Наведено періодизацію розвитку законодавства України про відпустки: 1917 - 1922 рр., 1922 - 1940 рр., 1941 - 1945 рр., 1946 - 1970 рр., 1971 - 1991 рр., 1991 - 2002 рр. Визначено місце відпустки в системі трудових правовідносин. До основного індивідуального трудового правовідношення необхідно віднести щорічну відпустку, а до суміжних правовідносин - додаткову відпустку у зв'язку з навчанням, творчу, соціальну. Відпустку без збереження заробітної плати можна відносити як до основного, так і до суміжних індивідуальних трудових правовідносин. Внесено пропозиції щодо визначення понять: "щорічна основна відпустка", "щорічна додаткова відпустка", "творча відпустка", "соціальна відпустка", "відпустка без збереження заробітної плати". Доведено доцільність приведення норм національного законодавства відповідно до конвенцій МОП. Запропоновано диференціації відпусток: щорічної, учбової, творчої, соціальної. Визначено тривалість щорічної відпустки сезонним і тимчасовим працівникам.

  Скачати повний текст

Визначено основні теоретичні засади правового регулювання часу відпочинку працівників органів внутрішніх справ у системі трудового права. Висвітлено історію становлення та розвитку законодавства про час відпочинку працівників міліції. Наведено класифікацію часу відпочинку працівників органів внутрішніх справ та визначено її значення. Охарактеризовано сучасний стан нормативного забезпечення регулювання відпусток працівників міліції. Визначено основні гарантії права на відпустку працівників органів внутрішніх справ. Охарактеризовано основні види відпусток, що надаються працівникам органів внутрішніх справ. Висвітлено міжнародний досвід правового регулювання відпусток. Розроблено пропозиції щодо систематизації норм, що регулюють надання відпусток працівникам органів внутрішніх справ.

  Скачати повний текст