Проведено аналіз цінностей громадянського суспільства та досліджено базові цінності, в основі яких - архетипи культури становлення громадянського суспільства в Україні. Розкрито сутність понять "цінність", "соціально-антропологічна цінність", "громадянське суспільство" як соціально-філософських категорій. Представлено розвиток понять "цінність", "громадянське суспільство" в історії філософської думки, досліджено концептуальні підходи до них. Показано взаємозв'язок цінностей як феноменів культури з архетипами культури як основою для формування цінностей. Охарактеризовано критерії структуризації цінностей, механізми формування соціальних цінностей, розглянуто цінності як детермінанти людської поведінки. Показано перспективи розвитку соціально-антропологічних цінностей в сучасну добу, досліджено актуалізацію та трансформацію цінностей громадянського суспільства.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проаналізовано стан наукової розробки проблем стану та тенденцій розвитку державного управління у гуманітарній сфері регіону України. Розкрито суть понять "гуманітарна сфера регіону України", "гуманізація", "гуманітаризація". Виявлено основні тенденції у гуманітарній сфері регіону сучасної України. Запропоновано програмний підхід у цій сфері. Розроблено конкретні шляхи вдосконалення державного управління у гуманітарній сфері регіону України. Розглянуто кадрове забезпечення державного управління у даній сфері. На підставі емпіричного аналізу доведено, що державна політика у гуманітарній сфері має бути докорінно переглянута на центральному та регіональному рівні державного управління. Наголошено, що визнання та проголошення на державному рівні цієї сфери повинно стати стратегічним напрямом та визначальним чиником національного прогресу України у XXI ст. За цього гуманітарну сферу необхідно розглядати як каталізатор розвитку цивілізації, фактор формування духовної зрілості, компетентної, соціально активної особистості, яка почуває себе комфортно за умов будь-якої професійної діяльності.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розкрито специфіку соціальної трансформації сучасного українського суспільства крізь призму процесу класоутворення як важливого аспекту накопичення та виявлення діяльнісно-структурних потенціалів соціального простору. Здійснено спробу теоретичного синтезу ідей синергетики, діяльнісного та структурного підходів у соціології. Доведено, що розуміння трансформаційного процесу можна досягти завдяки вивченню кооперативних ефектів соціальних дій, в яких здійснюється постійне становлення соціальних сил суспільства, що акумулюються в процесі класоутворення. Процес соціальної трансформації проаналізовано як прояв самоорганізації в суспільстві, в якому самоутворюються, накопичуються та відновлюються діяльнісно-структурні потенціали, що їх втілюють та своїми практиками структурують соціальний простір. Уперше у вітчизняній соціології розроблено багаторівневу діяльнісно-структурну концепцію класоутворення, проведено емпіричну апробацію її елементів у дослідженні трансформації українського суспільства. З використанням наведеної концепції проведено аналіз емпіричного матеріалу, визначено провідні тенденції трансформаційного процесу в сучасному українському суспільстві.

  Скачати повний текст

Розвинуто концептуальні засади трансформаційного процесу в соціологічній теорії. Визначено специфіку поняття "соціальна трансформація" та досліджено його евристичний потенціал. Доведено необхідність розробки соціології трансформаційних процесів як теорії середнього рівня. Охарактеризовано основні принципи, понятійно-категоріальний апарат та методи дослідження соціології трансформаційних процесів. З'ясовано евристичний потенціал сучасних соціологічних парадигм, за допомогою яких вивчаються трансформаційні процеси. Базуючись на моделі системної трансформації В.Меркеля, досліджено дані процеси в Україні.

  Скачати повний текст

Проаналізовано феномен соціальної злагоди в контексті основних історичних фаз суспільного розвитку та економічних, політичних і соціокультурних особливостей повсякденного життя суспільства. На підставі порівняльного дослідження соціологічних підходів до вивчення соціальної злагоди, враховуючи повсякденну соціокультурну специфіку, сформовано наукове розуміння даного феномену, форм його прояву та детермінуючих факторів. Зазначено, що сьогодні у межах соціальної епістемології, виходячи з макротеоретичної дослідницької перспективи, найбільш аргументованими та розробленими є консенсусні підходи щодо аналізу суспільної життєдіяльності Т.Парсонса та Н.Лумана. Обгрунтовано вирішальне значення для українського суспільства методології дослідження та методики формування консенсуальних ресурсів Т.Парсонса. Запропоновано власну концептуальну модель соціальної злагоди, яка дозволяє виокремити сутнісні характеристики, формотвірні критерії та визначити основні напрямки зміцнення її потенціалу в українському суспільстві.

