Досліджено особливості рецепції та трансформації агіографічних мотивів у сучасній українській прозі. Розглянуто вияв реінтерпретації традицій житійного жанру в творчості українських і зарубіжних письменників різних історичних епох. Проаналізовано житійні мотиви, що найбільше видозмінилися в сучасній українській прозі, особливості житійного дидактизму, сакрального хронотопу, категорію чудесного. Виділено основні напрями трансформації житійних мотивів.

  Скачати повний текст

Досліджено літературу українського середньовіччя як феномен нового типу вербальної комунікації з певними культурними кодами. Цей тип комунікації інтерпретовано в контексті християнської культури та її діалогу з фольклорною традицією. Християнську аскезу розглянуто як модель дискурсу, взаємопов'язану з прагматикою літературного тексту та комунікативним середовищем. Проаналізовано трансляцію в східнослов'янську цивілізацію духовного досвіду христянського досвіду християнського Сходу та перебіг формування нової культурної традиції, що є суттєвим чинником національного літературного процесу наступних епох. Визначено специфіку використання аскетичних мотивів у сюжетиці літописних, житійних, проповідницьких творів. Дискурсивну стратегію аскетичної літератури визначено як подолання влади слова над автором.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано роль і місце біблійної герменевтики в українській бароковій прозі. Доведено, що українська література XVII - XVIII ст. мала релігійний характер, стиль художніх творів був обумовлений метафізичною та власне богословською проблематикою та християнською обрядовістю. Показано, що в літературі українського бароково та усієї Європи від часу Тридентського собору набула поширення чотирисенсова біблійна герменевтика, суть якої полягає у розрізненні буквального, відкритого, зрозумілого сенсу Святого Письма, й "темного", закритого, таємного. Прикладом застосування чотирисенсової біблейної герменевтики є творчість Іоаникія Галятовського. Трактати та діалоги Григорія Сковороди розглянуто в аспекті всезагальної алегорези. Схильність до буквального сенсу та заперечення сенсу алегоричного відображено в прозі Феофана Прокоповича.

  Скачати повний текст

Проаналізовано біблійну герменею української польськомовної прози поберестейського періоду, основні фактори її становлення: історичний, апологетичний і теологічний. Систематизовано сакральну символіку полемічних польськомовних творів на горизонтальному та вертикальному рівнях: буквальні й приховані значення, загальні та індивідуальні тенденції, іманентні й трансцендентні мотиви. Розкрито синтез засобів єврейської та грецької риторик за умов практичного застосування Біблії в українській польськомовній літературі полемічного спрямування на зламі XVI - XVII ст.

  Скачати повний текст

Досліджено прозу В.Шевчука у контексті традицій літератури українського бароко. Вивчено взаємозв'язки між його дослідницькими працями та художніми творами, що розкривають взаємодоповнювальну та взаємопереходу різностильову авторську стратегію інтерпретації барокових тестів, концепцій світу та людини. Проаналізовано наукові та художні тексти В.Шевчука, які найбільш виразно розкривають його модель інтерпретації мови та світу бароко. Проведено пошук формальних і змістових збігів у текстах різних епох, що дозволило визначити структурні, семантичні, семіотичні спорідненості інтерпретації художнього матеріалу та з'ясувати функціональність пам'яті знаку, тексту, культури бароко у прозі В.Шевчука.

  Скачати повний текст

Проаналізовано основні напрямки дослідження "Слова о полку Ігоревім" в Україні у 1970 - 1990-х роках. Розглянуто історію розвитку українського словознавства в XIX та першій половині XX ст. Докладно охарактеризовано діяльність дослідницьких груп у Києві, Сумах, Харкові, а також праці окремих дослідників інших регіонів. Зроблено висновок про значний внесок українських вчених у вивчення проблеми авторства, хронології та географії подій, поетики, історичного підгрунтя твору, розшифрування окремих "темних місць".

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Детально розроблено жанр української геральдичної поезії, популярної у літературі бароко. З'ясовано генезу віршів на герби, постання яких було зумовлене зростанням ролі шляхетського стану в тогочасному супільстві. Звернено увагу на взаємозв'язки українських геральдичних віршів з аналогічним жанром стематів у польській літературі, звідки гербова поезія була запозичена українським письменством. Геральдичну поезію розглянуто як синтетичний графіко-літературний жанр, що постав на суміжжі двох інших популярних барокових жанрів - панегірика й емблеми. Геральдичні вірші є емблематичними за формою та панегіричними за змістом. Головним художнім засобом вираження заслуг і достоїнств шляхтича було використання багатої символіки. Виділено найуживаніші геральдичні символи й систематизовано їх у тематичні групи. Значну увагу приділено значенню цих символічних знаків та їх функціонуванню у тексті.

