Скачати повний текст

Розглянуто проблему виконавського дискурсу барокової клавірної музики на прикладі інтерпретації творів Й. С. Баха. У контексті дихотомії "минуле - сучасне" простежено трансформацію виконавських підходів до клавірної творчості композитора. Визначено художньо-інтерпретаційний дискурс глобалізованого та глокалізованого простору, проаналізовано особливості класико-романтичного, автентичного підходів і модернізованих форм виконання бахівскої клавірної музики. Розглянуто функції виконавця, особливості нотного тексту та різні варіанти вибору інструменту в добу Бароко. Досліджено різноманітні редакції та фортепіанні транскрипції, охарактеризовано інтерпретаторські засади провідних виконавців бахівської клавірної музики, простежено вплив глобалізації та глокалізації на трактування клавірних творів Й. С. Баха у Львівській фортепіанній школі. Акцентовано на множинності інтерпретаторських версій у вирішенні даної проблеми.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему розвитку камерно-інструментальної сонати на рубежі ХVІІІ - ХІХ ст. у творчості Л.ван Бетховена. Вперше викладено концепцію еволюції камерно-інструментальних жанрів на матеріалі віолончельних сонат Бетховена. Висвітлено процеси виділення облігатного типу фортепіанних сонат як самостійного жанру та його подальшого перетворення; реформування музичної фактури та створення нової цілісності музики в ансамблі; формування ансамблевого типу музичного мислення та його впливу на музичну культуру наступних епох; стилістичних змін у творчості Бетховена; трансформації сонатно-симфонічного циклу та синтезу поліфонічних і гомофонно-гармонічних засобів музичного розгортання, що обумовило стильові зрушення та виникнення нестійкого типу композиції у музичній культурі Європи ХІХ ст. Розглянуто питання інтерпретації творів та музичного мислення композитора та виконавця.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено зв'язку духовної творчості Йогана Себастіана Баха (на прикладі духовних кантат) з лютеранською проповідницькою традицією. Кантати досліджено шляхом герменевтичного аналізу з опорою на закони німецької протестантської гомілетики. Аналізу підлягали прояви музичного тлумачення. Об'єктом коментування та екзгези визнано не тільки словесний текст, який спирається на біблійний сюжет та розкриває його, а передусім - протестантський хорал, його мелодія та текст. Виявлено два головні типи кантат: кантати, в яких хорал виступає як узагальнення - конклюзивні, а також ті, в яких хорал підлягає цілісному послідовному коментуванню під час усього твору - пенетративні. Зазначені типи кантат відповідають у музиці двом типам лютеранської проповіді. Проаналізовано принципи організації матеріалу - форму, яка опирається на риторичні закономірності. Доведено, що риторико-ієрархічна система охоплює усі рівні твору - від мотивно-інтонаційного до композиційного. З'ясовано, що форма кантати є фактором донесення змісту твору; вона відбиває приховані рівні тлумачення релігійної ідеї. Встановлено, що духовну кантату трактовано композитором у дусі та за законами лютеранської проповіді. Головні висновки щодо духовної кантати було перевірено на спорідненому жанрі мотету та на "Пристрастях".

  Скачати повний текст

Визначено роль музичної естетики як важливого компонента у формуванні постмодерністської теорії Тексту. Досліджено, що естетика музичного постмодернізму (ЕМП) створює концепцію музичного твору як тексту та потребує застосування певних методологічних принципів, а саме методів текстового аналізу Р.Барта, М.Фуко та деконструкції Ж.Дерріда. Доведено, що колажність репрезентує постмодерністську ідею інтертекстуальності, відбиває постмодерністське прагнення до естетизації дійсності (концепція світового концерту К.Штокгаузена, явища конкретної музики М.Кагеля, К.Штокгаузена). Визначено, що ЕМП втілює принципи онтологічної концепції мистецтва пізнього М.Гайдеггера, яким обгрунтовано необхідність аналізу мистецтва в аспекті істини буття, а художнього твору - у контексті здійснення істини. Розглянуто концепцію іронії М.Кагеля у контексті теорії іронії Р.Рорті, Ж.Дерріда, Ф.Джеймсона, Ч.Дженкса. Висвітлено зв'язки між естетичними принципами постмодернізму та східними теоріями мистецтва у контексті діалогу Захід - Схід. Розкрито специфіку часопростору у постмодерністських творах відкритих форм.

  Скачати повний текст

Проаналізовано німецьку культурну ідею у музиці XVIII - XX ст. як осередок національно-ментального прояву в її автономії стосовно до фольклористської атрибутики національної музичної якості. Розглянуто теоретичний принцип "романтичного гігантизму" як ментальний показник німецької культурної ідеї у музиці Нового часу. У зазначеному ракурсі висвітлено явища німецького "бідермейєра" у спрямованості останнього до авангарду-поставангарду XX ст. та у цьому контексті виділено "загальнонімецькі" риси творчості Ф.Шуберта, Г.Малера, А.Шєнберга. Відзначено історико-стильовий континуум романтизму як детермінант музично-ментальних прерогатив німецького художнього мислення.

