Визначено, що імунітетом у кримінальному судочинстві є сукупніть виняткових правових норм, частина яких належить до міжнародного публічного та національного конституційного права, законодавства про судоустрій, а також до кримінально-процесуального права. Обгрунтовано необхідність узагальнення правових норм про імунітет, що містяться у різних нормативно-правових актах, виходячи з найголовнішого значення норм Конституції України та потреби гармонізації норм національного законодавства з міжнародно-правовими договорами. Розвинуто положення, що імунітет певних посадових осіб у сфері кримінального процесу визначається Конституцією України, яка є законом прямої дії. Зазначено, що недоторканість Президента України, народних депутатів України, суддів покликана забезпечити правомірність притягнення їх до кримінальної відповідальності та застосування заходів кримінально-процесуального примусу. Внесено пропозиції щодо подальшого розвитку законодавства про імунітет Президента України, доведено необхідність вилучення з числа гарантій недоторканості народних депутатів України надання згоди Верховною Радою України на притягнення до кримінальної відповідальності, усунення інших існуючих обмежень стосовно проведення слідчих дій відносно цих осіб, обгрунтовано потребу в обмеженні імунітету лише гарантіями за умов застосування заходів процесуального примусу. Сформульовано пропозиції щодо необхідності розглядати імунітет свідків у контексті конституційного права особи давати (чи відмовити давати) показання стосовно власної поведінки виключно з власної волі. Наведено аргументи стосовно подальшого вдосконалення кримінально-процесуальних норм, згідно з якими забезпечується реалізація конституційного права особи відмовитись давати будь-які показання щодо своїх близьких родичів та членів сім'ї. На підставі аналізу законодавства доведено, що вирішення питань захисту таємниці довірених відомостей, які складають таємницю особистого життя громадянина, потребує чіткого та однозначного нормативного закріплення в КПК України кола суб'єктів, на яких поширюється обов'язок зберігати такі відомості, а також визначено правову природу таких відомостей.

  Скачати повний текст

Досліджено комплекс теоретичних і практичних проблем реалізації інституту моральної шкоди у кримінальному судочинстві України. У межах теоретичного аспекту проаналізовано юридичну природу права на компенсацію моральної шкоди, завданої злочином, зміни процесуальної форми. З'ясовано, що утвердження у кримінальному судочинстві України даного права, сприяє інтеграції між кримінально-процесуальною та цивільною процесуальною формами, що відобразилося на формі звернення до суду, складності доказування. Теоретично обгрунтовано та сформульовано пропозиції з метою внесення змін до певних положень чинного законодавства та проекту нового КПК України стосовно зміцнення захисту прав та інтересів осіб, що охороняються законом.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання генези та сучасного стану інституту представництва в кримінальному судочинстві. Досліджено поняття й ознаки представництва, здійснено його класифікацію за різними підставами. Визначено поняття представника як суб'єкта кримінально-процесуальної діяльності. Досліджено передумови та підстави для набуття певною особою процесуального статусу представника, а також підстави його втрати. Проаналізовано проблеми правової регламентації представництва заявника, потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача, представника юридичних осіб тощо та запропоновано шляхи їх вирішення.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження природи та механізму забезпечення правової активності особистості у кримінальному судочинстві. Розглянуто теоретичні питання становища особистості у правовій державі на сучасному етапі соціально-правового розвитку України. Розкрито сутність і механізм реалізації активності особи у правовій державі. Обгрунтовано умови забезпечення правової активності особистості у кримінальному процесі. Проаналізовано теоретико-правовий аспект правового захисту особистості у механізмі формування активної позиції учасника кримінального процесу. Розглянуто природу та засоби забезпечення правової захищеності особистості у кримінальному процесі. Охарактеризовано кримінально-процесуальні засоби й інституції забезпечення активної правової позиції особистості у кримінальному судочинстві.

  Скачати повний текст

Досліджуються питання захисту порушених злочином майнових та інших прав потерпілих, зокрема, відшкодування завданої злочином шкоди потерпілому з власної ініціативи суду в кримінальному процесі України. Значна увага приділена аналізу правової природи та процесуальних підстав відшкодування завданої злочином шкоди за ініціативою суду в кримінальному процесі. Сформульовано рекомендації, спрямовані на вдосконалення законодавства і судової практики по відшкодуванню завданої злочином шкоди за ініціативою суду в кримінальному процесі України.

