Досліджено психологічні особливості самосвідомості осіб, які зазнали втрати зору (ВЗ) в дорослому віці (ДВ), та детермінанти впливу на їх виникнення. Розкрито підходи до структуризації самосвідомості особистості та інтегровану структуру самосвідомості з її компонентами, зокрема, когнітивним, емоційно-оцінним та регуляторним. Вивчено особливості самосвідомості дорослих інвалідів по зору, які зазнали ВЗ в ДВ. Визначено своєрідність перебігу психічних процесів самосвідомості на основі самопізнання, самоусвідомлення, самооцінки, самоставлення та саморегуляції, внаслідок набутої у ДВ ВЗ.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

На підставі вперше проведених комплексних досліджень біометричних показників рогівки у взаємозв'язку з чутливістю її, ригідністю зовнішньої оболонки ока, а також з анатомо-оптичними показниками ока у динаміці розвитку набутої короткозорості встановлено, що однією з патогенетичних ланок даного захворювання є розтягнення рогової оболонки (зменшення її товщини та збільшення діаметра поперечного перерізу). Доведено, що зменшення товщини рогівки є об'єктивним критерієм прогресування короткозорості та прогнозування периферичних хоріоретинодистрофій. Показано, що поєднане застосування імпульсного електромагнітного поля та солкосерілу внаслідок прогресуючої набутої короткозорості призводить до підвищення чутливості, нормалізації товщини рогівки, підвищення ригідності зовнішньої оболонки ока, стабілізації короткозорості та є більш ефективним, ніж окреме застосування імпульсного електромагнітного поля та солкосерілу.

  Скачати повний текст

Запропоновано модифікований спосіб лікування хворих з ускладненою формою короткозорості, який передбачає застосування озонотерапії та традиційного лікування. Доведено, що запропонований спосіб лікування є патогенетично обгрунтованим. Установлено, що застосування даного способу лікування пацієнтів з ускладненою короткозорістю за різних стадій хоріоретинальних змін поліпшує функціональний стан зорового аналізатора, а саме: підвищує гостроту зору; розширює межі сумарного поля зору; скорочує час реадаптації макули, що супроводжується поліпшенням кровонаповнення ока, підвищенням швидкості кровотечі, зниженням індексів мікроциркуляції, а також зниженням вільнорадикальних процесів за показниками - карбонілованими білками, лугами Шиффа, хемілюмінесценцією, підвищенням активності ферментативних ендогенних антиоксидантів (глутатіонпероксидази, глутатіонредуктази, супероксиддисмутази). Тривалість досягнутого ефекту зберігається у 89 % пацієнтів з початковою, 69 % - з розвинутою та 46 % пацієнтів - з далеко-розвинутою стадіями хоріоретинальних змін протягом 6-ти місяців.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему оптимізації нових способів профілактики ускладнень ексимерлазерної корекції міопії та міопічного астигматизму шляхом вивчення особливостей біохімічного складу сльози пацієнтів з наступним обгрунтованим використанням удосконаленої контактної лінзи, препаратів мексидол і бакплан в до- та післяопераційному періодах. Проведені дослідження, а також розроблені методи профілактики та лікування субепітеліального помутніння рогової оболонки дозволили підвищити ефективність та безпечність ексимерлазерної корекції міопії та міопічного астигматизму методом LASEK. Кількість пацієнтів з гостротою зору 1,0 через рік після ексимерлазерної корекції міопії підвищена на 8,5 - 11 % у порівнянні з контрольною групою спостереження, а частота субепітеліального помутніння рогової оболонки через рік знижена на 7,6 - 9,3 % відповідно.

