Дисертацію присвячено аналізу мемуарів про українську національно-демократичну революцію (березень 1917-квітень 1918 рр.). Досліджено процес збирання та публікації мемуарів, встановлено роль та участь їх авторів в описуваних подіях. Висвітлено значення мемуарної літератури для вивчення основних проблем державного будівництва та суспільно-політичного життя в Україні у період діяльності Центральної Ради, процесу формування збройних сил Української Народної Республіки (українізація російської армії, створення регулярної армії УНР та Чорноморского флоту, формування загонів Січових Стрільців, Вільного козацтва, Синьої та Сірої дивізій). Приділено увагу дослідженню ролі та значеня мемуарів у висвітленні міжнародного становища України та її зовнішної політики в період Центральної Ради. Велике значення приділено методиці джерелознавчого аналізу мемуарів.

  Скачати повний текст

Аналізується комплекс джерел до вивчення державного будівництва у Західно-Українській Народній Республіці (ЗУНР): прослідковано наявні історіографічні надбання через призму використання в них відомих на час створення праць історичних джерел; з використанням методів джерелознавчої евристики встановлено сукупність тих з них, що є основою для дослідження історії ЗУНР в цілому, державного будівництва в ній зокрема; проведено класифікацію виявлених джерел, подано загальну характеристику їх походження, зберігання та конкретних особливостей використання; введено у науковий обіг нові джерела та здійснено нове прочитання вже відомих. На основі аналізу та синтезу комплексу джерел визначено якісний та кількісний рівень їх репрезентативності, уточнено концепцію і періодизацію розвитку державотворчих процесів у ЗУНР, форму, структуру і функціональні особливості центрального державного апарату, органів місцевої державної влади та управління, суду, охорони суспільного порядку, збройних сил, накреслено шляхи підвищення рівня інформативної віддачі джерел для вивчення державного будівництва в ЗУНР, його взаємозв'язку і впливу на розвиток національно-визвольного руху на західноукраїнських землях періоду Української революції 1917-1920 рр.

  Скачати повний текст

В дисертації на основі широкого кола джерел, особливо тих, які протягом тривалого часу були закриті, розглядаються найважливіші проблеми, пов'язані з формуванням документальних масивів радянських спецслужб, подається їх класифікація, загальна характеристика, розкриваються шляхи їх використання для вивчення політичних, соціально-економічних та культурних процесів в Україні в 20-30-х рр. Особлива увага звертається на інформаційно-аналітичні матеріали та архівно-слідчі справи громадян, що стали жертвами політичних репресій. Положення та висновки дисертації використані при підготовці "Методичних рекомендацій" по написанню багатотомної науково-документальної серії книг "Реабілітовані історією".

  Скачати повний текст

На основі аналізу творчої спадщини В.С.Іконникова досліджено його внесок у розроблення проблем теоретичного та практичного джерелознавства, опрацювання шляхів і методів дослідження джерел, їх критичного аналізу й оцінки. Реконструйовано життєвий та творчий шлях В.С.Іконникова як історика-джерелознавця, обгрунтовано узагальнену оцінку факторів, що вплинули на формування наукових поглядів та джерелознавчого мислення історика, окреслено концептуальні підходи та методологічні засади його творчості. Упорядковано бібліографію праць вченого, проведено їх бібліометричний аналіз; визначено пріоритетні напрями досліджень та виокремлено блок джерелознавчих праць.

  Скачати повний текст

Висвітлено історію даного періодичного видання, а також проведено його формально-кількісну атрибуцію. На основі тексту часопису, зокрема, краєзнавчої спадщини В.Гериновича, К.Дубняка, В.Кравченка, М.Криворотченка, С.Рудницького, Д.Солов'я, С.Ялі та ін., а також залучення широкої історіографічної бази за темою, архівних документів з'ясовано основні тенденції розвитку краєзнавства в Україні та його роль у розгортанні на організаційному та змістовому рівнях історичних досліджень в Україні 1920 - 1930-х рр.

