Дисертацію присвячено дослідженню теоретичних ідей та практичної діяльності засновників Харківської національної музично-педагогічної школи з питань підготовки педагогів-вокалістів. Розглянуто витоки цієї школи, етапи її становлення та розвитку. Проаналізовано мету, зміст, форми та методи підготовки педагогів-вокалістів у творчій спадщині П.В.Голубєва, Б.Р.Гмирі, М.Г.Михайлова-Сидорова, М.І.Литвиненко-Вольгемут, І.С.Паторжинського. Виявлено можливості подальшого використання їх досвіду в умовах розвитку національної освіти в Україні.

  Скачати повний текст

Робота присвячена проблемам генезису та сучасного буття жанру Куанхо - ліричної пісні В'єтнаму. Класична епоха - ХI - ХIV ст. - "змагальних пісень" співців - композиторів - поетів, які володіють виключним мелодичним багатством та трифазовою процесуальністю форми (Бі-Тхан-До), співвідносною з i:m:t Б.Асаф'єва. Сучасні корективи жанру Куанхо засвідчують про живу перспективу його перетворення та буття у новій якості.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему розвитку творчих якостей у майбутніх хормейстерів на основі продуктивного використання української духовної хорової музики. Здійснено теоретичний аналіз досліджуваної проблеми в науковій літературі, надано ретроспективний аналіз розвитку української духовної хорової музики й доведено її значущість для розвитку творчих якостей у студентів-хормейстерів, визначено комплекс творчих якостей особистості в структурі діяльності хормейстера. Розроблено та експериментально апробовано методику розвитку творчих якостей у майбутніх хормейстерів засобами української духовної хорової музики та визначено ефективність здійсненого дослідження.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено зв'язку духовної творчості Йогана Себастіана Баха (на прикладі духовних кантат) з лютеранською проповідницькою традицією. Кантати досліджено шляхом герменевтичного аналізу з опорою на закони німецької протестантської гомілетики. Аналізу підлягали прояви музичного тлумачення. Об'єктом коментування та екзгези визнано не тільки словесний текст, який спирається на біблійний сюжет та розкриває його, а передусім - протестантський хорал, його мелодія та текст. Виявлено два головні типи кантат: кантати, в яких хорал виступає як узагальнення - конклюзивні, а також ті, в яких хорал підлягає цілісному послідовному коментуванню під час усього твору - пенетративні. Зазначені типи кантат відповідають у музиці двом типам лютеранської проповіді. Проаналізовано принципи організації матеріалу - форму, яка опирається на риторичні закономірності. Доведено, що риторико-ієрархічна система охоплює усі рівні твору - від мотивно-інтонаційного до композиційного. З'ясовано, що форма кантати є фактором донесення змісту твору; вона відбиває приховані рівні тлумачення релігійної ідеї. Встановлено, що духовну кантату трактовано композитором у дусі та за законами лютеранської проповіді. Головні висновки щодо духовної кантати було перевірено на спорідненому жанрі мотету та на "Пристрастях".

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему вокально-виконавської творчості професійного співака з позицій психолого-педагогічного та мистецтвознавчого аспектів. На підставі загального дослідження творчої індивідуальності співака, його потенціалу та засобів формування за допомогою особистісно-орієнтованого підходу теоретично обгрунтовано та визначено її сутність й особливості виховання. Розкрито сутність та специфіку вокально-виконавської і вокально-педагогічної творчості, проаналізовано їх взаємозумовленість та взаємозалежність. Обгрунтовано та визначено зміст, структуру, специфіку вокально-педагогічної творчості, висвітлено особливості професійної підготовки викладача вокалу. Розроблено та експериментально перевірено модель творення вокально-виконавського образу як основу підготовки студента до вокально-виконавської творчості.

  Скачати повний текст

Висвітлено специфіку етнорегіональних особливостей пісенно-хорової культури краю, у формуванні якої зробили свій внесок такі самобутні райони, як Гуцульщина, Покуття, Бойківщина та Опілля. Розмаїття пісенного фольклору розглянуто з урахуванням етнографічної та локальної специфіки. Проаналізовано діалективні особливості поетичного фольклору Прикарпаття в його етнорегіональному розмаїтті та відповідно з музично-інтонаційним рядом наспівів. З'ясовано вплив часовопросторового фактора на процеси формування жанрової системи фольклору регіону. Значну увагу приділено проблемам становлення фундаментальних професійних засад музично-театрального та хорового мистецтва, а також формування композиторської школи Прикарпатського регіону.

