Вперше визначено діагностичну цінність біофізичних параметрів методом лазерної кореляційної спектроскопії сечі та доведено діагностичну значущість цієї спектроскопії для моніторингу перебігу хронічних пієлонефритів у дітей. Визначено критерії та ступені ризику рецидивування хронічного пієлонефриту на підставі оцінювання факторного навантаження клініко-анамнестичних ознак. Встановлено особливості мікроелементного дисбалансу у разі хронічного пієлонефриту у дітей. Науково обгрунтовано доцільність визначення показників стану системи перекисного окиснення ліпідів / антиоксидантного захисту сечі та їх асоціацій з біофізичними параметрами лазерної кореляції - спектрів у динаміці перебігу хронічного пієлонефриту у дітей. Встановлено прямий кореляційний зв'язок між рівнем цинку крові й активністю антиоксидантного ферменту каталази у разі хронічного пієлонефриту у дітей, що сприяє поширенню уявлень щодо ланок патогенетичного ланцюга.

  Скачати повний текст

Встановлено типи порушень обміну уратів у дітей, хворих на гломерулонефрит (119 обстежених). Визначено роль розладів уратного гомеостазу - одного з істотних неімунних факторів розвитку та прогесування даної хвороби. Встановлено значення спадковості, типу конституції, преморбідного фону й особливості клінічної симптоматології гломерулонефриту в дітей з супутніми розладами пуринового обміну, а також типи розладів обміну сечової кислоти, корелятивний зв'язок показників активності ферментів з показниками вмісту сечової кислоти в сироватці крові. Доведено доцільність використання уринодепресивного препарату "Алопуринол " під час терапії дітей, які страждають на гломерулонефрит і супутні розлади пуринового розладу.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження 103 дітей з гострим та загостренням хронічного пієлонефриту. Визначено, що в активній стадії пієлонефриту реєструються зміни імунологічних показників: ліоциму, спонтанного та стимульованого НБТ-тесту, фагоцитарного резерву, фагоцитарного індексу, фагоцитарного числа, завершеності фагоцитозу. Виявлено, що зміни імунологічних показників зустрічаються у дітей з гострим перебігом пієлонефриту та під час загострення хронічної форми. Обгрунтовано доцільність уживання у комплексній терапії пієлонефриту фітопрепарату "Бакплан", який має імунокоригуючу, протимікробну, протизапальну, антитоксичну та десенсибілізуючу дію. Призначення в активній стадії пієлонефриту даного препарату дозволяє скоротити тривалість маніфестного перебігу хвороби, поліпшити прогнозування хвороби, утриматися від призначення додаткових курсів антибіотиків.

  Скачати повний текст

Установлено наявність підвищених рівнів ендотеліну-1 (ЕТ-1) та оксиду азоту (NO) з порушенням співвідношень між ними в усіх дітей з гострим гломерулонефритом (ГН) та за умов загострення гематуричної форми хронічного ГН. Найбільш значний дисбаланс виявлено в дітей, хворих на гострий ГН (ГГН) з нефротичним синдромом та нефротичним синдромом з гематурією та гіпертензією. Виявлено взаємозв'язки вмісту ендотелійзалежних медіаторів з основними клініко-лабораторними проявами ГН. Показано, що ЕТ-1 може бути використаним як маркер хронізації та прогресування ГН у дітей. Виявлено наявність функціонального зв'язку активності NO та ЕТ-1 з показниками специфічного та неспецифічного захисту у разі ГН у дітей зі ступенем порушень ліпідного та фосфоліпідного обмінів, що дає змогу розглядати ці медіатори як неімунні механізми розвитку та прогресування ГН.

  Скачати повний текст

Висвітлено результати клініко-лабораторних досліджень особливостей перебігу гострого гломерулонефриту у дітей. Встановлено наявність синдрому ендогенної інтоксикації, зміни імунного статусу та зростання активності процесів ліпопероксидації, зниження активності антиоксидантної системи захисту у досліджуваного контингенту. Виділено три ступеня ендогенної інтоксикації за клінічними та лабораторними показниками. Запропоновано метод ліквідації ендотоксемії з включенням до комплексної терапії гострого гломерулонефриту ентеросорбента "Ентеросгель". Добова кількість препарату залежить від діагностованого ступеня ендогенної інтоксикації. Застосування вказаного комплексу лікування ентеросгелю дозволило зменшити прояви інтоксикації, строки перебування пацієнтів у стаціонарі, покращити перебіг захворювання. Ентеросорбент ентеросгель рекомендовано застосовувати для лікуванні хворих на гострий гломерулонефрит дітей.

