Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням виникнення психічних розладів у учасників ліквідації наслідків аварії (ЛНА) на Чорнобильській АЕС (ЧАЕС). У роботі на матеріалі комплексного тривалого (1988-1998 р.р) дослідження 442 учасників ЛНА на ЧАЕС, розроблено новий новий напрямок у радіаційній психіатрії, який грунтується на концепції інформативних факторів. Встановлено, що облік показників, які характеризують стан психічного та фізичного здоров'я, соціального функціонування ліквідаторів надає можливість кількісної оцінки зв'язку проявів органічного ураження головного мозку з наслідками ЛНА на ЧАЕС. Запропоновано числові методи аналізу впливу радіаційних та нерадіаційних факторів на виникнення психічних порушень та їх експрес-діагностики, систему короткочасної комплексної психотерапії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, ефективність яких обгрунтована теоретично та підтверджена практично. Основні результати праці знайшли клінічне впровадження у сучасних формах лікування та діагностики при психічних розладах як наслідок ЛНА на ЧАЕС.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вивченню через 7-10 років після аварії на ЧАЕС змін головного мозку у осіб, які зазнали дії зовнішнього опромінення під час ліквідації її наслідків (1986-1987 рр.). В роботі уточнюється патогенез неврологічних змін у ліквідаторів. У досліджених встановлено клінічно і підтверджено нейроімунологічно органічний характер ушкодження головного мозку. Захворювання розгортається у трьох фазах: гострої, субкомпенсації, декомпенсації з хронізацією. Гаммаспектрометрично виявлено цезій-137 в структурах тканин головного мозку померлих ліквідаторів, які проживали як на чистих так і радіаційно забруднених територіях. Результати радіометрії показали, що інкорпорація радіоізотопів мала місце в гострій фазі і зберігається на віддаленому періоді. Тривале накопичення радіонуклідів суттєво впливає на розвиток післярадіаційної енцефалопатії у ліквідаторів. Фактор радіаційної забрудненості місцевості додатково поглиблює ступінь ураження головного мозку у ліквідаторів. Дана обставина визначає доцільність рекомендувати ліквідаторам відселення із радіаційно забруднених територій.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена дослідженню особливостей неврозогенеза невротичних розладів під впливом комплексу чинників соціально-психологічного та конституціонально-біологічного характеру. Визначена конкретна участь окремих чинників (інтенсивність актуальної індивідуально-значущої психічної травми, вік першої невротичної декомпенсації, загальна кількість невротичних декомпенсацій, переважаючий тип психологічного профілю, особливості індивідуальної біологічної предиспозиції, рівень активації процесів перекисного окислення ліпідів) у формуванні провідного невротичного синдрому. Апробовано застосування методу ентеросорбції в комплексному лікуванні невротичних розладів. Доведена висока ефективність даного методу на моделі ентеросорбента "Силлард П" у порівнянні з традиційною терапією.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вивченню клініки та патогенезу інволюційних психічних розладів у жінок. У обстежених хворих з межовими (в структурі клімактеричного та посткастраційного синдромів) і психотичними (інволюційна депресія і параноїд) формами психічної патології виявлено широкий спектр психопатологічних порушень, але базовим симптомом був тривожно-депресивний афект. Показано взаємодію біологічних та соціально-психологічних факторів і механізмів генезі, структуруванні та динаміці вказаних форм психічної патології. На основі методології системного аналізу встановлено, що континуум фізіологічний - патологічний клімактерій - інволюційні психози можна розглядати як різні ланки єдиного патологічного процесу. Теоретично обгрунтовано і практично підтверджено дані стосовно терапевтичної ефективності замісної гормональної терапії та психотерапії, а також антидепресанта стаблон, особливо у випадку інволюційної психопатології межового рівня, що дозволило рекомендувати їх для лікування та профілактики вказаних розладів.

  Скачати повний текст

З позиції системного та комплексного підходів сучасної медичної психології розроблено індивідуальнісно-орієнтований підхід досліджень невротичних розладів, який полягає у поєднанні квантифікованих та проективних психодіагностичних методик, клініко-психологічного спостереження та комп'ютерної ЕЕГ. Клінічну належність невротичних розладів визначено стрижневими невротичними радикалами, які розглянуто як стійкий комплекс клінічних виявів та психологічних характеристик, що має у своїй основі певні вроджені чи набуті особливості та закономірності нейромозкової біоелектроактивності. Встановлено психологічні та психофізіологічні (електроенцефалографічні) характеристики як дискримінантні під час диференціальної діагностики. Розроблено експресивну проективну методику "Психомалюнок хвороби", виявлено приховані особливості сприймання, мислення, емоційного реагування, психодинамічних процесів та індивідуальності, яка доцільна для застосування з діагностичною (дослідницькою) та психокорекційною метою.

