Наведено результати ретроспективного аналізу 8 236 пологів за п'ятирічний період, вивчено 1 815 історій пологів, ускладнених слабкістю та дискоординацією пологової діяльності. Частота зазначених аномалій пологової діяльності склала 22,04 %. Виявлено фактори ризику виникнення порушень скорочувальної діяльності матки (екстрагенітальних, генітальних, акушерських). З використанням клініко-інструментальних, радіоімунологічних, імуноферментних, нейрофізіологічних, радіолігандних, реографічних, гістоморфологічних методів дослідження проведено комплексну оцінку аномалій пологової діяльності у 343-х роділь. З'ясовано основні ланки патогенезу аномалій скорочувальної діяльності матки, що полягають у порушенні функції центральної та вегетативної нервової системи, центральної та маткової гемодинаміки, гормонального гемеостазу, клітинної та гуморальної ланок імунітету, адренорецепторного апарату матки. Клінічно й експериментально обгрунтовано застосування факторів охолодження для корекції та профілактики зазначених аномалій пологової діяльності. Проведено порівняльну оцінку терапевтичної ефективності локальної гіпотермії передньої черевної стінки з традиційними медикаментозними способами лікування порушень скорочувальної функції матки, а також поєднання обох варіантів терапії. Розроблено показання, протипоказання, оптимальні схеми використання локальної гіпотермії передньої черевної стінки для лікування аномалій скорочувальної діяльності матки під час пологів.

  Скачати повний текст

Уперше розроблено та впроваджено новий, безпечний для матері та плоду, науково обгрунтований спосіб антенатальної ультразвукової діагностики переношеної вагітності, який передбачає візуалізацію за умов ультразвукового дослідження вторинної кулі закостеніння у плечовій кістці плода. Удосконалено комплекс лікувально-профілактичних заходів у вагітних високого акушерського та перинатального ризику з переношування. Розроблено алгоритм ведення вагітних, визначено оптимальні терміни та способи розродження. Доповнено дані та вперше встановлено взаємозв'язок між ступенем переношеності новонароджених і характером гістоморфологічних змін у плацентах за переношеної вагітності. Уперше вивчено психоемоційний стан вагітних і виявлено підвищення ступеня психоемоційної напруги за умов переношування, розроблено способи його корекції.

  Скачати повний текст

Проведено динамічний контроль активності матки та основних параметрів, що характеризують стан фетоплацентарного комплексу. За допомогою моніторної системи здійснено гістерографію. З застосуванням ультразвукової камери реєстровано зміни товщини нижнього сегмента матки на висоті перейми в порівнянні з паузою. Контроль стану плода проведено шляхом оцінки його біофізичної активності (дихальних рухів) та частоти серцевих скорочень. Проведено визначення локалізації, стадії зрілості та ехоструктуру плаценти. На підставі аналізу соціально-біологічних чинників, акушерсько-гінекологічного анамнезу, перебігу вагітності та пологів виділено основні анте-, інтранатальні чинники ризику розвитку дискоординації пологової діяльності (ДПД), у випадку якого з метою корекції дисфункції матки, використано <$Ebeta>-симпатоміметик "Гініпрал", анальгетик "Стадол", проведено пролонговане введення в шийку матки мітропного спазмолітика "Галідор" з розчином новокаїну. На підставі результатів дослідження встановлено, що одним з чинників ризику виникнення ДПД є відставання розвитку плаценти від терміну гестації, низький рівень васкуляризації ворсинчастого дерева. Достатньо об'єктивно про ступінь ДПД можна судити на базі оцінки контрактальної зміни товщини нижнього сегмента матки та частоти некоординованих скорочень міометрія. Установлено, що визначення основних параметрів біофізичного профілю плода (рівня основної лінії, типу варіабельності, амплітуди децелерацій частоти серцевих скрочень і дихальної активністі) дає змогу своєчасно діагностувати фетальний дистрес у разі ДПД. Виявлено, що здійснення моніторингу скоротливої діяльності матки та основних параметрів біофізичного профілю плода у разі ДПД дає змогу забезпечити зниження перинатальної захворюваності та смертності.