  Скачати повний текст

Досліджено структурно-функціональний стан кісткової тканини в дітей, які хворіють на хронічний пієлонефрит. Розроблено методи корекції його порушень з метою підвищення ефективності реабілітації. Виявлено зниження показників структурно-функціональних властивостей кісткової тканини у 37,4 % таких дітей, спричинене зниженням рівня кісткового обміну уповільненого остеосинтезу внаслідок порушення гормональної регуляції мінерального гомеостазу, яке є більш вираженим у дівчаток віком 10 - 12-ти та 15-ти років, хворих на обструктивну форму хронічного пієлонефриту за латентного та тривалого перебігу хвороби, наявності в дитини кісткових переломів в анамнезі, а також у разі зниженого рівня фізичного розвитку. Виявлено, що традиційний комплекс санаторно-курортного лікування дітей, хворих на хронічний пієлонефрит зумовлює поліпшення стану кісткової тканини, а вживання комбінованих препаратів кальцію та вітаміну D підвищує його ефективність. Показано, що застосування антигомотоксичної схеми лікування остеопенії є доцільним на амбулаторному етапі реабілітації.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення вікових особливостей процесів вільнорадикального окиснення, перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) та антиоксидантної системи (АОС) визначено клініко-біохімічні особливості активної стадії гострого пієлонефриту (ГПН) і хронічного пієлонефриту (ХПН) у дітей. Науково обгрунтовано доцільність використання препарату "Ліпін" у комплексному лікуванні дітей, хворих на ГПН і ХПН. Розроблено схеми його диференційного призначення з урахуванням віку, ступеня активності процесу та тривалості процесу у даних дітей. Доведено, що застосування ліпіну у комплексному лікуванні дітей, хворих на ГПН і ХПН, дозволяє досягти швидкого регресу клініко-лабораторної симптоматики та відновлення рівноваги між процесом ПОЛ та АОС.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання підвищення ефективності діагностичних та лікувально-профілактичних заходів за гострого голомерулонефриту з нефритичним синдромом (ГГННС) у дітей на основі вивчення клінічних та морфологічних особливостей захворювання та чинників, що впливають на характер його перебігу. Встановлено частоту функціональних та структурних змін у тубулярному апараті, показано їх патогенетичну роль за ГГННС. За даними черзшкірної біопсії нирки встановлено морфлогічні типи гломерулонефриту (мезангіопроліферативний, ендокапілярний проліферативний, мезангіокапілярний), продемонстровано патоморфоз ГГННС. З урахуванням клініко-морфологічних зіставлень репрезентовано клінічні еквіваленти морфологічних змін ниркових структур. Уточнено патогенез розвитку тубуло-інтерстиційного компоненту. Визначено параметри прогнозування перебігу ГГННС у дитячому віці, створено математичну модель хронізації захворювання. На підставі комплексної оцінки клінічних, функціональних та морфологічних характеристик ГГННС обгрунтовано та розроблено нову терапевтичну тактику, що передбачає обмеження терміну використання антибіотиків, застосування антагоністів кальцію, дифернційоване призначення низькомолекулярних гепаринів, санацію вогнищ хронічної інфекцій, а також вилучення лікарських препаратів у період зворотного розвитку захворювання. Показано ефективність розроблених лікувально-профілактичних заходів.

  Скачати повний текст

Наведено результати клініко-лабораторних досліджень особливостей перебігу хронічного пієлонефриту із супутньою патологією гастродуоденальної зони у дітей на фоні ендотоксикозу. Встановлено наявність синдрому ендогенної інтоксикації, порушення імунного захисту, про що свідчить зниження загальної кількості та функціональної активності T-лімфоцитів, зростання рівня нульових і B-клітин, порушення співвідношення імунорегуляторних T-клітин, зміни в імуноглобуліновому спектрі, підвищення активності процесів ліпопероксидації, що підтверджується достовірним зростанням концентрації малонового диальдегіду, дисбалансом у напрямку відповіді системи антиоксидантного захисту на активацію процесів перекисного окислення ліпідів, що проявлялося зниженням внутрішньоклітинної та зростанням позаклітинної активності ферментів. Удосконалено комплекс лікування дітей із поєднаним ураженням органів сечовиділення та травної системи шляхом застосування ентеросорбенту "Силлард П", що дозволило скоротити перебування пацієнтів у стаціонарі, покращити перебіг основних захворювань.

