Розглянуто питання субопераційної та післяопераційної профілактики пієлонефриту у дітей з гідронефрозом. Наведено характеристику показників у до- та післяопераційному періодах у дітей з гідронефрозом, зокрема, функціонального стану нирок, коагуляційного гемостазу, протеолітичної активності, фібринолітичної активності (ФА) крові та сечі. Вивчено роль розладів тканинної ФА мисково-сечовідного сегмента у розвитку пієлонефриту у разі гідронефрозу у дітей. Доведено ефективність застосування озонованого фізіологічного розчину для корекції ФА ниркової тканини, плазми крові, урокіназної активності сечі, екскреторної, іоно- та кислоторегулювальної функції нирок. Визначено позитивний вплив інтраопераційного використання авторської триканальної дренажної системи для проведення в післяопераційному періоді лаважу ниркової миски та верхніх сечових шляхів озонованим фізіологічним розчином (3 - 5 мг/л) для профілактики пієлонефриту у випадку гідронефрозу у дітей.

  Скачати повний текст

Уточнено роль клітинних механізмів у хронізації та прогресуванні захворювання, які проявляються у вигляді перебудови та зниження рівня загальних фосфоліпідів у сироватці крові та мембранах еритроцитів, а також підвищенні спонтанного гемолізу еритроцитів, що дозволяє оптимізувати критерії оцінки прогресування гломерулонефриту. Вперше показано взаємозв'язок деструкції цитомембран з хронізацією гломерулонефриту у дітей. Встановлено інформативність показників фосфоліпідної дезорганізації мембран у комплексній оцінці хронізації гломерулонефриту у дітей.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне вивчення особливостей вегетативного гомеостазу в дітей віком 12 - 15 років, хворих на пієлонефрит. У 131-ї дитини з цією хворобою та 35-ти дітей контрольної групи визначено вихідний вегетативний тонус шляхом анкетування за О.М.Вейном, досліджено варіабельність серцевого ритму, зокрема, під час проведення кліноортостатичної проби, вивчено добову екскрецію з сечею ванілілмигдальної кислоти. Досліджено роль вегетативних розладів як факторів ризику розвитку гострого та хронічного пієлонефриту, погіршення функціонального стану нирок. Оцінено значення нейрогенних розладів сечовипускання у формуванні вегетативного гомеостазу у разі пієлонефриту та взаємозв'язок симпатичної активності зі станом функції нирок. Висвітлено вплив ренопротекторної терапії інгібітором фозиноприлом - ферментом, який перетворює ангіотензин, на вегетативні показники у дітей з хронічним пієлонефритом.

  Скачати повний текст

Встановлено типи порушень обміну уратів у дітей, хворих на гломерулонефрит (119 обстежених). Визначено роль розладів уратного гомеостазу - одного з істотних неімунних факторів розвитку та прогесування даної хвороби. Встановлено значення спадковості, типу конституції, преморбідного фону й особливості клінічної симптоматології гломерулонефриту в дітей з супутніми розладами пуринового обміну, а також типи розладів обміну сечової кислоти, корелятивний зв'язок показників активності ферментів з показниками вмісту сечової кислоти в сироватці крові. Доведено доцільність використання уринодепресивного препарату "Алопуринол " під час терапії дітей, які страждають на гломерулонефрит і супутні розлади пуринового розладу.

  Скачати повний текст

На підставі сукупності результатів аналізу скринінг-текстів на кальціфілаксію та антикристалоутворюючу здатність сечі до оксалатів кальцію, а також показниками щавелевої кислоти у сечі та добовій екскреції оксалатів з сечею, встановлено тип порушень оксалатного обміну у дітей з гломерулонефритом - оксалатно-кальцієву гіпероксалурію. Частоту реєстрації даної гіпероксалурії визначено залежно від клініко-лабораторних проявів та особливостей перебігу гломерулонефриту у дітей. Виявлено специфічний характер кристалографічних змін сечі з різними клініко-лабораторними варіантами та характером перебігу гломерулонефриту, перебігаючого із супутніми оксалатно-кальцієвими порушеннями. Зазначено, що з числа дітей, хворих на гломерулонефрит визначено групу ризику по оксалатній дезадаптції. Встановлено негативний вплив оксалатно-кальцієвих порушень як одного з важливих неімунних факторів підтримки та прогресування гломерулонефриту. З метою усунення оксалатно-кальцієвої гіперсалурії у дітей з гломерулонефритом розроблено та апробовано засіб лікування, пов'язаний із застосуванням препарату "Ксидіфон".