  Скачати повний текст

Розкрито суть поняття сталого людського розвитку як категорії, що враховує індекс якості життєдіяльності суспільства та людини, інтегрує його головні показники, засвідчує рівень ефективності реалізації соціальної політики держави та дозволяє здійснити порівняння якості життєвих процесів у різних країнах незалежно від типу соціальної системи та форми власності, на якій вона базується. Наголошено, що головними вимірними пріоритетами ідеології сталого людського розвитку є збалансованість економічного життя суспільства, зайнятість населення та соціальний захист, екологічна ситуація, демографічна характеристика суспільного розвитку, харчування й охорона здоров'я населення, охорона довкілля, освіта й інформатизаційні процеси, організація влади й управління.

  Скачати повний текст

Досліджено передумови, можливості та перспективи інноваційного розвитку вищої школи України. Розроблено концепцію перманентних асинхронних інноваційних процесів у вищій школі, що відповідає основним тенденціям становлення суспільства знань. Започатковано нову соціологічну дисципліну - соціологію інноваційних процесів в освіті. Розроблено соціологічну версію інноватики та здійснено типологію інновацій за їх змістом і функціональним навантаженням. Виявлено парадокси інноваційного розитку у вигляді квазіінновацій. Показано основні тенденції та специфіку інноваційних процесів у сфері вищої освіти України. Проаналізовано тенденції розвитку недержавного сектору вищої школи України та модернізованих класичних університетів, а також значення дистанційного навчання й етизації вищої освіти, подолання її корумпованості як чинників, що сприяють оновленню освітньої системи та всього суспільства.

  Скачати повний текст

Проаналізовано теоретичні та методологічні засади соціологічного дослідження становлення та функціонування Інтернет у сучасному українському суспільстві. Розкрито зміст понять "інформаційне суспільство", "соціальний інститут", "інституціалізація". Обгрунтовано особливості формування віртосоціальних відносин і практик як основи інституалізіації Інтернет у сучасному українському суспільстві. Доведено, що поява соціальної потреби в доступні до інформації й інтенсивних соціальних зв'язках призвела до виникнення такого явища як віртосоціальність. Доведено, що Інтернет є специфічним формально-неформальним інститутом. На емпіричному матеріалі визначено специфіку функціонування та розвитку Інтернет в Україні. Розглянуто основні етапи процесу інституалізації Інтернет не лише з позицій протреби оцінювання їх сучасного стану, а й з погляду прогнозування та визначення векторів його розвитку в майбутньому.

  Скачати повний текст

Досліджено соціальну специфіку інформаційної нерівності за умов формування інформаційного суспільства. Інформатизацію суспільства розглянуто як макросоціальний процес. Досліджено соціальні наслідки впровадження інформаційно-комунікаційних технологій. Розглянуто суб'єкти й об'єкти формування інформаційного суспільства за умов глобалізації, охарактеризовано його сучасний стан в Україні. Проаналізовано існуючі моделі інформаційного суспільства. Досліджено інформаційну нерівність на макро-, мікро- та мезорівні, описано її структуру, в якій виділено й охарактеризовано цифрову нерівність як важливий елемент інформаційної нерівності. Розроблено механізм подолання інформаційної нерівності. Визначено основні завдання соціальної політики в Україні й обгрунтовано шляхи подолання проблеми інформаційної нерівності за умов формування інформаційного суспільства.

