Подано узагальнену характеристику археологічного комплексу давньосхідної держави Марі. Проведено комплексне дослідження пам'ятників архітектури, образотворчого мистецтва, скульптури, матеріальної культури з метою створення історико-культурного портрета даної держави. Доведено: в Марі виникають перші палаци в Месопотамії, що пов'язано з особливостями географічного положення держави та раннім формуванням класового суспільства. Виявлено характерні риси техніки будівництва, виготовлення і добування будівельних матеріалів, спорудження царських палаців, сакральних будівель та жител. Висвітлено принципи та закономірності формування "культурного феномену" Марі як цивілізації, що існувала на межі месопотамського та сирійського світів і створила своє особливе та неповторне історичне явище.

  Скачати повний текст

Вивчено культурно-історичні процеси у степовому межиріччі Дніпра і Дону в VI - V тис. до н.е. Розглянуто хронологію та періодизацію сурської, ракушечноярської, азово-дніпровської, нижньодонської та середньостогівської культур, їх матеріальну культуру та поховальний обряд, визначено гіпотези щодо їх походження та комплексних особливостей господарства. Зазначено, що суть культурно-історичних процесів в неоліті складала адаптація населення до коливань клімату у вигляді міграцій та змін господарства; в епоху раннього енеоліту до адаптації освоєно перший метал; дані процеси, а також контакти з сусідами зумовлювали зміни у культурних традиціях степового населення.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено особливості становлення дохристиянського релігійного світогляду населення Херсонеса у контексті тенденцій розвитку античної релігії та встановлено можливі причини їх походження. Релігію античного Херсонеса розглянуто у соціальному вимірі. Встановлено, що наявність характерних особливостей в релігійному світогляді населення античного Херсонеса є наслідком своєрідного історичного розвитку дорійського античного центру. Виявлено домінуючу роль у період античності культу верховної богині Партенос з войовничими та заступницькими рисами. З'ясовано, що лише у даному полісі вшановували епонімне божество Херсонас, важливе для обстоювання автономного походження міста. Встановлено, що Партенос була покровителькою общини, а в перших ст. н.е. існування її культу зафіксовано і в деяких домашніх святилищах. Доведено, що усі інші полісні культи мали другорядне значення в релігійній свідомості населення. Виділено пам'ятки, які свідчать про вшанування Геракла, Діоніса у релігійних об'єднаннях, менших, ніж члени громадянської общини з сім'ями. Виявлено, що значно ширшим було коло богів, яких вшановували в родинах. З'ясовано, що окремі найбільш властиві для Херсонеса типи вівтарів, теракотових зображень з поховань і жител, що тиражувалися протягом століть, позначають традиційність релігійних уявлень, пов'язаних зі ставленням до предків-покровителів і уявленнями про потойбічне життя. Зроблено висновок, що в античному Херсонесі існував незначний, вищий соціальний прошарок, готовий до сприйняття нових культів і містерій. Доведено, що містеріальні та традиційні уявлення про потойбічне життя виявлялися у різноманітності поховального культу.

  Скачати повний текст