Проаналізовано літературно-критичну спадщину В.К.Кюхельбекера в ідейному та формальному (жанровому, композиційному та стилістичному) аспектах. Висвітлено літературно-критичні погляди митця у контексті вивчення літературної думки першої чверті XIX ст., встановлено імена творчих однодумців та опонентів критика. Розглянуто основні джерела формування його філософсько-естетичних і літературно-критичних поглядів, встановлено зв'язок естетики критика-декабриста з філософією Шеллінга. Виявлено відображення архаїстичних переконань В.К.Кюхельбекера у його статтях, розглянуто їх структуру, особливості жанрової природи, композиції та стилю. Уточнено місце і значення В.К.Кюхельбекера в історії російської літературної критики 1820-х рр.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проаналізовано естетичну концепцію життєвого та творчого шляху М.Зерова та здійснено спробу розглянути філософсько-естетичні засади школи "київська неокласика". Розкрито вплив поглядів М.Зерова на процес європеїзації української естетики. Висвітлено його важливу роль у втіленні ідей "українського культурного відродження". Виявлено важливе значення калокагативного відчуття у його естетичному світосприйнятті. Розкрито значення опрацьованих в естетичній концепції М.Зерова понять "форма", "зміст" і "стиль". Доведено значний вплив даної концепції на формування культуротвірного процесу в Україні. Показано, що ця концепція є одним з важливих системотвірних, структурних елементів вітчизняного культуротворення. Розглянуто аспект перспектив естетичної науки як комплексної метатеорії мистецтва й онтології небайдужості.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення маловідомих архівних джерел проведено системне дослідження творчої спадщини І.Єрофеєва. Висвітлено художню своєрідність його прозового доробку та теоретико-етичні засади критичної, фольклористичної та письменницької діяльності ученого. Проаналізовано наукові концепції І.Єрофеєва щодо розвитку українського письменства та фольклору. Досліджено ідейно-тематичну та жанрово-стильову специфіку повісті "Олекса Довбуш" і з'ясовано місце І.Єрофеєва як творчої особистості в українському літературному процесі першої половини XX ст.

  Скачати повний текст

Досліджено розвиток літературознавчих шкіл в Україні: культурно-історична школа, філологічна, порівняльно-історичне літературознавство, їх генезу функціонування, своєрідність і самоцінність у типологічних зіставленнях зі слов'яським, ширше - європейським літературознавством, що дало змогу розкрити новаторство літературознавчих пошуків І.Франка, його роль в утвердженні нових способів наукового мислення видатних українських учених (М.Драгоманова, М.Петрова, М.Дашкевича, С.Єфремова, М.Грушевського, С.Смаль-Стоцького, О.Колесси, М.Євшана), які визначали теоретичний рівень українського літературознавства означеного періоду, а також зробили внесок до теорії та практики літературознавчого аналізу.

  Скачати повний текст

Вперше проведено комплексний аналіз творчої спадщини М. Мочульського у контексті літературного процесу кінця XIX - початку XX ст. Проаналізовано літературно-критичні праці письменника, присвячені вивченню творчості Т. Шевченка, І. Франка, М. Цертелєва, І. Манжури, О. Козловського, В. Самійленка, О. Кобилянської, Х. Алчевської, М. Підгірянки, М. Проскурівни (Семенко), представників "української школи" у польській літературі. Розглянуто спогади М. Мочульського про І. Франка та М. Грушевського, збірку новел "Опалева мряка", поезії, переклади. Досліджено взаємини М. Мочульського з І. Франком, М. Грушевським, М. Возняком, В. Гнатюком, В. Стефаником, М. Коцюбинським. Визначено роль і місце М. Мочульського у суспільно-мистецькому житті України початку XX ст.

