Одержано нові експериментальні дані щодо особливостей вікової динаміки адаптивних можливостей і функціонального стану серцево-судинної системи організму дітей, підлітків та юнаків. З'ясовано, що процес формування адаптивних можливостей апарату кровообігу в онтогенезі відбувається нерівномірно та характеризується періодами їх відносної стабілізації, інтенсивного розвитку та вираженого зниження. Виявлено, що періоди істотного погіршення компенсаторно-пристосувальних реакцій організму дітей шкільного віку суттєво залежать від їх статевої належності. Встановлено, що для хлопчиків і хлопців несприятливими періодами істотного погіршення адаптивних можливостей і функціонального стану серцево-судинної системи є вікові періоди від 9-ти до 10-ти і від 15-ти до 16-ти років, а у дівчаток і дівчат - від 8-ми до 9-ти, від 11-ти до 12-ти та від 15-ти до 16-ти років відповідно. Експериментально доведено можливість оптимізації компенсаторно-пристосувальних реакцій організму та функціонального стану школярів за допомогою оригінальної програми реабілітаційних заходів аеробної спрямованості.

  Скачати повний текст

Визначено частоту кардіоваскулярних факторів ризику у підлітків з первинною артеріальною гіпертензією: спадкову обтяженість по кардіоваскулярних захворюваннях, метаболічні фактори ризику - надлишок маси тіла, дисліпопрогеїдемію, гіперінсулінемію й інсулінорезистентність. Встановлено їх внесок у формування артеріальної гіпертензії та гіпертрофії лівого шлуночка. Ідентифіковано суттєві гемодинамічні та метаболічні фактори прогнозування ризику формування гіпертрофії лівого шлуночка у дітей з артеріальною гіпертензією.

  Скачати повний текст

Визначено критерії ефективності балонної вальвутомії критичного аортального свтенозу (БВ КАС), удосконалено методику проведення балонної вальвулотомії у новонароджених. Розроблено алгоритм надання допомоги новонародженим з КАС, протоколи передопераційного та післяопераційного ведення новонароджених з КАС і рекомендації з тактики ведення хворих у віддаленому післяопераційному періоді. Обгрунтованість і достовірність наукових результатів базується на достатньому клінічному матеріалі (70 послідовних пацієнтів за період з вересня 1996 р. по липень 2009 р.), використанні сучасних інформативних методів діагностики та лікування, адекватних поставленим завданням, високому методичному рівні, правильній інтерпретації даних і використанні сучасних методів статистичної обробки.

  Скачати повний текст

Визначено найпоширеніші клінічні варіанти екстрасистолії у дітей. Встановлено, що найпоширенішими є лабіальні екстрасистоли, залежні від стану вегетативної нервової системи. Визначено діагностичну цінність черезстравохідного електрофізіологічного обстеження дітей, яким встановлено механізм, топіку екстрасистолії, стан провідної системи серця та перебіг захворювання в життєво небезпечній тахіаритмії. Доведено роль вегетативної нервової системи в виникненні екстрасистолії у дітей, визначено типи вегетативної регуляції серцево-судинної системи. З'ясовано, що у разі симпатичної спрямованості вихідного вегетативного тонусу та підвищенні атріовентикулярної провідності у дітей, хворих на екстрасистолію існує можливість трансформації її в пароксизмальну тахіокардію. Доведено, що між індексом напруження, парасимпатичною активністю вегетативної нервової системи та корегованим часом відновлення функцій синусового вузла існує пряма кореляційна залежність, що спостерігається у дітей зі стабільним перебігом захворювання, яка зумовлює пригнічення функцій синусового вузла. Запропоновано алгоритм діагностики екстрасистол, диференційованої діагностики лабільних і стабільних екстрасистол, а також розборку терапевтичних комплексів для лікування дітей.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Уперше за результатами паралельного світлооптичного та імуногістохімічного досліджень вивчено динаміку структурно-функціональних перетворень тканинних і клітинних компонентів у складі перегородок серця на етапах кардіогенезу. Визначено морфометричні характеристики перегородок на різних його етапах, проаналізовано їх динаміку. Уперше створено тривимірні моделі міжпередсердних і міжшлуночковової перегородок серця у різні періоди кардіогенезу у представників класів хребетних. Зроблено порівняльну характеристику процесів формування гістоструктурних перегородок серця у птахів і ссавців, а також у людини. Завдяки одержаним даним розвинуто уявлення про нормальний гістогенез перегородок серця.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості вегетативної регуляції серцево-судинної діяльності у підлітків, хворих на цукровий діабет І типу, стан периферичної та церебральної гемодинаміки. Досліджено можливість застосування рефлексотерапії (електро- та лазеропунктури) у лікуванні вегетативних та судинних порушень. Обстежено 117 підлітків, хворих на цукровий діабет І типу. На підставі проведення кардіоінтервалографії встановлено зміни вегетативного забезпечення під час виконання функціональних проб (ортостазу, фізичного навантаження) та порушення адаптаційно-пристосувальних механізмів. За результатами оклюзійної венозної плетизмографії виявлено доклінічні та клінічні функціональні зміни судин артеріального та венозного русла, які полягали у зниженні реактивності судин. На основі методу реоенцефалографії встановлено порушення церебральної гемодинаміки, що підтверджувалося змінами тонусу артеріальних та венозних судин різного калібру. Застосування рефлексотерапії (електро- та лазеропунктури) забезпечило нормалізацію стану вегетативної нервової системи, сприяло поліпшенню та нормалізації кровообігу, тонусу судин мозку та гомілок.

