Досліджено проблему профілактики ускладнень за умов переривання вагітності за ранніх термінів на підставі вивчення медико-соціального статусу, контрацептивної поведінки, якості життя, стану імунокомпетентних клітин, деяких гормонів та інтерлейкінів (ІЛ), а також ранніх і пізніх ускладнень. Науково обгрунтовано та розроблено схему їх прогнозування і профілактики. Виявлено пряму кореляційну залежність між ризиком ускладнень і поперечним розміром матки на 10-ту добу після медикаментозного переривання вагітності. Розроблено схему "Заходи профілактики та реабілітації до і після переривання непланованої вагітності в ранніх термінах", застосування якої сприяло підвищенню ефективності профілатичних заходів та зниженню кількості ранніх і пізніх ускладнень за умов застосування вакуум-аспірації на 24 % і медикаментозного методу - на 10 %.

  Скачати повний текст

Досліджено психологічний, гормональний статус і адаптаційні можливості організму жінок з небажаною вагітністю. Вивчено гормональний гомеостаз до та після переривання вагітності, а також статеву конституцію жінок та її зв'язок з небажаною вагітністю. Встановлено, що ці жінки мають генетично обумовлене підвищення сексуальної активності, яке у разі раннього початку статевого життя призводить до зростання вірогідності появи небажаної вагітності. Вивчено кореляційні зв'язки між показниками гормонального та психологічного стану цих жінок. На підставі оцінки виявлених порушень подано наукове обгрунтування та впроваджено комплекс заходів щодо психологічної реабілітації жінок, які прервали небажану вагітність.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблеми визначення патогенетичних підходів щодо тактики запобігання втратам плода і тромбофілічним ускладненням у вагітних з антифосфоліпідним синдромом (АФС), а також оцінки ефективності та безпечності тривалого застосування низькомолекулярного гепариноїду пентосану полісульфату SP 54 у разі тромбофілічних станів під час вагітності, зумовлених циркуляцією антифосфоліпідних антитіл (АФА). Доведено, що наявність вовчакового антикоагулянта (ВА) поєднується з ознаками тромбофілії у разі виявлення маркерів внутрішньосудинного згортання крові й активації тромбоцитарної ланки гемостазу у 68,1 %, а визначення АФА - у 18,8 % випадків. Одночасно ВА й АФА виявлено у 31 % хворих. Ступінь ризику репродуктивних втрат і тромбофілії у вагітних, у яких виявлено АФА, зростає за умов поєднання циркуляції АФА з екстрагенітальними захворюваннями, іншими факторами ризику тромбофілії і(або) порушеннями репродуктивної сфери. Патогенетична терапія із застосуванням пентосану полісульфату безперервно у профілактичному режимі з початку 1-го триместру впродовж усього періоду гестації і в післяпологовому періоді у вагітних з АФС дозволяє в абсолютній більшості випадків запобігти втраті плода і тромботичним ускладненням, значно знизити частоту передчасних пологів, уникнути затримки внутрішньоутробного розвитку плода і меншою мірою - скоротити частоту гестозів.

  Скачати повний текст

Визначено роль нових патогенетичних факторів і розроблено критерії застосування показників ініціації й інгібіції апоптозу в комплексі діагностичних параметрів порушень плацентарного кровообігу за умов прееклампсії. Доведено, що розвиток тяжкості прееклампсії характеризується дисбалансом між фактором ініціації Fas-залежного апоптозу (CD95+) і фактором клітинної проліферації (PLGF) з перевагою процесу апоптозу. Визначено високу діагностичну інформативність запропонованих імунологічних параметрів для ранньої діагностики, прогнозування перебігу й оптимізації лікувальної тактики за умови прееклампсії. Удосконалено диференційно-діагностичні критерії визначення тяжкості прееклампсії та порушень плацентарної гемодинаміки у вагітних з даною патологією.

