Введено науковий термін "етнокультурна цивілізація". З застосуванням філософсько-історичного, культурно-історичного та соціокультурного підходів визначено й обгрунтовано місце етнокультурних цивілізацій у контексті становлення глобального світу. Розкрито зміст термінів "етнічна культура", "загальноцивілізаційний процес". Установлено, що зміст термінів "етнічна культура", "етнокультурна цивілізація" та "загальноцивілізаційний процес" корелюють як одиничне ("етнічна культура"), особливе ("етнокультурна цивілізація") та загальне ("загальноцивілізаційний процес"). Проведено філософсько-історичну реконструкцію становлення етнокультурних цивілізацій. Обгрунтовано, що сучасні вектори загальноцивілізаційного розвитку "Схід - Захід" і "Південь - Північ" складають діалектичну єдність, у межах якої відбуваються міжкультурні та міжцивілізаційні діалоги та полілоги.

  Скачати повний текст

Виявлено, що конституція історичного поля опосередкована до-концептуальним полем становлення минулого і являє собою складну ритмічну пульсацію - минуле як віртуальну річ. Визначено роль концептів, які накладаються на ритмічний лабіринт віртуального минулого - операторів спільності та встановлюють метрику фактичної основи історичного поля, чим визначають середовище історичного минулого. Розкрито механізм поетизації історичних даних як завершальний акт конституювання історичного поля, який полягає у підведенні ритмів історичних джерел під ритмічну фігуру тропа як під категорію. Запропоновано тезу, що суттю створення метафоричного історичного дискурсу є підпорядкування текстури історичного поля, аналогічної структурі ідеї минулого, - ритму нормативного сюжету, що обумовлює прийнятність створюваної історії як наратива. Обгрунтовано можливість передачі констатувальним історичним дискурсом ритму безлічі висловлень про минуле без надання цій безлічі художньої цілісності.

  Скачати повний текст

Проаналізовано методологічний потенціал для історичної науки "класичних" теорій цивілізацій Н. Данилевського, О. Шпенглера, А. Тойнбі та методологічні труднощі самої історичної науки з виявленням когерентності історичного процесу. Обгрунтовано новий методологічний підхід до встановлення внутрішньої зв'язності історичних фактів і системного дослідження історії цивілізацій, можливість якого випливає з системно-комунікативної теорії німецького соціолога Н. Лумана. Наведено загальні параметри та структурні схеми системного аналізу історичної еволюції Індійської, Китайської, Західної, Латиноамериканської й Євразійської цивілізацій на підставі зазначеної методології.

  Скачати повний текст

Комплексно проаналізовано співвідношення між історією, методологією історії, філісофією історії на підставі дослідження творів М.С. Грушевського, яке полягає в ототожненні предмета та завдань філософії та генетичної соціології. Висвітлено онтологічну, гносеологічну, методологічну й аксіологічну проблематику філісофії історії науковця. Доведено, що у концепції філософії історії використано елемент герменевтичного підходу, суть якого полягає у спробі зрозуміти психологію та мотиви дій історичних осіб через аналіз соціокультурних фактів. Визначено світоглядно-методологічну аксіоматику, грунтуючись на якій вчений розробив концепцію філософії історії. Встановлено, що філософсько-історичні погляди М. Грушевського вплинули на політичну діяльність вченого, який відстоював позиції федералізму й автономії - шляхи побудови української держави.

  Скачати повний текст