Проведено комплексне дослідження процесу розвитку академічного ансамблю народних інструментів України періоду XX ст., класифіковано його різновиди. Проаналізовано процес удосконалення народного інструментарію, досліджено композиторську творчість, підкреслено значення професіоналізації освіти музиканта-народника, розглянуто формування української педагогіки, методології та теорії виконавства на удосконалених народних інструментах, становлення ансамблю народних інструментів в академічному музичному мистецтві. Узагальнено досягнення академічних народно-інструментальних ансамблів на концертній естраді.

  Скачати повний текст

Вивчено явища традиційної інструментальної культури українців у історичному (засади становлення етноінструментознавчої школи), системно-етноорганологічному (опис інструментарію і структурно-типологічний розгляд музики, що на ньому виконується) й етноорганофонічному (народно-виконавському) аспектах. Запропоновано тезу, що основою етнічного звукоідеалу в інструментальній традиції українців є традиційно усталені, хоча й суттєво поруйновані інтонаційно-стильового, жанрово-типологічного та виконавсько-інтерпретаційного мислення українців, збережені у свідомості народу на цілком достатньому рівні для їх науково-реконструктивного відтворення. Зроблено спробу історичного осмислення процесів функціонування традиційних музичних інстументів в Україні, етапів і рівнів збереження та наукового вивчення явищ традиційного інструменталізму. Проаналізовано жанрово-функціональну природу, типологічну структуру та виконавські особливості музики, синхронно відповідної даним інструментам і середовищам їх поширення.

  Скачати повний текст