  Скачати повний текст

Розроблено окремі елементи віктимологічних засад боротьби зі злочинністю в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах. Зокрема, упорядковано понятійний апарат з означеної тематики дослідження, запропоновано визначення таких із них, як злочинність у місцях, детермінанти злочинності, віктимологічні ситуації, віктимізація, віктимологічний напрям кримінологічної політики в місцях позбавлення волі. Розглянуто віктимологічні засади запобігання злочинам і загальносоціальне віктимологічне запобігання злочинам у місцях позбавлення волі. Вдосконалено індивідуальне віктимологічне запобігання злочинам в місцях позбавлення волі та прогнозування індивідуальної віктимної поведінки засуджених.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу сучасних теоретичних розробок у галузі права визначено сутність поняття й основні завдання віктимологічної профілактики насильницьких злочинів проти особистості. Визначено місце та роль віктимологічної профілактики у системі запобіжних заходів. Проаналізовано практику здійснення віктимологічної профілактики насильницьких злочинів проти особистості правоохоронними органами, вивчено зарубіжний досвід діяльності у даній сфері. Розмежовано поняття "потерпілий" у кримінальному праві та "жертва злочину" у кримінальній віктимології. Визначено кількісні та якісні характеристики кримінальної віктимності, а також характер жертв насильницьких злочинів проти особистості, розроблено їх класифікацію та типологію. Виявлено основні віктимогенні чинники та ситуації, які впливають на вчинення насильницьких злочинів проти особистості. Проаналізовано можливості системи кримінально-правової статистики щодо реєстрації фактів віктимної поведінки під час вчинення насильницьких злочинів проти особистості. Зроблено висновок, що вивчення злочинності без віктимологічного аналізу є неповним і неточним. Розглянуто форми та види профілактики насильницьких злочинів, виділено її віктимологічний напрям, обумовлений ідеєю про залежність скоєння злочину від багатьох чинників, що можуть бути встановлені, а потім нейтралізовані. З'ясовано, що одним із таких чинників є жертва злочину та її поведінка. Обгрунтовано необхідність переорієнтації правоохороної системи на виконання превентивної функції, забезпечення безпеки особистості, захист життя, здоров'я, прав і свобод людини та громадянина. Наведено пропозиції щодо створення єдиної системи запобігання злочинам, в якій особливе місце відведено віктимологічній профілактиці. Визначно основні напрями удосконалення системи віктимологічної профілактики злочинів, підвищення ефективності загальної й індивідуальної віктимологічної профілактики, захисту та соціально-профілактичної реабілітації жертв злочинів. Сформульовано теоретичні засади віктимологічної політики, обгрунтовано необхідність і стратегію її впровадження.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми визначення слідчим процесуального статусу осіб, що беруть участь у досудовому провадженні, зокрема, інформаційну невизначеність щодо фактичного становища особи, можливу наявність подвійного статусу суб'єкта. Запропоновано алгоритм дій слідчого у разі вирішення питання щодо наділення особи кримінальним процесуальним статусом, за яким розглянуто процесуальний порядок визначення правового становища окремих суб'єктів кримінального судочинства. Проаналізовано особливості визначення слідчим процесуального статусу його учасників на різних стадіях досудового провадження. Запропоновано зміни та доповнення до чинного КПК і проекту КПК з метою вдосконалення правової регламентації дій слідчого у разі визначення процесуального статусу учасника кримінального судочинства.

  Скачати повний текст

Наведено визначення понять "інформація", "телекомунікації", "телекомунікаційні технології", "телеконференція", "відеоконференцзв'язок". Наведено розгорнуту класифікацію та характеристику найбільш розповсюджених телекомунікаційних систем. Зазначено роль телекомунікаційних технологій (ТКТ) у розслідуванні хлочинів. Виокремлено потенційні можливості застосування телекомунікаційної передачі інформації під час розслідування злочинів. Розглянуто питання правового регулювання використання інформації, одержаної телекомунікаційним шляхом. Увагу приділено досягненню світового науково-технічного прогресу та позитивному досвіду зарубіжних країн. Досліджено практику зарубіжних країн щодо використання телекомунікаційної передачі інформації у розслідуванні злочинів. Показано необхідність впровадження у кримінальне судочинство сучасних технологій, а також використання їх на окремих стадіях розслідування та судового розгляду кримінальних справ. Розглянуто характеристику напрямів (можливостей) затосування ТКТ у розслідуванні злочинів, а також можливості їх використання для доказування у кримінальному процесі. Зазначено переваги проведення окремих слідчих дій з використанням ТКТ. Розглянуто питання підвищення ефективності використання криміналістичних обліків на базі впровадження ТКТ. Увагу приділено особливостям процесуальної фіксації інформації, одержаної телекомунікаційним шляхом, та її доказовому значенню.

