З'ясовано методологічні засади формування етноестетики у філософській системі понять загальної естетики. Висвітлено основні етапи розвитку естетичної думки у напрямі вивчення етнічної самобутності усної народної словесності. Розглянуто теоретичні аспекти дихотомічної опозиції "універсальне/національне" та встановлено світоглядні особливості її етнокультурного вияву. Зазначено, що основною смисловою домінантою етноестетики української народнопісенної творчості є категорія добропрекрасного - світоглядний концепт.

  Скачати повний текст

Визначено регіональні та локальні риси пісенності Західного Полісся у XIX ст., з'ясовано їх жанрову специфіку, базуючись на ритмоструктурній типології. З залученням значної кількості текстового матеріалу з'ясовано стан збереженості, динаміки та характеру побутування, історичних змін, що відбуваються у структурі календарно-обрядового фольклору Західного Полісся, використовуючи історично-порівняльний, функціональний, генетико-історичний, структурно-порівняльний, статистичний методи. Як джерельну базу використано тексти пісень, виявлених у архіві Полісько-Волинського народознавчого центру, записи, здійснені під час експедицій даного центру та Інституту культурної антропології. Загальний фонд дослідженого текстового матеріалу доповнено текстами зі збірників календарно-обрядової пісенності загальноукраїнського та регіонального спрямування, науково вірогідних методичних збірників, періодичних наукових видань.

  Скачати повний текст

Досліджено динаміку побутування, регіональну специфіку жанрової структури та систему мотивів календарно-обрядового фольклору Західної Волині. На підставі вивчення зафіксованих у даному ареалі текстів розроблено жанрову класифікацію календарно-обрядових творів. Проаналізовано кількісні та якісні показники у співвідношенні жанрів і мотивів у межах одного циклу. Розглянуто семантику та здійснено спробу реконструкції архаїчних реліктових явищ календарної обрядовості та календарно-обрядової поезії Західної Волині. До наукового обігу вперше введено сучасний "польовий" календарно-обрядовий фольклор даного регіону. Розглянуто особливості побутування унікальних народнопоетичних творів фольклорно-етнографічного комплексу "Колодка". Проаналізовано народнопоетичну основу театралізованих дійств на зразок "Вертепу", "Кози", "Маланки". Визначено специфічні регіональні риси календарно-обрядового комплексу Західної Волині.

  Скачати повний текст

Виявлено архетипно-образний пласт народної пісні, співвідношення архетипного й образного начал. Досліджено архетипне (несвідоме) начало у народній поетичній пам'яті. Створено методику виявлення архетипно-образної сфери народної пісні. Досліджено українські народні пісні календарно-обрядового циклу, що є унікальною жанровою системою, яка охоплює повний період художнього відображення життєвих явищ, починаючи від древньої людини (міфологічну пісенність) і до сьогодення. Вивчено сучасну народну пісню, яка виокремлює колективно-авторське начало ліричного автора, як індивідуалізовану, свідомісно виокремлену, індивідуально узагальнену систему творчого відображення. Зроблено спробу концептуально змоделювати народну пісню як текстову систему (знакової чи мовноіпровізаційної даності та модель архетипно-образну, яка містить попередню, часто невиокремлену свідомістю структуру на рівні менталітетного відчування ритму, символу, кольору, врешті, на рівні незафіксованої біоенергетичної структури, яка пізніше моделюється у поняття "мотив", що фіксується свідомістю. Проведено вибіркове дослідження трьох пластів народнопоетичного мислення (родинно-побутового, соціально-побутового й історичного) й одержано певні результати щодо динаміки розвитку поетичної свідомості. Залежність у родинно-побутовій ліриці від образних архетипів долі як системи буття, що найменована і не може бути змінена (міфологічне мислення), у соціально-побутовій народній ліриці змінюється акцентацією на соціальні фактори життя (чумацькі, рекрутські, бурлацькі, наймитські пісні та пісні про соціальну нерівність), хоча фатум долі залишається, але більше як натяк. Історичні пісні різко знімають магічний сегмент інтерпретації (факту життя).

  Скачати повний текст

Визначено теоретичні засади опису уснопоетичного слова в тісному зв'язку форми та змісту як функціональної одиниці художньо-образної фольклорної системи. Розглянуто семіотичні параметри лексичних одиниць та їх лінгвоконцептуальні властивості як знаків української етнокультури. З'ясовано особливості семантичної структури народнопісенних лексем, простежено явища варіантності, синонімії, антонімії, омонімії, паронімії. Проаналізовано специфіку образної реалізації ключових слів у складі типових епітетних сполук, порівняльних структур, конструкцій з переносним і символічним значенням, фразеологізмів, усталених словесних комплексів у народнопісенному тексті. Описано групи стилістично маркованої лексики (уснорозмовні слова, діалектизми, застарілі одиниці, оказіоналізми, іншомовні запозичення, експресиви), визначено жанрові особливості словникового складу, специфіку народнопісенної норми. Охарактеризовано лексико-семантичні поля, які представляють мовну картину світу в українській народній пісні та відображають міфопоетичне й етнічне мислення народу.

