Досліжено проблему розвитку українського екслібриса XVII - першої третини XX ст. як самобутнього та цілісного мистецького явища. Вперше всебічно проаналізовано типологію та художні особливості книжкового знаку, визначено й охарактеризовано осередки культурного життя на території України. Показано внесок вітчизняних художників, колекціонерів і прогандистів у розвиток мистецтва екслібриса. У науковий обіг введено такі різновиди книжкового знаку як протоекслібрис і суперекслібрис, що розширює межі вивчення вітчизняного екслібрисного спадку, який охоплює майже п'ять століть та розвивається в контексті історії книги. Виявлено, що кінець XIX - початок XX ст. характеризується підвищеним інтересом до екслібриса, який набуває яскраво виражених національних ознак.

  Скачати повний текст