Досліджено словотвірний потенціал іменників у терміносистемі рослинництва сучасної німецької мови з використанням структурного, семантичного та когнітивного підходів. Вивчено закономірності творення похідних основ іменників і прикметників, визначено словотвірні моделі та словотвірні значення. Встановлено, що найвищий ступінь словотвірного потенціалу основи кореневих іменників виявляють у процесі творення основ складних термінів. З'ясовано, що тенденцію до повної реалізації словотвірного потенціалу виявляють основи іменників - термінів рослинництва сучасної німецької мови, семантика яких є найбільш значущою у практичній діяльності фахівців даної галузі. Когнітивний аспект словотвірного потенціалу досліджено за допомогою словотвірних концептів - абстрактних інформаційних структур, репрезентованих пропозиційними схемами, які мотивують словотвірні моделі.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено прикметники зі значеннями "егоїстичний" - "альтруїстичний" як фрагментарне відображення концептів "егоїзм" - "альтруїзм", які розглянуто у різні періоди становлення (VIII - XXI ст.). Відзначено, що прикметники - це лексеми, що оптимально відображають сигніфікативний аспект значення, саме лексичні одиниці як засоби фрагментарної вербалізації концептів є предметом дослідження на сучасному етапі розвитку зазначених концептів. Проаналізовано синтагматичні зв'зки, парадигматичні відношення й епідигматичні характеристики досліджених прикметників у складі лексико-семантичних груп, виділених на основі словників.

  Скачати повний текст

Досліджено прикметники освітлення зі значенням "темний", "світлий", "матовий" в сучасній німецькій мові. Проведено інвентаризацію лексико-семантичної групи (ЛСГ) прикметників освітлення, визначено її структуру - ядро, основний склад, периферію. За допомогою дистрибутивно-статистичного аналізу досліджено синтагматичні зв'язки (сполучуваність і семантику) прикметників, домінант підгруп ЛСГ, виділених внаслідок інвентаризації, та на підставі одержаних даних описано парадигматичні відношення між ними. Удосконалено психолінгвістичний метод дослідження семантичної структури полісемантичних слів і за його допомогою визначено семантичну структуру прикметників освітлення, а також встановлено силу семантичного зв'язку між їх значеннями. Розглянуто основну семантичну функцію прикметників зі значенням "темний", "світлий", "матовий".

  Скачати повний текст

Вивчено семантико-структурний аспект фразеологічних одиниць з кінесичним компонентом (ФОК) та їх функціонування у сучасній німецькій мові з урахуванням національно-культурної специфіки носіїв мови. Здійснено системний аналіз одиниць вторинної номінації з кінесичним компонентом. З'ясовано мовні та позамовні чинники динамічних процесів у сфері досліджуваних одиниць та розкрито їх вплив на розвиток семантичної структури ФО. Установлено найтиповіші способи фразеотворення ФОК. Визначено семантичні відношення досліджуваних мовних одиниць. Проаналізовано структурні та семантичні типи ФОК. Виявлено типи структурного та семантичного варіювання ФОК.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний аналіз шляхів утворення та видозміни німецьких фразеологічних одиниць з топонімічним компонентом з використанням лінгвокультурологічного підходу. Досліджено семантичну структуру топонімів і розкрито семантичні трансфомації, які зумовлюють зміну ідентифікуючої функції топонімів на характеризуючу. Встановлено провідну роль топонімічних компонентів передачі культурнозначущої інформації та пов'язаних з топонімом конотацій у процесі створення фразеологічних одиниць. Визначено та розкрито механізми фразеологічної деривації з урахуванням культурологічного компонента значення фразеологічних одиниць.