  Скачати повний текст

Наведено результати інтонаційно-стилістичного та виконавського аналізу камерно-вокальних творів німецьких композиторів Ф.Шуберта, Р.Шумана, Р.Вагнера, Г.Малера, досліджено суттєвість їх романтичного грунту й органічного зв'язку з символізмом. Останній складає реалію мистецького буття на початку XIX ст. Ця обставина ігнорувалася світовим мистецтвознавством, переважно, з ідеологічних міркувань. Досліджено особливу роль символізму в розвитку німецького романтизму. Вивчено вагомість текстової символіки та мовно-інтонаційних побудов, пов'язаних із традиціями риторики та культового співу у змістовності зазначених композицій та у виконанні їх згідно з прийнятими положеннями щодо нерозривності розвитку романтизму та символізму, австро-німецької творчості на основі єдиної літературної мови. Запропоновано виконавські концепції творів названих авторів відповідно до розуміння перетину романтичних і символістських принципів творчості.

  Скачати повний текст

Вперше простежено культуротворчу роль митця на різних етапах розвитку в фундаментальних галузях українського мистецтва, проаналізовано його ініціативну артистичну практику. Проаналізовано доробок О.Кошиця в галузі хорових аранжувань фольклору, проведено його зіставлення з творами сучасників. Висвітлено унікальність мистецьких концепцій та техніки Кошицевих літургійних композицій, що грунтувались на принципах давнього монодійного співу й корелювали з фольклорною стилістикою. Відзначено, що творча діяльність О.Кошиця піднесла імідж української культури, зміцніла її засади.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблеми оперного синтезу, проведено комплексний аналіз опорно-драматургічної функції хорових сцен в оперному спектаклі та його органічного входження в контекст сучасної музично-театральної культури. Широкий спектр взамодії хору з іншими компонентами вистави, її актуальну змістову якість висвітлено з позицій феноменологічно спрямованого музикознавства через механізм темпо-ритму - об'єднувальний опорний стрижень художньої цілісності вистави. Це дозволяє осмислювати й узагальнювати проблеми оперного жанру в цілому та вузькопрофесійні питання специфіки оперно-хорового виконавства. Результати дослідження, його наукові положення втілено у практику оперних театрів і використано у теоретичних курсах хорознавства та музичної культурології.

  Скачати повний текст

Розглянуто диригентсько-хорову освіту в музичній культурі України другої половини XX ст. як системне явище в історико-педагогічному, музикознавчому та культурному аспектах. Проаналізовано функціонування регіональних диригентсько-хорових шкіл в Україні пострадянського періоду, а також наукову спадщину диригентсько-хорової школи М.Лисенка, яка є важливим джерелом формування сучасної диригентсько-хорової освіти. Застосовано ретроспективний аналіз для вивчення особливостей становлення та розвитку національних традицій у галузі хорової освіти. Запропоновано комплексний аналіз розвитку музикознавчої думки в галузі хорознавства та висвітлено методологічні засади проблеми. Наведено структурну модель концептуальних основ системи диригентсько-хорових дисциплін у сучасній хоровій освіті за умов нової соціокультурної ситуації в Україні. Розкрито методологічні принципи в системі функціонування диригентсько-хорових дисциплін у системі освіти студентів.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему взаємодії національних вокальних шкіл щодо формування методу педагогічної та творчої діяльності вокалістів одеської школи. Підкреслено грунтовність російсько-українських, італійських і німецьких традицій в становленні концепції функціональної регістрової змінності вибудови виразних можливостей співацького голосу, яка склалася в педагогів і виконавців Одеської консерваторії. На матеріалі оперних партій досліджено зміст технологічної теорії перехідних тонів і психолого-педагогічного вчення про примарний тон. Охарактеризовано партії з кантат І.С.Баха, опер В.А.Моцарта, Р.Вагнера, Дж.Верді, М.Глінки, П.Чайковського, Б.Лятошинського, М.Лисенка, К.Данькевича, В.Губаренка, що дозволяє узагальнити певні думки стосовно виявлення вокальної драматургії функціональної змінності регістрів співацького голосу. Запропоновано результати дослідження механізму функціональної взаємодії регістрових показників співацького голосу.