  Скачати повний текст

Досліджено питання несвоєчасного розриву плодових оболонок. Встановлено, що несвоєчасне відтікання навколоплодових вод зумовлене зменшенням міцності та оптичної щільності плодових оболонок, молекулярними змінами та порушеннями якості групових зв'язків, пригніченням утворення початкових, проміжних та кінцевих сполук перекисного окиснення ліпідів і зниженням активності трьох рівнів ендогенної біоантиокисної системи. Розроблено патогенетично обгрунтоване профілактичне лікування передчасного розриву плодових оболонок, яке викликало в жінок з групи помірного та високого ступенів ризику даного виду акушерської патології суттєве зниження частоти передчасного відтікання навколоплодових вод і корекцію окремих біохімічних показників.

  Скачати повний текст

Вперше науково обгрунтовано, що вагітність, яка настала в результаті лікування безпліддя, розвивається на фоні гормонального й імунного дисбалансу, підсилення процесів ліпопероксидації та зниження антиоксидантного захисту організму, що спричиняє формування оксидативного стресу, дисфункцію ендотелію, активацію інфекцій, призводить до комплексного порушення в системі мати - плацента - плід і виникнення акушерських і перинатальних ускладнень. Найбільш значні зміни мають вагітні після допоміжних репродуктивних технологій, потім - пацієнтки після консервативного й оперативного лікування безплідності, відповідає цьому й частота акушерських і перинатальних ускладнень.

  Скачати повний текст

У порівняльному аспекті вивчено перебіг гестаційного періоду, а також перинатальні результати розродження в жінок за різних форм гіперпролактинемії. Показано, що форма гіперпролактинемії впливає на частоту мимовільного переривання вагітності у ранні терміни, а в подальшому генез гіперпролактинемії не має значення стосовно ускладнення вагітності, пологів і стану новонароджених. Виявлено, що у вагітних з синдромом гіперпролактинемії розвивається хронічна плацентарна недостатність, яка первинно має прояв у активації, а потім - зниженні функції плаценти. На підставі даних динамічного обстеження хворих за допомогою магнітно-резонансної томографії головного мозку до та після розродження показано відсутність прогресування мікропролактиноми під час гестації та у післяпологовому періоді.

  Скачати повний текст

Вивчено вплив позаматкової вагітності на розвиток подальших акушерських і перинатальних ускладнень залежно від методики лікування порушень репродуктивної функції. Встановлено основні особливості формування і функціонально стану фетоплацентарного комплексу у жінок з позаматковою вагітністю в анамнезі. Показано роль порушень системного імунітету та мікробіоценозу статевих шляхів в генезі плацентарної дисфункції у жінок з позаматковою вагітністю в анамнезі. Вивчено порівняльні аспекти частоти та структури ускладнень вагітності, пологів, а також перинатальних результатів розродження жінок з позаматковою вагітністю в анамнезі без і з використанням допоміжних репродуктивних технологій. Розроблено алгоритм діагностичних і лікувально-профілактичних заходів, направлених на зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень у жінок з позамаковою вагітністю в анамнезі.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вперше вивчено особливості акушерської та перинатальної патології у жінок, які працюють з персональними комп'ютерами (ПК). Вивчено функціональний стан фетаплацентарного комплексу, вегетативної нервової системи та психологічного статусу, а також встановлено взаємозв'язок між ними. Це дозволило розширити наявні дані про патогенез фетоплацентарної недостатності та специфічного впливу відеодисплейних терміналів на розвиток даного ускладнення. Науково обгрунтовано необхідність використання комплексу медико-соціальних заходів щодо зниження частоти акушерської та перинатальної патології у жінок, які працюють з ПК.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості клінічного перебігу вагітності та пологів у жінок з перинатальними втратами в анамнезі на підставі клініко-лабораторних та функціональних методів дослідження. Висвітлено роль вегетативної нервової системи в розвитку акушерських і перинатальних ускладнень у жінок даної групи. Встановлено основні "материнські" та "батьківські" фактори ризику. Розроблено та впроваджено практичні рекомендації щодо зниження частоти перинатальної патології на підставі результатів реабілітаційних заходів на етапі планування сім'ї та лікувально-профілактичних - у жіночій консультації та акушерському стаціонарі.