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософське дослідження сучасних теорій та моделей інформаційного суспільства в контексті глобальної парадигми. Проаналізовано теоретико-методологічні засади розвитку та основні системи індикаторів та критерії його визначення. Розглянуто загальні риси становлення інформаційного суспільства на світовому рівні. Показано вплив національних і регіональних особливостей країн на специфіку його побудови та розвитку. Досліджено дві основні моделі становлення інформаційного суспільства - "західну" та "азійську". Доведено необхідність, визначено перспективи та умови становлення інформаційного суспільства в Україні. Обгрунтовано, що феномен інформаційного суспільства є не лише предметом дослідження на теоретичному рівні, а й глобальним політичним, ідеологічним та соціально-практичним явищем.

  Скачати повний текст

Проаналізовано набір комунікативних механізмів формування образу іноземної країни. Зазначено, що поряд з "традиційними" механізмами, що діють у процесі навчання, під час виконання службових обов'язків, спілкування з родичами та друзями, відвідування іноземної країни, перегляду новин, читання художньої та науково-пізнавальної літератури, з'являються нові практики цілеспрямованого конструювання образів органами державної влади. Висвітлено особливості комунікативних механізмів формування образів сусідніх країн в уявленні українських студентів, змістові характеристики даних образів і фактори, що впливають на їх формування.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему суперечності між деклараціями соціологів про необхідність теоретичного синтезу та реальним домінуванням конфліктного теоретизування. Визначено структуру еволюції концепцій розвитку та модернізації у дослідницьких програмах соціології в аспекті їх взаємодії поміж собою та з ідеологіями, що існували з 1950-х рр. до сьогодення. Реінтерпретовано поняття "розвиток суспільства" та "модернізація суспільства", обгрунтовано необхідність обмеження сфери застосування поняття "модернізація" шляхом запровадження концепції "формування модерну". Базуючись на синтетичному теоретизуванні, реконструйовано дослідницькі програми модернізації, світ-системного аналізу, держави, що сприяє розвитку, здійснено концептуалізацію ленінських режимів.

  Скачати повний текст

Вперше здійснено спробу вивчення специфіки впливу інформаційного суспільства на мораль. Показано, що формування інформаційного суспільства можливе лише за умов стимулювання певних споживчих потреб та легітимізації відповідних моральних норм. Встановлено, що ритм даного процесу визначається розвитком технологій та ідеологією світового ринку. Розкрито специфіку методів дослідження моралі в контексті реалій інформаційного суспільства: як основний підхід до проблеми вперше використано аксіологічний підхід. Встановлено причини, специфіку та можливості спрямованої інформаційної дії на мораль, наслідки інформаційних воєн і трансляції під виглядом інформації певної системи цінностей, яка руйнує існуючі механізми саморегуляції людини й суспільства. Показано роль інформаційної та правлячої еліти в інформаційному суспільстві. З'ясовано, що напрямок, стратегію та тактику його розвитку, в тому числі морально-етичну, визначає правляча еліта, інформаційна ж еліта забезпечує технологічну підтримку просування в заданому напрямку. Встановлено, що розкриття змісту моральної парадигми інформаційного суспільства можливе за допомогою аксіологічної та морально-етичної рефлексії інформації, яка переважає в суспільстві. Виявлено, що у формуванні моралі та моральних пріоритетів світу, в якому відбуваються процеси глобалізації, переважають маральні стандарти, прийняті в економічно та інформаційно розвинених країнах.