  Скачати повний текст

Розгляруто теоретико-методичні підходи до вивчення індивідуально-психологічних особливостей військовослужбовців з граничними нервово-психічними розладами. Виявлено індивідуально-психологічні властивості морфологічної, темпераментальної, інтелектуальної та особистісної складових індивідуальності. Розроблено та запропоновано організаційно-методичні рекомендації щодо психогігієни і психопрофілактики граничних нервово-психічних розладів з урахуванням індивідуально-психологічних властивостей і психотипологічних відмінностей.

  Скачати повний текст

На підставі комплексного клініко-психопатологічного, патопсихологічного, електрофізіологічного та біохімічного вивчення 120 хворих отримано дані про клінічний поліморфізм, психопатологічні різноманітності невротичних депресій, описано варіанти їх проявлень та динаміку розвитку. З'ясовано причини та умови формування невротичних депресій. Встановлено провідну роль емоційних розладів у формуванні клінічної картини різних варіантів невротичних депресій та її залежність від характеру психогенних впливів (ізольованих або поєднаних). Вивчено деякі патопсихологічні, біохімічні та нейрофізіологічні механізми патогенезу невротичних депресій. Науково обгрунтовано критерії диференційної діагностики та принципи терапії невротичних депресій.

  Скачати повний текст

З позицій системного міждисциплінарного підходу з урахуванням парності сексуальної функції досліджено причини, механізми розвитку, перебіг і клінічні прояви різних варіантів сексуальної дисгармонії, що розвивається у разі параноїдального розладу особистості з надцінними ідеями ревнощів і відносин у чоловіків. Проаналізовано роль психогенних, соціогенних і негативних психологічних та соціально-психологічних чинників у генезі порушення сексуального здоров'я подружжя. Розроблено диференційно-діагностичні критерії виявлених варіантів подружньої дисгармонії та ефективну систему їх психотерапевтичної корекції.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості міжособистісних стосунків подружжя, клінічні особливості сексуальних розладів та залежність їх виникнення від стану соціально-психологічної, психічної, нервової та вегетативної регуляції сексуальної функції. Виявлено різні варіанти внутрішньосімейної дезадаптації та розроблено критерії їх диференційної діагностики.

  Скачати повний текст

Проведено обстеження 170 пацієнтів, хворих на неврастенію з тривожно-фобічними та соматоформними розладами. З'ясовано, що якісні та кількісні показники невербальної поведінки відрізнялися у всіх групах хворих. У процесі лікування методом групової психотерапії сталося уніфікування невербальної поведінки завдяки імітативним механізмам внутрішньої групової взаємодії. Дані зміни відбувалися разом із психотерапевтичною динамікою групового процесу. Встановлено, що параметри невербальної поведінки є об'єктивним критерієм оцінки ефективності групової психотерапії.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено дослідження дисоціативних проявів у рамках невротичної істерії за допомогою клініко-психопатологічного методу та експериментально-психологічних методик. Дисоціативні прояви в істеро-невротичних хворих під час клінічного обстеження виявлено в 5,5 % та 7 % випадків з усіх обстежених хворих з істеричним неврозом, за результатами I-го та II-го етапів дослідження відповідно; згідно з експерименально-психологічними методиками виявлено дисоціативні прояви, які складають за методикою DES - 17,6 % "явних" та 24,8 % субклінічних випадків, а за умов DDIS-інтерв'ювання - 24,4 % та 51,2 % випадків відповідно. Відмінність між клініко-психопатологічною кваліфікацією дисоціативних проявів та їх виявленням за допомогою експериментально-психологічних методик пояснюється суб'єктивною індиферентністю, тобто "несимптомністю" проявів дисоціації для істеро-невротичних пацієнтів.

  Скачати повний текст

На основі системного підходу до вивчення причин і механізмів порушення функціонування сім'ї, розвитку деструктивних конфліктів і подружньої дезадаптації у 98 подружніх пар визначено стан і виявлено причини порушення функції сім'ї та їх вплив на виникнення конфліктів. Вивчено роль соціальних, психологічних і соціально-психологічних чинників та особистісних відмінностей подружжя у розвитку дезадаптації подружжя. Виділено й описано форми подружньої дезадаптації та розроблено ефективну систему їх диференційованої психологічної корекції.

