Визначено частоту кардіоваскулярних факторів ризику у підлітків з первинною артеріальною гіпертензією: спадкову обтяженість по кардіоваскулярних захворюваннях, метаболічні фактори ризику - надлишок маси тіла, дисліпопрогеїдемію, гіперінсулінемію й інсулінорезистентність. Встановлено їх внесок у формування артеріальної гіпертензії та гіпертрофії лівого шлуночка. Ідентифіковано суттєві гемодинамічні та метаболічні фактори прогнозування ризику формування гіпертрофії лівого шлуночка у дітей з артеріальною гіпертензією.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Уперше за результатами паралельного світлооптичного та імуногістохімічного досліджень вивчено динаміку структурно-функціональних перетворень тканинних і клітинних компонентів у складі перегородок серця на етапах кардіогенезу. Визначено морфометричні характеристики перегородок на різних його етапах, проаналізовано їх динаміку. Уперше створено тривимірні моделі міжпередсердних і міжшлуночковової перегородок серця у різні періоди кардіогенезу у представників класів хребетних. Зроблено порівняльну характеристику процесів формування гістоструктурних перегородок серця у птахів і ссавців, а також у людини. Завдяки одержаним даним розвинуто уявлення про нормальний гістогенез перегородок серця.

  Скачати повний текст

Досліджено перший досвід застосування альтернативних методів візуалізації та виконання транскутанних інтервенційних кардіохірургічних втручань без застосування рентгенологічного обладнання. Встановлено покази та протипокази до проведення атріосептостомії (АСС) під контролем ехокардіографії та рентгеноскопії та створено алгоритми попередньої діагностики вади з урахуванням умов виконання АСС. Визначено критерії оцінювання ефективності АСС, виконаної під контролем ехокардіографії без використання діагностичної ангіографії. Виконано порівняльне оцінювання технік АСС за різних умов візуалізації, проаналізовано переваги та недоліки кожного методу. Розроблено методику екстреної АСС біля ліжка хворого під контролем УЗ в тому числі, для умов неспеціалізованих стаціонарів.

  Скачати повний текст

Досліджено частоту, характер і клінічні особливості порушень серцевого ритму та провідності у дітей в контексті ендотеліальної функції. Встановлено зв'язок порушень серцевого ритму та провідності у дітей з алельним поліморфізмом в гені eNOS. Визначено стан центральної гемодинаміки та контрактильно-релаксаційної здатності міокарду, стан вегетативної нервової системи, з урахуванням добової варіабельності ритму серця та циркадної динаміки її показників, енергетичне забезпечення клітин у даного контингенту дітей. Наведено схему диференційованої терапії порушень серцевого ритму та провідності у дітей в контексті ендотеліальної дисфункції залежно від ступеня тяжкості кардіоваскулярних розладів з визначенням характеристики дизритмій і добового аналізу ST-T за даними Холтеровського моніторингу, загальноприйнятих ехо- та допплєрехокардіографічних показників, показників аденілової системи крові та зниження якості життя.

  Скачати повний текст

Уперше у динаміці післяопераційного періоду комплексно вивчено особливості клінічної картини, функціональної діяльності серця та метаболічних процесів у дітей з вродженими вадами серця (ВВС). Уперше доведено, що у цих дітей існують порушення в анаеробному гліколізі та дисбаланс у системі перекисне окиснення ліпідів (ПОЛ) - антиоксидантний захист (АОЗ), які зберігаються у найближчому та віддаленому післяопераційному періодах. Уперше для метаболічної корекції порушень процесів ПОЛ і анаеробного гліколізу у післяопераційному періоді у дітей з ВВС було застосовано препарат "Кардонат", проведено оцінку ефективності його дії. Розроблено систему етапного відновлювального лікування дітей з ВВС у післяопераційному періоді з застосуванням даного метаболічного препарату, фізичних чинників з елементами східного масажу.

  Скачати повний текст

Встановлено прогностичні критерії розвитку загрозливих для життя станів у новонароджених у ранньому неонатальному періоді, зумовлених перенесеною перинатальною гіпоксією. Доведено низьку прогностичну значимість ступеня важкості асфіксії у пологах для розвитку критичних станів у перші три доби життя. Розкрито деякі патогенетичні механізми розвитку гіпоксичного пошкодження серця на основі клінічних та інструментальних методів обстеження хворих, а також гістологічних та ультраструктурних досліджень серцевої тканини новонароджених, що померли внаслідок ускладнень перинатальної гіпоксії. Зазначено, що кардіальна дезадаптація розвивається як персистуючий фетальний кровообіг або субендокардіальна ішемія, або порушення ритму й провідності. Патофізіологічно обгрунтувано принципи інтенсивної терапії гіпоксичних уражень серцево-судинної системи.