  Скачати повний текст

Встановлено частоту остеопенічного синдрому (51,7 %) у дітей, хворих на хронічний пієлонефрит у функціонально-компенсованій стадії захворювання. Визначено зв'язок виникнення зниження мінеральної щільності кісткової тканини із особливостями перебігу хронічного пієлонефриту (формою захворювання, віком, в якому виник запальний процес, наявністю порушень парціальних ниркових функцій). Вивчено взаємозв'язок показників мінерального обміну та метаболізму органічної основи кісток (рівні кальцію й фосфору крові та сечі, лужної фосфатази й оксипроліну в сироватці крові), які відображають глибину ураження кісткової тканини. Вперше створено діагностичний алгоритм, за допомогою якого можна у конкретного хворого з хронічним пієлонефритом прогнозувати ризик виникнення зниження мінеральної щільності кісток і своєчасно проводити корекцію виявлених порушень.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання підвищення ефективності діагностичних та лікувально-профілактичних заходів за гострого голомерулонефриту з нефритичним синдромом (ГГННС) у дітей на основі вивчення клінічних та морфологічних особливостей захворювання та чинників, що впливають на характер його перебігу. Встановлено частоту функціональних та структурних змін у тубулярному апараті, показано їх патогенетичну роль за ГГННС. За даними черзшкірної біопсії нирки встановлено морфлогічні типи гломерулонефриту (мезангіопроліферативний, ендокапілярний проліферативний, мезангіокапілярний), продемонстровано патоморфоз ГГННС. З урахуванням клініко-морфологічних зіставлень репрезентовано клінічні еквіваленти морфологічних змін ниркових структур. Уточнено патогенез розвитку тубуло-інтерстиційного компоненту. Визначено параметри прогнозування перебігу ГГННС у дитячому віці, створено математичну модель хронізації захворювання. На підставі комплексної оцінки клінічних, функціональних та морфологічних характеристик ГГННС обгрунтовано та розроблено нову терапевтичну тактику, що передбачає обмеження терміну використання антибіотиків, застосування антагоністів кальцію, дифернційоване призначення низькомолекулярних гепаринів, санацію вогнищ хронічної інфекцій, а також вилучення лікарських препаратів у період зворотного розвитку захворювання. Показано ефективність розроблених лікувально-профілактичних заходів.

  Скачати повний текст

На підставі проведених досліджень визначено основні особливості порушень ниркового кровотоку та функції нирок за всіх форм захворювання. Визначено, що, всупереч досягненню позитивного ефекту лікування, порушення функції нирок залишаються в 60 % хворих на гострий та у 67,7 % - на хронічний гломерулонефрит. Проведено оцінку радіонуклідних ознак хронізації та прогресування патологічного процесу. На підставі результатів проведених досліджень розроблено алгоритм комплексної радіонуклідної діагностики за різних форм гломерулонефриту в дітей, який визначає порядок застосування методик комплексного обстеження та дає змогу об'єктивно оцінити ефективність лікування.

  Скачати повний текст

Наведено результати клініко-лабораторних досліджень особливостей перебігу хронічного пієлонефриту із супутньою патологією гастродуоденальної зони у дітей на фоні ендотоксикозу. Встановлено наявність синдрому ендогенної інтоксикації, порушення імунного захисту, про що свідчить зниження загальної кількості та функціональної активності T-лімфоцитів, зростання рівня нульових і B-клітин, порушення співвідношення імунорегуляторних T-клітин, зміни в імуноглобуліновому спектрі, підвищення активності процесів ліпопероксидації, що підтверджується достовірним зростанням концентрації малонового диальдегіду, дисбалансом у напрямку відповіді системи антиоксидантного захисту на активацію процесів перекисного окислення ліпідів, що проявлялося зниженням внутрішньоклітинної та зростанням позаклітинної активності ферментів. Удосконалено комплекс лікування дітей із поєднаним ураженням органів сечовиділення та травної системи шляхом застосування ентеросорбенту "Силлард П", що дозволило скоротити перебування пацієнтів у стаціонарі, покращити перебіг основних захворювань.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано шляхи удосконалення методів лікування та реабілітації дітей з пієлонефритом. Досліджено фактори ризику, динаміку клінічних проявів, мікробіологічний статус, ренальну гемодинаміку, стан канальцевого апарата та функціональний стан нирок у віковому аспекті за різних форм пієлонефриту у дітей. Охарактеризовано фактори ризику, особливості клінічного перебігу пієлонефриту залежно від віку (у пацієнтів до 6-ти, у 6 - 12, старше 12-ти років). Охарактеризовано стан ниркової гемодинаміки в активній фазі захворювання та після лікування. За результатами багатоцільової реносцинтиграфії виявлено погіршення функціональних параметрів обох нирок. На підставі результатів сучасних статистичних аналізів доведено переваги різних режимів тривалості антибактеріальної терапії щодо якості клініко-лабораторної ремісії та частоти рецидивів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