  Скачати повний текст

Розглянуто особливості протікання вагітності та пологів, порівняльні аспекти репродуктивного здоров'я, формування та функціонування системи мати - плацента - плід у жінок, які багато народжують. Встановлено тісний взаємозв'язок між йодним забезпеченням організму та функціональним станом щитовидної залози та фетоплацетарного комплексу у таких жінок. Розглянуто нові аспекти акушерських (невиношування, передчасні пологи, плацентарна недостатність, аномалії пологової діяльності) та перинатальних (інтраамніальне інфікування, затримка внутрішньоутробного розвитку та дистрес плоду) ускладнень у жінок, які багато народжують. Виявлено у них нові особливості лактації, що дозволило встановити частоту та ступінь вираженості гіпогалактії залежно від способу розродження та покращити шляхи її зниження. Показано, що порушення в системі мати - плацента - плід у таких жінок характеризуються дисгормональними та дисметаболічними порушеннями, що починаються з 28-ми тижнів вагітності та виявляються достовірним зниженням вмісту плацентарного лактогену, естріолу, хоріонічного гонадотропіну та пролактину. Обгрунтовано нову поетапну лікувально-профілактичну методику для жінок, які багато народжують з метою зниження у них частоти акушерських і перинатальних ускладнень з використанням медикаментозної та немедикаментозної терапії.

  Скачати повний текст

Проведено аналіз перебігу вагітності, пологів, стану плода та новонародженого у жінок, хворих на туберкульоз легень. Визначено чинники ризику, що призводять до акушерських і перинатальних ускладнень у вагітних залежно від форми легеневого туберкульозу. Вивчено функціональний, гормональний стан фетоплацентарного комплексу та надано оцінку морфологічним, гістохімічним і імуногістохімічним особливостям плацент вагітних, хворих на туберкульоз легень. Досліджено частоту та поліморфізм генів у вагітних і визначено їх вплив на характер ускладнень гестації й ефективність лікування туберкульозу. Розроблено патогенетично обгрунтовану систему організаційних і лікувально-профілактичних заходів для жінок, хворих на туберкульоз легень, з метою зниження частоти акушерських ускладнень на етапах прегравідарної підготовки, вагітності, пологів та оцінено її ефективність.

  Скачати повний текст

Вивчено порівняльні аспекти перебігу пубертатного періоду у дівчаток з різною вагою тіла під час народження. Визначено роль ваги тіла в генезі порушень репродуктивної системи та соматичної захворюваності. Встановлено взаємозв'язок між клінічними, ехографічними, ендокринологічними та біохімічними змінами. Обгрунтовано необхідність використання диференційованого підходу для корекції порушень, що виникають. Розроблено методи контролю за клінічним перебігом пубертатного періоду та ефективністю проведених лікувально-профілактичних заходів. Наведено рекомендації щодо зниження частоти та ступеня вираженості порушень репродуктивної системи у дівчаток за умов використання комплексних гомеопатичних препаратів.

  Скачати повний текст

Висвітлено особливості та методи запобігання ускладнень перебігу пологів у випадку дискоординації пологової діяльності. З'ясовано заходи підвищення ефективності лікування з розробкою комплексної терапії, яка спрямована на корекцію порушень скорочувальної діяльності матки, зниження перинатальної патології. Встановлено, що факторами ризику розвитку дискоординованої пологової діяльності є професійна шкідливість, висока частота рецидивної інфекції сечового тракту та запальних захворювань внутрішніх геніталій. Доведено, що суттєву роль у розвитку цієї патології відіграє дезинтеграція кооперативної взаємодії нейроендокринної регуляції контрактильної функції та гемоциркуляторні порушення, що обумовлюють розвиток фетоплацентарної недостатності й акушерські ускладнення, які потребують певного динамічного спостереження та комплексного лікування. Запропоновано діагностичний алгоритм та ефективний комплексний підхід до лікування роділей з дискоординацією пологової діяльності, який сприяє нормалізації скорочувальної діяльності матки, зменшенню плацентарної недостатності, покращенню біофізичних параметрів внутрішньоутробного плода, і як наслідок зниженню показників оперативних втручань.