  Скачати повний текст

Запропоновано вирішення проблеми зменшення частоти невиношування в жінок високого ризику самовільного переривання вагітності шляхом уточнення особливостей патогенезу невиношування з урахуванням стану нейроендокринної адаптації. Розроблено систему заходів щодо прогнозування закінчення наступної вагітності. Досліджено аспект преконцептуальної підготовки й організації активного спостереження під час наступної вагітності. Вивчено особливості центральних механізмів регуляції генеративної функції в жінок з невиношуванням вагітності в анамнезі залежно від змін у системі гіпофіз - яєчники з подальшим зіставленням виявлених гормональних змін з особливостями функціонування інших систем і факторів. На підставі результатів проведених досліджень доведено, що в основі розвитку звичайного невиношування суттєву роль відіграє хронічний емоційний стрес, який формується під впливом індивідуально значущих психогенних факторів у жінок з певними особливостями особистості та недостатністю механізмів психологічного захисту. Запропоновано новий напрямок преконцептуальної підготовки для жінок з невиношуванням вагітності, який грунтується на результатах вивчення кореляційних відносин між компонентами центральних регуляторних систем, задіяних у регуляції репродуктивної функції, що дозволило зменшити кількість ускладнень під час вагітності та пологів та покращити наслідки наступної вагітності.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано шляхи удосконалення якості перинатальної допомоги жінкам зі звичним невиношуванням вагітності (ЗНВ), що зумовлене антифосфоліпідним синдромом (АФС) та генітальним герпесом (ГГ), гіперандрогенією, хронічним запаленням геніталій. Показано, що застосування регуляторів нейромедіаторного обміну, глюкокортикоїдних препаратів для лікування хворих з гіперандрогенією (ГА) залежно від генезу захворювання дозволило досягнути відновлення системи репродукції у 35,5 % хворих. Встановлено, що основною причиною розвитку прееклампсії у пацієнток з невиношуванням вагітності є аутоімунний процес в організмі матері, який супроводжується значним порушенням стану фетоплацентарного комплексу (ФПС), гемостазіологічних показників, що впливає на процес розвитку та росту плода. Показано, що проведення перинатального аудиту позитивно впливає на зменшення гінекологічної захворюваності, акушерських і перинатальних ускладнень, що дозволяє зберегти репродуктивне здоров'я пацієнток.

  Скачати повний текст

Удосконалено та науково обгрунтовано систему профілактичних заходів, спрямованих на збереження та покращення репродуктивного здоров'я дівчат-підлітків після перенесеного переривання вагітності. Уперше проведено дослідження з вивчення психоемоційного та психофізичного стану дівчат-підлітків після штучного аборту та розроблено комплекс психопрофілактичних заходів, спрямованих на скорішу адаптацію підлітків у родині та соціумі. Установлено закономірність між перериванням вагітності у підлітків та динамікою гормонального гомеостазу, які надалі сприяють порушенню репродуктивної функції. З метою відновлення менструальної функції та профілактики непланованої вагітності після аборту використано монофазний контрацептив з антіандрогенною дією ("Діане-35") та трифазний контрацептив ("Три-регол"). Доведено більш високу ефективність у разі використання монофазних контрацептивів у порівнянні з трифазними для відновлення менструальної функції та профілактики пізніх післяабортних ускладнень. Уперше для профілактики післяабортних ускладнень застосовано рослинний препарат "Дисменорм". На підставі одержаних даних доведено високу ефективність монофазних комбінованих оральних контрацептивів з антіандрогенною дією після перенесеного переривання вагітності у дівчат-підлітків, які мали порушення менструальної функції та явища гіперандрогенії в анамнезі.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему комплексного прогнозування невиношування вагітності на фоні вірусного гепатиту В. Встановлено високу частоту трансмісії вірусу гепатиту В від матері до новонародженого. Вперше визначено рівень маркерів запалення у жінок з даним захворюванням, встановлено кореляційний зв'язок між рівнем запальних медіаторів і станом новонародженого. Науково обгрунтовано та впроваджено в практику охорони здоров'я застосування індуктора інтерферону, комплексу антигомотоксичних препаратів і антигіпоксичного комплексу з метою профілактичної корекції передчасного переривання вагітності та профілактики вертикальної трансмісії вірусу гепатиту В від матері до дитини.