  Скачати повний текст

Висвітлено рівень психічного здоров'я у курсантів вищих учбових закладів МВС України за сучасних умов на різних етапах навчання, розглянуто клінічні особливості перебігу межової психічної патології, її динаміку та наслідки захворювання, їх зв'язок зі специфічними умовами навчання. Встановлено структуру психічних розладів у курсантів, що характеризується наявністю невротичних розладів у 11 % та ситуаційно-обумовлених реакцій психічної дезадаптації (СОРПД) у 89 %. Розроблено діагностичні критерії та виділено чотири варіанта СОРПД. На підставі отриманих даних розроблено систему психотерапії, первинної та вторинної психопрофілактики вказаних порушень, яка грунтується на підвищенні адаптивних особистісних можливостей шляхом вдосконалення й оптимізації процесу навчання, формування адекватних мотивацій курсантів і застосування психотерапевтичних, психокорекційних і психогігієнічних методів.

  Скачати повний текст

За допомогою клінічних, клініко-психопатологічних, експериментально-психологічних методів уточнено респіраторні, м'язево-тонічні, чуттєві та алгічні порушення, аналізаторні дисфункції, зміни стану свідомості на висоті афекту страху. Встановлено, що середні показники даних, які відображують розлади у групах та об'єднані за формою фобій, є близькими. Діагностика полісистемних порушень у випадках невротичних фобій дала змогу цілеспрямовано застосувати психотерапію, що базується на використанні модифікованих дихальних методик. Терапевтичний вплив досягнуто шляхом використання м'язево-тонічних і респіраторно-тонічних прийомів, роботою з символами, залученням прийомів дистанціювання з реакцією на фобічний стимул і проекцією її у вигляді відчуття, прийомів зміни контексту негативного сприйняття фобічного стимулу.

  Скачати повний текст

Розроблено систему прогностичних чинників формування психічної передхвороби. Виділено її основні конституціонально-біологічні та соціально-психологічні чинники, визначено прогностичні закономірності їх впливу на розвиток, перебіг і завершення психічної передхвороби на сучасному етапі. У системі прогностичних чинників формування психічної передхвороби виділено рівні резерву психічного здоров'я та розглянуто закономірності формування передхворобних психічних розладів у людини з різною величиною цього резерву. Апробовано методику раннього прогнозування психічних розладів. Вивчено розповсюдженість, клінічні особливості передхворобних психічних розладів людини та їх основні причини на сучасному етапі. Розглянуто реабілітаційний потенціал психіки та професійну адаптацію операторів з різноманітним показником резерву їх психічного здоров'я. Розроблено систему психіатричного огляду й експертизи осіб з високою ймовірністю психічних розладів, наведено практичні рекомендації щодо підтримання психічного здоров'я операторів АЕС.

  Скачати повний текст

Наведено комплекс психокорекційних заходів щодо оптимізації самоактуалізації осіб, хворих на неврастенію. Доведено, що хворі на неврастенію мають низький рівень самоактуалізації, який супроводжується вираженими особливостями в емоційно-вольовій, комунікативній, мотиваційній та поведінкових сферах. Доведено ефективність застосування розробленого психокорекційного комплексу у групі хворих на неврастенію, про що свідчить поліпшення рівня самоактуалізації у пролікованих пацієнтів. Теоретично й емпірично визначено рівень самоактуалізації хворих запропоновано впровадити розроблений комплекс психокорекційних методів до системи психопрофілактики невротичних розладів і діючої системи підготовки психологів, психофізіологів і військових лікарів.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення динаміки клініко-психопатологічних, патопсихологічних, електрофізіологічних, клініко-вегетологічних, імунологічних показників у хворих на невротичні розлади (неврастенію, соматоформні, тривожно-фобічні розлади) проаналізовано ефективність розвантажувально-дієтичної терапії (РДТ) з психотерапією. Уточнено деякі патопсихологічні та імунологічні механізми формування невротичних розладів та їх динаміку під впливом РДТ з психотерапією. Розроблено диференційовані підходи до використання різних схем лікувального голодування з психотерапевтичною корекцією з урахуванням форми невротичного розладу та варіанта вегето-судинних порушень, що сприяло підвищенню ефективності їх терапії.

  Скачати повний текст

Розкрито та описано закономірності динаміки формування непсихотичних психічних розладів у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС), характер і механізми психічної дезадаптації, що супроводжує це захворювання, з позицій системного міждисциплінарного підходу. Вивчено фактори несприятливого перебігу цих розладів, визначено питому вагу психопатологічної симптоматики в осіб з різними клінічними формами та тривалістю перебігу ІХС. За результатами проведеного дослідження розроблено критерії ранньої діагностики психічних розладів у разі ІХС, систему своєчасного й ефективного їх лікування. Продемонстровано пряму залежність ефективності лікування хворих від строків виявлення психопатологічної симптоматики.

  Скачати повний текст