Індекс рубрикатора НБУВ: Ю6*671*32 + Т019.1

Рубрики:

Соціальна філософія

Проблема закономірності історичного процесу

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено еволюцію змісту поняття кризи історичної науки в українській історичній думці, яку представлено як сукупність радянської, діаспорної та пострадянської історіографічних традицій. Обгрунтовано марксистсько-ленінську парадигму історичного мислення, охарактеризовано кризи світової історичної науки.

Освещена эволюция содержания понятия кризиса исторической науки в украинской исторической мысли, представленную как совокупность советской, диаспорной и постсоветской историографических традиций. Обоснована марксистско-ленинская парадигма исторического мышления, охарактеризованы кризисы мировой исторической науки.

Висвітлено проблему філософсько-світоглядного аналізу українського буття в українознавчому аспекті. Розглянуто питання самоорганізації українського соціуму в часовому вимірі буття, формування національної самоідентифікації в процесі становлення української академічної науки. Визначено національний міф як складову українського національного буття, гендерні стереотипи в сучасній українській політиці.

Освещена проблема философско-мировоззренческого анализа украинского бытия в украиноведческом аспекте. Рассмотрены вопросы самоорганизации украинского социума во временном измерении бытия, формирования национальной самоидентификации в процессе становления украинской академической науки. Определены национальный миф как составная украинского национального бытия, гендерные стереотипы в современной украинской политике.

Виявлено, що конституція історичного поля опосередкована до-концептуальним полем становлення минулого і являє собою складну ритмічну пульсацію - минуле як віртуальну річ. Визначено роль концептів, які накладаються на ритмічний лабіринт віртуального минулого - операторів спільності та встановлюють метрику фактичної основи історичного поля, чим визначають середовище історичного минулого. Розкрито механізм поетизації історичних даних як завершальний акт конституювання історичного поля, який полягає у підведенні ритмів історичних джерел під ритмічну фігуру тропа як під категорію. Запропоновано тезу, що суттю створення метафоричного історичного дискурсу є підпорядкування текстури історичного поля, аналогічної структурі ідеї минулого, - ритму нормативного сюжету, що обумовлює прийнятність створюваної історії як наратива. Обгрунтовано можливість передачі констатувальним історичним дискурсом ритму безлічі висловлень про минуле без надання цій безлічі художньої цілісності.

Проаналізовано методологічний потенціал для історичної науки (ІН) "класичних" теорій цивілізацій М. Данилевського, О. Шпенглера, А. Тойнбі та методологічні особливості ІН у контексті когерентності історичного процесу. Висвітлено новий методологічний підхід щодо встановлення внутрішньої зв'язності історичних фактів та системного дослідження історії цивілізацій на основі системно-комунікативної теорії німецького соціолога Н. Лумана. Наведено загальні схеми системного аналізу історичної еволюції локальних цивілізацій сучасності за даною методологією, зокрема, індійської, китайської, західної, латиноамериканської та євразійської.

Розглянуто методологічні проблеми сучасних цивілізаційних досліджень. Акцентовано увагу на принципі єдності теорії і методу як вимозі постнекласичної науки.

Досліджено сучасні концепції цивілізаційного аналізу історичного процесу. Доведено, що цивілізаційний підхід сам по собі не може пояснити причини та механізми переходу від однієї фази цивілізаційного розвитку до іншої. Обгрунтовано необхідність збереження сучасної цивілізації, унаслідок чого соціально-політичні протиріччя у світі не руйнуватимуть механізмів життєдіяльності людства.

Исследованы современные концепции цивилизационного анализа исторического процесса. Доказано, что цивилизационный подход сам по себе не в состоянии объяснить причины и механизмы перехода от одной фазы цивилизацинного развития к другой. Обоснована необходимость сохранения современной цивилизации, вследствие чего социально-политические противоречия в мире не будут разрушать механизмов человеческой жизнедеятельности.

The article analyzes modern concepts of civilizational analysis of historical process. It is proved that civilization approach cannot explain reasons and mechanisms of transformations from one civilization phase to the other. The necessity of the modern civilization preservation is justified; as the result social-political contradictions in the world won't ruin mechanisms of people's life.