  Скачати повний текст

Наведено результати лікування хворих на рефракційну та дисбіокулярну амбліопію з порушеннями бінокулярного та стереоскопічного зору. Розроблено новий спосіб бінокулярної фотостимуляції кореспондуючих полів сітківок стереоскопічними паттернами. Проведено порівняльний аналіз його ефективності з традиційним методом стереоптики. Наведено результати обстеження 180-ти хворих на рефракційну та дисбінокулярну амбліопію. Вивчено особливості різних ступенів форменого зору та їх взаємозв'язки за даними дослідження монокулярної та бінокулярної сепарабільної, ноніусної та глибинної гостроти зору. Установлено ефективність застосування нового способу лікування у 37-ми хворих на рефракційну та 24-х - на дисбінокулярну амбліопію. Показано, що новий спосіб має високу ефективність за критерієм покращання показників різних ступенів форменого зору, забезпечує відновлення стереоскопічного зору на 17 % більше, ніж традиційний метод, стійкість позитивного результату лікування протягом 1,5 року. Бінокулярна фотостимуляція сітківок стереоскопічними паттернами дозволяє проводити стереоптичне лікування хворих на дисбінокулярну амбліопію без етапів плеоптики й ортоптики.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням інтраокулярної корекції афакії, удосконаленню хірургічної техніки екстракапсулярної екстракції катаракти. Представлені результати експериментальних досліджень 50 енуклейованих очей людини, клінічних досліджень 344 очей пацієнтів після імплантації різних моделей інтраокулярних лінз (ІОЛ), спрямованих на підвищення ефективності хірургічного лікування хворих на катаракту. Встановлено, що трьохопорна модель ІОЛ розміром 10.5 мм займає стабільне положення в капсульному мішку та не викликає його деформації. Показано, що наближення діаметра ІОЛ до діаметра капсульного мішка, дало можливість знизити кількість інтраопераційних та післяопераційних ускладнень, таких як децентрація оптичної частини ІОЛ, увеїт, вторинна катаракта, що дозволило підвищити динаміку відновлення гостроти зору в 1 міс. після операції. Розроблена хірургічна техніка за допомогою запропонованого хірургічного інструментарія, дозволяє атравматично імплантувати трьохопорну модель ІОЛ в капсульний міхур та добитися ефективної реабілітації хворих на катаракту в 93% випадків.

  Скачати повний текст

Досліджено характер зміни рефракції рогівки залежно від анатомо-фізіологічних особливостей ока (діаметра рогівки, аксіальної довжини ока, внутрішньоочного тиску), віку та статі пацієнта, а також типу та ширини тунельних розрізів на 529 очах за результатами реабілітації хворих на катаракту. Розроблено математичну модель післяопераційного рогівкового астигматизму у разі екстракції катаракт через тунельні розрізи. Запропоновано спосіб лікування катаракти, що передбачає індивідуальний підхід до використання різних тунельних розрізів для профілактики післяопераційного та корекції вихідного рогівкового астигматизму. Для практичної реалізації нового способу лікування розроблено комп'ютерні програми "Комплексна автоматизована історія хвороби офтальмологічного профілю OPHTALMUS" та "Система підтримки прийняття рішення лікарем-офтальмохірургом відносно типу тунельного розрізу, що має бути виконаний з метою формування оптимальної післяопераційної рефракції рогівки за умов хірургічного лікування катаракти Sphera Lux". Встановлено, що використання розробленого способу хірургічного лікування катаракти дозволяє підвищити ефективність реабілітації хворих на катаракту, досягти некоригованої гостроти зору у віддалений термін після операції більше 0,6 - у 52 % випадків і більше 0,8 - у 23 %.

  Скачати повний текст

В дисертації проаналізовано результати застосування методу фосфен-електростимуляції (ФЕС) для лікування хворих на амбліопію. На підставі дослідження функціонального стану зорового аналізатора і регіонарної гемодинаміки мозку і очей у 179 хворих на рефракційну, анізометропічну та дисбінокулярну амбліопію до і після курсу ФЕС встановлено зв'язок зниження гостроти зору з порушенням інших зорових функцій - світлової, колірної, електричної чутливості і лабільності, що обгрунтовує доцільність їх дослідження у хворих на амбліопію для контролю за динамікою процесу лікування. Вперше встановлено характер порушень регіонарної гемодинаміки мозку у хворих на амбліопію. Показано, що ФЕС покращує зорові функції амбліопічних і парних неамбліопічних очей, а також нормалізує регіонарну гемодинаміку мозку і очей. Визначена стійкість результатів лікування протягом 6-8 міс.

  Скачати повний текст

Вивчено результати використання розробленого методу лікування аметропій високого ступеня з астигматизмом, який передбачає рефреакційну заміну кришталика (РЗК) за методом факоемульсифікації з імплантацією розрахункової інтракулярної лінзи (ІОЛ) з наступною ексимер-лазерною хірургією (ЕЛХ) рогівки для максимального приведення ока до еметропії за методом лазерного in situ кератомільтоза (LASIK) та лазерної субепітеліальної кератектомії (LASEK). Визначено показання до проведення комбінованого рефракційного втручання. Установлено, що перший етап втручання (РЗК) дозволяє значно зменшити ступінь аметропії високого ступеня, покращити гостроту зору. Установлено оптимальні терміни проведення другого етапу втручання - ЕЛХ рогівки після РЗК за імплантації гнучких і жорстких ІОЛ. Визначено показання для застосування методики LASEK у випадку, коли є протипоказання до використання LASIK. Порівняно одержані рефракційні та візометричні показники після проведення другого етапу втручання за методами LASIK і LASEK та не виявлено достовірні розбіжності між одержаними результатами. Це обгрунтовує застосування LASIK на другому етапі втручання за випадків, коли є протипоказання до LASIK.Показники НКГЗ і рефреакційні показники були стабільними протягом 24-х місяців спостереження, що є ефективнішим у порівнянні з проведенням ЕЛХ рогівки у разі аметропій високого ступеня з астигматизмом.

