Показано розвиток неоромантизму в українській прозі, починаючи від О.Кобилянської до 1920-х - 1930-х рр., а також наявність традицій, спільного та своєрідного у неоромантиків "старшого" та "нового" поколінь. Висвітлено філософсько-психологічні, культурно-історичні та літературно-естетичні аспекти художніх світів О.Турянського, Р.Купчинського, А.Чайковського, А.Лотоцького, Б.-І.Антонича, К.Гриневичевої, доробок яких розлянуто у порівняльно-типологічному аспекті з творами західноєвропейських письменників-модерністів того періоду, а також визначено особливості їх індивідуальних стилів. Неоромантизм розглянуто як літературний напрям, який базується на літературно-естетичних і світоглядних засадах, які представляють загальнолюдський світогляд, що має глибоке культурно-історичне коріння та грунтується на оптимістичній вірі і християнських принципах, характерних для цілої епохи міжвоєнного періоду - епохи відродження та самоусвідомлення української нації, а також її боротьби за державність, що виражало її національну своєрідність, створило позитивні умови для формування цього літературного напряму на теренах Західної України. Значну увагу приділено синтетичному характеру неоромантичного літературного напряму й аналізу типологічних рис неоромантизму. Вивчення неоромантичної творчості прозаїків 1920-х - 1930-х рр. дає змогу більш повною мірою висвітлити літературний процес у міжвоєнній Галичині, визначити його особливості, тенденції, пріоритети.

  Скачати повний текст

Проведено системне дослідження західноукраїнської й еміграційної прози 1920 - 1930-х років ХХ ст. в аспекті динаміки стильових парадигм та їх детермінованості чільними ідейними спрямуваннями доби. Проаналізовано творчість багатьох західноукраїнських письменників, вилучених раніше з історії української літератури тоталітарним режимом, а також прозову спадщину цілої низки письменників-емігрантів, а саме: В. Картуха, К. Поліщука, Ф. Дудка, Г. Журби, І. Черняви, В. Софроніва-Левицького, Ж. Процишина, Р. Єндика, Д. Віконської. Визначено, що під новим кутом зору знайшли своє прочитання тексти М. Ірчана, С. Тудора, В. Бобинського, І. Керницького. Шляхом аналізу індивідуальних авторських стилів цих творів, співвіднесеності їх ідіостилів із стильовими напрямами з'ясовано, що моделювання індивідуальних стильових стратегій відбувалося на грунті національної традиції художнього слова як втілення пасіонарної енергії, скерованої на утвердження національної самості, та інтенційності до європейської геокультурної орієнтації.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження західноукраїнської літературної преси 1920 - 1930 рр., простежено роль літературних видань у розвитку культурного життя та національної літератури. Проаналізовано процес становлення та розвитку літературної періодики на Галичині, Закарпатті та Буковині, з'ясовано її роль у функціонуванні української національної системи, показано вплив даної періодики на розвиток національного та, зокрема, літературного життя. Розглянуто специфіку, ідейні та естетичні засади її функціонування.

  Скачати повний текст

Проаналізовано та узагальнено процес становлення української національної школи на Закарпатті за умов Чехословаччини у 1919 - 1939 рр. Досліджено освітню політику Чехословаччини, характер взаємодії місцевих педагогів з українськими емігрантами у боротьбі за українську національну школу. Розглянуто проблеми формування змісту, форм і методів навчання, особливу увагу зосереджено на питаннях виховання молоді. Визначено особливий внесок у розбудову національної школи письменників-педагогів, політичних емігрантів В.Бірчака, В.Пачовського, І.Панькевича, М.Підгірянки. Охарактеризовано педагогічні погляди даних педагогів, їх літературну спадщину - підручники з української мови та літератури, історії Закарпаття, посібники для початкової школи та іншу навчальну літературу. Висвітлено їх діяльність в управлінні освітою, узагальнено досвід педагогічної роботи в гімназіях та початковій школі, роботи з літературною молоддю, а також досліджено їх культурно-освітню діяльність і літературні твори, що мають педагогічне спрямування.

