Досліджено поняття наукового факту в історичній науці; специфіку об'єкта та процесу пізнання в історії у порівнянні з іншими науковими дисциплінами, роль історичного джерела у дослідженні історичної реальності, процес реконструкції історичної події та її перетворення на науковий факт, зв'язок наукового факту з реальною історичною подією та теорією, перевірка достовірності наукового факту, суть, роль та значення експерименту в історії тощо.

Подано оригінальну теорію первісного мислення як конкретного метафоричного мислення на чуттєвому рівні. Проаналізовано малі первісні громади зі стійкою соціальною структурою, а також найрізноманітніші явища, що в них відбуваються - правила шлюбу, родинні стосунки, тотемічні позначення, міфологічні уявлення тощо.

Розглянуто теоретико-методологічні засади вивчення історичного процесу. Проаналізовано вітчизняні та зарубіжні концепції проведення наукових історичних досліджень. Висвітлено сучасний стан та перспективи розвитку теорії та методології української історіографії. Досліджено співвідношення категорій історичного факту, джерела, події, явища, буття, реальності, досвіду, пам'яті, ролі мас і особи в історії. Встановлено значення історичного методу у структурі наукових досліджень. Показано можливості використання методів гуманітарних та природничих (точних) наук у дослідженні історичного процесу. Розглянуто характерні особливості, організаційні аспекти та структуру різних видів наукових праць. Наведено стислий термінологічний словник і крилаті вислови, пов'язані з теорією та практикою історичного пізнання.

Рассмотрены теоретико-методологические основы изучения исторического процесса. Проанализированы отечественные и зарубежные концепции проведения научных исторических исследований. Освещены современное состояние и перспективы развития теории и методологии украинской историографии. Исследовано соотношение категорий исторического факта, источника, события, явления, бытия, реальности, опыта, памяти, роли масс и личности в истории. Определено значение исторического метода в структуре научных исследований. Показаны возможности использования методов гуманитарных и естественных (точных) наук в исследовании исторического процесса. Рассмотрены характерные особенности, организационные аспекты и структура различных видов научных исследований. Приведен краткий терминологический словарь и крылатые выражения, связанные с теорией и практикой исторического познания.

Освещена проблема феноменологии истории в аспекте трансформации основания логики истории и культуры, субстанциального противоречия феноменологии духа и науки логики, а также антиномичных пределов логического, волевого и чувственного пространства становления человека. В контексте проблемы логических оснований современной дезинтеграции культуры рассмотрены новые аспекты превращенных форм и их современных трансценденций в пространстве взаимоопосредствований противоречий феноменологических явлений культуры.

Розкрито сутність та розглянуто завдання філософії історії, висвітлено головні етапи її розвитку, зокрема, в античний період, добу Середньовіччя, епоху Просвітництва, наприкінці ХІХ - ХХ ст. Проаналізовано формування історичної свідомості української нації, філософську ідею єдності людства та історичного процесу, заперечення існування єдиної логіки та етапів всесвітньо-історичного процесу, місце та роль людини в історії. Описано культурно-цивілізаційну модель типології історичних систем, лінійні та циклічні моделі історії.

Раскрыта сущность и рассмотрены задания философии истории, освещены главные этапы её развития, в частности, в античный период, эпохи Средневековья, Просветительства, конце ХІХ - ХХ ст. Проанализированы формирование исторического сознания украинской нации, философская идея единства человечества и исторического процесса, отрицание существования единой логики и этапов всемирно-исторического процесса, место и роль человека в истории. Описаны культурно-цивилизационная модель типологии исторических систем, линейные и циклические модели истории.

Розглянуто взаємозв'язок нації та культури. Досліджено творчу спадщину П'єра Нора, його працю "Місця пам'яті", опубліковану у Франції в 1980 - 1990-х рр. Проаналізовано цивільно-правові системи, а також питання шлюбного контракту. Обговорено систему вищої освіти в США та розвиток особистості студента. Запропоновано до розгляду проблеми реформи вищої школи. Висвітлено питання комп'ютерного моделювання утворення дефектів на поверхні діелектричних кристалів.

