Визначено регіональні та локальні риси пісенності Західного Полісся у XIX ст., з'ясовано їх жанрову специфіку, базуючись на ритмоструктурній типології. З залученням значної кількості текстового матеріалу з'ясовано стан збереженості, динаміки та характеру побутування, історичних змін, що відбуваються у структурі календарно-обрядового фольклору Західного Полісся, використовуючи історично-порівняльний, функціональний, генетико-історичний, структурно-порівняльний, статистичний методи. Як джерельну базу використано тексти пісень, виявлених у архіві Полісько-Волинського народознавчого центру, записи, здійснені під час експедицій даного центру та Інституту культурної антропології. Загальний фонд дослідженого текстового матеріалу доповнено текстами зі збірників календарно-обрядової пісенності загальноукраїнського та регіонального спрямування, науково вірогідних методичних збірників, періодичних наукових видань.

  Скачати повний текст

Досліджено динаміку побутування, регіональну специфіку жанрової структури та систему мотивів календарно-обрядового фольклору Західної Волині. На підставі вивчення зафіксованих у даному ареалі текстів розроблено жанрову класифікацію календарно-обрядових творів. Проаналізовано кількісні та якісні показники у співвідношенні жанрів і мотивів у межах одного циклу. Розглянуто семантику та здійснено спробу реконструкції архаїчних реліктових явищ календарної обрядовості та календарно-обрядової поезії Західної Волині. До наукового обігу вперше введено сучасний "польовий" календарно-обрядовий фольклор даного регіону. Розглянуто особливості побутування унікальних народнопоетичних творів фольклорно-етнографічного комплексу "Колодка". Проаналізовано народнопоетичну основу театралізованих дійств на зразок "Вертепу", "Кози", "Маланки". Визначено специфічні регіональні риси календарно-обрядового комплексу Західної Волині.

  Скачати повний текст

Виявлено архетипно-образний пласт народної пісні, співвідношення архетипного й образного начал. Досліджено архетипне (несвідоме) начало у народній поетичній пам'яті. Створено методику виявлення архетипно-образної сфери народної пісні. Досліджено українські народні пісні календарно-обрядового циклу, що є унікальною жанровою системою, яка охоплює повний період художнього відображення життєвих явищ, починаючи від древньої людини (міфологічну пісенність) і до сьогодення. Вивчено сучасну народну пісню, яка виокремлює колективно-авторське начало ліричного автора, як індивідуалізовану, свідомісно виокремлену, індивідуально узагальнену систему творчого відображення. Зроблено спробу концептуально змоделювати народну пісню як текстову систему (знакової чи мовноіпровізаційної даності та модель архетипно-образну, яка містить попередню, часто невиокремлену свідомістю структуру на рівні менталітетного відчування ритму, символу, кольору, врешті, на рівні незафіксованої біоенергетичної структури, яка пізніше моделюється у поняття "мотив", що фіксується свідомістю. Проведено вибіркове дослідження трьох пластів народнопоетичного мислення (родинно-побутового, соціально-побутового й історичного) й одержано певні результати щодо динаміки розвитку поетичної свідомості. Залежність у родинно-побутовій ліриці від образних архетипів долі як системи буття, що найменована і не може бути змінена (міфологічне мислення), у соціально-побутовій народній ліриці змінюється акцентацією на соціальні фактори життя (чумацькі, рекрутські, бурлацькі, наймитські пісні та пісні про соціальну нерівність), хоча фатум долі залишається, але більше як натяк. Історичні пісні різко знімають магічний сегмент інтерпретації (факту життя).

  Скачати повний текст

Проаналізовано тексти народних молитов, замовлянь, заклинань, примовок та інших типологічно споріднених утворень, які розглянуто як самостійний вид української обрядової творчості. Базуючись на найбільш важливих досягненнях української та зарубіжної фольклористики, з'ясовано інваріантну структуру цих утилітарно-сакральних утворень як "ментифактів" фольклорного мовлення, виділено систему інваріантних апелятивних і експлікативних одиниць (формул) безсюжетного та сюжетного типів. У межах парадигматики обряду охарактеризовано функціональні особливості оказіональних творів у аспекті хронотопу, виконавця й адресата.

  Скачати повний текст