Досліджено український нотолінійний Ірмолой Г. Головні як унікальний взірець традицій українського церковного співу XVIII ст. На основі дослідження Ірмолоя вперше представлено належність Ірмолоя Головні до типових українських ірмолоїв XVII - XVIII ст., показано конкретні впливи української церковної традиції на розвиток церковного співу на території Російської імперії з кінця XVIII ст. Ірмолой Головні являє окрему групу книг українсько-російського типу. У науковий обіг введено ієрархічно-функціональне структурування, за яким Ірмолой Головні належить до соборного типу рукописів. Вперше виявлено наявність репертуару двох традицій церковного співу: спів XVII - XVIII ст., що сформувався в Україні внаслідок балкано-слов'янських впливів; спів, що звучав у Придворно-співацькій капелі, покладений в основу сучасного обиходного церковного співу. Досліджено вплив на формування придворного наспіву української традиції церковного співу. Доведено еволюційне спрощення репертуару церковного співу в межах Російської імперії другої половини XVIII ст.

  Скачати повний текст

Розглянуто дискурсивну практичну діяльність у музичному мистецтві, запропоновано дискурсивно-подієву концепцію в процесі розгляду музичних творів. Розкрито аспекти текстових і політекстових взаємодій у контексті структурно-фонетичних, морфологічних і синтаксичних параметрів. Досліджено процеси семантизації синтаксичних, фонетичних і морфологічних структур музичного мовлення.

  Скачати повний текст

Розглянуто п'єси О.Пушкіна "Борис Годунов" і "Русалка" як своєрідні художні середовища та системи, охарактеризовано взаємозв'язок драматургічного, ліричного та оповідного начал творів. Обговорено особливості феномену пушкінських п'єс. Обгрунтовано унікальність сценічної драматургії О.Пушкіна. Проведено порівняльний аналіз зазначених п'єс О.Пушкіна та лібрето одноіменних опер О.Даргомижського та М.Мусоргського. Висвітлено трансформацію п'єси у лапідарну лібретну структуру, визначено принципи, причини та наслідки даного процесу, проаналізовано переробки, що зазнала п'єса-першоджерело. Відмічено своєрідність драматургічних почерків авторів лібрето. Запропоновано лібрето опери як повноцінний художній твір.

  Скачати повний текст

З'ясовано умови формування та способи функціонування підтексту музичного твору. Запропоновано визначення даного поняття як інтерпретації взаємозв'язку тексту та контексту. Досліджено явище тексту у комунікативному аспекті, розроблено оригінальну типологію контексту, створено методику аналізу шляхів формування підтектсу. Висвітлено особливості його функціонування в галузі науки та мистецтві. Проаналізовано специфіку формування підтексту в музиці різних видів ("чистій", зі словесним текстом і в сценічно-музичному творі).

  Скачати повний текст

Розкрито сутність і наведено класифікацію багаторівневої структури тексту балету. Запропоновано визначення поняття "текст музично-сценічного твору". Розглянуто текст балету в єдності двох підходів: як явища, що відбулося, та у динаміці його художнього становлення. Досліджено особливості функціонування принципу "подвійного тексту" в ранніх балетах І. Стравинського. Виділено синхронічний і діахронічний підходи у розумінні феномену тексту. Наведено класифікацію та стислу характеристику групи постановочних текстів балету. До наукового обігу введено поняття "передтекст", "текст-основа балету", "первинний і вторинний тексти балету", "текст-втілення", "постановочний текст", "текст над текстом", освітлювальний, костюмерний і декораторсько-бутафорський субтексти", "композиційний ритм костюма", "музично-пластичний синкретизм", "музично-пластичні моделі", "музично-пластичний лейтмотив", "жива декорація". Проаналізовано особливості функціонування тексту-основи, а також первинного та вторинного на матеріалі ранньої балетної творчості І.Стравинського.

  Скачати повний текст