  Скачати повний текст

Досліджено сучасною польською медієвістикою зародження і розвиток польсько-німецьких стосунків другої половини Х - початку ХІV ст. Розглянуто погляди польських вчених на основні проблеми цих відносин у даний період. Особливу увагу приділено аналізу істориками дискусійних питань двосторонніх стосунків: початку встановлення перших польсько-німецьких міждержавних контактів, характеру політико-правової залежності Давньопольської держави від Імперії, місцю Помор'я та Сілезії у генезі польсько-німецьких відносин, впливу християнства на їх розвиток, німецькій колонізації та колонізації на засадах німецького права.

  Скачати повний текст

На підставі переосмислення здобутків української та зарубіжної історіографії, опрацювання архівних матеріалів та мемуарної літератури українську пресу Північної Буковини вперше розглянуто як важливе історичне джерело вивчення суспільно-політичного життя українців за умов австрійського панування та румунської окупації краю, якому притаманні специфічні геополітичні, історичні та етнодемографічні умови. Науково-об'єктивний аналіз опублікованих у пресі різножанрових матеріалів збагатив існуючі уявлення про складні процеси суспільно-політичного життя буковинців, виникнення українських суспільних течій та політичних партій, їх програмні вимоги, про ставлення австро-угорської монархії (1870 - 1918 рр.) та королівської Румунії (1918 - 1940 рр.) до національної преси, про діяльність найвизначніших її творців. Усебічно розкрито особливості функціонування преси, проаналізовано тематику та зміст 99 періодичних видань. Особливу увагу приділено часописам, які не тільки констатували факти та відтворювали певні події, а й оцінювали, аналізували явища та закономірності економічного, суспільно-політичного та культурного життя краю, окреслювали проблеми та шукали шляхи їх вирішення. Визначено роль преси у формуванні національної свідомості українців, згуртуванні народних мас навколо ідеї створення окремого українського автономного краю та проголошення незалежної держави, в утвердженні державницьких ідей.

  Скачати повний текст

Досліджено документи другої половини ХVII ст. з колекції О.М. Лазаревського, що зберігаються у київському Інституті рукописів Національної бібліотеки України як джерела історії України. Вперше отримано дані про кількісний та якісний склад документів зазначеного періоду. Досліджено форму актових матеріалів Гетьманщини другої половини ХVII cт. Здійснено аналіз потенціалу даного комплексу документів для подальшого вивчення історії України. Розглянуто використання матеріалів колекції самим Лазаревським та іншими дослідниками. Складено зведений реєстр документів другої половини ХVII cт. (2278 порядкових одиниць), який рекомендовано використовувати для роботи над відповідними актами колекції.

  Скачати повний текст

Розкрито інформативні можливості мандрівних записок Й.А.тільденштедта стосовно вивчення проблем соціально-економічної історії України другої половини XVIII ст. Вперше зроблено грунтовний джерелознавчий аналіз усього комплексу вміщених у джерелі відомостей про соціально-економічний розвиток України. На тлі здобутків історіографії з'ясовано наукову цінність низки ще незадіяних свідчень тільденштедта, здійснено їх оригінальну інтерпретацію. Завдяки залученню наративних і документальних джерел виявлено ступінь репрезентативності записок мандрівника та достовірності вміщеної в них інформації.

  Скачати повний текст

Досліджено матеріали газети "Колокол" (1857 - 1868 рр.), виданої О.І.Герценом, як комплексне джерело з історії України другої половини ХІХ ст. Здійснено класифікацію та джерелознавчий аналіз матеріалів, опублікованих в "Колоколі", що висвітлюють економічне, політичне, соціальне становище українських губерній, які на той період знаходились в складі Російської імперії. Розглянуто у джерелознавчому аспекті зв'язки О.І.Герцена з українськими громадсько-політичними і культурними діячами зазначеного періоду. Наведено докази спільності поглядів О.І.Герцена та М.І.Костомарова, Т.Г.Шевченка, Л.І.Мечнікова щодо майбутнього розвитку України. Виявлено джерела інформації та зв'язки українських кореспондентів з редакцією видання, реконструйовано шляхи доставки українських кореспонденцій до м.Лондона. Використано опубліковані та неопубліковані архівні джерела для визначення актуальності, вірогідності, автентичності та репрезентативності "українських" матеріалів, надрукованих на сторінках "Колокола".

