Уточнено структуру та частоту акушерських і перинатальних ускладнень у вагітних з мюллеровими аномаліями залежно від типу вади матки. З'ясовано причинні фактори ризику розвитку невиношування вагітності, передчасних пологів. Вперше визначено характер гормональної функції плаценти у жінок з різними вадами розвитку матки та стан матково-плацентарно-плодового кровообігу під час вагітності у співвідношенні з ризиком розвитку плацентарної недостатності (ПН). Обгрунтовано необхідність застосування диференційованого підходу щодо визначення методів хірургічної корекції істміко-цервікальної недостатності (ІЦН). Встановлено оптимальні терміни проведення операції, що дозволило значно підвищити відсоток виношування вагітності. Розроблено алгоритми ведення вагітності залежно від типу вади матки, використання якого знижує перинатальні втрати у 5 разів.

  Скачати повний текст

Подано оцінку стану матки на основі клінічних, рентгенологічних, ультрасонографічних та ендоскопічних (лапароскопія, гістероскопія) досліджень в динаміці до і після операції. Вивчено морфологічну та електронно-мікроскопічну структуру матки. Простежено відновлення репродуктивної функції після різних видів операції, перебіг та завершення вагітності. Встановлено, що консервативно-пластичні операції (міомектомія і метропластика) необхідні для відновлення нормальної топографії і анатомічного стану матки і сприятливо впливають на генеративну функцію, частоту настання, перебіг та завершення вагітності у неплідних жінок репродуктивного віку з фіброміомою та вродженими вадами розвитку матки. Для комплексного лікування неплідності у жінок з фіброміомою та вродженими вадами розвитку матки рекомендовано широко застосовувати консервативно-пластичні операції, які сприяють відновленню менструальної і дітородної функції, і при настанні вагітності дозволяють жінкам доношувати вагітність і народжувати живих дітей.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання зниження частоти післяопераційної летальності та захворюваності у жінок з гнійно-запальними захворюваннями геніталій за умов внутрішньоматкової контрацепції на підставі результатів вивчення клініко-морфологічних, мікробіологічних та імунологічних особливостей даної патології, розроблено та впроваджено комплекс лікувально-прогностичних заходів. Вперше встановлено взаємозв'язок між клінічними, морфологічними, мікробіологічними та імунологічними змінами у пацієнток з гнійно-запальними процесами геніталій за умов внутрішньоматкової контрацепції до та після оперативного лікування. Розширено сучасні уявлення про патогенез запальних захворювань репродуктивної системи, науково обгрунтовано необхідність розробки методики оптимізації хірургічного лікування та прогнозування гнійно-запальних захворювань за умов внутрішньоматкової контрацепції. Розроблено та впроваджено практичні рекомендації щодо зниження частоти післяопераційної летальності та захворюваності у жінок з гнійно-запальними процесами геніталій за умов внутрішньоматкової контрацепції на підставі використання методики оптимізації хірургічного лікування та прогнозування.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості репродуктивної функції жінок з рубцем на матці різної етілогії, а також питання щодо можливості зниження гінекологічної захворюваності, акушерської та перинатальної патології та проблему зниження частоти та ступеня прояву патології репродуктивної системи, акушерських і перинатальних ускладнень у жінок з оперованою маткою на підставі вивчення клініко-функціональних, морфологічних, ендокринних і мікробіологічних аспектів, а також питання розробки та впровадження алгоритму прогностичних і лікувально-профілактичних заходів. Установлено, що основними клінічними симптомами патології репродуктивної системи в жінок після кесарева розтину є больовий синдром, порушення менструального циклу, диспаревнія, зниження сексуальної активності, порушення мікробіоценозу статевих шляхів і нейроендокринна симптоматика. За цього частота основних клініних проявів зростає впродовж двох років після розродження. З'ясовано ехографічні особливості стану органів малого таза, щитовидної та молочної залоз, ендокринного статусу та мікробіоценозу статевих шляхів у жінок з оперованою маткою. Установлено взаємозв'язок між клінічними, ехографічними, ендокринними та мікробіологічними особливостями у жінок, які розроджені абдомінальним шляхом і перенесли консервативну міомектомію. Вивчено аспекти клінічного перебігу вагітності, пологів і стану новонароджених у матерів - жінок з рубцем на матці після кесарева розтину та консервативної міомектомії. З'ясовано особливості формування та функціонального стану фетоплацентарного комплексу в жінок з оперованою маткою. Розроблено та впроваджено алгоритм прогностичних і лікувально-профілактичних заходів у жінок з рубцем на матці після кесарева розтину та консервативної міомектомії з метою зниження частоти патології репродуктивної системи та покращання перинатальних наслідків розродження.

  Скачати повний текст

На підставі результатів вивчення та систематизації порушень фасціально-лігаментарного апарату малого таза в жінок з генітальним пролапсом різного типу та ступеня обгрунтовано необхідність інтраопераційної діагностики типу та місця порушень інтегральності фасціального апарату передньої та задньої стінок піхви, лігментарного апарату апікального відділу й уретри. Установлено, що у разі відриву, розриву чи перерозтягнення фасціального передньої та задньої стінок піхви чи лігаментарного апарату верхівкового відділу піхви окремо чи у комбінації відбуваються порушення положення стінок піхви та положення тіла матки чи шийки. Для кожного сегменту фасціально-лігаментарного апарату таза запропоновано конструктивні процедури з метою відновлення фіксації чи створення нової. У першому випадку запропоновано ендопротезування фасціально-лігаментарного апарата поліпропіленовими ендопротезами, а в другому - фіксацію апікального відділу піхви до крижово-остистої зв'язки. Розроблено й оцінено роль та місце кожної сегментарної реконструкції та традиційних методів лікування цистоцеле, ректоцеле та випадіння матки чи шийки. Вибір комбінації реконструктивних процедур залежить від діагностики комбінації дефектів кожного з трьох сегментів фасціально-лігаментарного апарату малого таза. У цьому полягає суть запропонованої концепції вибору методу оперативного лікування генітального пролапсу. Уникнення зайвих реконструктивних процедур та можливість відновлення фіксації чи створення нової без видалення матки є основними перевагами запропонованої концепції і оперативних сегментарних реконструктивних втручань, що відповідає принципам малоінвазивності й органозбереження та вимогам функціональної терапії, відображає етіопатогенетичний принцип втручання.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена розробці методів підвищення ефективності кріохірургічного лікування фонових захворювань шийки матки. Для комплексного кріохірургічного лікування було застосовано новий антиоксидант - тіотриазолін. Клінічними, колькоскопічними та лабораторними методами доведено, що проведення комплексного кріохірургічного лікування нормалізує місцеві процеси ПОЛ/АОСЗ в цервікальному слизі, прискорює регенерацію епітелію шийки матки та терміни епітелізації. Використання тіотриазоліну поліпшило результати кріохірургічного лікування, що зменшило кількість ускладнень у два рази та рецидивів фонових захворювань шийки матки в 2.8 рази.

  Скачати повний текст