  Скачати повний текст

Висвітлюються теоретичні і прикладні аспекти проблеми використання психологічних знань адвокатом-захисником для підвищення ефективності кримінального процесу. На основі праць юристів, психологів та досліджень автора розкриваються суть психологічного пізнання у кримінальному процесі, його юридичні й психологічні передумови, аналізуються особливості застосування психологічних знань адвокатом. Здійснена психологічна характеристика адвокатської діяльності та її вимог до особистості, на основі проведеного дослідження розроблена психограма адвоката-захисника. Викладено рекомендації і пропозиції щодо психологічного забезпечення адвокатської діяльності, яке повинне здійснюватись по таких напрямах : 1) залучення адвокатом різних форм психологічного пізнання (використання можливостей психологічної консультації, висновків судово-психологічної експертизи, взаємодія з фахівцем-психологом); 2) безпосереднє використання психологічних знань адвокатом, який отримав психологічну підготовку. Остання передбачає розвиток загальної психологічної культури та формування спеціальної психологічної підготовленості.

  Скачати повний текст

Досліджено кримінологічну діяльність суб'єктів кримінального судочинства з виявлення та усунення причин та умов, які призводяит до вчинення злочинів. Визначено зміст кримінологічної діяльності суб'єктів кримінального судочинства. Розглянуто кримінологічну роль основних суб'єктів кримінального судочинства (слідчого, прокурора, адвоката-захисника, суду) з виявлення та усунення причин та умов злочинів. Досліджено питання меж вивчення причин та умов злочинів під час розслідування кримінальних справ та основних вимог, яким повинні відповідати профілактичні документи. Запропоновано теоретичну модель організації структури з контролю фактичного вжиття заходів з виконання профілактичних документів слідчих, органів дізнання, прокуратури і суду. Сформульовано пропозиції щодо внесення змін до кримінального та кримінально-процесуального законодавства щодо вдосконалення превентивної діяльності суб'єктів кримінального судочинства з виявлення та усунення причин та умов, які призводили до вчинення злочинів.

  Скачати повний текст

Досліджено становлення та розвиток інституту захисту та надання правової допомоги у кримінальному процесі України, розкрито юридичний зміст принципу забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги. Вивчено особливості здійснення адвокатами захисту, представництва та надання правової допомоги свідку й особі, яка дає пояснення. Запропоновано науково обгрунтовані зміни та доповнення до чинного кримінально-процесуального законодавства України.

