Обгрунтовано роль і місце біблійної герменевтики в українській бароковій прозі. Доведено, що українська література XVII - XVIII ст. мала релігійний характер, стиль художніх творів був обумовлений метафізичною та власне богословською проблематикою та християнською обрядовістю. Показано, що в літературі українського бароково та усієї Європи від часу Тридентського собору набула поширення чотирисенсова біблійна герменевтика, суть якої полягає у розрізненні буквального, відкритого, зрозумілого сенсу Святого Письма, й "темного", закритого, таємного. Прикладом застосування чотирисенсової біблейної герменевтики є творчість Іоаникія Галятовського. Трактати та діалоги Григорія Сковороди розглянуто в аспекті всезагальної алегорези. Схильність до буквального сенсу та заперечення сенсу алегоричного відображено в прозі Феофана Прокоповича.

  Скачати повний текст

Проаналізовано біблійну герменею української польськомовної прози поберестейського періоду, основні фактори її становлення: історичний, апологетичний і теологічний. Систематизовано сакральну символіку полемічних польськомовних творів на горизонтальному та вертикальному рівнях: буквальні й приховані значення, загальні та індивідуальні тенденції, іманентні й трансцендентні мотиви. Розкрито синтез засобів єврейської та грецької риторик за умов практичного застосування Біблії в українській польськомовній літературі полемічного спрямування на зламі XVI - XVII ст.

  Скачати повний текст

Досліджено роль зміни авторитету під час творення питомої традиції української літератури в контексті актуального на сьогодні процесу формування ідентичності. Динаміку авторитету, від авторитету Святого Письма в Середньовіччі до авторитету автора в епоху Ренесансу, простежено на матеріалі ораторсько-проповідницької прози XI - початку XVII ст. Визначено жанрово-стильові прийоми, які репрезентують цю динаміку та визначають автора як виразника національної культури та літератури. Особливого значення це набуває в період становлення української літературної традиції, коли в культурі Русі були наявні греко-візантійський та західноєвропейський контексти.

  Скачати повний текст

Досліджено структуру літописних оповідей про хрещення Русі. Проведено текстологічний і порівняльний аналіз міфів і легенд про подорож на Русь апостола Андрія, хрещення Ольги, прийняття християнства князем Володимиром і хрещення киян у літературі часів Київської Русі. Вивчено аспекти польської історіографії XV - XVI ст. та української барокової прози, а також історичної драми. Запропоновано розглядати літературну обробку легенд про хрещення Русі як творчу перспективу. Висвітлено прояви літописної традиції старокиївського періоду в українській літературі XVI - XVIII ст.

  Скачати повний текст

Досліджено міфологічні джерела, використані авторами "Повісті врем'яних літ" у формуванні образної системи літописного тексту. На підставі результатів міфологічного аналізу даного твору встановлено, що літописці у процесі укладання тексту використовували різноманітні усні та писемні джерела, серед яких особливу увагу приділяли міфологічним (місцевим і запозиченим). Виділено такі групи міфів: східнослов'янські (автохтонні), тюркські, скандинавські, античні та біблійні. У групі автохтонних міфів проаналізовано космогонічні, топонімічні, історичні та ритуально-обрядові, мотиви й образи яких залучено до художньої структури літопису. З'ясовано, що автохтонні міфи засобами літописної образності виражають архаїчну інформацію про світоглядні та художні уявлення етносів, які населяли сучасну територію України. Доведено факт залучення до літопису інокультурного художнього досвіду, з урахуванням якого уточнено уявлення про міжетнічні, міжнародні контакти Русі протягом X - XII ст. і зроблено висновок про синтетичний характер творчості давніх літописців, їх широку обізнаність з різноманітними джерелами (усними та писемними). На підставі міфологічного аналізу "Повісті врем'яних літ" аргументовано доведено літературність літопису, поєднання у ньому художності з історизмом.