  Скачати повний текст

Висвітлено соціологічне трактування поняття "соціологічна криза" як специфічного соціально-психологічного стану людини, характерними рисами якого є соціально детерміноване усвідомлення нею порушення звичайного, повсякденного життєвого простору, домінуючим виявом якого є бажання збагнути ситуацію та визначити особистісну емоційну чи раціонально обмірковану поведінкову реакцію на неї, ідентифікуючи себе з відомими раніше зразками своїх ролей, що реалізувалися за певних обставин особистісного або групового соціального життя інших людей. Визначено домінуючі соціальні детермінанти особистісної кризи. Розроблено соціальний механізм виявлення такої кризи в повсякденному житті людини. Запропоновано стратегії запобігання стану особистісної кризи та виходу з нього, зокрема, соціальна самоідентифікацію, соціальну мімікрію, а також механізм моделювання особистісної соціальної поведінки без руйнівних кризових станів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано проблеми особистісної суб'єктності у соціологічному вимірі. Відносини особистості та суспільства розглянуто в теоретико-методологічному та емпіричному контекстах. Проаналізовано соціальні зміни у координатах зовнішніх та внутрішніх трансформацій. Досліджено роль особистісної активності в перебігу соціоструктурних та образно-символічних перетворень сучасного українського суспільства. На підставі узагальнення десятирічного моніторингового дослідження входження людей у нову соціальну реальність визначено процеси переструктуризації картин світу та суб'єктивні координати соціальних перетворень, що є регуляторами поведінкових стратегій.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність та особливості процесу політичної модернізації пострадянського українського суспільства, обумовлені соціокультурною специфікою. Проаналізовано сучасні теоретико-методологічні підходи щодо вивчення політичної модернізації суспільства, з використанням яких оцінено динаміку, результати й особливості соціально-політичних перетворень в Україні з початку 1990-х рр. до 2008 рр. Розглянуто різні фази політичної модернізації пострадянського українського суспільства. Проведено компаративний аналіз політичної модернізації у країнах Центральної та Східної Європи (Польщі, Чехії, Угорщини, Словенії) й обгрунтовано можливості використання зарубіжного досвіду у практиці демократичних соціально-політичних перетворень в Україні. Досліджено історію становлення та механізми функціонування таких політичних інститутів пострадянського українського суспільства, як інститут Президента, Парламенту, політичної партії, виборів, референдуму. Розкрито роль ідеології у здійсненні процесу політичної модернізації суспільства. Визначено особливості становлення демократичної політичної культури населення України. Доведено, що ефективність модернізаційного політичного процесу пов'язана з наявністю ідеології модернізації, духовною консолідацією суспільства навколо ідеї розвитку. Процес, який відбувається в ідеологічній сфері сучасного українського суспільства, визначено як "доганяюча модернізація". Запропоновано концепцію політичної модернізації сучасного українського суспільства.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження ідеології як соціокультурного феномену, визначено її місце та роль у процесі соціальних змін. Виокремлено основні концептуальні підходи щодо аналізу причин виникнення та особливостей становлення ідеології, які систематизовано як антропоцентричні та соціоцентричні вектори. Встановлено, що антропоцентризм вбачає витоки ідеології у природі людини та еволюції її світогляду, а соціоцентризм - у сутнісних змінах у соціальній структурі та духовності суспільства. Виявлено джерела життєздатності ідеології, які грунтуються на відтворенні її як форми та атрибуту суспільної свідомості. Уточнено сутність структури ідеології як єдності раціонально-ірраціональних компонентів та взаємообумовленості фундаментального та оперативного рівнів. Проаналізовано особливості пізнавальної, прогностичної, мобілізаційної, ідентифікаційної та маніпулятивної функцій ідеології та визначено їх конструктивність як здатність соціалізувати та структурувати суспільну діяльність. Розкрито зміст і співвідношення державної та державницької ідеологій, значимість яких постає як відображення та конкретизація спрямованості соціальних змін в українському суспільстві. З'ясовано особливості творення світоглядно-ідеологічної спрямованості української нації, що детермінуються формуванням політичної системи та громадянсько правової культури.

  Скачати повний текст

Проаналізовано етногенез, сучасне становище турків-месхетинців і досліджено вплив історичних, політичних і соціальних факторів на подальшу адаптацію турків-месхетинців в українському суспільстві. Описано механізми соціальної адаптації і процеси інтеграції турків-месхетинців. Визначено фактори впливу на успішність адаптаційних процесів на основі порівняльної характеристики турків-месхетинців в Україні, Росії, країнах Середньої Азії і Закавказзя, зокрема, кооптація мігрантів до регіональних еліт, органів влади, розмивання ролі первинних груп, залучення мігрантів до діяльності у вторинних групах, секуляризація міжетнічних відносин старожилів і мігрантів, підвищення їх політичної та правової культури. Виділено фактори, які перешкоджають інтеграції, а саме: соціально-демографічний дисбаланс, що призводить до одностороннього зростання статусного становища, експорт міжетнічних конфліктів, компактне проживання, традиціоналізм, наявність екстремістських і націоналістичних організацій, особливості етнічної та міграційної історії приймаючого суспільства.

  Скачати повний текст