  Скачати повний текст

Уперше зразки лютеранської траурної погребальної музики розглянуто у вітчизняному музиконавстві як самостійний художній музично-історичний феномен. Розглянуто аспект лютеранської специфіки цієї музики у взаємодії з конкретною конфесіональною традицією. Наведено ідею культурологічного усвідомлення "Німецького реквіему" як реалізації християнської ідеї "смерті - підсумка" життєвого шляху людини за надсобово-хоральним принципом її музичного втілення. Виявлено глибинні зв'язки типології "Німецького реквієму" з драматургією епіко-оповідального типу, а також з духом корпоративності німецької лютеранської общини та богослужбового акту. Уперше у вітчизняному музикознавстві у зазначеному контексті жанрової типології проаналізовано твори Г.Шютца, І.С.Баха, Р.Шумана, І.Брамса, Г.Ейслера, П.Хіндеміта, Е.Денісова.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано концепцію творчого мислення К.Штокгаузена (музичного, художнього, наукового, філософського, міфопоетичного) як цілісного феномену культури другої половини XX - початку XXI ст. Тип мислення композитора визначено як серіальний, розкрито сутність його фундаментальної категорії - музичного часу та базового методу медіації. На підставі вивчення музично-теоретичних і філософсько-естетичних досліджень композитора, а також фортепіанної музики 1950-х років - початку XXI ст., зокрема, творів "Клавірштюк XI", "Природні тривалості", "Третя година", "Групи", "Міри часу", "Вознесіння", "Перша година" мегациклу "Звук" розкрито цілісність музично-філософського світогляду та творчості К.Штокгаузена, визначено константи творчого мислення митця у контексті їх історичних і культурологічних передумов, проаналізовано нову естетику звуку, розглянуто теорію музичного часу та її трансформацію в композиційний метод. Досліджено генезу алеаторики з серіальної й електронної музики. На підставі введення принципу випадковості проаналізовано основні етапи формування нової поетики можливості в мистецтві. Представлено першу музикознавчу інтерпретацію останнього творчого проекту К.Штокгаузена - мегациклу "Звук", розпочатого у 2004 р. Наведено результати дослідження останнього фортепіанного твору композитора - "Природні тривалості" (2005 - 2006 рр.), розроблено й апробовано метод мобільного аналізу алеаторичної музики, мета якого - зафіксувати змінність версій, виявити ступінь вираженості потенціалу багатозначності "тексту" та визначити естетичний рівень кожної реалізації. Сформульовано термінологічний апарат для опису художніх явищ нової музики.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена досліженню оркестрового стилю Й.С.Баха. В її основу покладений аналіз оркестрових та вокально-інструментальних творів композитора. Розроблена загальна універсальна класифікація типів музикування і відповідно видів оркестрових фактур у музиці. Вивчено основоположний принцип оркестрового мислення Й.С.Баха: обумовленість оркестрового стилю композитора жанром твору. Вперше в музикознавстві при аналізі оркестрового стилю Баха розглядаються партитури усіх жанрів оркестрової спадщини Баха, у тому числі творів, де приймає участь оркестр. Оркестровий стиль Й.С.Баха розглядається у єдності з жанром, формою та фактурою творів.

  Скачати повний текст

Розглянуто джерела зародження жанру інструментальної фантазії й основні етапи його історичного розвитку. Осмислено фантазію як естетичну категорію. Проведено комплексний аналіз вибраних творів Ф. Шуберта та Р. Шумана, виявлено фантазійні принципи їх драматургії й образного наповнення. Визначено шляхи трансформації фантазійного жанру, здійснені даними композиторами. Розглянуто взаємозв'язок романтичних інструментальних фантазій Ф. Шуберта й Р. Шумена з іншими, близькими до фантазійного, жанрами.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему музикознавчо-виконавської інтерпретації духовних кантат Йогана Себастьяна Баха в єдності ритуально-гімнічної та концертно-драматичної ліній смислового наповнення. Виконання-інтерпертація бахівських духовних творів, народжених релігійно-культовою традицією та складених антинонімічною єдністю наведених якостей, породжує множинність виконавських прочитань. Вперше запроваджено оригінальний музикознавчо-виконавський метод аналізу духовних творів Й.С.Баха в аспекті реактивності виконавської інтонації на драматичне (адраматичне), пасіонне та хорально-кантове в інтонаційно-драматургічних засновках композиторського тексту та поєднаних з ними індивідуально-стильових позиціях виконавців. Аналіз нотного тексту поєднується з "слуховим" аналізом творів. Наведено твердження про метафоричну місткість образів духовних кантат, що єднають сполучення-накладання показників лірико-епічного гімнічного співу та концертно-світської ліній виконання. Драматургічні властивості духовних творів Й.С.Баха за їх параметрами "хоральності-кантовості" та "пансіонності" створюють результативні щодо виконавського пошуку настанови на концепційність побудови цілого в єдиному виразному "ключі" історично виправданої художньої позиції.

  Скачати повний текст