  Скачати повний текст

Досліджено цілісний опис німецьких іменників, прикметників, дієслів і фразеологічних одиниць на позначення розумових здібностей людини в межах лексико-фразеологічного поля, що в основних рисах відповідає концептосистемі "інтелект". Поєднано ономасіологічний та семасіологічний підходи, що дозволило різнобічно охопити понятійну категорію "інтелект". Ономасіологічний аспект застосовано для визначення складу лексико-фразеологічного поля, а семасіологічний - для опису семантичних особливостей його компонентів. Проведено формалізовану інвентаризацію та виокремлено відповідні групи іменників, прикметників, дієслів і фразеологізмів на позначення інтелекту. Виявлено за допомогою формалізованої процедури парадигматичні зв'язки в межах різночастиномовних лексико-семантичних груп і встановлено найбільш значущі функціонально-семантичні парадигми. Досліджено в межах установлених парадигм синтагматичні зв'язки й епідигматичні характеристики іменників, прикметників, дієслів.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено лінгвопрагматичні аспекти німецького філософського терміна з урахуванням його філософсько-історичного розвитку на кожному конкретному етапі становлення філософії. Проаналізовано причини виникнення терміна. Простежено прагматику слова і терміна в контексті філософії історії. Доведено, що термінологічна система філософії німецької мови - безпосередня складова частина загальнонародної мови зі своєю обмежувальною специфікою. Досліджено мовну генезу німецького філософського терміна. Викладено чітку класифікацію термінів-запозичень. Встановлено особливості процесу запозичень термінів-інтернаціоналізмів та виділено їх основні групи. Виявлено, що філософській терміносистемі німецької мови притаманні явища полісемії, синонімії, антонімії. Цінним практичним виходом є низка укладених спеціальних термінологічних словників - запозичень, інтернаціоналізмів, полісемії, синонімії, антонімії. На основі лінгвопрагматичного підходу до філософської терміносистеми виявлено дистинктивні ознаки терміна, який розглянуто з точки зору прагматики. Враховано всебічні фактори розвитку науки: прагматику конотації та прагматику експресивної конотації, які обумовили процес розвитку наукового знання та пізнання, термін виступив інструментом-ідентифікатором і має свої яскраво виражені лінгвопрагматичні особливості.

  Скачати повний текст

Проаналізовано стан вивчення проблеми сполучуваності прикметників на позначення портретної характеристики людини у лінгвістичній науці за результатами аналізу вибірки прикметників з 39-ти творів сучасних німецьких, швейцарських та австрійських авторів. Розглянуто питання черговості та послідовності сполучуваності прикметників у реченні. На підставі вивчення класифікацій прикметників провідних науковців та сучасних німецьких граматик і одержаного з художньої німецькомовної прози фактичного матеріалу запропоновано класифікацію прикметників щодо позначення зовнішності людини, яка складається з дев'ятнадцяти семантичних груп. Здійснено семантичний аналіз кожної групи прикметників. Розглянуто семантичні відтінки найчастотніших прикметників та виявлено їх суттєві та несуттєві зв'язки. Установлено, що 60 % усіх зареєстрованих слововживань становлять підкласи прикметників [Farbe], [Aussehen], [Zustand], [Temporal] та [Dimension]. З'ясовано, що понад 30 % ад'єктивів (10 підкласів) мають частоту в межах між 100 та 210-ма, всього 6,5 % - від 20 до 100. За допомогою статистичних методів досліджено синтагматичні та парадигматичні відношення прикметників. Проаналізовано авторські стилі німецькомовних письменників, установлено їх подібність чи розходження.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто походження та функціонування німецьких демінутивних суфіксів, суфіксів порівняння прикметників, суфікса -er іменника множини. Дослідження словоформ, які виражають поняття `багато/мало', дало змогу вивчити динаміку розвитку їх семантики та форми. На основі виділення діахронічних констант з загальним значенням `багато/мало' реконструйовано найдавніші форми та визначено мотивацію значень. Зазначено, реконструкція коренів слів, які виражають одне й теж саме поняття, надає можливість звести їх до окремих праформ і визначити мотивацію найдавнішої номінації в мові.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний аналіз економічної підсистеми сучасної німецької мови, в якій виокремлено англоамериканізми, охарактеризовано їх типи та визначено тематичні сфери, які вони обслуговують. Встановлено зміни у семантичній структурі англоамериканізмів-термінів в економічній підсистемі німецької мови та виявлено вплив англоамериканізмів на подальший розвиток досліджуваної лексики на лексичному та словотвірному рівнях. Визначено шляхи та закономірності проникнення англоамериканізмів у німецьку мову, механізм їх входження в спеціальну лексику та особливості їх адаптації в лексико-семантичній системі цієї мови. Англоамериканізми та їх деривати об'єднано у словотвірні гнізда з метою виявлення їх словотвірного потенціалу.