  Скачати повний текст

Досліджено поширення серед породіль Київського регіону поліморфізмів С677Т та А1298С гена метилентетрагідрофолатредуктази (MTHFR). Встановлено їх клінічні асоціації з розвитком ускладнень вагітності та станом плода. Визначено частоту алельних варіантів MTHFR серед обстеженої групи породіль й екстрапольовано дані на рівень Київського регіону. Відзначено зв'язок носійства мутантного 677 Т-алелю з розвитком загрози переривання вагітності та гестозом другої половини вагітності. Показано, що мутантні алелі за 677 та 1298 сайтами MTHFR не можуть одночасно знаходитись на одній хромосомі через явище неврівноваженого зчеплення. Охарактеризовано зв'язок деяких зовнішніх чинників з розвитком ускладнень вагітності та станом плода. Обгрунтовано виділення групи ризику жінок щодо розвитку MTHFR-асоційованої патології. Запропоновано практичні рекомендації відносно вдосконалення періконцепційної профілактики акушерських ускладнень та патології плода.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості перебігу вагітності, пологів і післяпологового періоду у жінок, які народили дітей з великою масою тіла. Наведено оцінку стану фетоплацентарного комплексу, плода та новонародженого у матерів з дисмікроелементозами. На підставі ретроспективного аналізу медичної документації виявлено найбільш вагомі фактори, що впливають на розвиток макросомії. Вивчено клініко-лабораторні особливості клінічного перебігу гестаційного періоду, проаналізовано стан фетоплацентарного комплексу залежно від рівня -SS-, -SH-груп та макро- і мікроелементів у крові. Здійснено порівняльне дослідження клінічних симптомів і лабораторних показників і проаналізовано імовірний вплив дисмікроелементозу та -SS-, -SH-груп на розвиток макросомії. Вперше проведено вивчення даної патології у патофізіологічному аспекті щодо визначення категорій "патологія" та "норма". Досліджено рівні сульфгідрильних і дисульфідних груп за макросомії плода. Доведено, що за даної патології в крові матері та тканинах плацент спострігається вірогідне зниження вмісту есенціальних елементів та їх збільшення в крові з пупкового канатика. Обгрунтовано залежність між рівнем дисульфідних і сульфгідрильних груп небілкової фракції та ступенем концентрації макро- та мікроелементів. Підтверджено взаємозв'язок між вмістом біогенних елементів, гормону фетоплацентарного комплексу (плацентарного лактогену), інсуліну, дисульфідних і сульфідних груп у крові жінок з ускладненим акушерсько-гінекологічним анамнезом та обтяженим перебігом вагітності. Обгрунтовано значення даного факту як імовірного складника патогенетичного процесу розвитку макросомії. Обгрунтовано доцільність визначення груп ризику розвитку макросомії й необхідність проведення превентивних курсів терапії вагітним.

  Скачати повний текст

Вдосконалено патогенетичну терапію слабкості родової діяльності, що забезпечило піднесення сприятливого перебігу пологів для матері та плоду. Вивчено морфофункціональний стан міометрію та тканин фетоплацентарного комплексу в жінок зі слабкістю родових сил під впливом традиційної терапії. Досліджено стан метаболічних процесів у тканині маткових біоптатів у пацієнток, що лікувалися окситоцином та ензапростом, із застосуванням ліпіну або без нього. Відзначено, що введення фосфатиділхолінових ліпосом покращило гемодинамічні, метаболічні процеси у міометрії та фетоплацентарній системі, місцеві імунні реакції, нормалізацію сполучнотканинної структури міометрію. Встановлено морфологічні зміни, які обгрунтували гарний клінічний ефект. Доведено, що родоактивація з застосуванням ліпіну більш ефективна, ніж традиційні заходи. Даний метод зменшує число оперативних втручань, покращує стан внутрішньоутробного плоду та новонародженого, перебіг пуерперію.