  Скачати повний текст

Введення вінборону та но-шпи вагітним щурам за доз, відповідно, 18 та 12,8 мг/кг, подовжує строки гестації без ознак переношування потомства та запобігає мертвонароджуваності на моделях передчасних пологів. Вінборон сприяє покращанню матково-плацентарного кровотоку у вагітній матці. Досліджений препарат (4,5 та 9 мг/кг) як і но-шпа (3,2 та 6,4 мг/кг) за умов неускладненої вагітності не порушує антенатальний і постнатальний розвиток потомства. Під час ускладненої вагітності вінборон, на відміну від но-шпи, прискорював у 2,4 рази вироблення умовного рефлексу активного та пасивного уникнення, збільшував у 1,5 рази фізичну витривалість, у 1,9 разів - рухову та у двічі - орієнтовну активність щуренят. Механізм токолітичної дії вінборону є ендометрій-залежним, і, певною мірою, взаємопов'язаний зі спроможністю препарату активізувати NO-залежні механізми релаксації м'язів.

  Скачати повний текст

Визначено патогенетичні механізми невиношування вагітності й індуктори метаболічних процесів передчасного дозрівання шийки матки істміко-цервікальний недостатності (ІЦН) у разі вагінальних інфекцій. Встановлено, що одним з механізмів ралізації ІЦН за вагінальних інфекцій є активація NО-синтазного шляху генерації промоторів запалення. З'ясовано, що інфекційний процес стимулює підвищення рівня протизапальних цитокінів, розвиток оксидативного стресу та посилення генерації активних метаболітів азоту у цервіко-вагінальному вмісті. Крім того, має місце активація аргіназного шляху обміну L-аргініну, яка призводить до зростання попередників біосинтезу колагену - амінокислот проліну й оксипроліну, що обумовлює зміни колагенового метаболізму й індукцію передчасного дозрівання шийки матки. Визначено ультразвукові та біохімічні маркери для прогнозування перебігу цервікальної недостатності під час вагінозі чи вагініті. Обгрунтовано включення в комплекс лікувальних заходів природного антиоксиданту, інгібітору запалення рослинного походження для пригнічення активації промоторів запального процесу, які індукують передчасне дозрівання шийки матки.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано переваги диференційованого підходу до вибору методу переривання вагітності. Шляхом комплексного психодіагностичного дослідження доведено, що штучний аборт не залежно від методу його виконання є потужним психотравмуючим фактором, який за певних умов (особливості психологічної структури індивіда, стан протективних резервів особистості, вплив суб'єктивної оцінки ситуації) може стати ініціальним фактором у механізмі розвитку неврозу. Це доводить необхідність надання кваліфікованої психотерапевтичної допомоги жінкам, що вирішують перервати вагітність. Виявлено, що за наявності інших рівних умов застосування медикаментозний метод переривання вагітності має менший невротизуючий потенціал, суб'єктивно сприймається більш позитивно, не викликає суттєвих порушень психологічної рівноваги та адаптаційного процесу, на відміну від оперативного. Виділено групи ризику щодо можливості виникнення психічних розладів післяабортного періоду в жінок з домінуванням астенічних та змішаних психологічних рис, а також особ віком від 18-ти до 30-ти років. Рекомендовано за необхідності переривання вагітності в даного контингенту жінок надавати перевагу медикаментозному аборту. Надано порівняльну характеристику оперативного та медикаментозного методів переривання вагітності ранніх термінів і встановлено, що медикаментозний метод з використанням міфепристону та мізопростолу є високоефективним, фізіологічно обгрунтованим методом, він не має вираженого негативного впливу на стан подальшого репродуктивного здоров'я жінки, добре переноситься жінками, так як не вимагає використання загальних анестетиків, а також є досить простим у вихованні, не залежить від кваліфікації хірурга, не викликає різкого порушення гормонального гомеостазу в організмі жінки. Водночас, у порівнянні з оперативним, цей метод має більше протипоказань, займає більше часу, вимагає більшого суб'єктивного контролю, матеріальних витрат та активної участі з боку пацієнтки. На підставі результатів проведеного експерименту доведено, що міфепристон не викликає суттєвих морфологічних змін у внутрішніх статевих органах піддослідних тварин, які б могли перешкоджати процесам наступного овогенезу та ембріогенезу.

