники ризику розвитку ПСАІ, які ранжовані за інтенсивністю впливу на предиспонуючі, сприяючі та підтримуючі та диференційовані на загальні та специфічні саме для розвитку ПСАІ. Обгрунтовано модель лікувально-реабілітаційної допомоги особам із ПСАІ, яка складається з трьох етапів: діагностичного, активної терапії та підтримувальної терапії та соціальної реабілітації. Розроблено систему комплексного лікування та реабілітації ПСАІ, що поєднує два базових напрямки: психофармакологічний та психотерапевтичний та ефективність доведена річним спостереженням.

  Скачати повний текст

Розроблено новий метод умовно-рефлекторної терапії, спрямований на пригнічення ейфорійної дії наркотику. Запропоновано оригінальну методику визначення домінуючих мотивів зловживання опіатами та з її використанням виявлено особливості мотиваційної сфери хворих на опійну наркоманію, оцінено їх значущість у кількісному вимірі (індекс мотиваційного напруження). Уперше визначено вплив застосування умовно-рефлекторної терапії для усунення наслідків дії патологічних мотивів, які спонукали до вживання опіатів. З'ясовано кореляційний зв'язок між рівнями мотиваційної напруженості зловживання опіатами та тривогою, а також вплив комплексу мотивів у хворих на опійну наркоманію на їх самопочуття, активність, настрій. Установлено співвідношення між станом емоційної сфери (тривожної, депресивної симптоматики) та мотиваційними характеристиками особистості. Уперше у структурі умовно-рефлекторної терапії розроблено та впроваджено до практики комплекс додаткових психокорекційних і соціально-реабілітаційних заходів, що враховує динаміку мотиваційної складової залежності.

  Скачати повний текст

На підставі дослідження клініко-епідеміологічних, психологічних, електрофізіологічних та біохімічних аспектів вивчено феноменологію, патогенетичні закономірності та динаміку алкогольної залежності за впливу розроблених і впроваджених до практики нових комплексних терапевтичних програм. Здійснено реперзентативну вибірку (7 320 осіб) регіональних, вікових і професійних верств населення та проведено комплексне, лонгітудіальне (більше 20-ти років) клініко-епідеміологічне, клініко-психопатологічне, психодіагностичне, електрофізіологічне та біохімічне дослідження. Показано, що основними тенденціями розвитку алкогольної залежності протягом останніх 20-ти років були її подальше поширення серед населення країни та патоморфоз, який мав прояв як невпинне збільшення частоти коморбідних психічних, неврологічних і соматичних розладів. Доведено, що факторами, які сприяють розвитку алкогольної залежності, яка є коморбідною з психічними, неврологічними та соматичними розладами (АЗК), за результатами інструментальної та лабораторної діагностики, є: підвищена судома готовність, ендокринний і макро- та мікроелементний дисбаланс. Розроблено патогенетично обгрунтовані компонентні програми лікування хворих на АЗК, які передбачають використання адаптаційно-метаболічної терапії, що грунтується на застосуванні запропонованих комплексів фармакологічних засобів "Композит-1(2)" і технологій стресопсихотерапії, а також методів прогнозування результатів лікування. На підставі катамнестичних спостережень доведено високу протирецидивну ефективність наведених комплексних терапевтичних програм у зазначених хворих.