  Скачати повний текст

Вперше проаналізовано німецьку фахову мову лісівництва на рівні терміна, речення та тексту. На підставі описового методу у поєднанні зі статичним і порівняльно-зіставним аналізом вихідних слів виявлено лексико-семантичні особливості німецької терміносистеми лісівництва, досліджено питання вмотивованості терміна. Визначено лексичну спорідненість термінів лісівництва різних мов. Німецькі фахові тексти лісівництва досліджено в аспекті насиченості та частотності вживання термінів, виявлено їх синтаксичні та морфологічні особливості. Охарактеризовано типові прийоми перекладу німецьких термінів лісівництва українською мовою, розглянуто можливості реферування, анотування та квазіреферування фахових текстів лісівництва.

  Скачати повний текст

Запропоновано комплексний підхід до вивчення розвитку семантики та форм німецьких слів з просторовим значенням з метою виявлення їх первісної мотивації. Досліджено семантичні характеристики та функціонування словоформ: Raum 'простір', Mark 'межа кордон', Mitte 'середина, центр', nahe 'близько', fern 'далеко', hier 'тут', da 'там', hin 'туди', her 'сюди', ab 'із, з, від', an 'біля, поряд, у, на, до, по' у різні періоди розвитку німецької мови. Зауважено, що аналіз здійснено з використанням давньо-, середньо-, ранньо- та нововерхньонімецьких текстів, загальний обсяг яких складає 900 000 слововживань) та даних лексикографічних праць німецької мови. Установлено, що позначення простору виникли завдяки усвідомленню вихідного протиставлення у даних народів понять 'свій / чужий, інший'. З'ясовано хронологію зародження позначень простору у давньонімецькій мові. Визначено й висвітлено особливості розвитку семантики досліджених одиниць у діахронічному аспекті. Проведено лінгвістичну реконструкцію праформ та виявлено первісну мотивацію номінативних одиниць. Виявлено, що механізмами словотворення сучасних німецьких слів з просторовим значенням слугують лінгвокогнітивні операції розгортання денотативного первісного значення лексем і модифікації характеру зчеплення афіксальних морфем.

  Скачати повний текст

Доведено, що універсальний психофізіологічний феномен "стан людини" існує в концептосфері етносу у вигляді дискретних ментальних одиниць, сукупність яких організується за принципом концептополя. Визначено, що однією з інгерентних властивостей макроконцепту "стан людини" є його семіотична дисперсність - здатність відтворюватися широкою палітрою фразеологічних, паремійних, метафоричних і лексичних засобів, опису семантики, граматики та словотвору. Висвітлено полідискурсивний характер "стану людини" шляхом аналізу його актуалізації на мікротекстовому та макротекстовому рівнях. Обгрунтовано та систематизовано принципи та закономірності його дискурсивної сполучуваності.

  Скачати повний текст

Вперше у науковий обіг сучасної етнофразеології введено термін "весільна обрядова фразема". Розроблено типологію весільних обрядових фразем в українській і німецькій мовах за циклічністю весільних обрядів обох етнокультур. Виділено спільні структурні типи весільних обрядових фразем дошлюбного, передвесільного, власне весільного та післявесільного циклів. Охарактеризовано семантичні типи всередині дошлюбного циклу: весільні обрядові фраземи на позначення дошлюбних стосунків молоді, зовнішності та внутрішнього світу майбутнього подружжя, а також із семною структурою "вибирати пару для одруження". Зроблено семантичну реконструкцію понятійного поля "весілля" з її ядерно-периферійною організацією в українській і німецькій мовах з урахуванням логіко-семіотичної опозиції концептів Красиве/не-Красиве, Праця/Ледарство, Доля/не-Доля, Щастя/не-Щастя.