  Скачати повний текст

Проаналізовано номінації простору в українській народній пісні. Охарактеризовано простір як універсальну мовно-світоглядну структуру. Розкрито специфіку категорії простору в філософії, природознавстві, літературознавстві, лінгвосеміотиці, етнолінгвістиці, а також лінгвофольклористиці. Визначено особливості лексико-семантичного поля "простір" у мовній картині світу української народної пісні. Описано мовні одиниці вираження лексико-семантичного поля "Міфопоетичний простір", "Свій простір" та "Чужий простір" як знаків просторової орієнтації, конкретизації місця дії в усній словесності й елементами мовно-етнічного коду українців.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено жанр пісні-хроніки як формозмістову єдність, розглянуто його динаміку на тематичному та структурно-семантичному рівнях. Показано своєрідність пісень-хронік, яка має прояв у функціональності, структурі, семантиці й елементах поетичного вираження. Виявлено та докладно досліджено мотиви, що виконують у піснях-хроніках конструктивну, динамічну, семантичну та продукувальну функції. Висвітлено взаємозв'язок пісень-хронік з фольклорною традицією та давнього матеріалу з новоутвореним. Залучено матеріал, що стосується національно-визвольної тематики XX ст., на який за відомих історико-політичних причин було накладено табу.

  Скачати повний текст

Визначено функціональне навантаження та прагматичну природу української пісні-хроніки та її основних концептів. Вперше систематизовано теоретичні дослідження співанки-хроніки як особливого жанру українського фольклору, зокрема, проаналізовано наукові праці відомих українських фольклористів І.Срезневського, М.Драгоманова, О.Кольберга, І.Франка, В.Гнатюка, Ф.Колесси. Запропоновано визначення терміну "пісня-хроніка". Розкрито особливості трансформації реального факту в сюжет хронікальної пісні, показано своєрідність поетичної структури фольклорного твору. Вперше проаналізовано парадигму трагічного у контексті вивчення пісні-хроніки, досліджено актуальну та дискусійну проблему творчих взаємозв'язків у системі першоавтор - автор-інтерпретатор - колективний автор. З використанням нових підходів вивчено поетику хронікальних пісень. До наукового обігу залучено малодосліджені варіанти співанок-хронік. Здійснено грунтовну ретроспекцію збірок фольклорних текстів, до яких включено співанки-хроніки, від Вацлава з Олеська (1833), О.Кольберга (1883) до академічного видання (1972). Для характеристики психологічної функції співанки-хроніки залучено значну кількість авторитетних праць з психології. Виявлено традиційні форми в авторському творенні, досліджено синтез традиційного та нового, індивідуального та колективного. Проаналізовано зразки, у яких відображено трагічні моменти, у контексті філософських узагальнень з метою визначення домінантних особливостей пісень досліджуваного жанру.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено еротичну лірику в її іманентній сутності як один з жанрових різновидів лірики, зроблено смислове відмежування від любовної й інтимної лірики, з якими вона має тісні зв'язки. Простежено синтетичні жанрові утворення, розкрито специфіку ідіостилю на прикладі творчості М. Вінграновського й І. Жиленко, А. Кичинського та М. Матіос, охарактеризовано екс- та інтенсивність їх поезії. Обгрунтовано визначення еротичної лірики, виведеної зі стану літературного андеграунду, потребу забезпечення її неупередженою, об'єктивною критичною рецепцією.

  Скачати повний текст

Вивчено проблематику ліричної пісенності в співацькій творчості Н. Матвієнко, що є засобом відображення рис народної ментальності як елемента духовної культури України. Національну українську пісенну культуру проаналізовано в аспекті дослідження першооснов етнічної вокальної традиції, соціального підгрунтя та суспільних функцій, естетики фольклорного співу, яка докорінно відмінна від академічної теорії вокального мистецтва, а також розглянуто їх взаємозв'язок. У цьому аспекті подано особистість Н. Матвієнко в українській пісенній культурі другої половини XX - початку XIX ст. Проаналізовано виконавське мистецтво співачки на тлі становлення її співочої культури та в процесі всього досвіду в її культурницькій діяльності.

  Скачати повний текст

Проаналізовано тексти народних молитов, замовлянь, заклинань, примовок та інших типологічно споріднених утворень, які розглянуто як самостійний вид української обрядової творчості. Базуючись на найбільш важливих досягненнях української та зарубіжної фольклористики, з'ясовано інваріантну структуру цих утилітарно-сакральних утворень як "ментифактів" фольклорного мовлення, виділено систему інваріантних апелятивних і експлікативних одиниць (формул) безсюжетного та сюжетного типів. У межах парадигматики обряду охарактеризовано функціональні особливості оказіональних творів у аспекті хронотопу, виконавця й адресата.

  Скачати повний текст