  Скачати повний текст

Досліджено перший досвід застосування альтернативних методів візуалізації та виконання транскутанних інтервенційних кардіохірургічних втручань без застосування рентгенологічного обладнання. Встановлено покази та протипокази до проведення атріосептостомії (АСС) під контролем ехокардіографії та рентгеноскопії та створено алгоритми попередньої діагностики вади з урахуванням умов виконання АСС. Визначено критерії оцінювання ефективності АСС, виконаної під контролем ехокардіографії без використання діагностичної ангіографії. Виконано порівняльне оцінювання технік АСС за різних умов візуалізації, проаналізовано переваги та недоліки кожного методу. Розроблено методику екстреної АСС біля ліжка хворого під контролем УЗ в тому числі, для умов неспеціалізованих стаціонарів.

  Скачати повний текст

Досліджено частоту, характер і клінічні особливості порушень серцевого ритму та провідності у дітей в контексті ендотеліальної функції. Встановлено зв'язок порушень серцевого ритму та провідності у дітей з алельним поліморфізмом в гені eNOS. Визначено стан центральної гемодинаміки та контрактильно-релаксаційної здатності міокарду, стан вегетативної нервової системи, з урахуванням добової варіабельності ритму серця та циркадної динаміки її показників, енергетичне забезпечення клітин у даного контингенту дітей. Наведено схему диференційованої терапії порушень серцевого ритму та провідності у дітей в контексті ендотеліальної дисфункції залежно від ступеня тяжкості кардіоваскулярних розладів з визначенням характеристики дизритмій і добового аналізу ST-T за даними Холтеровського моніторингу, загальноприйнятих ехо- та допплєрехокардіографічних показників, показників аденілової системи крові та зниження якості життя.

  Скачати повний текст

Уперше у динаміці післяопераційного періоду комплексно вивчено особливості клінічної картини, функціональної діяльності серця та метаболічних процесів у дітей з вродженими вадами серця (ВВС). Уперше доведено, що у цих дітей існують порушення в анаеробному гліколізі та дисбаланс у системі перекисне окиснення ліпідів (ПОЛ) - антиоксидантний захист (АОЗ), які зберігаються у найближчому та віддаленому післяопераційному періодах. Уперше для метаболічної корекції порушень процесів ПОЛ і анаеробного гліколізу у післяопераційному періоді у дітей з ВВС було застосовано препарат "Кардонат", проведено оцінку ефективності його дії. Розроблено систему етапного відновлювального лікування дітей з ВВС у післяопераційному періоді з застосуванням даного метаболічного препарату, фізичних чинників з елементами східного масажу.

  Скачати повний текст

За результатами клініко-параклінічних та лабораторних досліджень, проведених у дітей, хворих на первинну артеріальну гіпертензію (ПАГ), виявлено переважання симпатикотонії на транзиторній та лабільній стадіях захворювання та ваготонії у разі стабільного перебігу; порушення гемодинамікм, що прогресують зі стадії високого гемодинамічного удару до підвищеного периферичного опору кровотоку; гіперукемію, наявність якої на ранніх стадіях зумовлена надмірним синтезом сечової кислоти, а на стабільній стадії - поглиблюється внаслідок зниження елімінації уратів. Обгрунтовано деференційний підхід до застосування електропунктури, масажу рефлексогенних зон та фітотерапії у комплексній реабілітації дітей з первинною артеріальною гіпертензією залежно від стадії захворювання (особливості формування рецептури для електропунктури та фітотерапії, кратність повторних курсів, оптимальні параметри методик). Встановлено, що комплексне диференційоване використання рефлексо- та фітотерапії надає значний гіпотензивний ефект, оптимізує кінетичні параметри діяльності серця, покращує регіональну гемодинаміку, регулює процеси синтезу та екскреції сечової кислоти в дітей, хворих на ПАГ різних стадій, дозволяє зменшити медикаментозне навантаження та кількість рецидивів у процесі катамнестичного спостереження.