  Скачати повний текст

Досліджено на основі риторичного підходу анонімну "Пересторогу" в контексті української полемічної прози кінця XVI - початку XVII ст. З'ясовано дискурсивну лінію загальної проблематики та виокремлено ті особливі риси, що виражать авторський задум та його творчу індивідуальність. Розкрито особливість риторики полемічної прози як літературного явища своєї доби: структура та її зв'язок з топікою твору, вільна топіка й її зумовленість намірами автора, основні риторичні фігури.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний і цілісний релігійно-світоглядний аналіз видатного перекладного твору української середньовічної культури "Бджола", визначено його роль в історії вітчизняної релігійно-філософської думки XII - XVII ст. Виявлено тенденції, ідеї й найбільш виразні риси, які певною мірою обумовили специфіку й особливості вітчизняної релігійно-філософської традиції та християнської культури доби їх становлення та формування. Доведено, що релігійно-світоглядні засади даного твору полягають в орієнтації на Новий Завіт, патристичну й античну філософію. Висловлено думку щодо домінування софійності й оптимістичності світобачення, необхідості органічного поєднання навчання й виховання у процесі соціалізації особистості. Виявлено, що пам'ятка наголошує на тому, що у суспільному житті абсолютний пріоритет мають духовність, гуманізм, солідарність. У текстах обстоюються євангелістські принципи державно-церковних відносин. Реконструйовано смисложиттєві й антропологічні ідеї античних і християнських мислителів.

  Скачати повний текст

Досліджено в порівняльно-історичному і типологічному аспектах проблеми розвитку фонетичної системи староукраїнської мови другої половини XVI - XVIII ст., а також її графічної та орфографічної реалізації в рукописних житійно-повістевих текстах. Розглянуто явища вокалізму і консонантизму, історію кириличного письма та способи його пристосування до звукової системи української мови. На підставі зіставного аналізу згаданих текстів, мова яких має ознаки книжного стилю, і рукописної ділової документації, що відображує живе мовлення, визначено ступінь унормованості фонетичної і правописної систем зазначеного періоду. Досліджено вперше запроваджені в науковий обіг рукописні пам'ятки житійно-півістевої та ділової літератури. Встановлено, що фонологічна система української мови другої половини XVI - XVIII ст. виступає вже сформованою, а правописна система в даний період ще не склалася і перешкоджала проникненню живомовної фонетики в літературне, книжне вживання. Зазначено, що основи фонетичного принципу українського правопису закладалися саме в писарській практиці XVI - XVIII ст.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження усних джерел "Повісті временних літ" (ПВЛ) з застосуванням соціально-культурного підходу щодо феномену фольклору як історичного джерела. Здійснено спробу виокремлення ряду ступенів мотивації використання народної творчості у ранньому літописанні. Вперше запропоновано функціонально-соціологічну методику аналізу фольклору для дослідження усних джерел ПВЛ. Особливу увагу приділено виявленню та типологізації фольклорних історичних творів літопису (місцевим легендам, родовим та історичним переказам, дружинним пісням, прославлянням, промовам, прислів'ям, приповідкам), а також визначенню специфіки передачі історичної дійсності у контексті фольклорного історизму та світоглядного надбання літописця. Розглянуто трансформацію усних джерел у літературну історичну традицію, що обумовило багатомірність співіснування у ПВЛ традиційних фольклорних форм та літературних жанрів, використаних літописцем для побудови ідеологічної концепції історії давньоруської державності.

  Скачати повний текст

Досліджено універсальну картину світу в "Повісті врем'яних літ" (ПВЛ) у синхронічному аспекті та у діахронії її становлення. Подано теоретичну модель світу, визначено її складові, якими є світ і людина, особливості художньої реалізації такої моделі в середньовічному творі. Розкрито жанрову генезу та естетичну природу образу людини як компонента моделі світу середньовічного тесту. Установлено вплив жанрового канону на втілення окремих параметрів моделі світу в художньому тексті. З'ясовано можливості вияву авторської індивідуальності в початковому літописі. Наведено поняття свідомої та несвідомої інтертекстуальності ПВЛ та визначено тип авторства твору. Досліджено вихідні принципи моделювання світу в літописі, проаналізовано специфіку та структуру синтетичної моделі світу ПВЛ, її художньої реалізації. Розкрито вплив структурно-композиційних і жанрових особливостей літописного тексту на модель світу в ПВЛ.

  Скачати повний текст