  Скачати повний текст

Удосконалено клініко-ехокардіографічні критерії діагностики та проведено динамічне спостереження за дітьми, що хворіють на інфекційний міокардит з метою здійснення ефективного контролю за перебігом захворювання та профілактики ускладнень. На підставі даних катамнестичних спостережень визначено інформативні клінічні, електрокардіографічні та доплерехокардіографічні ознаки ураження серця у дітей з інфекційним міокардитом, ступінь їх інформативності за різних термінів захворювання. За результатами комп'ютерної обробки ехокадіограм з визначенням коефіцієнта ультразвукової щільності оболонок серця розроблено додаткові діагностичні критерії міокардиту. Визначено прогностичні критерії міокардиту у дітей залежно від тяжкості перебігу захворювання. Запропоновано заходи для здійснення ефективного контролю за перебігом інфекційного міокардиту на підставі клініко-ехокардіографічного моніторингу, зокрема, терміни та відповідний необхідний об'єм клініко-інструментального обстеження у процесі диспансерного спостереження.

  Скачати повний текст

Вивчено вперше у підлітків клініко-інструментальну характеристику кардіопатії, обумовлену малими структурними аномаліями серця, їх структуру, частоту, морфофункціональні особливості, стан кардіогемодинаміки, типи центральної гемоциркуляції, реакції на фізичне навантаження, біоелектрична, механічна активність міокарда, у частини пацієнтів - в катамнезі. Встановлено часте сполучення такої кардіопатії з екстракардіальними стигмами дизембріогенезу сполученої тканини. Виявлено фактори, які негативно впливають на виникнення порушень ритму серця, проведено порівняльний аналіз ехокардіографічних показників із здоровими однолітками, а також в двох групах - з одиничними й множинними аномаліями, показано несприятливий вплив останніх на об'єми порожнини серця, скорочувальну і насосну його функції. Встановлено в катамнезі у більшості підлітків стабільність змін інструментальних показників, майже у третини - їх погіршення, обгрунтовано необхідність диспансерного спостереження таких пацієнтів у кардіолога.

  Скачати повний текст

Обстежено 110 дітей віком до 15 років, хворих на кардіоміопатію (КМП). Серед них - 41 хворий на гіпертрофічну кардіоматію (ГКМП), 54 - дилатаційну кардіоміопатію (ДКМП) і 15 - на фіброеластоз ендокарда (ФЕ). Проведено поглиблене клініко-анамнестичне та інструментальне обстеження хворих і з'ясовано варіанти перебігу захворювання. Установлено критерії діагностики та диференційної діагностики КМП у дітей раннього віку. У 37,2 % хворих зафіксовано несприятливий перебіг захворювання. За результатами поглибленого патоморфологічного дослідження з застосуванням гістохімічних та імуноморфологічних методів зроблено висновок, що різні форми КМП у дітей раннього віку є фетопатією, яка мала розвиток внаслідок впливу несприятливих факторів на плід у різні періоди онтогенезу.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Висвітлено питання удосконалення діагностики кардіоміопатії на підставі вивчення клініко-інструментальних особливостей її перебігу та розробки диференціально-діагностичних критеріїв крадіоміопатії у дітей. Проведено комплексне дослідження стану серцево-судинної системи дітей, хворих на кардіоміопатію, кардит і міокардіодистрофію, за допомогою неінвазивних методів. Визначено характерні електрокардіографічні зміни у дітей, хворих на гіпертрофічну кардіоміопатію - порушення процесу реполяризації, внутрішньошлуночкові блокади, патологічні зміни зубця Q і шлуночкову екстрасистолію. Встановлено характер морфофункціональних змін міокарда у дітей, хворих на кардіоміопатію. Визначено тип центральної гемодинаміки та його залежність від морфологічного типу кардіоміопатії. Розроблено й апробовано за амбулаторних і стаціонарних умов клініко-математичну модель діагностики кардіоміопатії. Встановлено діагностичну цінність алгоритму та протоколів диференціальної діагностики кардіоміопатії, розроблених на базі запропонованої математичної моделі.