  Скачати повний текст

Для вивчення ефективності відомих і запропонованих способів діагностики та лікування дискоординованої родової діяльності обстежено 132 вагітні. На підставі аналізу електрогістерограм у роділь із дискоординацією пологової діяльності розроблено електрогістерографічні критерії ранньої доклінічної діагностики цієї патології. Використання електрогістерографічних критеріїв дозволило покращити діагностику дискоординованої пологової діяльності на початкрових етапах її розвитку, а призначення внутрішньовенного введення трамадолу призвело до нормалізації пологової діяльності та достовірного зменшення ускладнень з боку матері та плоду.

  Скачати повний текст

Виділено провідні пренатальні чинники ризику передчасних пологів (ПП). Розроблено систему прогнозування недоношування вагітності на підставі визначення середньостатистичної вірогідності дострокового завершення вагітності. Визначено основні ехо-гістографічні та тонусометричні ознаки аномалії активності матки в антенатальному періоді за загрози ПП. Запропоновано бальну оцінку ступеня тяжкості порушення контрактильності матки за зазначеної патології. Доведено, що найбільш розповсюдженою аномалією активності матки за загрози ПП є дискоординований матковий цикл (ДМЦ) і/або комплекс дискоординованих скорочень (КДС) на тлі підвищеного базального тонусу матки (60 %). Чутливими індикаторами функціонального стану системи: материнський організм - плацента - плід за загрози ПП є біопараметри: тип варіабельності частоти серцевих скорочень, групова рухова активність, епізодичні дихальні рухи, індекс дихальних рухів плода, показники судинного опору у маткових артеріях і артерії пуповини. На підставі одержаних даних розроблено та впроваджено до практики пологодопоміжних установ технологію оцінки контрактильності матки, моніторингу функціонального стану біосистеми: материнський організм - плацента - плід, що дозволяє вжити адекватні терапевтичні заходи, забезпечити зниження частоти ПП у 1,5 рази, перинатальної смертності - у 2 рази.

  Скачати повний текст

У вагітних з лейоміомою матки показано наявність значної кількості серйозних ускладнень (загрози вагітності - у 78,8 % жінок, прееклампсії - у 25 %, гіпоксії плода - у 67,3 %, плацентарної недостатності - 67,6 %). Установлено взаємозв'язок між частотою виникнення ускладнень, кількістю лейоматозних вузлів у матці та розташованістю плаценти відносно до вузлів. Найбільш несприятливим є розташування плаценти у проекції лейоматозних вузлів. Виявлено залежність ускладнень і завершення вагітності та пологів у жінок з лейоміомою матки від змін параметрів гомеостазу, а саме: від зміни рівня статевих гормонів у крові (гіперестрогенемії, гіперпролактинемії, гіпопрогестеронемії) і зменшення концентрації хоріонічного мамотропіну; підвищення концентрації кортизолу та серотоніну, зменшення виділення катехоламінів, підвищення обсіменіння піхви мікробною флорою за значної кількості, у 40 % вагітних - вірусне інфікування, зниження показників місцевого імунітету, підвищення показників фактору некрозу пухлин і запальних інтерлейкінів. Установлено гіперкоагуляцію, підвищення у крові деяких важких металів (свинця), певних мікроелементів і пестицидів. Всі ці зміни можуть мати несприятливий вплив на перебіг вагітності і основне захворювання. За даними ультразвукового діагностування з'ясовано ріст лейоматозних вузлів під час вагітності. Розроблено метод прогнозування можливості виношування вагітноті в I триместрі та лікувально-профілактичні заходи для вагітних з лейоміомою матки. Застосування розробленої терапії сприяло поліпшенню змінених параметрів гомеостазу жінок, розвитку в їх організмі і, особливо, плаценті компенсаторно-пристосувальних реакцій, а також позитивно впливало на перебіг і завершення вагітності та пологів.

  Скачати повний текст