Досліджено проблеми охорони, вивчення та використання пам'яток історії та культури на Харківщині у період 1920-их рр. - червня 1941 р. Розкрито позитивні та негативні аспекти цих процесів у контексті зміни суспільно-політичної ситуації в державі. На базі матеріалу широкого кола опублікованих і архівних документів, періодичних видань і преси розглянуто етапи становлення, розвитку та занепаду державних і громадських пам'яткоохоронних установ, музеїв регіону. Проаналізовано роль окремих осіб у збереженні історико-культурної спадщини. Визначено причини занепаду пам'яткоохоронного руху та ліквідації установ відповідної спрямованості у першій половині 1930-х рр. Вивчено трагічні долі репресованих пам'яткоохоронців Харківщини.

  Скачати повний текст

На підставі комплексного вивчення архівних джерел, значну кількість з яких вперше введено до наукового обігу, досліджено пам'яткоохорону, музейну та реституційну діяльність Ф.Ернста. Показано вагомий внесок науковця у справу збереження вітчизняної історико-культурної спадщини та розвитку національної культури за складних соціально-політичних умов української революції та тоталітарного сталінського режиму. Відзначено, що в 1917 - 1933 рр. діяльність пам'яткоохоронних інституцій була тісно пов'язана з вітчизняним музейним будівництвом. Висвітлено участь Ф.Ернста у формуванні колекцій художнього відділу Всеукраїнського історичного музею, а також популяризації художньої спадщини Т.Шевченка, Г.Нарбута, Г.Гольпайна, Гроте. Проаналізовано професійні досягнення ученого у справі розшуку та повернення історичних і мистецьких скарбів України.

  Скачати повний текст