  Скачати повний текст

Досліджено наукову спадщину О.Котляревського у контексті розвитку порівняльних досліджень другої половини XIX ст. Проаналізовано наукову методологію вченого, її генезу, еволюцію, трансформації. З'ясовано співвіднесеність поглядів ученого з європейською літературною традицією та розвитком української науки. Визначено особливості наукової методології О.Котляревського та висвітлено способи її реалізації у працях вченого. Показано особливості зародження та розвитку порівняльного літературознавства в Україні, генезу та трансформацію методик.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано еволюцію поглядів М. Возняка на чільні проблеми українського державотворення. Проаналізовано вплив політичних факторів на особисте життя, простежено наукові уподобання та взаємини із провідними науковцями та відомими громадсько-політичними діячами першої половини XX ст. Висвітлено особливості науково-викладацької роботи у відділі української літератури Львівського філіалу Інституту української літератури ім. Т.Шевченка АН УРСР, Львівському державному університеті ім. І.Франка, Інституті суспільних наук АН УРСР. Визначено чинники, що призвели до нищівної критики вченого радянською владою в останні роки життя.

  Скачати повний текст

Уперше в українському літературознавстві зібрано та комплексно проаналізовано творчу спадщину академіка С. Смаль-Стоцького (від статей-виступів, приурочених до ювілеїв визначних діячів української літератури до шевченкознавчих студій празького періоду діяльності), визначено її місце в українському літературному процесі кінця XIX - перших десятиліть XX ст. Досліджено взаємини ученого з Ю. Федьковичем, І. Франком, О. Кобилянською, В. Стефаником. Вивчено праці ученого, присвячені творчості цих письменників, а також І. Котляревського. Проведено комплексне вивчення шевченкознавчих студій С. Смаль-Стоцького, розкрито його роль у заснуванні нової галузі літературознавчих досліджень - наукового шевченкознавства. Проаналізовано науково-методичні підходи С. Смаль-Стоцького, наведено рекомендації щодо їх використання у процесі вивчення української літератури XIX - початку XX ст у сучасних ВНЗ.

  Скачати повний текст

Розглянуто літературний феномен "католицької критики" в Галичині 1920 - 1930 рр. у суспільно-політичному контексті епохи. Охарактеризовано творчість католицьких критиків М. Гнатишака, Г. Костельника, О.-М. Моха, Г. Лужницького, Т. Коструби в атмосфері ідейного протистояння між різними літературними угрупованнями (націоналістичним, ліберальним і радянофільським). Викладено питання взаємозв'язку між естетичним і етичним аспектами в мистецькій творчості, впливу християнського світогляду на літературу, пошуку національної самототожності. Проаналізовано історико-літературні студії католицьких літераторів, присвячені творчості М. Шашкевича, Т. Шевченка, І. Франка, значну увагу звернено на проблеми релігійного світогляду митця та сутності генетично споріднених понять культ і культура.

  Скачати повний текст

Вперше залучено до обігу значний масив маловідомих порівняльних студій. З'ясовано джерела формування порівняльно-історичного напряму в українській науці, висвітлено його еволюційні етапи. Визначено національну своєрідність, особливості українського порівняльного літературознавства, що інтегрувало різні аспекти вивчення літератури. Проаналізовано їх найвагоміші дослідження, осмислено методологічні принципи порівняльного аналізу літературного процесу та творчості окремих письменників. Простежено внутрішню диференціацію компаративістики на концептуальні видозміни та методологічні течії, розкрито причину змін компаративних параметрів. Визначено роль, місце та значення порівняльно-історичного напряму в українському літературознавстві.

  Скачати повний текст

Проаналізовано шевченкознавчі праці С. Єфремова та з'ясовано їх роль у розвитку українського шевченкознавства кінця XIX - початку XXI ст. Досліджено спадщину вченого у безпосередньому зв'язку з суспільно-історичними обставинами, особливостями розвитку літературного процесу. Зібрано та систематизовано його спадщину, з'ясовано своєрідність популяризаторської, дослідницької та коментаторської роботи С. Єфремова над текстами Т. Шевченка. Осмислено тенденції становлення та розвитку літературно-естетичних поглядів вченого. Проаналізовано історико-літературну концепцію С. Єфремова в контексті його доби з урахуванням розвитку та зміни методологічних принципів і настанов.

  Скачати повний текст