  Скачати повний текст

Досліджено розробку методів, які усувають чинники, що перешкоджають проведенню діагностики й ускладнюють відновлення бінокулярного зору та підвищують точність результатів діагностування окорухового апарату зорового аналізатора. Розроблено метод відновлення бінокулярних функцій органу зору шляхом спостереження загального об'єкта фіксації. Запропоновано метод здобуття вторинного зорового образу за рахунок інертності зорового сприйняття за спостереження оптотяпу через сканувальні його отвори. Розроблено метод автоматизованої діагностики стану м'язів, які рухають оком. Зазначено, що застосування у складі автоматизованої установки нових методик, які усувають патологічні зміни функцій зорового аналізатора, дозволяє скоротити витрати на відновлення бінокулярного зору.

  Скачати повний текст

Наведено результати застосування удосконаленого способу субепітеліальної фоторефракційної кератектомії (СФРК) для корекції міопії різного ступеня. Проведено дослідження виразності післяопераційного рогівкового синдрому й особливостей реепітелізації рогівки після удосконаленої та стандартної СФРК на очах з різними ступенями вихідної міопатії. Удосконалений метод СФРК у порівнянні зі стандартним дозволяє в ранньому післяопераційному періоді вірогідно зменшити інтенсивність больового синдрому, його тривалість та досягти повної реепітелізації рогівки очей на четвертий день. Досліджено психо-функціональні показники до та після операції удосконаленої та стандартної СФРК. Доведено, що застосування способу удосконаленої СФРК у порівнянні зі стандартним методом забезпечує меншу виразність субепітеліального помутніння рогівки у віддаленому періоді на очах з міопією слабкого, середнього та високого ступеня.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання взаємозв'язків системи імунітету та вищої нервової діяльності у людей з набутою короткозорістю середнього ступеня, а також імуностимуляції й її впливу на діяльність центральної нервової системи. Імунореабілітацію проведено імунотропними препаратами центральної дії вілозеном і тимогеном, а також використовували поліхроматичне видиме та інфрачервоне світло як імуностимулюючий засіб. У разі вживання вілозену та тимогену в осіб з набутою короткозорістю середнього ступеня вивчено зміни в показниках імунного статусу та нейродинамічних функціях, які характеризували стан діяльності центральної нервової системи. Встановлено, що вживання вілозену протягом 14-ти діб і тимогену протягом 3-х діб та опромінення поліхроматичним видимим та інфрачервоним світлом протягом 10-ти діб носило імунореабілітаційний характер у короткозорих осіб, тому що короткозорість супроводжувалась імунними порушеннями І - ІІІ ступеня. Встановлено, що імуностимуляція викликала односпрямовані позитивні зміни в показниках функціональної рухливості нервових процесів. За умов імуностимуляції встановлено кореляційні зв'язки між показниками системного імунітету неспецифічного антиінфекційного захисту організму та функціональною рухливістю нервових процесів.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання підвищення ефективності діагностики та лікування хворих на амбліопію шляхом застосування комплексу існуючих та нових терапевтичних і діагностичних методів. Вивчено патогенетичні механізми амбліопії. Для вибору оптимальної тактики лікування та прогнозу його результатів створено класифікацію та визначено симптомокомплекс функціональних порушень, специфічних для різних типів амбліопії. Вивчено особливості функції центральних (Р) і периферичних (М) відділів монокулярних каналів ретино-кортикальних зв'язків та їх взаємодію у дітей з різними формами амбліопії. На підставі одержаних результатів створено класифікацію за типами амбліопії (зокрема, виділено сенсорну, моторну, змішану) та розроблено схему лікування. Виявлено й охарактеризовано чинники, які впливають на результати підвищення гостроти зору у дітей з амбліопією після лікування, на підставі яких розроблено багатофакторні моделі, що дозволяють прогнозувати вірогідність підвищення гостроти зору на 0,2 і більше. Проведено оцінку ефективності розроблених терапевтичних методів (способів лікування амбліопії, бінокулярного та стереоскопічного зору, а також електростимуляції окорухових м'язів). Показано, що їх застосування дозволило підвищити ефективність лікування амбліопії у дітей, які раніше лікувалися безуспішно за традиційною методикою.

