Скачати повний текст

Висвітлено образно-смислову специфіку використання тембру труби в симфонічних партитурах Б. Лятошинського та С. Людкевича. Визначено передумови символіки тембру труби у цих композиторів на підставі яких розглянуто трактування інструменту у фольклорних традиціях і у творчості митців XVIII - XIX ст. Відзначено, що в симфоніях, симфонічних поемах, увертюрах, сюїтах Б. Лятошинського та С. Людкевича даний музичний інструмент мав тлумачення, відповідне до індивідуальних образних концепцій кожного твору та зумовлене індивідуальними особливостями стилю кожного композитора. Висвітлено своєрідність перевтілення тембру труби у творчості Б. Лятошинського та С. Людкевича та з'ясовано певні розбіжності у їх трактуванні, зокрема, для Б. Лятошинського переважальною визначено експресивну образність, тяжіння до втілення колосальної напруги конфліктів, що вимагало майстерного тембрового висвітлення, динамізації розвитку за допомогою посилення ролі мідних духових інструментів, введення їх навіть на початкових етапах розвитку тем, особливо активних, напористих головних партій, а у С. Людкевича, незважаючи на пізньоромантичний орієнтир його стильової домінанти, відзначено більш обережне, спокійне використання мідної групи, "приберігання" її сильної яскравої звучності, передусім для кульмінаційних зон розвитку.

  Скачати повний текст

Наведено поняття "зміст художнього твору", а також методологію аналізу симфонії. Запропоновано системне трактування категорій "узагальненість - конкретність", з метою цілісного сприйняття симфонії подано тлумачення узагальненості. Розроблено ієрархію категорій, універсальних і специфічних понять філософії, естетики, музикознавства з використанням дедуктивного та індуктивного методів пізнання загального закону взаємодії понять "загальне" й "одиничне". Виявлено художні та виховні властивості симфонії як чинники аксіологічного аспекту змісту. Категорії "історичне - логічне" визначено як узагальнення-оцінку змісту симфонії: як соціального феномена (історичного); цілісної художньої композиції (логічного). Цілісність і системність методології аналізу симфонії здійснено завдяки взаємодії понять "соціально-моральний ідеал", "пізнання - оцінка", "естетичний ідеал". Зазначено, що відображення дії цих понять у свідомості реципієнта є першоосновою здатності до об'єктивного сприйняття змісту твору й естетичного судження про нього. Досліджено процеси досягнення "естетичного ідеалу" як художньої мети шляхом системи чинників та носіїв стильових властивостей симфонії. Створено критерійні засади обгрунтування всіх параметрів жанрово-видових характеристик симфонії.

  Скачати повний текст