  Скачати повний текст

Здійснено теоретичне обгрунтування та нове розв'язання наукової задачі, яка полягає у формуванні терапевтичної ремісії за амбулаторних умов у хворих, залежних від алкоголю, шляхом застосування нової фармакотерапевтичної технології адаптаційно метаболічної дії. Установлено зростання ризику повернення до алкоголізації на етапах формування терапевтичної ремісії у обстежених осіб внаслідок виснаження адаптаційних механізмів. Одержано дані про взаємозв'язок психічного та соматичного стану осіб, залежних від алкоголю, та їх наявним метаболічним статусом. Розроблено й апробовано за амбулаторних умов спеціальну фармакотерапевтичну технологію "Композит 1" адаптаційно-метаболічної дії. Показано, що її застосування суттєво поліпшує соматичний, психічний і метаболічний статус пацієнтів. Доведено, що повторна терапевтична ремісія за цих умов може бути досягнута більш, ніж у 50 % випадків захворювання. За цього призначення "Композиту 1" вірогідно знижує кількість хворих, які достроково перервали лікування внаслідок повернення до пияцтва.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вивченню морфо-функціональних змін при гострих і хронічних алкогольних інтоксикаціях. На основі морфо-функціонального аналізу яєчників експериментальних тварин (білих щурів) і трупів осіб жіночої статі репродуктивного віку, які мали достовірний алкогольний катамнез, визначено кореляційні зв'язки та проведено зіставлення змін яєчників в умовах гострого отруєння етанолом і тривалого впливу етилового спирту. Виявлено зниження загальної кількості фолікулів та ознаки сполучнотканинної трансформації органа, що свідчать про розвиток стійкого гіпоовуляторного статусу.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості особистості хворих на опіоїдну залежність, кормобідну з ВІЛ-інфекцією. З використанням міждисциплінарного й інтеграційного підходів розроблено систему поетапної психотерапії та психопрофілактики для цього контингенту пацієнтів. Одержано дані щодо особливостей особистості типів відношення хворих з опіоїдною залежністю, поєднаною з ВІЛ-інфекцією, до їх хвороби. Виявлено, що у хворих основної групи значно частіше, ніж у групі порівняння, спостережено сенситивний, обсесивно-фобічний, тривожний, іпохондричний, апатичний і меланхолічний типи реагування на хворобу. На підставі одержаних даних розроблено систему психотерапії та психопрофілактики у комлексному лікуванні хворих з опіоїдною залежністю, інфікованих ВІЛ, яка може бути застосована за стаціонарних і амбулаторних умов. Відзначено, що ефективність зазначеної терапії підвищується у разі її поєднаного використання з певними методами психотерапії, а саме: індивідуальної та групової роз'яснювальної, раціональної, гештальт-терапії, непрямої, короткострокової, поведінкової, сімейної, а також емоційно-вольвого тренування.

  Скачати повний текст

Вивчено психопатологічні прояви та патогенетичний базис раннього післяабстинентного періоду опійної наркоманії. Обгрунтовано правомірність виділення раннього післяабстинентного періоду. Встановлено домінуючий психопатологічний синдром - астенічний. Виявлено зміну активності нейрорецепторів, що свідчить про зміну характеру функціонування нейромедіаторних систем у ранньому післяабстинентному періоді у порівнянні з періодом абстиненції у напрямі збільшення активності серотонінергічної та зниження - дофамінергічної системи. Зменшення функціональної активності дофамінергічної системи супроводжувалося зниженням рівня активованості мозку, що виявилося у вигляді синхронізації біоелектричних процесів мозку та зниження коефіцієнта активації. Запропоновано засіб терапії з застосуванням актопротектора, антиоксиданту ізотіобарбаміну для корекції виявлених порушень. На основі порівняльного вивчення ефективності ізотіобарбаміну та пірацетаму доведено перевагу ізотіобарбаміну.

  Скачати повний текст

У наркоспоживачів з вірусними гепатитами (ВГ) вивчено стан основних ланок регуляції гомеокінезу. Досліджено дозозалежний імуносупресивний і цитотоксичний вплив опіатів і сурогатів опію та його можливі механізми. Показано, що у порівнянні з хворими на ВГ, що не вживають наркотики, у наркоспоживачів мають місце: різка активація протеолізу та перекисного окиснення ліпідів, недостатність системи анти-протеазного захисту й антистресових систем, клітинний імунодефіцит, активація інтерфероногенезу, високий рівень печінкового фіброгенезу та розвитку малігнізації. Доведено негативний вплив абстиненції на патогенез ВГ з високою імовірністю летальності. Обгрунтовано необхідність застосування замісної терапії агоністами опійних рецепторів у наркозалежних хворих на ВГ. Оптимізовано режими та дози застосування інтерфероногенів. Показано можливість розвитку ускладнень застосування інтерфероногенів у цих хворих та розроблено методи їх прогнозування. Обгрунтовано доцільність застосування глюкокортикоїдів та запропоновано оптимальні режими й дози їх використання.

