На підставі архівних джерел, наукових праць та матеріалів преси висвітлено збирацьку, науково-дослідницьку та популяризаторську роботу керівника Кабінету К.Квітки та співробітників - М.Гайдая, В.Харкова, М.Береговського. Відзначено, що К.Квітка та наукові працівники Кабінету зробили цінний внесок у вивчення українських народних пісень і народної музики національних меншин. Доведено, що Кабінет музичної етнографії у 1920-х - першій половині 30-х рр. став справжнім науковим цетром музичної фольклористики. Обладнання Кабінету (бібліотека, фотоальбоми, рукописні збірки народних музичних інструментів тощо) сприяло безпосередньому ознайомленню науковців-фольклористів, композиторів, педагогів-музикантів, працівників радіомовлення з народними піснями різних регіонів України, з досягеннями вітчизняних і зарубіжних учених у галузі етномузикології.

  Скачати повний текст

Визначено теоретико-методологічні позиції Климента Квітки щодо вирішення проблеми історизму етномузикології. Висвітлено новаторські науково-історичні погляди на викладання музичного фольклору та показано роль К.Квітки як фундатора музично-фольклористичної педагогіки. Досліджено специфіку історизму етномузикології визначного діяча культури за основними напрямами його діяльності: збиранням народної музики, критикою та текстологією записів фольклору, а також ареальною типологією. Детально проаналізовано нові архівні документи та матеріали, які розширюють знання про науково-творчу діяльність Климента Квітки.

  Скачати повний текст

Досліджено сучасн форми побутування народнопісенної традиції Хмельницького Поділля, визначено жанрову структуру пісенного репертуару, його стильові особливості, запропоновано характеристику інформаторів. Наведено результати польових досліджень, здійснених упродовж 1997 - 2004 рр. Обстежено 17 об'єктів, від 44-х інформаторів, записано 814 народнопісенних зразків різних жанрів (469 з них уміщено до окремого тому нотних додатків), що надало цілісну картину фольклору даного регіону. Записаний і проаналізований народнопісенний репертуар, усі зазначені характеристики розкривають локальні особливості музичного фольклору Хмельницького Поділля за умов сучасності. Результати дослідження висвітлюють аспект цілісності українського фольклору й уявлення про його розвиток.

  Скачати повний текст

На підставі результатів вивчення літературних джерел охарактеризовано особливості трьох етапів заселення північного Причорномор'я та розглянуто методологію регіональних музично-фольклористичних досліджень. Зазначено, що найвизначнішими чинниками збереження етнічних традицій у регіоні є пісня та мова. Проаналізовано розвиток наукової роботи з документування та вивчення фольклору, з'ясовано послідовне посилення дослідницьких інтересів до музичної культури регіону та етнокультурної проблематики. Досліджено три етапи розвитку фольклористичної роботи: філологічно-історичний, музично-культурний та етномузикологічний. Сучасні тенденції музично-фольклористичної роботи в регіоні зумовлюють розширення спектра досліджень субетнічних груп українського населення та національних меншин. Виявлено домінування рекреативної діяльності в сферах збирання та пропаганди народної музики та включення її в тріаду "фольклор - фольклористика - фольклоризм". Розглянуто формування двох головних дослідницьких центрів - Одеси (з пріоритетним вивченням музичної культури національних меншин). Наголошено на необхідності створення координаційного центру з музично-фольклористичної роботи в регіоні.

  Скачати повний текст

Висвітлено основні етапи історії збирання та вивчення пісенного фольклору Лемківщини та визначено внесок окремих науковців, дослідників і збирачів народної творчості. Виявлено характерні риси пісенної культури Лемківщини та висвітлено еволюцію обрядових і необрядових пісенних жанрів. Проаналізовано особливості функціонування жанрової палітри лемківського пісенного фольклору у професійній і народно-автентичній музиці XX ст. Розглянуто сучасні форми побутування народної пісенності та обрядовості, взаємодію пісенної традиції та новотворчості у сучасній культурі лемківського етносу на Україні. Проаналізовано культурно-просвітницьку діяльність лемківських організацій України та Всеукраїнського товариства "Лемківщина". Зазначено, що народна пісенність лемків існує у живому побутуванні та є складовою частиною сучасної мистецької культури. Сценічний тип репрезентації лемківської народної пісні є однією з головних форм її збереження та популяризації у сучасний період.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена історії розвитку польових досліджень в музичній фольклористиці. На основі аналізу, вирішуються науково-теоретичні проблеми збирацької роботи. Визначено специфіку польових досліджень та їх практичну значимість у вивченні народної традиційної культури, зокрема, пісенного фольклору.

  Скачати повний текст

Досліджено закарпатський церковно-співочий збірник - "Простопініє Бокшая-Малинича" на тлі традиційних для України рукописних і друкованих Ірмологіонів XVII - XIX ст. Установлено органічну спорідненість Простопінія та Ірмологіонів (спільність репертуару, єдність музичного стилю). Виявлено тенденцію до оновлення, спрощення музичної мови, її фольклоризацію, осучаснення давніх форм наспівів і кристалізацію їх локальних, регіональних особливостей. З'ясовано, що на фоні кардинальних мелодико-ритмічних змін, новоутворень у напівах Простопінія непорушними залишились нормативи архаїчного ірмолойного формотворення - часомірна модальна метрика. Простопініє як частина духовного буття народу на сучасному етапі є важливим надбанням сакральної співочої культури, яка формувалась у контексті українсько-європейських історичних і культурно-мистецьких процесів XVII - XIX ст.

  Скачати повний текст