  Скачати повний текст

Проведено комплексні дослідження та одержано дані про патогенез невиношування вагітності (НВ) у терміни 22 - 28 тижнів. Установлено, що розвиток НВ у зазначені терміни зумовлений дисбалансом механізмів, що підтримують стан маткового спокою, за цього NO відіграє вирішальну роль. Спільним показником для вагітних з невиношуванням є вірогідне зниження рівня NO у сироватці крові незалежно від того, які чинники розвитку НВ спостережено в анамнезі: порушення функції репродуктивної системи, екстрагенітальна патологія, запальні захворювання геніталій. Доведено, що зниження оксиду азоту у сироватці крові вагітних нижче критичного рівня закономірно супроводжується виникненням невиношування вагітності. Запропоновано новий спосіб прогнозування невиношування вагітності, який базується на оцінці зниження кількості оксиду азоту у сироватці крові вагітних відносно вихідного рівня, що дозволяє вчасно провести коригувальні заходи з метою профілактики невиношування вагітності. Розроблено комплексний, патогенетично обгрунтований спосіб лікування невиношування вагітності, який базується на застосуванні трансдермальної форми донаторів NO за умов контролю рівня NO у сироватці крові вагітних. Порівняно запропонований комплексний спосіб лікування НВ з засобами, які традиційно використовуються під час лікування дослідженої патології та показано, шо він є ефективним, безпечним і зручним, добре переноситься вагітними. Застосування наведеного способу забезпечує зростання відсотку термінових пологів у середньому на 10 % у порівнянні з традиційними схемами, що перевершує відповідний показник у практично здорових вагітних і призводить до покращання неонатального виходу. У новонароджених не було випадків респіраторного дистрес-синдрому, гіпоксичного ураження центральної нервової системи, спостережено значно вищі оцінки за шкалою Апгар.

  Скачати повний текст

Розкрито значення комплексного визначення порушень білковосинтезувальної та гормональної функції хоріона та розладів у системі гемостазу в ембріональному періоді, що дозволило визначити та доповнити існуючі основні патогенетичні ланки децидуально-трофобластичних порушень під час викидня, що не відбувся. Виявлено групи ризику з виникнення викидня, що не відбувся. Визначено критерії розвитку морфофункціональних порушень ембріонального періоду під час викидня, що не відбувся. Вперше розроблено й обгрунтовано необхідність проведення комплексу заходів, щодо реабілітації репродуктивної функції у жінок з викиднем, що не відбувся, в анамнезі, на підставі прегравідарної підготовки, а також корекції гормональної, антиоксидантної систем і системи гемостазу, проаналізовано її клінічну ефективність.

  Скачати повний текст

Розвинуто теоретичні основи та наведено нове вирішення науково-прикладного завдання акушерства, розроблено засади для покращання акушерських і перинатальних наслідків у вагітних з загрозою передчасних пологів (ПП) на підставі вивчення адаптаційних реакцій, ВСР і балансу стресорних гормонів. Обстежено 200 вагітних з загрозою ПП. Установлено що у таких вагітних у 59,7 % випадків наявні неспецифічні маркери психоемоційної напруги, що зумовлює розвиток дезадаптаційних процесів. Вагітним з загрозою ПП протягом всього періоду гестації притаманний високий рівень особистої та реактивної тривожності, що свідчить про високий рівень психологічного стресу. Відзначено, що у разі загрози ПП спостерігається зниження частки низькочастотних (LF) і більш суттєве зменшення частки високочастотних хвиль (HF), що свідчить про зниження тонусу симпатичного та парасимпатичного відділу нервової системи та впливу рефлекторного вегетативного рівня регуляції. У переважної більшості вагітних (58,8 %) за наявності загрози ПП знижений рівень екскреції адреналіну та підвищений рівень екскреції норадреналіну у порівнянні з неускладненим перебігом гестаційного процесу. Це свідчить про недостатність вираженості адаптаційних реакцій, за цього активність медіаторної ланки симпато-адреналової системи переважає над активністю її гормональної ланки, що спричиняє активацію скоротливої функції матки та загрозу переривання вагітності. У третини вагітних з загрозою ПП виявлено зниження функції стрес-лімітувальної системи організму, що свідчить про відсутність адаптації та звикання організму до довготривалого впливу стресогенного подразника за надмірної реакції на нього. Відзначено, що використання фітометаболічного препарату за умов комплексного лікування вагітних з синдромом дезадаптації та загрозою ПП дозволило у 84,8 % вагітних досягнути нормалізації ВСР за основними параметрами, нормалізації показників стрес-реалізуючої та стрес-лімітувальної систем, що мало прояв у екскреції адреналіну та норадреналіну та рівні серотоніну у сироватці крові на рівні неускладненого перебігу вагітності, одержати позитивний клінічний ефект у 9,97 % жінок.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розроблено методи профілактики запальних ускладнень після аборту. Визначено фактори ризику розвитку запальних післяабортних ускладнень, доведено кореляцію їх розвитку зі станом біоценозу піхви, імунної системи та характером передопераційної підготовки. Виявлено виражені протимікробні властивості екстрактів лікарських рослин (бадану товстолистого, шавлії лікарської, перстачу прямостоячого). Проведено порівняльне дослідження ефективності місцевого антисептичного препарату ("Бетадин"), екстрактів лікарських рослин та антибіотиків у деконтамінації слизових статевих органів перед проведенням внутрішньоматкових втручань. Запропоновано диференційовані методи профілактики післяабортних запальних ускладнень з урахуванням вихідного стану біойценозу піхви та місцевого імунітету.

