Досліджено проблему підвищення ефективності експертної системи навчання словотворенню шляхом скорочення кількості похідних слів в результаті словотовірного синтезу за рахунок формалізації особливостей словотвірної семантики. В результаті аналізу сучасного стану проблеми використання природно-мовних засобів в інтелектуальних навчальних системах визначено необхідність розв'язання задачі обробки значного за обсягом похідних слів в результаті словотвірного синтезу. Для вирішення цього завдання запропоновано використовувати особливості семантики словотвірних формантів у процесі синтезу. Для одержання граматичних характеристик словоформ, які використовуються у процесі словотворення, розвинуто алгоритм розв'язання задачі морфологічного аналізу з метою застосування у процесі роботи морфоаналізатора словотвірної бази знань. Точність розв'язку задачі такого аналізу забезпечується за умов використання розроблених словників і дерев морфем, що становлять словоформу. Розроблено модель і метод організації семантичних одиниць словотворення у вигляді лісу словотвірних дерев. Запропоновано міру семантичної близькості слів, яку було використано як оціночну функцію в розробленому евристичному алгоритмі слвотворення за заданою семантикою. Для дослідження запропонованих алгоритмів морфологічного аналізу та словотвірного синтезу розроблено експертну систему навчання словотворенню російської мови. На підставі результатів проведених досліджень доведено коректність і показано ефективність застосування запропонованих словотвірних моделей російськомовною людиною на 10 - 15 %.

  Скачати повний текст

Досліджено словотвір сучасної російської мови, зокрема, область його комплексних одиниць і словотвірний ряд (СР). За цього реляторну мову АПМ використано як засіб моделювання й інструмент об'єктивної словотвірної структури. Описано словотвірний ряд в металінгвістичних і лінгвістичних термінах у контексті системності словотвору. На базі теорії систем, одним з основних положень якої є концепція про багаторівневу будову предмета дослідження, проаналізовано словотвірний ряд у аспектах вираження та змісту. Описано одиниці словотвору, до яких входить СР, а саме: алігатури та констеляції. З використанням ряду положень теорії систем уточнено структуру СР як лінгвістичного об'єкта з метою виявлення його будови, а також місця та ролі в системній організації лексики. Показано, що єдність словотвірної системи утворюється шляхом взаємодії словотвірних рядів з гніздами. Ряди є основою (каркасом) на який нанизуються гнізда. Розвиток словотвору здійснюється через словотвірні гнізда, а словотвірні ряди виконують фіксуювальну функцію.

  Скачати повний текст

Досліджено суфіксальні універби (СУ) в контексті дії закону мовної економії та вираження перетворення мотивуючого словосполучення на лексему зі збереженням повного семантичного обсягу. Встановлено, що СУ утворюються на базі синтаксичних конструкцій з різною кількістю компонентів - від 2-х до 6-ти. Проаналізовано СУ як джерело функціонально-стильової диференціації номінативних засобів російської мови. Зазначено, що для СУ використовуються традиційні та незвичні суфікси. Виділено продуктивні суфікси, зокрема зі значенням особи. Визначено місце СУ у словотвірному гнізді, типові і словотвірні ланцюжки в контексті частиномовних моделей та їх будови, специфіку словотвірних парадигм і рядів СУ.

  Скачати повний текст