  Скачати повний текст

Досліджено роль зміни авторитету під час творення питомої традиції української літератури в контексті актуального на сьогодні процесу формування ідентичності. Динаміку авторитету, від авторитету Святого Письма в Середньовіччі до авторитету автора в епоху Ренесансу, простежено на матеріалі ораторсько-проповідницької прози XI - початку XVII ст. Визначено жанрово-стильові прийоми, які репрезентують цю динаміку та визначають автора як виразника національної культури та літератури. Особливого значення це набуває в період становлення української літературної традиції, коли в культурі Русі були наявні греко-візантійський та західноєвропейський контексти.

  Скачати повний текст

Розглянуто візантійський код у площині аналізу ідеології, жанрової специфіки, поетики, версифікаційної системи. З'ясовано, що в перспективі інтеграції щодо загальноєвропейського контексту, уможливленої в даний період, українська поезія виявляє чутливість до ренесансних впливів, у модусі яких сформовано культуру сарматизму. Виявлено головні фактори впливу обох культурних ареалів на українську поезію. Простежено домінуючу тенденцію щодо зближення із західноєвропейською літературою на рівні форми, культивування ідеології сарматизму.

  Скачати повний текст

Розглянуто етикетні латиномовні твори української літератури, написані протягом XVI - XVIII ст., а саме різноманітні види етикетної поезії: панегірики (енкомії), епіталами, генеліакони, епіцедії, патетичні вірші, парамітетику, які оспівували людину, її земне життя і здобутки. До наукового обігу введено тексти української латиномовної етикетної поезії зазначеного періоду, здійснено їх опрацювання та детальне вивчення, що дало змогу реконструювати цілісну картину поступу українського письменства та простежити його тісний зв'язок з суспільними процесами.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу збірки "Перло многоценноє" підтверджено думку про інтегрованість України початку XVII ст. у європейський культурно-релігійний рух Контрреформації. Вказано на домінування сакрального компоненту, а не Ренесансного антропоцентризму у світогляді автора, що відбилося на знаковій системі збірки. Виявлено синтез західної та східної традиції через текстуальні паралелі збірки з польськими пасійними творами, літургійною та паралітургійною драмою, а також на основі есхатологічних проповідей та поезії, що виразно корелює з візантійською гімнографією. Актуалізовано інтертекстуальні зв'язки збірки з творами українських авторів (Кирила Туровського, Івана Вишенського, Памви Беринди, Стефана Зизанія, Андрія Скульського, Іоаникія Волковича).

  Скачати повний текст

Дисертація - перше спеціальне дослідження, присвячене вивченню цілісної системи жанрів української курйозної поезії. Встановлено, що курйозна поезія належить до епіграматичного виду, найпоширеніший термін на її позначення в давньоукраїнських поетиках - "epigramma artificiosum" ("мистецька епіграма"). В основі курйозної поезії лежить синтез літератури й мистецтв: шрифту, графіки, музики, а також наук: арифметики, граматики, астрономії, риторики, які й створюють художню специфіку її жанрів. Курйозна поезія проаналізована в основних аспектах барокового розуміння сутності художнього слова: буквального смислу, естетики та езотеричної символіки.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено лінгвопоетичні формули давньої пам'ятки "Слова о полку Ігоревім" і усної народної творчості. Проаналізовано поетичні сталі сполучення слів "Слово о полку Ігоревім" і дум, билин Київської Русі, календарно-обрядових пісень. Охарактеризовано фактичний формульний матеріал на підставі частоти вживання поетичної формули у різних фольклорних текстах і "Слові о полку Ігоревім", сталості створеного нею образу, смислових і емоційних відтінків. Описано історію вивчення формул "Слова о полку Ігоревім" і фольклору, охарактеризовано різні підходи до термінологічного визначення мовної формули. Проаналізовано статус, функції та загальні особливості стійких конструкцій поетичного тексту. Виявлено сутнісні особливості зазначених формул і різних джерел фольклору (дум, билин, календарно-обрядових пісень). Проведено порівняння поетичних формул "Слова о полку Ігоревім" і різних жанрів усної народної творчості, установлено спільне та відмінне в уживанні подібних сталих сполучень слів. Наведено перелік лінгвопоетичних формул СОПІ і словник паралельних формул "Слова" та поетичного фольклору.