На підставі вивчення вікових особливостей процесів вільнорадикального окиснення, перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) та антиоксидантної системи (АОС) визначено клініко-біохімічні особливості активної стадії гострого пієлонефриту (ГПН) і хронічного пієлонефриту (ХПН) у дітей. Науково обгрунтовано доцільність використання препарату "Ліпін" у комплексному лікуванні дітей, хворих на ГПН і ХПН. Розроблено схеми його диференційного призначення з урахуванням віку, ступеня активності процесу та тривалості процесу у даних дітей. Доведено, що застосування ліпіну у комплексному лікуванні дітей, хворих на ГПН і ХПН, дозволяє досягти швидкого регресу клініко-лабораторної симптоматики та відновлення рівноваги між процесом ПОЛ та АОС.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено соматотипологічні ознаки та серологічні маркери (антигени крові систем ABO, Rh-фактор, MN, P та гаптоглобін) у дітей старшого шкільного віку, хворих на хронічний пієлонефрит і здорових дітей контрольної групи. Використано загальноклінічні, генеалогічні, антропологічні та серологічні методи дослідження. Вивчено особливості соматотипологічних показників і еритроцитарних антигенів та їх комбінацій у дітей 12 - 15-ти років, хворих на хронічний пієлонефрит і дітей контрольної групи. Вперше встановлено характеристику соматотипу та спектр еритроцитарних антигенів серед здорових підлітків Хмельницької області. На базі проведення антропометрії та досліджень антигенного спектра крові встановлено взаємозв'язок між виникненням хронічного пієлонефриту та генофенотипом дитини, що дозволяє більш диференційовано підходити до діагностики та профілактики пієлонефриту у дітей. За допомогою аналізу спектру еритроцитарних антигенів вивчено і встановлено схильність і резистентність до виникнення хронічного первинного, вторинного необструктивного й обструктивного пієлонефриту у дітей. Оцінено соматотип і асоцації еритроцитарних антигенів, що дало можливість обгрунтувати критерії та провести математичне моделювання прогнозу хронічного пієлонефриту у даної катогорії хворих. Вперше в дитячій нефрології розроблено таблиці й алгоритми прогнозування хронічного пієлонефриту і форм його перебігу, що дозволяє сформувати "групу ризику" дітей з виникнення хронічного перебігу пієлонефриту.

  Скачати повний текст

Установлено наявність підвищених рівнів ендотеліну-1 (ЕТ-1) та оксиду азоту (NO) з порушенням співвідношень між ними в усіх дітей з гострим гломерулонефритом (ГН) та за умов загострення гематуричної форми хронічного ГН. Найбільш значний дисбаланс виявлено в дітей, хворих на гострий ГН (ГГН) з нефротичним синдромом та нефротичним синдромом з гематурією та гіпертензією. Виявлено взаємозв'язки вмісту ендотелійзалежних медіаторів з основними клініко-лабораторними проявами ГН. Показано, що ЕТ-1 може бути використаним як маркер хронізації та прогресування ГН у дітей. Виявлено наявність функціонального зв'язку активності NO та ЕТ-1 з показниками специфічного та неспецифічного захисту у разі ГН у дітей зі ступенем порушень ліпідного та фосфоліпідного обмінів, що дає змогу розглядати ці медіатори як неімунні механізми розвитку та прогресування ГН.