  Скачати повний текст

Уточнено роль клітинних механізмів у хронізації та прогресуванні захворювання, які проявляються у вигляді перебудови та зниження рівня загальних фосфоліпідів у сироватці крові та мембранах еритроцитів, а також підвищенні спонтанного гемолізу еритроцитів, що дозволяє оптимізувати критерії оцінки прогресування гломерулонефриту. Вперше показано взаємозв'язок деструкції цитомембран з хронізацією гломерулонефриту у дітей. Встановлено інформативність показників фосфоліпідної дезорганізації мембран у комплексній оцінці хронізації гломерулонефриту у дітей.

  Скачати повний текст

На підставі проведених досліджень визначено основні особливості порушень ниркового кровотоку та функції нирок за всіх форм захворювання. Визначено, що, всупереч досягненню позитивного ефекту лікування, порушення функції нирок залишаються в 60 % хворих на гострий та у 67,7 % - на хронічний гломерулонефрит. Проведено оцінку радіонуклідних ознак хронізації та прогресування патологічного процесу. На підставі результатів проведених досліджень розроблено алгоритм комплексної радіонуклідної діагностики за різних форм гломерулонефриту в дітей, який визначає порядок застосування методик комплексного обстеження та дає змогу об'єктивно оцінити ефективність лікування.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання субопераційної та післяопераційної профілактики пієлонефриту у дітей з гідронефрозом. Наведено характеристику показників у до- та післяопераційному періодах у дітей з гідронефрозом, зокрема, функціонального стану нирок, коагуляційного гемостазу, протеолітичної активності, фібринолітичної активності (ФА) крові та сечі. Вивчено роль розладів тканинної ФА мисково-сечовідного сегмента у розвитку пієлонефриту у разі гідронефрозу у дітей. Доведено ефективність застосування озонованого фізіологічного розчину для корекції ФА ниркової тканини, плазми крові, урокіназної активності сечі, екскреторної, іоно- та кислоторегулювальної функції нирок. Визначено позитивний вплив інтраопераційного використання авторської триканальної дренажної системи для проведення в післяопераційному періоді лаважу ниркової миски та верхніх сечових шляхів озонованим фізіологічним розчином (3 - 5 мг/л) для профілактики пієлонефриту у випадку гідронефрозу у дітей.

  Скачати повний текст

На підставі сукупності результатів аналізу скринінг-текстів на кальціфілаксію та антикристалоутворюючу здатність сечі до оксалатів кальцію, а також показниками щавелевої кислоти у сечі та добовій екскреції оксалатів з сечею, встановлено тип порушень оксалатного обміну у дітей з гломерулонефритом - оксалатно-кальцієву гіпероксалурію. Частоту реєстрації даної гіпероксалурії визначено залежно від клініко-лабораторних проявів та особливостей перебігу гломерулонефриту у дітей. Виявлено специфічний характер кристалографічних змін сечі з різними клініко-лабораторними варіантами та характером перебігу гломерулонефриту, перебігаючого із супутніми оксалатно-кальцієвими порушеннями. Зазначено, що з числа дітей, хворих на гломерулонефрит визначено групу ризику по оксалатній дезадаптції. Встановлено негативний вплив оксалатно-кальцієвих порушень як одного з важливих неімунних факторів підтримки та прогресування гломерулонефриту. З метою усунення оксалатно-кальцієвої гіперсалурії у дітей з гломерулонефритом розроблено та апробовано засіб лікування, пов'язаний із застосуванням препарату "Ксидіфон".

  Скачати повний текст

Обгрунтовано шляхи удосконалення методів лікування та реабілітації дітей з пієлонефритом. Досліджено фактори ризику, динаміку клінічних проявів, мікробіологічний статус, ренальну гемодинаміку, стан канальцевого апарата та функціональний стан нирок у віковому аспекті за різних форм пієлонефриту у дітей. Охарактеризовано фактори ризику, особливості клінічного перебігу пієлонефриту залежно від віку (у пацієнтів до 6-ти, у 6 - 12, старше 12-ти років). Охарактеризовано стан ниркової гемодинаміки в активній фазі захворювання та після лікування. За результатами багатоцільової реносцинтиграфії виявлено погіршення функціональних параметрів обох нирок. На підставі результатів сучасних статистичних аналізів доведено переваги різних режимів тривалості антибактеріальної терапії щодо якості клініко-лабораторної ремісії та частоти рецидивів.