  Скачати повний текст

Комплексно вивчено чинники, які відіграють найбільш суттєву роль у патогенезі геморагічного васкуліту (ГВ) в дітей як множинного системного мікротромбоваскуліту - рівнів кортизолу, тиреоїдних гормонів та показників калікреїн-кінін-протеазної системи у зіставленні з показниками коагуляційних тенденцій крові (протромбіновим індексом), імунологічними та біохімічними параметрами. В дітей з ГВ виявлено підвищення рівнів кортизолу, трийодтироніну, тироксину, калікреїну, трипсин-інгібуючої активності, тоніну, еластази на фоні зниження чинників контррегуляції: альфа-2-макроглобуліну, калікреїногену, загальної активності протеїназ, еластазо-інгібуючої активності. Установлено, що зміни цих показників більш виражені за тяжких і ускладнених клінічних варіантів хвороби та мають тенденцію до зворотного розвитку в процесі лікування. Зазначено, що визначення підвищених показників кортизолу та калікреїну на початкових етапах захворювання може бути застосованим для прогнозу перебігу ГВ та внесення корекції у діагностичну та терапевтичну програму. Обгрунтовано застосування у складі базисної терапії антипротеаз - контрикалу (трасилолу) чи гордоксу, памба - за тяжких форм ГВ та продуктів із сої, які мають властивість інгібітора кініногеназ.

  Скачати повний текст

Встановлено прогностичні критерії розвитку загрозливих для життя станів у новонароджених у ранньому неонатальному періоді, зумовлених перенесеною перинатальною гіпоксією. Доведено низьку прогностичну значимість ступеня важкості асфіксії у пологах для розвитку критичних станів у перші три доби життя. Розкрито деякі патогенетичні механізми розвитку гіпоксичного пошкодження серця на основі клінічних та інструментальних методів обстеження хворих, а також гістологічних та ультраструктурних досліджень серцевої тканини новонароджених, що померли внаслідок ускладнень перинатальної гіпоксії. Зазначено, що кардіальна дезадаптація розвивається як персистуючий фетальний кровообіг або субендокардіальна ішемія, або порушення ритму й провідності. Патофізіологічно обгрунтувано принципи інтенсивної терапії гіпоксичних уражень серцево-судинної системи.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано шляхи удосконалення діагностики кардіоваскулярних ускладнень цукрового діабету у дітей та розроблено засоби їх медикаментозної корекції. На підставі камплексного клініко-інструментального обстеження у 76,3 % хворих виявлено вегетативну дисфунцію з посиленням активності симпатичної інвервації серцевої діяльності, простежено стадійний пребіг діабетичної міокардіопатії. У 57 % хворих на підставі доплерокардіографії трансмітрального потоку крові діагностовано діастолічну дисфункцію лівого шлуночка як ранню доклінічну ознаку діабетичного ураження серця. Запропоновано діагностичні критерії трьох стадій розвитку діабетичної міокардіопатії у дітей. Встановлено закономірне наростання симпатикотонічних впливів, гіпокальціємії й остеопенії з поглибленням кардіоваскулярних ускладнень. Розроблено ефективну схему патогенетичної терапії діабетичної міокардіопатії у дітей. Обгрунтовано доцільність поєднаного застосування метаболічних препаратів (мілдронату й ізодибуту) у комплексному лікуванні діабетичної міокардіопатії у дітей, що супроводжуються іншими діабетичними ускладеннями.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Висвітлено питання удосконалення діагностики кардіоміопатії на підставі вивчення клініко-інструментальних особливостей її перебігу та розробки диференціально-діагностичних критеріїв крадіоміопатії у дітей. Проведено комплексне дослідження стану серцево-судинної системи дітей, хворих на кардіоміопатію, кардит і міокардіодистрофію, за допомогою неінвазивних методів. Визначено характерні електрокардіографічні зміни у дітей, хворих на гіпертрофічну кардіоміопатію - порушення процесу реполяризації, внутрішньошлуночкові блокади, патологічні зміни зубця Q і шлуночкову екстрасистолію. Встановлено характер морфофункціональних змін міокарда у дітей, хворих на кардіоміопатію. Визначено тип центральної гемодинаміки та його залежність від морфологічного типу кардіоміопатії. Розроблено й апробовано за амбулаторних і стаціонарних умов клініко-математичну модель діагностики кардіоміопатії. Встановлено діагностичну цінність алгоритму та протоколів диференціальної діагностики кардіоміопатії, розроблених на базі запропонованої математичної моделі.