  Скачати повний текст

Запропоновано шляхи вирішення проблеми визначення та розширення кола осіб, які мають надавати юридичну допомогу підозрюваним і обвинуваченим у кримінальному процесі, удосконалення процесуального статусу захисника. Удосконалено діяльність захисника щодо забезпечення реабілітації незаконно притягнених до відповідальності, діяльності захисника за умов запровадження суду присяжних.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано пропозиції щодо удосконалення законодавства України про забезпечення адвокатурою права обвинуваченого на захист у кримінальному процесі. Встановлено публічно-правовий характер адвокатури та визначено вимоги щодо нормативного регулювання діяльності адвокатів. Розкрито зміст поняття правових гарантій забезпечення адвокатської діяльності, визначено сутність права на захит та права на одержання правової допомоги у кримінальному процесі. Запропоновано нові підходи щодо вирішення питання про розмежування правового становища адвоката-представника та адвоката-захисника у кримінальному процесі. Визначено критерії розмежування правових гарантій адвокатської діяльності під час здійснення захисту у кримінальному процесі за ознакою суб'єкта, для якого ці гарантії передбачені. З'ясовано причини невдалого нормативного регулювання підстав та умов участі адвоката у кримінальному процесі на досудовому розслідуванні, зокрема, на етапі вирішення питання про порушення кримінальної справи. Розроблено проекти змін і доповнень до вітчизняного законодавства про забезпечення права обвинуваченого на захист у кримінальному процесі.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження засобів забезпечення майнових, немайнових та інших прав і законних інтересів особи, затриманої за підозрою у вчиненні злочину. Досліджено сучасні проблеми забезпечення та реалізації прав і законних інтересів особи під час її затримання за такого випадку. На підставі результатів дослідження розроблено класифікацію зазначених прав та систему кримінально-процесуальних гарантій прав і законних інтересів майнового та немайнового характеру особи, затриманої за підозри у вчиненні злочину. Обгрунтовано необхідність щодо посилення охорони прав і зазначених законних інтересів затриманих осіб шляхом внесення змін до чинного законодавства.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретичні та практичні проблеми забезпечення реалізації права на клопотання учасниками кримінального процесу України. Запропоновано періодизацію розвитку вказаного інституту. Визначено систему суб'єктів - ініціаторів реалізації права на клопотання, охарактеризовано їх діяльність і надано рекомендації щодо підвищення ефективності їх функціонування. Проведено системний аналіз процесуального порядку надання та вирішення клопотань у кримінальному процесі України. З'ясовано кримінально-процесуальні засоби судового та відомчого контролю, а також прокурорського нагляду як гарантії забезпечення права на клопотання. Розкрито зміст і правову природу кримінально-процесуальних гарантій права на надання клопотання. Проаналізовано практику реалізації права на клопотання учасниками кримінального процесу України, розроблено конкретні пропозиції та рекомендації щодо її вдосконалення.

  Скачати повний текст

Комплесно та системно розглянуто питання стосовно з'ясування юридичної природи законного представництва у кримінальному процесі. З'ясовано коло обставин, необхідних для виникнення законного представництва у сфері кримінального судочинства. Досліджено сукупність ознак, які визначають місце та роль законного представника у справі та характеризують його як самостійного суб'єкта процесуальної діяльності. Значну увагу приділено розкриттю особливостей здійснення законного представництва обвинуваченого, потерпілого, цивільного позивача та свідка за стадій порушення кримінальної справи, досудового розслідування, судових стадій процесу та стадії виконання вироку.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив вікових особливостей осіб похилого віку на їх віктимність й обгрунтовано віктимологічні заходи запобігання корисливим злочинам щодо даної категорії осіб. Проаналізовано стан розвитку віктимологічної науки, її основних положень і понять. Досліджено основні тенденції корисливої злочинності щодо осіб похилого віку. Визначено й науково обгрунтовано чинники віктимності осіб похилого віку. Наведено комплексну характеристику жертв корисливих злочинів, досліджено їх психологічні, соціальні, фізіологічні особливості. Розроблено типологію жертв корисливих злочинів похилого віку. Наведено пропозиції щодо удосконалення заходів запобігання віктимізації осіб похилого віку. Запропоновано загальносоціальні та спеціально-кримінологічні заходи запобігання віктимній поведінці осіб похилого віку.

  Скачати повний текст

Проаналізовано світовий досвід і вітчизняну практику застосування заходів безпеки, узагальнено результати досліджень щодо створення та розвитку інституту забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства в окремих зарубіжних державах і в Україні. На основі аналізу теоретичних концепцій, законодавства та практики розмежовано поняття "захист" і "забезпечення безпеки". Наведено пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства, а саме щодо внесення змін і доповнень до Конституції України, кримінально-процесуального та Кримінального кодексів України, Закону України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві".

  Скачати повний текст

Розкрито проблеми, що виникають у повсякденній діяльності органів слідства та дізнання під час затримання особи, яка вчинила злочин, і пов'зязана з забезпеченням захисту її прав. Запропоновано авторське вирішення проблеми правової регламентації затримання. Розглянуто та вдосконалено теоретичні моделі процесуальних дій - "затримання на місці злочину та з речовим доказом", "тимчасове затримання підозрюваного". Визначено необхідність надавати статус підозрюваного особі, яка затримана на місці злочину та з речовим доказом, а особі, яка взята під варту - статус підслідного. Внесено пропозиції щодо вдосконалення процесуального статусу підозрюваного та підслідного, визначено гарантії прав даних учасників процесу. Розроблено проект закону "Про порядок тимчасового затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину".

  Скачати повний текст