Одержано нові дані щодо діагностичної ціннjсті визначення показників кровоплину в різних судинах функціональної системи "материнський організм - плацента - плід". Уперше встановлено наявність високого периферичного судинного опору плодової частини дитячого місця у випадках ультразвукового відставання зрілості плаценти від терміну гестації. Одержано нові відомості щодо особливостей плодово-плацентарного кровоплину за умов поєднання гіпоксії плода та затримки його розвитку. Доведено, що значний науковий інтерес становлять результати застосування низки медикаментозних засобів (вазоактивних препаратів, активаторів метаболізму, антагоністів іонів кальцію, дезагрегантів) для корекції гемодинамічних порушень у функціональній системі "материнський організм - плацента - плід". На базі результатів проведених досіджень запропоновано оригінальну наукову концепцію діагностики, оцінки ступеня важкості та терапії розладів матково-плацентарно-плодового кровообігу у випадку хронічної внутрішньоутробної гіпоксії.

  Скачати повний текст

Вперше в Україні впроваджено нову систему оцінювання якості надання перинатальної допомоги - перинатального аудиту (ПА), на базі якої виділено конкретні резерви поліпшення стану здоров'я новонароджених у Донецькому регіоні. Вперше з використанням системного підходу, результатів комплексного динамічного спостереження за станом плода та визначення клініко-функціональних і біохімічних показників науково обгрунтовано методику перинатальної диспансеризації плода. Розроблено алгоритми спостерження за станом плода для вибору лікувальної тактики, визначення стану плода у пологах, вибору методу розродження. Вивчено стан здоров'я плода як пацієнта з 22-х тижнів його внутрішньоутробного життя. Вперше в Україні запропоновано альтернативний неінвазивний метод спостеження за станом плода у пологах - фетальну пульсоксиметрію, визначено його ефективність. Встановлено роль макро- та мікроелементів у стресоподібних аспектах інтранатальної адаптації, розкрито їх значення у формуванні адаптивних реакцій новонародженого у постнатальний період. Виділено морфогістологічні критерії незворотної тяжкої патології, що виникає до народження дитини на підставі клініко-морфологічного аналізу перинатальних втрат. Уточнено патогенетичну сутність особливостей адаптації та розвитку дітей, які в антенатальному періоді знаходилися під диспансерним наглядом. На підставі результатів досліджень вперше запропоновано нові критерії оцінювання та прогнозування стану дітей у ранньому неонатальному періоді за характером перебігу початкових фаз компенсаторно-пристосувальних реакцій. Розроблено методи профілактики невідкладних станів і дизадаптаційних синдромів у немовлят на підставі визначння стану плода. Вперше науково обгрунтовано поетапну систему профілактичних заходів у дітей високого ризику зриву адаптації. На підставі застосування дискримінантного та кореляційного аналізу встановлено зв'язок між перинатальними факторами ризику та порушенням стану новонароджених, розроблено методи прогнозування асфіксії та дизадаптаційних синдромів новонароджених.

  Скачати повний текст

На основі комплексного обстеження 245-ти вагітних з діагностованою гіпоксією плода розвинуто уявлення про патогенез, діагностику та шляхи зниження частоти, а також наступних ускладнень перинатальних гіпоксичних уражень центральної нервової системи (ЦНС) плода у вагітних з даним ризиком. Сформульовано нові оціночні критерії для жінок, вагітність і пологи яких відносяться до категорії високого ризику стосовно розвитку у них перинатальних гіпоксичних уражень ЦНС плода. Доведено, що гіпоксія є центральним патогенетичним синдромом, який призводить до уражень ЦНС плода. Використання магніто-резонансної томографії вперше дозволило з високою точністю анатомічної інтерпретації діагностувати антенатальні ураження ЦНС плода (функціональні, ішемічні, геморагічні, поєднані). Виділено варіанти поєднання метаболічних і гемодинамічних порушень, що визначають ступінь тяжкості гіпоксичних уражень ЦНС плода. Розроблено системи прогнозу гіпоксичних уражень ЦНС плода (низьку, середню, високу). Запропоновано схеми профілактичного лікування даних вагітних. Розроблено тактики ведення вагітності та пологів у вагітних з високим ризиком, що дозволило більш, ніж у 2 рази знизити частоту розвитку гіпоксичних уражень ЦНС плода та більш, ніж у 3 рази - частоту виникнення тяжких форм їх клінічного прояву у період новонародженості.

  Скачати повний текст

Проаналізована ефективність методу діагностики критичних вроджених вад серця (ВВС) до та після введення протоколу ультразвукового обстеження серцево-судинної системи плодів у 2008 р. Обгрунтовано алгоритм пренатального ведення плодів з діагностованими критичними ВВС. Вивчено вплив пренатального діагнозу критичних ВВС на зміни в пренатальній тактиці та кардіохірургічній допомозі новонародженим.

  Скачати повний текст

Розроблено нові підходи щодо діагностки, профілактики, лікування та прогнозування хронічної гіпоксії плода. Розроблено теоретичні засади та новий напрямок наукових досліджень щодо вивчення стану системи мати - плацента - плід за даної патології. Обгрунтовано механізми патогенезу розвитку хронічної гіпоксії плода, досліджено ускладнення у жінок групи високого ризику. Визначено морфологічні, морфометричні, ультразвукові, імунологічні та гормональні критерії патології, які змінюються у процесі її розвитку в фетоплацентарному комплексі. З'ясовано значення даних чинників для ранньої доклінічної діагностики розвитку хронічної гіпоксії плода. З метою зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень, поліпшення показників перинатальної патології та зменшення кількості випадків смерті новонароджених створено систему діагностики, профілактики та лікування хронічної гіпоксії плода.

  Скачати повний текст

Встановлено, що час появи альвеолярних макрофагів у легенях плодів людини та тварин збігається з початком диференціювання клітин альвеолярного епітелію на альвеолоцити I та II типів і з початком їх активного функціонування. Зі збільшенням термінів гестації число альвеолярних макрофагів зростає, їх клітинний пул стає гетерогенним, тобто містить клітини різного ступеня функціональної активності. У ході дослідження використано гістологічні, електронно-мікроскопічні, фізико-хімічні, біохімічні та математичні методи.

  Скачати повний текст

Оцінено прогностичне значення поєднаного гестозу вагітних, нефропатії тяжкого ступеня, передчасного відшарування нормально розташованої плаценти, стрімких пологів, медикаментозної стимуляції пологів, пологів поза медичними закладами щодо факту та розвитку тяжких внутрішньошлуночкових крововиливів (ВШК). Наведено дані про стан антиоксидантної системи крові та інтенсивності вільно радикального окиснення ліпідів, анаеробного гліколізу у недоношених з ВШК I-IV ступенем. Виявлено високу інформативність стосовно прогнозу факту виникнення та розвитку тяжких ВШК, рівня концентрації молочної кислоти в крові. Розроблено схему перинатальної профілактики ВШК у недоношених новонароджених з використанням фенобарбіталу. Встановлено ефективність і безпечність його використання в антенатальному періоді у матерів і в ранньому неонатальному періоді в дітей.

  Скачати повний текст