  Скачати повний текст

Досліджено суспільно-культурні передумови розвитку поезії на Закарпатті у 1920 - 1930-х рр. Проаналізовано лірику В.Гренджі-Донського, Ю.Боршоша-Кум'ятського, Зореслава, Ф.Потушняка, І.Колоса, І.Ірлявського, зважаючи на жанрово-стильові пошуки зазначених письменників. Простежено еволюцію лірики краю від фольклорного романтизму, який переважав у поезії 1920-х рр., до творчого засвоєння поетами-закарпатцями у 1930-х рр. стильових здобутків імпресіонізму, символізму, неокласицизму, неоромантизму. Висвітлено жанрове розмаїття лірики Закарпаття даного періоду. Розглянуто вплив українського та європейського модернізму на творчість поетів-закарпатців. Розкрито домінуючу роль празької школи у розвитку поезії краю другої половини 1930-х рр.

  Скачати повний текст

Досліджено східноукраїнський поетичний "канон" на матеріалі творчості В.Сосюри, В.Стуса, Л.Талалая, П.Вольвача. "Канон" розглянуто як сформовану традицію, що має геокультурну специфіку та регулювальну суспільну функцію. Східноукраїнський поетичний "канон" постає у межах неоромантичної парадигми (лірика В.Сосюри), моделюється, ускладнюючись екзистенційною, етико-естетичною наповнюваністю лірики В.Стуса, Л.Талалая та закріплюється у постмодерній ситуації 1990-х рр. у ліриці П.Вольвача. Провідні ознаки східноукраїнського поетичного "канону" простежено за етнокультурним, топографічним та психологічним зрізами, що дозволяє виявити структурні компоненти, а саме: емоційність, ліричну безпосередність індивідуалізм, неоромантичний кордоцентризм, інтравертний тип світовідчуття. Зазначені аспекти складають основу "східноукраїнського поетичного тексту", що простежується в образній і мотивній наповнюваності, впливаючи на тип ліричного суб'єкта. Значну увагу приділено психологічним і геополітичним засадам ідеологізації східноукраїнського "канону".

  Скачати повний текст

З'ясовано історико-культурні передумови розвитку української літератури Донеччини 1920 - 1980-х рр. Висвітлено особливості функціонування літературного процесу шахтарського регіону за доби тоталітаризму. Проаналізовано основні концепти ідейно-тематичної спрямованості творів, амбівалентність естетичних поглядів митців, що формувалися під впливом національних ідеалів та ідеологічних постулатів. За результатами дослідження доведено, що донецькі автори відображали у своїх творах загальнонаціональні проблеми з орієнтацією на специфіку регіону, що обумовило наявність у місцевій періодиці комуністичних гасел і тяжіння до національних мотивів в окремих збірках письменників. Запропоновано оцінку історико-культурному розвитку шахтарського регіону за умов тоталітаризму. Висвітлено нові факти біографії країни, спростовано попередні твердження радянських критиків щодо партійності української літератури Донеччини.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження української сатирично-гумористичної преси Галичини міжвоєнного періоду. Узагальнено досвід її попередників - часописів австро-угорської доби. Розглянуто загальні аспекти становлення, розвитку й умов функціонування зазначеного виду преси. Вивчено змістову наповненість часописів, визначено пріоритетність тем. Проаналізовано особливості сатиричної інтерпретації інформаційно-хронологічного матеріалу. З'ясовано роль преси в інтенсифікації процесу загальнонаціонального розвитку.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості інтерпретації християнських символів, мотивів і образів у поетичній творчості українських католицьких письменників-"логосівців" і Богдана-Ігоря Антонича. Зроблено спробу висвітлити семантику поняття "sacrum", надати визначення сакрального імені, часу та простору, так як поняття "сакральне" вживається здебільшого у цих атрибутивних відношеннях. Подано дефініцію релігійного, біблійного та християнського символізму, а також проаналізовано існування символу в площині художньої творчості у її зв'язках з такими теоретичними та структурно-семантичними категоріями, як міф, метафора, алегорія, емблема, знак, художній образ. Досліджено концепцію української католицької літератури, визначено критерії належності до неї. Висвітлено світогляди католицьких авторів, що впливали на специфіку художньої рецепції християнської символіки у їх творах. У поетичній спадщині Богдана-Ігоря Антонича, Григорія Лужницького, о.Василя Мельника (Лімниченка), о. Степана Семчука та Ореста Перійчука визначено основні символітичні константи, з'ясовано особливості символізації біблійних образів і подій, простежено специфіку проекції біблійних подій на український грунт, подано відповідні контексти з української та світової літератур.

  Скачати повний текст