Дисертацію присвячено дослідженню сфер, рівней, форм і засобів реалізації різних типів діалогу у віршованому тексті. Запропоновано нову, цілісну типологію діалогу у віршованому тексті, на підставі якої проаналізовано види діалогу у текстах ранньої лірики О.Блока. На основі розширеного лінгвофілософського підходу до феномену "діалог", як способу співіснування мислячих суб'єктів у культурному просторі, виявлено особливе значення для віршованого тексту імпліцитних показників діалогу та факторів, що свідчать про включення віршованих текстів у міжтекстовий діалог (розширення сфери потенційних суб'єктів діалогу, зміна автономінацій суб'єктів, значуще мовчання, сюжетне варіювання, циклізація тощо).

  Скачати повний текст

Проаналізовано тенденції розвитку віршознавства XX ст., досліджено інтонаційні типи - актуальну віршознавчу проблему. Обгрунтовано необхідність застосування психоаналізу в сучасному віршознавстві, простежено процес актуалізації психологічного компонента в художніх напрямах модернізму. Досліджено психологічний компонент ритмомелодики основних напрямів, встановлено закономірність реалізації психологічних особливостей поета в ритмомелодиці вірша. Вивчено змістову функцію структурних елементів ритмомелодики вірша, запропоновано класифікацію інтонаційних типів версифікації. Домінування певного інтонаційного типу віршування в творчості поета пояснено його психологічним типом і, відповідно, літературним напрямом. Принципи використання метричних, строфічних, фонічних засобів поетичної мови, інтонаційної інтерпретації поетичного синтаксису розглянуто на матеріалі творчості українських та російських поетів-модерністів. Наведено класифікацію ритмотворчих елементів чотирьох інтонаційних типів поезїї на різних стуктурних рівнях.

  Скачати повний текст

Системно досліджено жанр елегії в українській літературі XVI - XIX ст. як репрезентативного етапу становлення й утвердження дискурсивної практки цього жанру. У історико-типологічному аспекті розглянуто жанрову генезу елегії, її функціонування у давній поезії. Проаналізовано кращі зразки елегійної лірики давньоруських поетів, осібно Г.Сковороди та поетів XIX ст. - Л.Боровиковського, А.Метлинського, М.Петренка, В.Забіли, Т.Шевченка, О.Кониського, Л.Глібова, С.Руданського, Ю.Федьковича, С.Воробкевича, Я.Щоголева, М.Старицького, В.Самійленка, П.Грабовського, І.Франка, Лесі Українки, у творчості яких елегія оформилася в оригінальний самобутній ліричний жанр. Висвітлено її еволюцію, осообливості художнього світу, образну систему, поетику. Розглянуто розвиток елегійної поезії в літературному процесі України XVI - XIX ст. у аспектах: елегія як теоретична проблема; елегія як історико-літературне явище; жанрові модифікації елегії у творчості найяскравіших її репрезентантів. Визначальними складниками елегії є самодостатність художньо-ліричної системи, змістовно-емоційна тональність, форма ліричного наративу, особливості вираження авторського світовідчуття та характер образності. Висвітлено модифікацію жанру за різними етапами літературного процесу у контексті розвитку естетичної свідомості, розкрито його національні особливості, обумовлені поетичними традиціями та менталітетом українського народу. Визначено типологічні риси жанру - стійкого естетичного феномена, який упродовж багатовікової історії зберігає змістовно-поетичні константи.

  Скачати повний текст

Досліджено фонетичні та графічні властивості онімів. Описано механізми інтеграції фонетичної складової поетонімів у різні рівні поетичного контексту. Здійснено спробу систематизації поетонімів у контексті вивчення особливостей їх звучання. Вперше встановлено загальномовні закономірності взаємодії структурної організації поезій англійської, німецької, російської та української літератури та включених до них онімів. Здійснено комплексний аналіз звучання поетонімів у звуковому ладі твору з урахуванням його композиційної та образної специфіки як цілісного утворення. Доведено значущість звучання поетонімів у процесі формотворення та творення смислу. Основні результати наукового дослідження рекомендовано використовувати для подальшої розробки теорії поетики онімів.

  Скачати повний текст