  Скачати повний текст

Розглянуто хорову спадщину як складову регіонального функціонування виконавсько-хорової справи. Досліджено головні тенденції становлення та розвитку українського хорового виконавства у ХХ ст. Розкрито типологічні ознаки школи (усталені механізми спадкоємності та наступності, творчості та навчання, нормативності та новаторства) та їх уособлення у конкретному досвіді. Обговорено роль історичного досвіду у формуванні хорової освіти, механізми та фактори її переходу від аматорського до професійного статусу. Запропоновано двопланову методику вивчення даного музичного явища: історико-культурологічну, що включає соціально-політичні та музично-естетичні контексти формування школи та художньо-професійну, яка передбачає заглиблення у мікросвіт творчої спрямованості та взаємодії суб'єктів хорової діяльності. Визначено складові майстерності хорового виконавства представників Київської школи. Розглянуто засоби взаємодії дирегента з хоровим колективом, педагога з учнем у класі хорового дирегування.

  Скачати повний текст

Розроблено модель професійної підготовки студентів-вокалістів до сумісної діяльность і з концертмейстером. Науково обгрунтовано суть і структуру понять "співтворчість" і "навчальна співтворчість". Запропоновано та апробовано методику діагностики рівнів розвитку ансамблевих якостей студентів-вокалістів у процесі сумісної професійної діяльності з концертметйстером. Впроваджено та апробовано методику формування співтворчості між студентом даного фаху і концертмейстером у ході їх педагогічної та виконавської взаємодії та модель професійної підготовки студентів-вокалістів до цієї діяльності.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему музикознавчо-виконавської інтерпретації духовних кантат Йогана Себастьяна Баха в єдності ритуально-гімнічної та концертно-драматичної ліній смислового наповнення. Виконання-інтерпертація бахівських духовних творів, народжених релігійно-культовою традицією та складених антинонімічною єдністю наведених якостей, породжує множинність виконавських прочитань. Вперше запроваджено оригінальний музикознавчо-виконавський метод аналізу духовних творів Й.С.Баха в аспекті реактивності виконавської інтонації на драматичне (адраматичне), пасіонне та хорально-кантове в інтонаційно-драматургічних засновках композиторського тексту та поєднаних з ними індивідуально-стильових позиціях виконавців. Аналіз нотного тексту поєднується з "слуховим" аналізом творів. Наведено твердження про метафоричну місткість образів духовних кантат, що єднають сполучення-накладання показників лірико-епічного гімнічного співу та концертно-світської ліній виконання. Драматургічні властивості духовних творів Й.С.Баха за їх параметрами "хоральності-кантовості" та "пансіонності" створюють результативні щодо виконавського пошуку настанови на концепційність побудови цілого в єдиному виразному "ключі" історично виправданої художньої позиції.

  Скачати повний текст

Класифіковано напрямки розвитку богослужебного співу (БС) в музичній культурі Чернігівщини: концертна діяльність, музична освіта, Братський хоровий рух та музично-просвітницька діяльність. Встановлено зв'язки між сприйняттям та усвідомленням БС представниками різних суспільних верств. Визначено місце і роль співу в загальнокультурному процесі. Охарактеризовано Братський хоровий рух Чернігівщини. Введено імена видатних регентів-організаторів та керівників провідних храмових хорів Чернігова й губернії: М.Ступницького, Г.Іванцова, П.Зеленецького, Л.Тополя та інш.

  Скачати повний текст

Проаналізовано виховання вокально-інтонаційної культури молодших школярів як невід'ємну частину процесу виховання особистості. Визначено теоретичні засади виховання вокально-інтонаційної культури. Розглянуто потенційні можливості навчального процесу та навчального матеріалу. Розроблено модель вокально-інтонаційної культури, розкрито її зміст, структуру, основні компоненти. Висвітлено комплексну педагогічну систему, яка включає завдання, програму та методику виховання вокально-інтонаційної культури молодших школярів у процесі роботи над музичним образом.