  Скачати повний текст

Вдосконалено діагностику артеріальної гіпертензії (АГ) у дітей, хворих на гломерулонефрит (ГН). З метою півищення ефективності виявлення АГ у дітей, хворих на ГН на ранніх етапах формування, на підставі анамнестичних, рутинних клініко-лабораторних, доплеросонографічних і радіоімунологічних методів обстеження розроблено комплексний алгоритм обстеження хворих дітей. Обгрунтовано необхідність використання комплексу клінічного обстеження із запропонованими маркерами стану ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС) і табулоінтерстиціальних функцій, параметрів метода допплерівського ультразвукового дослідження (ДУЗД) для ранньої діагностики формування артеріальної гіпертензії у дітей, хворих на гломерулонефрит. Вивчено гіпертензію у дітей, хворих на ГН, як мультифакторіальне захворювання з визначенням внеску РААС і табулоінтерстиціального компонента в її формування. Доведено доцільність проведення у дітей, хворих на ГН, ДУЗД ниркових судин на рівні артерій другого-третього порядку як неінвазивного інформативного маркера для скрипінгу та моніторингу формування АГ даної патології. З метою раннього виявлення та запобігання прогресуванню АГ у дітей, хворих на ГН, аргументовано доцільність застосування запропонованих маркерів як інформативних специфічних критеріїв.

  Скачати повний текст

Досліджено питання розробки та обгрунтування нових методів реабілітації імунної системи у дітей, хворих на хронічний пієлонефрит, за умов курорту за допомогою преформованих фізичних чинників. У дітей відбувалися характерні зміни імунного статусу, що характеризуються вторинним імунодефіцитним станом за Т-клітинною, дисбалансом гуморальної ланок імунітету, дефіцитом неспецифічного фактора захисту - лізоциму. Запропоновано й апробовано спосіб лікування дітей, хворих на хронічний пієлонефрит, який включив разом зі стереотипним санаторно-курортним лікуванням застосування преформованих фізичних чинників: грязь-електрофорезу на область проекції селезінки, електромагнітну терапію дециметрового діапазону на зону проекції селезінки та біорезонансну стимуляцію на область проекції тимуса та селезінки. Виявлено, що застосування в комплексному санаторно-курортному лікуванні преформованих фізичних чинників на імунокомпетентні органи дозволяє досягти значного імунокоригувального ефекту та швидкого регресу клініко-лабораторної симптоматики.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано шляхи підвищення якості діагностики та лікування дітей, хворих на гломерулонефрит (ГН), нефротичний синдром (НС) з супутніми стрептококовою та мікоплазмовою інфекціями. Встановлено найбільш низьку ефективність лікування глюкокортикоїдами та цитостатиками та високу частоту переходу гострого гломерулонефриту в хронічний у хворих з супутньою стрептококовою інфекцією. Доведено необхідність проведення серологічного обстеження дітей, хворих на ГН, НС з метою своєчасної корекції терапії та санації хронічних вогнищ інфекції.

  Скачати повний текст

Досліджено структурно-функціональний стан кісткової тканини в дітей, які хворіють на хронічний пієлонефрит. Розроблено методи корекції його порушень з метою підвищення ефективності реабілітації. Виявлено зниження показників структурно-функціональних властивостей кісткової тканини у 37,4 % таких дітей, спричинене зниженням рівня кісткового обміну уповільненого остеосинтезу внаслідок порушення гормональної регуляції мінерального гомеостазу, яке є більш вираженим у дівчаток віком 10 - 12-ти та 15-ти років, хворих на обструктивну форму хронічного пієлонефриту за латентного та тривалого перебігу хвороби, наявності в дитини кісткових переломів в анамнезі, а також у разі зниженого рівня фізичного розвитку. Виявлено, що традиційний комплекс санаторно-курортного лікування дітей, хворих на хронічний пієлонефрит зумовлює поліпшення стану кісткової тканини, а вживання комбінованих препаратів кальцію та вітаміну D підвищує його ефективність. Показано, що застосування антигомотоксичної схеми лікування остеопенії є доцільним на амбулаторному етапі реабілітації.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження 103 дітей з гострим та загостренням хронічного пієлонефриту. Визначено, що в активній стадії пієлонефриту реєструються зміни імунологічних показників: ліоциму, спонтанного та стимульованого НБТ-тесту, фагоцитарного резерву, фагоцитарного індексу, фагоцитарного числа, завершеності фагоцитозу. Виявлено, що зміни імунологічних показників зустрічаються у дітей з гострим перебігом пієлонефриту та під час загострення хронічної форми. Обгрунтовано доцільність уживання у комплексній терапії пієлонефриту фітопрепарату "Бакплан", який має імунокоригуючу, протимікробну, протизапальну, антитоксичну та десенсибілізуючу дію. Призначення в активній стадії пієлонефриту даного препарату дозволяє скоротити тривалість маніфестного перебігу хвороби, поліпшити прогнозування хвороби, утриматися від призначення додаткових курсів антибіотиків.

  Скачати повний текст