  Скачати повний текст

Уперше на підставі інтегральної клініко-інструментальної та біохімічного оцінювання стану серцево-судинної системи, аналізу взаємозв'язків рівня кардіальних біомаркерів з морфофункціональними параметрами серця та показниками центральної гемодинаміки встановлено клініко-гемодинамічні варіанти серцевої недостатності у дітей із природженими вадами серця. Досліджено частоту міокардіальної дисфункції шлуночків та її варіанти у дітей з природженими вадами серця у доопераційному періоді та після кардіохірургічної корекції. Обгрунтовано доцільність визначення міокардіальної дисфункції на доклінічній стадії серцевої недостатності з метою призначення індівідуальної терапії для запобігання її прогресування, клінічної маніфестації й інвалідізації хворих. Встановлено особливості клініко-параклінічних проявів серцевої недостатності у дітей раннього віку з природженими вадами серця (ПВС), що належать до різних гемодинамічних груп. Запропоновано розподіл пацієнтів на функціональні класи за допомогою розробленої шкали, яка включає додаткові критерії визначення функціонального стану серцево-судинної системи. Уперше у дітей з ПВС на підставі систематизації їх клініко-інструментальної характеристики розроблено прогностичну експертну систему визначення функціонального стану серцево-судинної системи. Доведено наявність ушкодження кардіоміоцитів на фоні гемодинамічних порушень та їх взаємозв'язок зі ступенями тяжкості серцевої недостатності та легеневої гіпертензії у дітей з ПВС. Обгрунтовано доцільність використання біомаркерів в оцінюванні клінічного стану пацієнтів та як додаткових критеріїв для визначення тактики індивідуального диспансерного спостереження. Розроблено критерії оцінювання функціонального стану серця у дітей після кардіохірургічної корекції ПВС з урахуванням варіантів ремоделювання міокарда, формування систолічної та діастолічної дисфункції шлуночків, наявності резидуальних станів, що дозволяє найбільш об'єктивно й якісно визначати комплекс реабілітаційних заходів.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено поліпшенню діагностики уражень перикарда у дітей з пневмонією на основі розробки комплексу клініко-лабораторно-інструментальних критеріїв. Реактивний перикардид на фоні пневмонії виявлено у 6,19% дітей віком від 1 місяця до 14 років, переважно з обтяженим преморбідним фоном, які часто і тривало хворіли на ГРВІ, мали хронічні осередки інфекції. Реактивний перикардид поєднується з ураженням міокарда у 30,19% хворих, реактивним панкреатитом - у 26,42%, плевритом - у 30,19%, полісерозитом - у 7,55%, частіше (у 75,47%) він розвивався у хворих двосторонньою осередковою пневмонією. Клінічні, електрокардіографічно та ехокардіографічно виявлені порушення кардіогемодинаміки, ішемічні зміни у міокарді залишались стабільними протягом 2 - 3 тижнів і починали зникати за 3 - 4 місяці. У таких хворих відзначено стійке підвищення рівня циркулюючих імунних комплексів з вираженою диспротеїнемією.

  Скачати повний текст

На підставі комплексного обстеження дітей з незапальними ураженнями міокарда тонзилогенного генеза встановлено залежність скарг хворого та виразності клінічних проявів захворювання від ступеня дезадаптації організму. Виявлено відмінності у спрямованості метаболічних та імунних порушень залежно від фази дезадаптації. Запропоновано концепцію патогенетичних механізмів, на підставі якої встановлено причини збереження або прогресування незапального ураження міокарда після санації носоглотки. Зазначено, що дана розробка є теоретичною базою нового підходу щодо лікування та реабілітації хворих незапальними ураженнями міокарда тонзилогенного генеза, розроблено класифікацію дезадаптацій за даної патології. Обгрунтовано диференційований підхід щодо обстеження та лікування дітей з незапальними ураженнями міокарда тонзилогенного генеза з урахуванням тяжкості перебігу патологічного процесу та ступеня дезадаптації організму.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання обгрунтування та впровадження у практику лікарського контролю за медичними критеріями управління спортивним тренуванням юних спортсменок-легкоатлеток, які тренуються на витривалість, за показниками функціонального стану серця та тиреоїдної системи. Проведено динамічні спостереження за станом основних морфологічних, функціональних параметрів і біоелектричної активності серця та тиреоїдної системи у дівчаток віком 11-16 років протягом пубертатного і власне пубертатного періодів на всіх етапах багаторічної спортивної підготовки. Проаналізовано особливості стану центральної гемодинаміки, величини основних морфологічних параметрів лівого шлуночка серця, показники досліджень електрокардіографії та плазмової концентрації гормонів тиреоїдної системи, кореляційні взаємовідношення гормонів щитовидної залози і тиреотропіну з основними параметрами серця у дівчаток-спортсменок з урахуванням темпів статевого дозрівання і фаз оваріально-менструального циклу для визначення особливостей формування функцій, що вивчаються, під впливом занять спортом. Розроблено медичні критерії корекції тренувального процесу.