  Скачати повний текст

Вивчено процес театралізації хорових творів як одного з методів художньої інтерпретації. Запропоновано розглядати інтерпретацію в роботі як специфічну герменевтичну теорію пізнання, у практичній реалізації якої сформувалися певні комплексні творчі методи, зокрема, музикознавчий аналіз, виконавська транскрипція, аранжування, виконання, театралізація. Диференційовано композиторську та виконавську театралізацію, подано порівняльні характеристики, визначено загальні параметри адекватності інтерпретації авторському задумові художнього твору, параметри адекватності виконавської театралізації (візуального втілення) музичного твору його звуковому тексту, а також запропоновано загальну типологію засобів театралізації хорових творів залежно від стилю, жанру та типу змісту.

  Скачати повний текст

Уперше сформульовано цілісне універсальне поняття жанру балади поза залежністю від аспектів часу та простору. Визначено іманентні ознаки жанрової характеристики західноєвропейської вокальної романтичної балади у порівнянні з народною. Основними параметрами дослідження балад є побудова та розвиток сюжету, концепція часу та простору, характеристика образної сфери, форми, ладу, мелосу, гармонії та фактури. Проведено комплексний аналіз зразків фольклорних балад в аспекті музикознавства та літературознавства. Розглянуто особливості модифікації психології людської поведінки за умов формування баладних образів залежно від культурно-історичної епохи та у разі порівняння з сучасними соціально-моральними й етичними нормами. Висвітлено основні тенденції розвитку та модифікації жанру балади у XX ст. Обговорено основні жанрові прикмети, що характеризують баладу поза стилем та часом.

  Скачати повний текст

Грунтуючись на теоретичному узагальненні змісту вокального та методичного компонентів професійного становлення студентів, визначено сутність їх вокально-методичної підготовки та виявлено її компоненти: мотиваційно-цільовий, інформаційно-пізнавальний, операціонально-технологічний та рефлексивно-аналізуючий. Науково обгрунтовано та експериментально перевірено змістовно-структурну модель забезпечення взаємодії вокальної та методичної підготовки майбутніх спеціалістів, яка, реалізуючи сукупність педагогічних принципів, умов і технологічних засобів, концентрує пізнавальну та діяльнісно-творчу активність майбутніх учителів музики на вироблення особистісної зацікавленості процесом вокального навчання школярів, досягнення власної вокально-виконавської майстерності, засвоєння методичних концепцій вокального навчання та оволодіння практичними вміннями співацького розвитку учнів, розвиток здатності до адекватної самооцінки у вокально-методичній діяльності.

  Скачати повний текст

Вперше в українському музикознавстві комплексно досліджено диригентсько-хорове мистецтво Галичини другої половини XIX - першої третини XX ст. на основі документальних архівних матеріалів. Висвітлено історичну динаміку формування диригентсько-хорового мистецтва Галичини від аматорських до професійний форм, визначено історичні умови, за яких відбувалася професіоналізація даної діяльності в контексті тих міжкультурних зв'язків, що детермінували загальну спрямованість культуротворчого процесу в Україні цього періоду: опанування західноєвропейського досвіду музичного просвітництва та його використання з метою забезпечення національних духовних потреб. Розглянуто роль просвітницьких закладів, освітньо-педагогічної та видавничої діяльності музичних товариств Галичини у вихованні професійного ставлення до диригентської та співацької професій. Досліджено особливості концертно-виконавського життя хорових колективів та розглянуто творчі здобутки особистостей, які сприяли поетапному поступу галицької диригентсько-хорової школи до професіонального самовизначення. Охарактеризовано систему підготовки хорових диригентів та виконавців, принципи організації навчального процесу в тогочасних музично-освітніх закладах. Введено до наукового обігу нові архівні матеріали, що дають змогу відтворити реальну картину розвитку диригентсько-хорового мистецтва Галичини другої половини XIX - першої третини XX ст.

  Скачати повний текст