  Скачати повний текст

Уперше на підставі інтегральної клініко-інструментальної та біохімічного оцінювання стану серцево-судинної системи, аналізу взаємозв'язків рівня кардіальних біомаркерів з морфофункціональними параметрами серця та показниками центральної гемодинаміки встановлено клініко-гемодинамічні варіанти серцевої недостатності у дітей із природженими вадами серця. Досліджено частоту міокардіальної дисфункції шлуночків та її варіанти у дітей з природженими вадами серця у доопераційному періоді та після кардіохірургічної корекції. Обгрунтовано доцільність визначення міокардіальної дисфункції на доклінічній стадії серцевої недостатності з метою призначення індівідуальної терапії для запобігання її прогресування, клінічної маніфестації й інвалідізації хворих. Встановлено особливості клініко-параклінічних проявів серцевої недостатності у дітей раннього віку з природженими вадами серця (ПВС), що належать до різних гемодинамічних груп. Запропоновано розподіл пацієнтів на функціональні класи за допомогою розробленої шкали, яка включає додаткові критерії визначення функціонального стану серцево-судинної системи. Уперше у дітей з ПВС на підставі систематизації їх клініко-інструментальної характеристики розроблено прогностичну експертну систему визначення функціонального стану серцево-судинної системи. Доведено наявність ушкодження кардіоміоцитів на фоні гемодинамічних порушень та їх взаємозв'язок зі ступенями тяжкості серцевої недостатності та легеневої гіпертензії у дітей з ПВС. Обгрунтовано доцільність використання біомаркерів в оцінюванні клінічного стану пацієнтів та як додаткових критеріїв для визначення тактики індивідуального диспансерного спостереження. Розроблено критерії оцінювання функціонального стану серця у дітей після кардіохірургічної корекції ПВС з урахуванням варіантів ремоделювання міокарда, формування систолічної та діастолічної дисфункції шлуночків, наявності резидуальних станів, що дозволяє найбільш об'єктивно й якісно визначати комплекс реабілітаційних заходів.

  Скачати повний текст

Обстежено 110 дітей віком до 15 років, хворих на кардіоміопатію (КМП). Серед них - 41 хворий на гіпертрофічну кардіоматію (ГКМП), 54 - дилатаційну кардіоміопатію (ДКМП) і 15 - на фіброеластоз ендокарда (ФЕ). Проведено поглиблене клініко-анамнестичне та інструментальне обстеження хворих і з'ясовано варіанти перебігу захворювання. Установлено критерії діагностики та диференційної діагностики КМП у дітей раннього віку. У 37,2 % хворих зафіксовано несприятливий перебіг захворювання. За результатами поглибленого патоморфологічного дослідження з застосуванням гістохімічних та імуноморфологічних методів зроблено висновок, що різні форми КМП у дітей раннього віку є фетопатією, яка мала розвиток внаслідок впливу несприятливих факторів на плід у різні періоди онтогенезу.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості клінічної симптоматики та обміну колагену й еластину в підлітків зі сполучнотканинною дисплазією - з ізольованим ураженням серцево-судинної системи та системною дисплазією сполучної тканини. За різних клінічних форм дисплазії сполучної тканини встановлено найхарактерніші порушення в метаболізмі сполучнотканинних структур у вигляді високої активності протеолітичних ферментів, рівня оксипроліну та змін у системі протеази-антипротеази, вираженість яких залежить від ступеня поширення диспластичного процесу. Виявлено коливання вмісту мінеральних речовин, мікроелементів та вітамінів, які беруть участь в обміні колагену й еластину. Розроблено критерії прогнозування несприятливих щодо наслідків варіантів дисплазії сполучної тканини серця. Обгрунтовано принципи диспансерного спостереження за підлітками з різними формами сполучнотканинної дисплазії з урахуванням клінічних особливостей та даних біохімічних методів дослідження.

  Скачати повний текст

Вивчено стан церебральної гемодинаміки, виділено та охарактеризовано її конкретні типи. У підлітків з різними типами мозкового кровотоку визначено особливості вегетативного гомеостазу з використанням неінвазивного методу спектрального аналізу хвильової структури ритму серця; нейрогуморальної регуляції на підставі визначення активності реніну плазми, рівня альдостерону, катехоламінів, вазоконстрикторів і вазодилятаторів; ліпідного обміну за даними ліпідного спектру та оксидантно-антиоксидантної системи. Проаналізовано системоутворюючі патогенетичні взаємозв'язки між гемодинаміко-нейрогуморально-метаболічними показниками та роль кожного з них у формуванні типів церебральної гемодинаміки. Наведено критерії діагностики порушення мозкового кровообігу на ранніх етапах розвитку первинної артеріальної гіпертензії у підлітків.

  Скачати повний текст