  Скачати повний текст

Вивчено стан колагенового каркаса склери в дітей з прогресуючою високою ускладненою міопією. Досліджено зміст трипсиноподібних протеїназ і антипротеолітичної активності в дітей і підлітків з прогресуючою міопією в сироватці крові та сльозній рідині у порівнянні зі здоровими особами та хворими на косоокість. З'ясовано в експерименті вплив експланта з інгібітором трипсину на сполучну тканину склери (гістологічні та електронно-мікроскопічні дослідження). Експериментально вивчено активність у тканині склери після зміцнення склери штучним експлантом з інгібітором трипсину. Розроблено новий спосіб зміцнення склери есплантом з інгібітором трипсину, який зменшує активність протеолізу та запальну післяопераційну реакцію. Досліджено стан активності трипсиноподібних протеїназ і антипротеолітичної активності в дітей і підлітків з прогресуючою міопією в сироватці крові та сльозній рідині до та протягом 6-ти місяців після склеропластики експлантом з інгібітором трипсину. Вивчено ефективність комбінованого зміцнення склери штучним біоінертним експлантом з інгібітором трипсину в дітей і підлітків з прогресуючою міопією.

  Скачати повний текст

Вивчено результати застосування для корекції міопії високого ступеня вдосконаленої методики субепітеліальної фоторефракційної кератектомії за лазерної корекції (ЛАСЕК) з застосуванням розробленого способу профілактичногоо лікування післяопераційного помутніння рогівки шляхом інтраопераційного застосувння дозованої аплікації 0,02 %-го розчину мітоміцину-C (ММC) у зоні кератектомії. Доведено, що у разі застосування методики ЛАСЕК з ММC за показанням вона є ефективною для приведення ока до еметропії та максимального покращання зору.

  Скачати повний текст

Вперше встановлено, що в Україні 32,1 % осіб, яким показане хірургічне лікуваня катаракти та 19,7 % осіб, яким показана комбінована операція з приводу глаукоми в поєднанні з катарактою, мають вихідний рогівковий астигматизм 1,0 дптр та більше. У 39,5 % відзначається астигматизм зворотного типу. У ході дослідження динаміки рефракції рогівки в осіб, які підлягали одномоментному хірургічному лікуванню глаукоми та катаракти, вперше встановлено, що більш значні зміни рефракції рогівки відбуваються за поєднання факоемульсифікації з синусотрабекулектомією, ніж з глибокою неперфорувальною склеректомією. Вперше науково обгрунтовано та розроблено методику профілактики та корекції післяопераційного рогівкового астигматизму зворотного типу за умов одномоментного хірургічного лікування катаракти та глаукоми методом факотрабекулотомії, що включає варіювання місця положення рогівкового тунельного розтину або виконання додаткового рогівкового тунельного протирозтину (Пат. 14630 Україна, МПК А 61 F9/013 від 15.05.2006 та Пат. 14631 Україна, МПК А61 F9/013 від 15.05.2006). Визначено доцільність та можливість використання імплантації торічних інтраокулярних лінз для корекції вихідного рогівкового астигматизму під час комбінованої операції з приводу глаукоми в поєднанні з катарактою. Обгрунтовано рекомендації з профілактики та корекції післяопераційного астигматизму за одномоментного хірургічного лікування глаукоми та катаракти методом глибокої неперфорувальної склеректомії у вертикальному меридіані та факоемульсифікації через рогівковий тунельний розтин, з урахуванням ступеня та типу доопераційного рогівкового астигматизму.

  Скачати повний текст

Досліджено основні зорові функції та нейроімунні взаємовідносини у 165-ти хворих на міопію до та після проведення фосфен-електростимуляції зорового аналізатора. Після проведення курсу стимуляції зафіксовано підвищення основних зорових функцій - гостроти зору, гостроти зору за мезопічних умов освітлення, резервів акомодації, світлової чутливості та лабільності. Виявлено, що курс фосфен-електростимуляції сприяє активації специфічних і неспецифічних структур зорового аналізатора та підкіркових центрів мозку у хворих на міопію. Після проведення фосфен-електростимуляції зафіксовано нормалізацію функціонування серцево-судинної системи (за інтегральним вегетативним індексом). Встановлено, що імуномодулювальний ефект електростимуляції зорового аналізатора проявляється нормалізацією імунорегуляторного індексу, підвищенням абсолютного вмісту фагоцитуючих клітин, зниженням чутливості Т-клітин до адреналіну та норадреналіну, а також до антигенів сітківки ока та кришталика.

  Скачати повний текст