  Скачати повний текст

Визначено закономірності розвитку історіографії джерелознавства щодо соціально-економічної історії Південної України. Досліджено та виявлено особливості системи управління й адміністративного устрою південного краю. Проаналізовано закономірності фондоутворення документальних джерел з соціально-економічної історії в архівосховищах України та Росії. Простежено еволюцію та специфіку археографічних видань, в яких висвітлено соціально-економічну історію краю. Реконструйовано регламентовану базу документальних джерел, визначено співвідношення її актуалізованої та потенційної частин. Висвітлено інформативні можливості актуалізованої джерельної бази для розкриття аграрних відносин, колонізації та заселення, розвитку торгівлі регіону.

  Скачати повний текст

Досліджено обставини походження, зміст і структуру історико-правових "Записок" про права українського дворянства як пам'яток історичної думки у контексті змін духовно-ціннісних парадигм, які зумовили особливості оцінок українського дворянства та його історичних поглядів. Проведено археографічно-джерелознавчий та історіографічний аналіз та наведено списки пам'яток, здійснено реконструкцію моделей історичного мислення; визначено тенденції розвитку історичної думки українського дворянства.

  Скачати повний текст

Досліджено хроніку польського поета та історика В.Коховського (1633 - 1700рр.) "Польські аннали від смерті Владислава IV" як історичного джерела до історії України середини і третьої чверті XVII ст. та пам'ятки польської історіографії. На підставі широкого кола джерел і наукової літератури проаналізовано відомості, висвітлені В.Коховським, що стосуються історії України. Визначено ступінь їх вірогідності та оригінальності. Розглянуто соціокультурні процеси у Речі Посполитій, на тлі яких створювалась хроніка. Реконструйовано біографію В.Коховського та його творчий шлях, наведено світоглядні принципи хроніста. Встановлено пам'ятки української історіографії, у яких відображено дані з хроніки В.Коховського.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено функціонування інституту генерал-губернаторства та визначено його місце в історії України XIX - початку XX ст. З'ясовано витоки генерал-губернаторської влади у межах історичних регіонів - Лівобережної, Слобідської, Правобережної та Південної України, запровадженої для завершення їх інкорпорування у складі Російської імперії. Доведено, що Канцелярія генерал-губернатора мала статус надгубернської, вищої регіональної установи на підпорядкованих територіях кількох губерній. На підставі даних порівняльного аналізу основних функцій генерал-губернаторів встановлено, що діяльність даної інституції спрямовувалась на якнайповнішу інтеграцію регіонів у складі імперії та асиміляцію еліти шляхом зосередження на одній владній особі наглядово-політичних та управлінсько-господарських повноважень. Розглянуто структуру Канцелярії генерал-губернатора, що документувала соціальні процеси, вивчено систему ведення управлінських документів.

  Скачати повний текст

Вперше комплексно досліджено літературу й архівні джерела з історії установ Державного контролю Харківщини у 1920 - 1930 рр. Висвітлено рівень розробки проблеми в історичній науці. Встановлено, що найкраще вивчено питання історичних джерел та їх особливостей, класифікації, внутрішньої та зовнішньої критики у XX ст. Виділено наступні групи джерел з історії установ Державного контролю Харківщини у даний період: Конституції УСРР, "Положення..." про організації, інструкції, ревізійні акти, протоколи засідань, звіти. Доведено, що кожна з вищезгаданих груп документів змінювалася за зовнішнім оформленням і за змістом протягом існування контрольних установ. На зміст документів великий вплив мала поточна політика Радянської влади, а також зміни у державному устрої республіки.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження новітніх західних публікацій з історії та сучасного стану українсько-російських взаємин. Розглянуто процес і основні етапи становлення сучасної західної україністики та пов'язаних з нею наукових дисциплін, досліджено тематичні та концептуальні зміни в русистиці, славістиці та радянології. Простежено процес розширення кола дослідників і еволюції наукової тематики, пов'язаних з вивченням відповідної проблеми. Зроблено висновок про те, що вивчення українсько-російських взаємин переживає процес перетворення на окремий науковий напрям у рамках західної історіографії та політології. З'ясовано погляди провідних західних аналітиків щодо основних проблем і перспектив розвитку українсько-російських взаємин у минулому та сучасному, зокрема в національному, міжнародному та двосторонньому міждержавному контексті. Визначено основні дискусійні проблеми в процесі вивчення історії, міжнаціональних, міждержавних українсько-російських стосунків. Доведено, що західна література відповідної проблематики здійснила помітну еволюцію в напрямку відмови від колишніх ідейних упереджень і стереотипів.