  Скачати повний текст

Патогенетично обгрунтовано та розроблено комплекс прогностичних, діагностичних і лікувально-профілактичних заходів у разі розвитку дезадаптації в дітей з мікроаномаліями розвитку серця. Розроблено концептуальний підхід до оцінювання клініко-функціональних і структурно-морфологічних змін, притаманних різним серцевим мікроаномаліям у дітей. Удосконалено методи вивчення функціональних резервів серцево-судинної системи та визначення діапазону адаптивних реакцій. Доведено доцільність використання диференційованого навантажувального тестування. Проведено поглиблений аналіз вегетативного гомеостазу та психоемоційного статусу в таких дітей. Виявлено певні ланки патогенезу виражених дезадаптаційних змін у дітей з мікроаномаліями розвитку серця, а саме: хронічного стресу з дисбалансом стрес-індукуючих факторів, проявів ендотеліальної дисфункції, зміни співвідношень у системі ліпопероксидація - антиоксидантний захист і виражених процесів судинного ремоделювання. За результатами проведеного досліження доведено доцільність рандомізації хворих з дисплазією сполучної тканини серця за рівнем адаптації. Установлено діагностичні критерії та фактори ризику. Створено математичну модель й алгоритм прогнозування виражених дезадаптивних змін у дітей з серцевими мікроаномаліями. Патогенетично обгрунтовано та розроблено комплекс диференційованої лікувальної тактики дітей з мікроаномаліями розвитку серця залежно від вираженості дезадаптаційних змін.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему підвищення ефективності діагностики вегетативних дисфункцій (ВД) у дітей. Вперше на основі аналізу варіабельності ритму серця (ВРС) під час добового моніторування електрокардіограми (ЕКГ) проведено комплексне дослідження особливостей вегетативного гомеостазу у дітей з ВД та проаналізовано його хронобіологічні харктеристики. Теоретично обгрунтовано та розроблено новий діагностичний алгоритм оцінки стану вегетативного гомеостазу у даної категорії хворих. Вперше у дітей з ВД визначено зміни параметрів часового та спектрального аналізу добової ВРС, які характеризуються напруженням симпатичного відділу вегетативної нервової системи (ВНС) та ослабленням парасимпатичних впливів у разі зниження загальної ВРС і напруження адаптаційно-пристосувальних механізмів вегетативного забезпечення. Вперше описано характерні зміни добової ВРС за різних клінічних форм ВД. Встановлено їх достовірні діагностичні відмінності та прогностичні особливості змін вегетативного гомеостазу. Виявлено порушення циркадних ритмів вегетативної регуляції у дітей з ВД, які характеризуються нічною симпатикотонією та зниженням амплітуди добового ритму. Визначено добові профілі порушень ритму серця та встановлено тісний взаємозв'язок між циркадним профілем частоти серцевих скорочень (ЧСС) і аритмією. Обгрунтовано доцільність застосування в комплексному дослідженні вегетативного гомеостазу аналізу ВРС під час проведення добового моніторування ЕКГ, що дозволить підвищити ефективність діагностики ВД та індивідуалізувати терапевтичні заходи під час лікування дітей з даною патологією.

  Скачати повний текст

Викладено клінічні дані, імунологічні показники та результати дослідження системи ліпоперекисів-антиоксидантів у дітей, хворих на неревматичний кардит. Встановлено особливості порушення гомеостазу у дітей, які часто хворіють. Запропоновано лікувально-реалібітаційні заходи з використанням тіотриазоліну, позитивний вплив якого позначається на імунній системі, стані перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) і активності антиоксидантної системи. З'ясовано, що регресія ознак запалення міокарда відбувається на тлі порушень показників імунітету, стабілізації ПОЛ і антиоксидантного захисту.

  Скачати повний текст

Вперше проведено комплексне дослідження та порівняльний аналіз даних щодо функціонування вегетативної нервової системи, психоемоційний статус і функціональний стан серцево-судинної системи у дітей з різними формами пролапсу мітрального клапана (ПМК). Виявлено, що на тлі вихідної симпатокотонії та високого рівня тривожності для дітей з первинним ПМК характерно зниження адаптаційно-пристосувальних механізмів (АПМ) і надмірне вегетативне забезпечення, а для дітей з вторинним ПМК - напруженням АПМ, недостатнє вегетативне забезпечення та більш виражена дизадаптація унаслідок хвороби з втратою соціальних орієнтирів. Вперше у дітей з ПМК виявлено початкову стадію діастолічної дисфункції. Встановлено гіповолемічний тип центральної гемодинаміки та зниження швидкості відкриття передньої стулки мітрального клапана, а також збільшення половини градієнта тиску мітрального кровотоку, більш виражене у дітей з гемодинамічно значимими формами ПМК та явищами міксоматозної дегенерації стулок мітрального клапана. Розроблено метод ранньої діагностики первинного ПМК з використанням функціональної проби з фуросемідом. Запропоновано та апробовано за умов стаціонару схему комплексного лікування дітей з ПМК, у якій вперше застосовано препарат метаболічної спрямованості "Неотон" (креатин-фосфат). Доведено, що нормалізація вегетативного гомеостазу та покращання показників систолічної й діастолічної функцій міокарда та біоенергетичного стану організму сприяють зменшенню ступеня ПМК.

  Скачати повний текст