  Скачати повний текст

Проаналізовано чинники формування алкогольної адиктивної поведінки у підлітків та юнацтва. Побудовано типологію готовності до формування адиктивної поведінки, обговорено гіпотетичні моделі розвитку такої поведінки. Виявлено роль ранніх травм у формуванні адикції, особистісні особливості підлітків-адиктів, а також особливості їх емоційної сфери. Показано, що у частини адиктів формується алексимітичний симптомокомплекс, який є захисним утворенням і дає змогу подолати ранні травми. Алкогольну адикцію розглянуто як вторинне утворення, що дає змогу дослідити її у медичному та патофізіологічному контексті її патогенезу, що розуміється то як "нагорода", то як "активація", то як "уроджений порок", то як "уроджена преморбідна особистісна структура". Проаналізовано можливі психологічні механізми розвитку алкогольної адикції.

  Скачати повний текст

Уперше обгрунтовано доцільність використання гірудотерапії у період гострих абстинентних розладів у пацієнтів з алкоголічною та наркотичною залежностями. На підставі проведених досліджень і одержаних результатів запропоновано інтегральний комплекс клініко-патофізіологічних доказів щодо обгрунтованості використання гірудотерапії у наркологічній практиці. Вивчено ефекти гірудотерапії у наркології в межах її модифікації - гірудорефлекстерапії. Показано позитивний вплив гірудотерапії на різні клінічні та гомеостатичні параметри за алкогольної та наркотичної залежностей. Доведено можливість такого впливу на кардіологічні параметри варіаційної пульсометрії у хворих з залежністю від психоактивних речовин (алкоголю, опіатів). Виокремлено чотири фази (адаптації, сомнелентну, релаксації й активації) позитивного терапевтичного впливу гірудотерапії на психічні, психофізіологічні, поведінкові розлади, зумовлені хронічною алкогольною та наркотичною інтоксикацією.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Одержано нові дані про індивідуальні та загальні закономірності й особливості мотиваційного відношення до вживання алкоголю. Досліджено вплив індивідуальних особливостей особи на мотиваційне рейтингове відношення до вживання алкоголю. Розкрито значення тривожно-депресивних розладів у процесі становлення алкогольної залежності. Досліджено патогенетичні механізми взаємообтяження алкогольної залежності й емоційних порушень, зокрема, тривожно-депресивних розладів. Вивчено ланку патогенезу виникнення змін мотиваційного відношення до алкоголю, визначено ступені ризику трансформації мотиваційних потреб в алкоголі від суто нейтрального до необхідного. Вперше одержно дані про закономірність взаємовпливу смисложиттєвої спрямованості на вживання алкоголю. Розкрито етіопатогенетичний вплив базальних емоцій (страху, гніву, радості, тривоги) на ступінь стресостійкості й агресивності особи, досліджено їх взаємозв'язок (або його відсутність) з вживанням алкоголю. Вперше введено до наукового обігу поняття біологічної тверезості та соціальної тверезості. Розроблено комплексну методику лікування та профіалктики пияцтва та синдрому алкогольної залежності. Виявлено патогенетичні механізми розвитку доклінічних змін, які можуть бути ранніми попередниками синдрому алкогольної залежності, уточнено наукові уявлення про його етіопатогенез і запропоновано засоби профілактики.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вперше в Україні проведено обстеження хворих з алкогольною залежністю за амбулаторних умов на прикладі крупного центру Донбасу.Систематизовано основні соціально-демографічні особливості хворих на алкогольну залежність. Визначено клініко-психопатологічну структуру алкогольної залежності та досліджено закономірність її формування в осіб чоловічої статі. Вперше типологізовано особливості особистості, відношення до захворювання пацієнтів з алкогольною залежністю й якість їх життя. Вперше в Україні науково обгрунтовано, розроблено та впроваджено модифікований варіант емоційно-стресової психотерапії у поєднанні з аурікулорефлексотерапією в комплексному лікуванні пацієнтів з алкогольною залежністю за амбулаторних умов у крупному центрі Донбасу.