  Скачати повний текст

Вивчено клінічні особливості перебігу гострого та хронічного гломерулонефритів (ГН) і тубулоінтерстиціального нефритів (ТІН) у асоціації з вірусом простого герпесу (HSV) і цитомегалії (HCMV). Установлено, що інфікованість HSV і HCMV хворих дітей складає 41(59,4 %), а мікст-асоціація HSV і HCMV досягла 22(53,6 %) серед інфікованих дітей. Доведено, що HSV і HCMV не є ведучим критерієм у розвитку конкретного клінічного синдрому або форми нефритів у дітей, за винятком гострого ТІН, за якого інфікованість виявлено в 90,9 % хворих. З'ясованоо, що асоціація ГН і ТІН з HSV і HCMV сприяє тяжкості перебігу захврювання та розвитку низької чутливості до терапії. Визначено, що наявність HSV і HCMV сприяє розвитку оксидативного стресу за рахунок супресії активності антиоксидантних ферментів (каталази, пероксидази, відновленого глутатіону) у дітей, хворих на гострий та гронічний ГН і ТІН. Установлено кореляційну залежність зниження екскреції аміаку та титрових неорганічних кислот від активності антиоксидантних ферментів у дітей, хворих на гострий ТІН, і високого рівня малонового діальдегіду з проявами хронічної ниркової недостатності за хронічних ГН і ТІН. Зазначено, що розроблений спосіб лікування даних дітей противірусними препаратами "Віролекс" і "Реаферон" є найбільш ефективним щодо ліквідації антиоксидантного стресу в порівнянні з використанням вітаміну Е та есенціале.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано шляхи підвищення якості діагностики та лікування дітей, хворих на гломерулонефрит (ГН), нефротичний синдром (НС) з супутніми стрептококовою та мікоплазмовою інфекціями. Встановлено найбільш низьку ефективність лікування глюкокортикоїдами та цитостатиками та високу частоту переходу гострого гломерулонефриту в хронічний у хворих з супутньою стрептококовою інфекцією. Доведено необхідність проведення серологічного обстеження дітей, хворих на ГН, НС з метою своєчасної корекції терапії та санації хронічних вогнищ інфекції.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання удосконалення методів лікування дітей, хворих на пієлонефрит, з урахуванням клініко-імунологічних механізмів розвитку захворювання. Відзначено, що тривалий та несприятливий перебіг пієлонефриту у дітей зумовлює порушення в корпоративних зв'язках клітин, які беруть участь в запальних реакціях. Виявлено особливості функціональної активності нейтрофілів у крові та сечі хворих дітей, обгрунтовано придатність біологічного закону "похідного рівня" для їх оцінки. Це потрібно враховувати під час призначення адекватної патогенетичної терапії хворим. Запропоновано спосіб лікування, який включає одночасне застосування антибактеріальних засобів і нестероїдного протизапального препарату, за наявності контролю лабораторіями (тест з нітроблакитним тетразолієм, що характеризує фагоцитарну активність гранулоцитів у сечі).

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Встановлено частоту остеопенічного синдрому (51,7 %) у дітей, хворих на хронічний пієлонефрит у функціонально-компенсованій стадії захворювання. Визначено зв'язок виникнення зниження мінеральної щільності кісткової тканини із особливостями перебігу хронічного пієлонефриту (формою захворювання, віком, в якому виник запальний процес, наявністю порушень парціальних ниркових функцій). Вивчено взаємозв'язок показників мінерального обміну та метаболізму органічної основи кісток (рівні кальцію й фосфору крові та сечі, лужної фосфатази й оксипроліну в сироватці крові), які відображають глибину ураження кісткової тканини. Вперше створено діагностичний алгоритм, за допомогою якого можна у конкретного хворого з хронічним пієлонефритом прогнозувати ризик виникнення зниження мінеральної щільності кісток і своєчасно проводити корекцію виявлених порушень.

  Скачати повний текст

Досліджено питання розробки та обгрунтування нових методів реабілітації імунної системи у дітей, хворих на хронічний пієлонефрит, за умов курорту за допомогою преформованих фізичних чинників. У дітей відбувалися характерні зміни імунного статусу, що характеризуються вторинним імунодефіцитним станом за Т-клітинною, дисбалансом гуморальної ланок імунітету, дефіцитом неспецифічного фактора захисту - лізоциму. Запропоновано й апробовано спосіб лікування дітей, хворих на хронічний пієлонефрит, який включив разом зі стереотипним санаторно-курортним лікуванням застосування преформованих фізичних чинників: грязь-електрофорезу на область проекції селезінки, електромагнітну терапію дециметрового діапазону на зону проекції селезінки та біорезонансну стимуляцію на область проекції тимуса та селезінки. Виявлено, що застосування в комплексному санаторно-курортному лікуванні преформованих фізичних чинників на імунокомпетентні органи дозволяє досягти значного імунокоригувального ефекту та швидкого регресу клініко-лабораторної симптоматики.

  Скачати повний текст