  Скачати повний текст

Визначено частоту ентеровірусної інфекції (ЕВІ) у вагітних жінок у структурі невиношування вагітності. Розроблено й впроваджено в клінічну практику критерії відбору пацієнток, у яких з високою вірогідністю може бути діагностовано таку інфекцію. Удосконалено експрес-діагностику ЕВІ у вагітних. Встановлено специфічні зміни клітинного та гуморального імунітетів, інтерферонового статусу, цитокін-продукувальної здатності мононуклеарів периферичної крові у жінок з невиношуванням вагітності на фоні ЕВІ. Виявлено й описано патогномонічні ультраструктурні зміни ендометрія у таких жінок. Розроблено медикаментозну прегравідарну їх підготовку, яка передбачає застосування поліферментних препаратів і рекомбінантних інтерферонів. За рахунок одержання даних у результаті параклінічного обстеження жінок з невиношуванням вагітності на фоні персистенції ентеровірусів розширено уяву про механізми невиношування на фоні вірусної інфекції.

  Скачати повний текст

Досліджено зниження частоти непланованої вагітності та невиношування у жінок з гіпотирозом на підставі вивчення клініко-ендокринологічних, функціональних, біохімічних та мікробіологічних особливостей, а також розробки комплексу передгравідарної підготовки і лікувально-профілактичних заходів. Проаналізовано структуру і основні причини невиношування, порівняльні аспекти клінічного перебігу передгравідарного періоду, вагітності й пологів, стану новонароджених, функціонального стану щитовидної залози і фетоплацентарного комплексу у жінок з гіпотирозом. Розроблено комплекс лікувально-профілактичних заходів щодо зниження частоти невиношування у жінок з гіпотирозом на підставі використання профілактики непланованої вагітності як передгравідарної підготовки із застосуванням гормональних і антигомотоксичних препаратів.

  Скачати повний текст

Установлено частоту та терміни мимовільного переривання вагітності у I триместрі в жінок, які народжують уперше у пізньому репродуктивному віці залежно від необхідності застосування допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Одержано дані про патогенез невиношування на підставі одержаних ендокринологічних даних та їх взаємозв'язку з клініко-ехографічними змінами. Вивчено акушерські та перинатальні результати розродження в даних жінок з урахуванням використання ДРТ. На підставі результатів дослідження обгрунтовано необхідність удосконалення існуючих лікувально-профілактичних заходів.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання перебігу преконцепційного етапу у жінок зі звиклим невиношуванням (ЗН). Розроблено нові підходи та шляхи оптимізації профілактичної програми й удосконалення комплексу лікувально-реабілітаційних заходів у даної категорії пацієнток. Вивчено у порівняльному аспекті частоту та причини розвитку ЗН і плацентарної дисфункції, визначено провідні чинники виникнення недоношування та невдалих репродуктивних спроб у таких пацієнток. Показано роль дисгормональних, біохімічних та імунологічних порушень на преконцепційному етапі. Встановлено роль психоемоційних змін і порушення функціональної здатності гепатоцитів у патогенезі ускладнень гестації у жінок зі ЗН, визначено шляхи та критичні терміни індивідуальної метаболічної та психокорекції. Наведено практичні рекомендації щодо зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень у жінок зі ЗН на основі розробки та впровадження диференційованого підходу до використання лікувально-профілактичних заходів на преконцепційному етапі.

  Скачати повний текст