Виділено нову для української культурології, філософії, філології, історії та антропології проблематику в дослідженні тіла та тілесності в Античності, зокрема в гомерівських поемах "Іліада" та "Одіссея". У зв'язку з розглядом тілесної проблематики зміщено акценти з "органів свідомості" гомерівської людини та її відношення до власного "я" у бік вивчення епічного тіла та його стосунків зі світом. Виокремлено та класифіковано основні словообрази, якими в епосі вербалізовано ті або інші аспекти тіла героя. Розроблено метод інтерпретації Гомера, в якому як основний "термінологічний апарат" виступає гомерівський лексикон, а застосування сучасних концепцій та понять зведено до мінімуму. Обгрунтовано розуміння тексту через самий текст і тіла конкретної епохи на підставі вивчення образів тіла в текстах даної епохи. Зосереджено увагу на мові оригіналу, що дозволило виявити між різними тілесними образами суттєві відмінності, які недостатньо враховуються перекладами. Започатковано "мультитекстове" прочитання Гомера з обраної проблематики - холістичний та історично котекстуалізований підхід до давніх текстів, який в ідеалі має об'єднувати александрійське видання Гомера, відомі варіанти з папірусів, схолії, коментарі, цитування. Як альтернативну до існуючих теорій "множинного" героїчного тіла (Б.Снеля, Н.Остіна) розроблено теорію "уразливого" тіла (започатковану Н.Лоро) як домінувального в Гомеровому епосі образу.

  Скачати повний текст

Досліджено історію становлення та еволюції афінського поліса від занепаду ахейської цивілізації до реформ Ефіальта та Перікла. Зроблено висновок, що основними етапами на цьому шляху були криза патріархального общинного устрою та сінойкізм Тесея, першопочаткова законодавча реформа, тиранія Пейсістрата, реформи Клісфена. З'ясовано, що наслідком повного розгортання цих процесів стало формування поліса як громадянської общини, общини-держави з іманентно властивими їй тенденціями, зокрема, аристократичними, олігархічними, демократичними, автократичними. Доведено, що вибір між ними на користь демократичного оформлення полісного устрою відбувся лише в результаті напруженої боротьби, пафос якої визначив основний зміст внутрішньополітичного розвитку впродовж перехідного періоду, від реформ Клісфена - до Ефіальта та Перікла.

  Скачати повний текст

Розглянуто суспільно-політичний устрій мінойського Криту у другій половині XVII - середині XV ст. до н.е. Висвітлено питання адміністративно-територіального устрою Критської держави. Проаналізовано соціальну структуру мінойського суспільства. Досліджено проблеми "мінойського матріархату" та мінойської монархії. Зазначено, що основними організаційними центрами, довкола яких формувалася Критська держава, були палацові комплекси. Висвітлено процес зародження та розвитку Критської морської держави. Здійснено спробу відтворити картину політичного протистояння у критському суспільстві та сформульовано гіпотезу "партійного" тотемізму. Запропоновано нове розуміння "мінойського матріархату" як влади консервативної суспільно-політичної "партії", в якій, поряд з жінками, суттєву роль відіграють чоловіки з числа критської жрецької верхівки. Під час дослідження з'ясовано роль зовнішньої експансії критських царів у формуванні мінойської монархії.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання історії та культури античної Феодосії. Вивчено особливості історичного розвитку, а також економічну, політичну та культурну роль міста та прилеглих до нього територій у Південно-Східному Криму в житті народів та держав Північного Понту й еллінського світу в цілому. Виділено три періоди, хронологічні межі яких збігаються з політичними подіями у історії Феодосії та її округів, що вплинули на долю регіону та всього Причорномор'я. Досліджено історію створення Феодосійського музею, формування його колекцій. Відображено багатогранну діяльність істориків, археологів, любителів старовини.

  Скачати повний текст