Критично оцінено стан сучасних історичних досліджень в Україні, розглянуто актуальні проблеми джерелознавства, а також термінології історії. З огляду на це проаналізовано герменевтичний та лінгвістичний (в інтерпретації відповідно Хайдеггера та Ніцше) підходи до критики мови науки. Приділено увагу деяким концепціям історичного поступу: синергетиці, окремим відносно новим напрямкам методологічних пошуків українських істориків.

Освещены актуальные проблемы современной историко-философской и общественно-политической мысли. Рассмотрены методологический потенциал материалистического метода мышления и современные теории исторического процесса. Проанализированы основные этапы эволюции украинского национализма, в частности, определены историко-психологические предпосылки его возникновения и влияние на развитие отечественной культуры. Рассмотрены теоретические основы современной украинской националистической идеологии. Показана взаимосвязь национализма с рационализмом, государственной властью и религией. Проанализировано творчество Т.Г.Шевченко и показано его влияние на формирование национальной культуры. Освещены вопросы согласования содержания украинских и российских учебников истории. Рассмотрены противоречия советской исторической науки и особенности формирования новой государственнообразовательной идеи.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т019

Рубрики:

Окремі теоретичні проблеми історичного процесу

Шифр НБУВ: Ж68307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т019.3

Рубрики:

Проблема періодизації та хронології

Шифр НБУВ: Ж68307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено астрономічні основи календаря і проблеми хронології. Описано календарі та системи літочислення народів Давнього світу, а також сучасні. Особливу увагу приділено історії сучасного календаря. Розкрито причини, що обумовили потребу його реформи 1582 р. - запровадження "нового стилю", а також причину його несприйняття Східними Церквами. Розглянуто питання історії дохристиянського способу рахування часу, методів календарних обчислень на пальцях рук, а також визначення дати окремих подій світової історії за згадками у давніх хроніках про певні астрономічні події.

Освещены астрономические основы календаря и проблемы хронологии. Описаны календари и системы летосчисления народов Давнего мира, а также современные. Особое внимание уделено истории нашего календаря. Раскрыты причины, которые обусловили потребность его реформы 1582 г. - введения "нового стиля", а также причину его невосприятия Восточными Церквями. Рассмотрены вопросы истории дохристианского способа исчисления времени, методов календарных исчислений на пальцах рук, а также уточнения даты отдельных событий мировой истории на основе воспоминаний в давних хрониках об определенных астрономических событиях.

Проаналізовано процес становлення та розвитку культур і світової цивілізації у планетарному масштабі. Висвітлено роль людини та суспільства в трансформації глобальної спільноти. З'ясовано формоутворювальну роль культури у становленні цивілізації. Охарактеризовано методологічні можливості цивілізаційного підходу, синергетичної парадигми у розгляді історичного процесу. Показано протиріччя між наслідками творчої діяльності людини та природою під час інтернаціоналізації та глобалізації економіки. Особливу увагу приділено аналізу кризового стану сучасної земної цивілізації, накреслено можливі шляхи його подолання.

З історико-культурних позицій розглянуто глобальні парадигми цивілізації та культури ХХ - початку ХХІ ст. Висвітлено проблеми людини та екології, екології космічного простору та навколишнього середовища, культурологічні, соціально-економічні та етнічні передумови світової демографії, охорони здоров'я людства. Проаналізовано взаємостосунки людини та природи. Особливу увагу приділено освіті та інформаційним технологіям. Розкрито культурологічні, морально-етичні, концептуальні основи проблеми "Людина - природа - екологія - демографія".

Індекс рубрикатора НБУВ: Т019.4

Рубрики:

Проблема окремих суспільно-економічних формацій

Шифр НБУВ: Ж68307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Впервые в отечественной философско-исторической мысли представлено обобщенное осмысление пути человечества со времен ранней первобытности до наших дней. Освещена методология взаимодополнения принципов стадиальности, поливариантности и цивилизационной дискретности видения истории, сопряженная с персоналистическим пониманием роли личности в социокультурном процессе. Проанализированы особенности формирования цивилизационных оснований в период средневековья, а также становления структуры Западнохристианской цивилизации. Освещена проблема периодизации всемирной истории. Охарактеризована глобализация как феномен цивилизационного развития. Охарактеризованы традиционные цивилизации Южной и Восточной Азии. Приведены подходы к пониманию природы этноса.