  Скачати повний текст

Досліджено структуру літописних оповідей про хрещення Русі. Проведено текстологічний і порівняльний аналіз міфів і легенд про подорож на Русь апостола Андрія, хрещення Ольги, прийняття християнства князем Володимиром і хрещення киян у літературі часів Київської Русі. Вивчено аспекти польської історіографії XV - XVI ст. та української барокової прози, а також історичної драми. Запропоновано розглядати літературну обробку легенд про хрещення Русі як творчу перспективу. Висвітлено прояви літописної традиції старокиївського періоду в українській літературі XVI - XVIII ст.

  Скачати повний текст

Досліджено міфологічні джерела, використані авторами "Повісті врем'яних літ" у формуванні образної системи літописного тексту. На підставі результатів міфологічного аналізу даного твору встановлено, що літописці у процесі укладання тексту використовували різноманітні усні та писемні джерела, серед яких особливу увагу приділяли міфологічним (місцевим і запозиченим). Виділено такі групи міфів: східнослов'янські (автохтонні), тюркські, скандинавські, античні та біблійні. У групі автохтонних міфів проаналізовано космогонічні, топонімічні, історичні та ритуально-обрядові, мотиви й образи яких залучено до художньої структури літопису. З'ясовано, що автохтонні міфи засобами літописної образності виражають архаїчну інформацію про світоглядні та художні уявлення етносів, які населяли сучасну територію України. Доведено факт залучення до літопису інокультурного художнього досвіду, з урахуванням якого уточнено уявлення про міжетнічні, міжнародні контакти Русі протягом X - XII ст. і зроблено висновок про синтетичний характер творчості давніх літописців, їх широку обізнаність з різноманітними джерелами (усними та писемними). На підставі міфологічного аналізу "Повісті врем'яних літ" аргументовано доведено літературність літопису, поєднання у ньому художності з історизмом.

  Скачати повний текст

Проаналізовано особливості мови новолатинської поеми в Україні кінця XVI - початку XVII ст. і зіставлено фонетико-орфографічні та лексико-граматичні особливості, притаманні новолатинському поетичному мовленню, з фонетикою, граматикою та лексикою латинської мови прозового та поетичного мовлення класичного періоду. Встановлено, що фонетико-орфографічні та лексико-граматичні особливості латинської мови в тексті новолатинської поеми в Україні кінця XVI - початку XVII ст., з одного боку, зумовлені специфікою поетичного тексту та консервативною дією епічної латинськомовної традиції класичного періоду, а з іншого, інтерференційними змінами в латинській мові, викликаними контактом латинської, української та польської мов.

  Скачати повний текст

Проаналізовано досвід українського мово- та літературознавства в дослідженні явищ українського бароко у контексті загальнослов'янського, висвітлено основні проблеми та перспективи сучасних лінгвостилістичних студій у даному напряму. На матеріалі україномовної поезії кінця XVI - середини XVII ст. з характерними мовностильовими ознаками літератури бароко досліджено лінгвальну природу тропів і стилістичних фігур, їх семантику та структуру, а також особливості стилістичного використання у барокових текстах.

  Скачати повний текст

На матеріалі широкого кола віршованих пам'яток українського бароко проаналізовано особливості функціонування мотиву "марнота марнот" у творах вітчизняних поетів другої половини XVII - початку XVIII ст. у контексті загальних тенденцій розвитку європейського письменства цієї доби. Детально розглянуто комплекс сталих виражальних засобів ідеї Vanitas (світ як море, куля, театр; життя-мандрівка, традиційні сюжети античної історії та міфології). Розглянуто місце та роль мотиву "марнота марнот" як чільного складника системи ідеологічних побудов віршованої літератури українського бароко. Визначено риси національної специфіки тлумачення ідеї марності дочасного людського життя, а саме: питомо релігійний характер вітчизняної поезії другої половини XVI - початку XVIII ст. зумовлює відсутність у її структурі "епікурейської" моделі розробки ванітативного мотиву, характерної для творчості окремих представників західноєвропейської та слов'янської лірики цього періоду. Значну увагу приділено аналізу жанрової своєрідності художнього втілення ідеї "світової марноти" в українській бароковій поезії, з'ясуванню особливостей інтерпретації мотиву Vanitas у творах вітчизняних письменників.

  Скачати повний текст

Досліджено модифіковані повтори рис бароко в українській літературі XX ст. на базі художніх творів митців початку XX ст., 1960-х рр. - кінця XX ст. Зазначене явище запропоновано трактувати як необарокові тенденції, що розглядаються як модифіковані повтори елементів бароко, поява яких зумовлена типологічним збігом моделей світогляду, історичного, соціокультурного, мистецько-естетичного розвитку перехідних епох. Це дозволило пояснити специфіку модифікованих повторів рис бароко в інші часові періоди розвитку мистецтва слова, дослідити їх та вписати в історію розвитку української літератури.

  Скачати повний текст