  Скачати повний текст

Вивчено фразеологічні модифікації (ФМ) як оказіональні явища на рівні мовлення та їх функції у німецькому газетному тексті. Визначено ФМ як один із засобів інтенціонального нормативного вживання фразеології та відмежовано ФМ від суміжних мовних явищ. На матеріалах сучасної німецької друкованої преси проаналізовано моделі модифікування фразеологізмів за рахунок зміни формата (структурні ФМ) або шляхом специфічної інтеграції у контексті (контекстуальні ФМ). Простежено зміщення семантики ФМ і здійснено типологію структурних модифікацій за семантичним критерієм, за яким можна виділити такі типи: ФМ із повним збереженням денотативного значення; зі збереженням частини денотативного значення; з деактивацією денотативного значення. ФМ представлено як засіб фразеологічної деривації, визначено їх роль у збагаченні мовного лексикону та простежено шляхи узуалізації новоутворених одиниць. Проаналізовано функції ФМ у плані текстотворення, тобто їх значення для тематичного структурного тексту, забезпечення зв'язності, компресії інформації тощо. Описано прагматичний потенціал модифікацій у констеляції "продуцент - реципієнт" як ефективний засіб впливу на читача, який дозволяє фокусувати його увагу, заохочувати до прочитання статті, екпресивно виражати авторську оцінку.

  Скачати повний текст

Досліджено семантико-функціональні особливості висловлень-прислів'їв німецької мови як номінативно-комунікативних одиниць у їх статичному та динамічному аспектах. Системно описано семантико-прагматичні особливості висловлень-прислів'їв з позицій їх мовленнєвого впливу. Висловлення-прислів'я розглянуто як моделі соціально-типізованої мовленнєвої поведінки, які включають мовні та соціальні аспекти. Уточнено статус висловлень-прислів'їв як комунікативно автосемантичних мовленнєвих одиниць, з'ясовано особливостї формування функціональної перспективи та визначено стратегії експліцитного або імпліцитного впливів на партнера по комунікації, спираючись на мовні перспективи семантичної структури, комунікативні категорії та прагматичне значення. Описано участь висловлень-прислів'їв в організації дискурсної когерентності, тобто у процесі прагматичної експлікації пропозиціально-тематичних відношень між окремими мовленнєвими актами (локальною когерентністю) та прагматичної зв'язності усього дискурсу у цілому (глобальною когерентністю). Висловлення-прислів'я розглянуто як висловлення "неособистого мовлення" з двоплановою семантикою, які мають одночасно дві лінії впливу на партнерів по комунікації та належать до конвенціональних засобів передачі непрямих дидактико-моралізуючих висловлень, що ідіоматично застосовуються як "прагматичні заготовки" для мовленнєвої діяльності.

  Скачати повний текст

Досліджено усталені словосполучення у аспекті фразеології. Їх класифіковано за типами: структурно-семантичним, структурно-синтаксичним, структурно-морфологічним. Відповідно до кожного типу класифікації встановлено основні функціональні ознаки певних видів словосполучень. На матеріалі законодавчих текстів і рішень судів визначено характерні особливості німецького інституційного юридичного тексту. Встановлено лінгвокультурологічну значущість прецедентних текстів, концептів і метафор. Проаналізовано комунікативно-прагматичні компоненти текстів, законів і судових рішень. Розглянуто усталені словосполучення в аспекті належності їх до певних класів іллокутивних мовленнєвих актів. Визначено взаємозв'язки між ними. Доведено, що певні усталені словосполучення можуть відповідати різним мовленнєвим актам.

  Скачати повний текст

Визначено закономірності системної організації термінології соціальної ринкової економіки як підсистеми спеціальної лексики сучасної німецької мови та виявлено її специфіку. Наведено тематичну класифікацію термінів зазначеної сфери. Установлено шляхи виникнення й ідентифіковано способи номінації понять соціальної ринкової економіки (семантичну деривацію, словотвірну номінацію, синтагмо-синтаксичне термінотворення) та їх продуктивність у сучасній німецькій мові. Розкрито особливості процесу запозичення іншомовного лексичного матеріалу у зазначеній термінології. Розглянуто функціональний аспект лексико-семантичної парадигми термінології соціальної ринкової економіки у сучасній німецькій мові.

  Скачати повний текст