Рассмотрена взаимосвязь нации и культуры. Исследовано творческое наследие Пьера Нора, его работа "Места памяти", опубликованная во Франции в 1980 - 1990-х гг. Проанализированы гражданско-правовые системы, а также вопросы брачного контракта. Обсуждена система висшего образования в США и развитие личности студента. Предложены к рассмотрению проблемы реформы высшей школы. Освещен вопрос компьютерного моделирования образования дефектов на поверхности диэлектрических кристаллов.

Запропоновано розвиваючу технологію формування історичних понять в учнів 9-го класу, розроблену на засадах програмованого та розвиваючого навчання. Наведена технологія забезпечує засвоєння історичних понять у системі на теоретичному рівні узагальнення переважною більшістю учнів, а також підвищує системність та якість знань.

Предложена розвивающая технология формирования исторических понятий у учеников 9-го класса, разработанная на основе положений программного и развивающего обучения. Приведенная технология обеспечивает усвоение исторических понятий по системе на теоретическом уровне обобщения подавляющим большинством учеников, а также повышает системность и качество знаний.

Розкрито суть поняття інтелектуальної формації - сукупності форм та істотного змісту мислення у певний історичний період. Наведено формаційні елементи, зокрема, проблеми, категорії, правила смислу та епістеми, які виявляються під час аналізу історичного джерела.

Раскрыто содержание понятия интеллектуальной формации - совокупности форм и существенного содержания мышления в определенный исторический период. Приведены формационные элементы, в частности, проблемы, категории, правила смысла и эпистемы, открывающиеся при анализе исторического источника.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т010.4

Рубрики:

Специфіка історичного пізнання (гносеологічні проблеми історичного дослідження)

Шифр НБУВ: Ж68307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Освещена интерпретация всемирной истории на основе концепции взаимопроникновения культур, проанализировано развитие социальных и культурных традиций, описаны процессы, с помощью которых различные навыки и технологии распространялись от одной культуры к другой, что привело к изменениям в структуре власти и социальной организации. Рассмотрены эпоха доминирования Среднего Востока (до 500 г. до н.э.), вопросы возникновения в регионе космополитической цивилизации в 1700 - 500 г. до н.э., становления периферийных цивилизаций в Индии, Греции и Китае, евразийского культурного развития (500 г. до н.э. - 1500 г. н.э.), в частности, экспансии эллинизма в 500 - 146 гг. до н.э., завершения формирования евразийской ойкумены в 500 г. до н.э. - 200 г. н.э., натиска варваров в 200 - 600 г. н.э., возрождения Среднего Востока в 600 - 1000 гг. н.э., развития Дальнего Запада в 1000 - 1500 гг. Значительное внимание уделено эпохе правления Запада с 1500 г. до современного периода.

Освещены проблемы методологии российской истории. Изложена концепция истории в русской философии. Проанализированы мифы и легенды российской истории.

Освещены теоретические проблемы археологии и древней истории. Показана органическая исследовательская связь данных дисциплин, сделан вывод о том, что археологи не только должны добывать и изучать вещественные источники, но и заниматься реконструкцией жизни древних обществ. Обоснована корректность марксистского понимания древней истории, в частности ее формационной периодизации.

На підставі узагальнення літературних джерел проаналізовано проблеми розвитку історичного пізнання часів середньовіччя (V - XV ст.), висвітлено генезу наукової парадигми історичного процесу у різних типах середньовічного історизму. Запропоновано варіанти теологічних періодизацій суспільного розвитку, проаналізовано циклічно-поступальний характер моделей історичного процесу.

На основе обобщения литературных источников проанализированы проблемы развития исторического познания времен средневековья (V - XV вв.), освещен генезис научной парадигмы исторического процесса в разных типах средневекового историзма. Предложены варианты теологических периодизаций общественного развития, проанализирован циклически-поступательный характер моделей исторического процесса.

Запропоновано концепцію української історіософії як переважного способу історико-пізнавальної діяльності в Україні. У широкому культурологічному контексті визначено типологічні ознаки, основні формоутворення, етапи розвитку історіософії як знання про самобутність і самостійність українського народу, його держави, культури, Церкви. Встановлено співвимірність української історіософії із західноєвропейською філософією історії та національно-культурною пам'яттю.