Розкрито суть поняття інтелектуальної формації - сукупності форм та істотного змісту мислення у певний історичний період. Наведено формаційні елементи, зокрема, проблеми, категорії, правила смислу та епістеми, які виявляються під час аналізу історичного джерела.

Раскрыто содержание понятия интеллектуальной формации - совокупности форм и существенного содержания мышления в определенный исторический период. Приведены формационные элементы, в частности, проблемы, категории, правила смысла и эпистемы, открывающиеся при анализе исторического источника.

Освещены теоретические проблемы периодизации развития исторической науки и ее истории, проблемы периодизации русской общественной мысли ХІХ - начала ХХ вв. Рассмотрены вопросы трансформации правовых норм в Западной Европе. Проанализированы состояние и перспективы преподавания специальных исторических дисциплин в высших учебных заведениях Украины. Представлены программы учебных курсов по историографии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю6*671*32 + Т019.1

Рубрики:

Соціальна філософія

Проблема закономірності історичного процесу

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено еволюцію змісту поняття кризи історичної науки в українській історичній думці, яку представлено як сукупність радянської, діаспорної та пострадянської історіографічних традицій. Обгрунтовано марксистсько-ленінську парадигму історичного мислення, охарактеризовано кризи світової історичної науки.

Освещена эволюция содержания понятия кризиса исторической науки в украинской исторической мысли, представленную как совокупность советской, диаспорной и постсоветской историографических традиций. Обоснована марксистско-ленинская парадигма исторического мышления, охарактеризованы кризисы мировой исторической науки.

Освещены теоретические проблемы археологии и древней истории. Показана органическая исследовательская связь данных дисциплин, сделан вывод о том, что археологи не только должны добывать и изучать вещественные источники, но и заниматься реконструкцией жизни древних обществ. Обоснована корректность марксистского понимания древней истории, в частности ее формационной периодизации.

Охарактеризовано основні напрями досліджень однієї з найбільш впливових шкіл історіографії XX ст. - руху "Анналів", зокрема, історію ментальностей, геоісторію, квантитативну та серійну історію, історичні демографію і антропологію, психоісторію, історію уявлень, мікроісторію. Визначено взаємозв'язок дослідницьких стратегій і практик істориків даного руху з політичним життям Франції та світу у XX ст., розкрито вплив соціального замовлення на їх творчість.

Охарактеризованы основные направления исследований одной из наиболее влиятельных школ историографии XX в. - движения "Анналов", в частности, история ментальностей, гео-история, квантативная и серийная история, исторические демография и антропология, психоистория, история представлений, микроистория. Определена взаимосвязь исследовательских стратегий и практик историков данного движения с политической жизнью Франции и мира в XX в., раскрыто влияние социального заказа на их творчество.

Рассмотрены теоретико-методологические проблемы истории, в частности иудаики. Проанализированы состояние истории как науки и ее возможности в обеспечении научного видения современности, соотношение исторического сознания, исторической памяти и исторического мифа, основные положения метатеории исторической науки.

Висвітлено проблему філософсько-світоглядного аналізу українського буття в українознавчому аспекті. Розглянуто питання самоорганізації українського соціуму в часовому вимірі буття, формування національної самоідентифікації в процесі становлення української академічної науки. Визначено національний міф як складову українського національного буття, гендерні стереотипи в сучасній українській політиці.

Освещена проблема философско-мировоззренческого анализа украинского бытия в украиноведческом аспекте. Рассмотрены вопросы самоорганизации украинского социума во временном измерении бытия, формирования национальной самоидентификации в процессе становления украинской академической науки. Определены национальный миф как составная украинского национального бытия, гендерные стереотипы в современной украинской политике.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)в + Т019

Рубрики:

Історія

Окремі теоретичні проблеми історичного процесу

Шифр НБУВ: Ж66776 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблему датування першого походу галицько-волинського князя Романа Мстиславовича проти половців. На підставі зіставлення даних візантійського автора кінця XII - початку XIII ст. Никити Хоніата та перебігу боротьби Візантійської імперії із Болгарським царством і половцями обгрунтовано думку, що найбільш імовірним часом походу князя Романа проти кочівників є кінець зими - початок весни 1199 р.

Із перспектив нової культурної історії науки вивчено присутність мови фізики кінця XIX - початку XX ст. у текстах М. Грушевського, акцентуючи увагу на рецепції "батьком української історіографії" "закону збереження енергії" в його позиціях універсальних моделей розвитку особистості, періоду, людства.