  Скачати повний текст

Наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної задачі сучасної наркології, а саме: обгрунтування, розробки та диференційного застосування нової комплексної психокорекційної терапевтичної програми у лікування тривожних розладів за алкогольної залежності. На підставі даних всебічного обстеження 132-х хворих (до основної групи увійшли 102 пацієнта, до контрольної - 30) з застосуванням клініко-психопатологічного, патопсихологічного дослідження й ідентифікації електрофізіологічних маркерів тривожних розладів розроблено та впроваджено в практику спосіб комбінованого вживання тимолептичних ефектів фармакологічного препарату карбамазепін і немедикаметозного методу - біоадаптивного регулювання систем організму. Виявлено виражений анксіолітичний ефект запропонованого способу лікування, рекомендованого до застосування у клінічній наркології як ефективний спосіб купірування тривожних розладів за алкогольної залежності.

  Скачати повний текст

З використанням комплексу клініко-психопатологічних, експериментальних, психофізіологічних методів дослідження проаналізовано вираженість проявів абстинентного синдрому та післяабстинентного стану у хворих на опійну наркоманію у разі використання стандартної схеми фармакотерапії та комплексного динамічного методу лікування, розробленого на базі сполучення стандартної схеми фармакотерапії та системи патогенетично орієнтованих лікувальних, реалібітаційних і противорецидивних заходів, методів психокорекції та психотерапії. Доведено високу терапевтичну ефективність призначення у випадку абстинентного синдрому та післяабстинентному періоді курсу інформаційно-хвильової терапії, препаратів "Мамоплант" і "Баклофен", особливо в поєднанні з індивідуальною психотерапією, різноманітними психотерапевтичними та психокорекційними технологіями залежно від особливостей хворих та їх клінічного статусу. Розроблено схему послідовності та тривалості їх застосування.

  Скачати повний текст

Проведено генетичний аналіз наркоманії в основних етнічних групах населення Ізраїлю, наведено їх вікову та статеву характеристику, визначено шлюбну структуру, оцінено рівень інбридингу й аутбридингу. За допомогою генеалогічного, сегрегаційного і компонентного аналізу розроблено найбільш правдоподібну модель генетичного контролю наркоманії у різних етнічних групах Ізраїлю. З'ясовано співвідношення чинників спадковості та середовища у виникненні явища наркоманії серед євреїв та арабів. Показано неоднакову роль кровного споріднення батьків у формуванні наркоманії у різних етнічних групах. Встановлено роль інбридингу й аутбридингу у виникненні явища наркоманії серед арабів та євреїв.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Базуючись на клініко-генетичних підставах запропоновано підхід роздільного дослідження клінічних особливостей та частоти суспільно небезпечних дій у хворих на шизофренію в поєднанні з психічними і поведінковими розладами внаслідок вживання алкоголю, а також з урахуванням генотипових особливостей. Установлено підвищення частоти алкогольного делірію в стані відміни у хворих на шизофренію у сполученні з алкоголізмом у порівнянні з хворими на алкоголізм. Виявлено найбільш сприятливий перебіг шизофренії у хворих з алкогольним делірієм у стані відміни в анамнезі, що виражається у більш пізній маніфестації, переважанні параноїдної форми, ремітуючого перебігу та підвищенні частоти онейроїдних станів. Установлено, що перебіг шизофренії у поєднанні з синдромом алкогольної залежності характеризується більш раннім початком, підвищенням частоти безперервного перебігу та простою формою. Виявлено кращі показники сімейного стану та рівня освіти у хворих на шизофренію, які перенесли в стані відміни алкогольний делірій, у порівнянні з хворими на шизофренію у поєднанні з синдромом алкогольної залежності. Показано, що суспільно небезпечні дії у хворих на шизофренію, коморбідну з синдромом алкогольної залежності, виявляються частіше, ніж у хворих, які перенесли в стані відміни алкогольний делірій. Виявлено генотипні особливості, які характеризуються епілептичною схильністю, ліворукістю, чоловічою статтю, і такий екзогенний фактор, як перенесена черепно-мозкова травма, які частіше виявляються у випадку шизофренії у хворих з синдромом алкогольної залежності. У хворих на шизофренію, які перенесли в стані відміни алкогольний делірій, а також у таких хворих, які здійснювали суспільно небезпечні дії. Установлено, що вони обумовлюють несприятливий перебіг шизофренічного процесу та підвищення частоти суспільно небезпечних дій у цих хворих. На підставі виявлення фенотипних ознак, характерних для полігенних захворювань, установлено, що алкогольний делірій у стані відміни має полігенну природу та проявляється у тих хворих, які мають до нього спадкову схильність.

  Скачати повний текст