Предложена концепция украинской историософии как преимущественного способа историко-познавательной деятельности в Украине. В широком культурологическом контексте определены типологические признаки, основные формообразования, этапы развития историософии как знания о самобытности и самостоятельности украинского народа, его государства, культуры, Церкви. Установлена соизмеримость украинской историософии с западноевропейской философией истории и национально-культурной памятью.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю6*32 + Т010.4

Рубрики:

Соціальна філософія

Специфіка історичного пізнання (гносеологічні проблеми історичного дослідження)

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено теоретичні засади й основні етапи становлення та розвитку філософії історії як науки. Розглянуто джерела та критерії історичного процесу. Викладено міфологічні, релігійні, класичні, некласичні та сучасні концепції осмислення історії. Проаналізовано економічні передумови, природні, політичні, соціальні та духовні фактори історичного процесу. Описано механізм розвитку економічної системи суспільства. Досліджено еволюцію філософських уявлень єдності людства й історичного процесу. Показано роль суспільної свідомості як чинника формування культури суспільства й особистості. Розглянуто закономірності історії та спрямованість історичного процесу. Розкрито сутність тероризму як соціально-політичного явища. Викладено основні положення епістемології історичного пізнання, висвітлено перспективи розвитку соціального прогнозування як нової галузі знання.

Освещены теоретические основы, этапы становления и развития философии истории как науки. Рассмотрены источники и критерии исторического процесса. Изложены мифологические, религиозные, классические, неклассические и современные концепции осмысления истории. Проанализированы экономические предпосылки, природные, политические, социальные и духовные факторы исторического процесса. Описан механизм развития экономической системы общества. Исследована эволюция философских представлений единства человечества и исторического процесса. Показана роль общественного сознания как фактора формирования культуры общества и личности. Рассмотрены закономерности истории и направленность исторического процесса. Раскрыта сущность терроризма ка социально-политического явления. Освещены основные положения эпистемологии исторического познания, а также перспективы развития социального прогнозирования как новой отрасли знания.

Проаналізовано актуальні проблеми діалектико-матеріалістичного трактування історії, глобалізації та антиглобалістського руху, реального гуманізму та його здійснення на практиці. Розглянуто питання філософської антропології, філософії освіти і виховання, теорії та методології науки. Наведено аналітичні огляди про останні Світові Філософські Конгреси та міжнародні Російські Конгреси на початку ХХІ ст.

Проанализированы актуальные проблемы диалектико-материалистической трактовки истории, глобализации и антиглобалистского движения, реального гуманизма и его осуществления на практике. Рассмотрены вопросы философской антропологии, философии образования и воспитания, теории и методологии науки. Приведены аналитические обзоры о последних Мировых Философских Конгрессах и международных Российских Конгрессах в начале ХХІ ст.

Розглянуто історію як природно-цивілізаційний процес, який стає предметом соціально-філософського дослідження на прикладі України XX - XXI ст., враховуючи попередні етапи історичного розвитку. Філософське осмислення історії країни цього періоду розкрито як подолання нерозвиненості багатьох методів і підходів вивчення вітчизняної історії, розгортання системи світоглядно-ціннісних досліджень про сучасну Україну та її майбутнє. Охарактеризовано марксистську теорію історичного процесу, особливості немарксистського бачення історії, вплив сучасної світової "філософії історії" на суспільну думку в Україні.

Рассмотрена история как естественно-цивилизационный процесс, который становится предметом социально-философского исследования на примере Украины XX - XXI вв., учитывая предыдущие этапы исторического развития. Философское осмысление истории страны этого периода раскрыто как преодоление неразвитости многих методов и подходов изучения отечественной истории, разворачивание системы мировоззренческо-ценностных исследований о современной Украине и ее будущем. Охарактеризованы марксистская теория исторического процесса, особенности немарксистского видения истории, влияние современной мировой "философии истории" на общественное мнение в Украине.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю6*32 + Т010.4

Рубрики:

Соціальна філософія

Специфіка історичного пізнання (гносеологічні проблеми історичного дослідження)

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Освещены проблемы становления постнеклассической метафизики, предложена концептуальная версия постнеклассической метафизики истории. Выявлены метафизические факторы цивилизационного развития, установлен характер "работы" общества с прошлым, рассмотрены вопросы о логике исторического процесса и о "законах истории". Проанализированы причины цивилизационных кризисов, раскрыты возможные пути их разрешения. Уделено внимание проблемам социального прогнозирования, метафизическим истокам глобализации, рискам и перспективам будущего развития западной цивилизации.