  Скачати повний текст

За допомогою комп'ютерних технологій визначено основні тенденції та напрямки, за якими відбувалися зміни у стані добродійності, як однієї зі складових діяльності Катеринославських губернських земських зборів протягом 1866 - 1913 рр. Виявлено термінологічні межі понятійного простору добродійності, проаналізовано стан і напрямки її досліджень, що склалися в історіографічній традиції. Охарактеризовано потенціальні інформаційні можливості, недоліки та переваги "Свода" як можливого джерела з історії добродійної діяльності Катеринославських губернських земських зборів. Запропоновано варіант методики застосування комп'ютерних технологій до аналізу матеріалів засідань губернських земських зборів. Охарактеризовано та визначено сенс проблемноорієнтованого та джерелоорієнтованого підходів до аналізу історичних джерел, а також OCR-технології створення машиночитаних даних. Визначено та описано технології та методологічні принципи створення електронних текстів і електронного видання джерел. Створено варіант текстової системи "Свод" і проаналізовано її функціонування. Визначено та реалізовано етапи дослідження земської добродійної діяльності.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено історію становлення та розвитку архівної служби МВС, її місце в системі державних архівів та у комплексі розвитку архівної справи колишнього СРСР та України. На підставі архівних документів, вперше залучених до наукового обігу, висвітлено основні тенденції розвитку архівної справи в даному відомстві, передумови створення закритих архівів та причини знищення цінних архівних матеріалів. Охарактеризовано склад та зміст інформаційних ресурсів, визначено їх значення для вивчення історії України. Досліджено стан комп'ютеризації в архівній галузі, проаналізовано автоматизовані бази даних архівної інформації ДА МВС України, визначено напрямки подальшої їх розробки та можливості інтеграції в національну інформаційну систему "Архівна та рукописна Україніка".

  Скачати повний текст

Проаналізовано основні положення та напрями нацистської внутрішньої політики, тотального фізичного та психологічного знищення євреїв, конфіскації їх власності, організації гетто, робітничих таборів. Показано різні форми активної боротьби та пасивного протистояння євреїв окупантам. Доведено, що архівні фонди Державного архіву Вінницької області є важливим та репрезентативним джерелом вивчення долі євреїв під час окупаційного режиму 1941 - 1944 рр. в Україні.

  Скачати повний текст

Проведено порівняльний аналіз джерельної бази конкретно-історичних праць, які побудовані на комплексі документів і матеріалів, що відносяться до проблеми соборності України у період 1917 - 1920 рр. За допомогою методів джерелознавчої евристики виявлено близько сотні неактуалізованих джерел, які мають важливе значення для дослідження історії взаємовідносин Української Народної Республіки (УНР) і Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР). Здійснено класифікацію виявлених джерел, установлено їх походження, авторство, достовірність, ступінь їх збереження, розкрито інформаційні можливості виявлення джерел і проведено нове прочитання уже відомих. На основі аналізу та синтезу комплексу джерел визначено їх якісний рівень, репрезентативність, що дозволило обгрунтувати періодизацію процесу розвитку взаємовідносин УНР і ЗУНР, їх співробітництва у політичній, військовій і дипломатичній сферах та формування джерельної бази. Наведено шляхи підвищення рівня інформативної віддачі джерел для вивчення соборності УНР і ЗУНР, її історичного досвіду та уроків.

  Скачати повний текст