Дисертація присвячена поетичній мові українського танцю, його лексиці, морфологічній структурі, історичному розвитку, еволюції, шляхів збагачення. Вперше не лише у вітчизняній, але й у світовій науці подається повна уніфікація та класифікація національної лексики.

  Скачати повний текст

Досліджено творчість засновника концепції українського народного балету В. К. Авраменка. Розглянуто понятійний і методологічний апарат, необхідний для парадигмальних параметрів у вивченні художньої (балетмейстерської) творчості В. Авраменка, культурно-історичні умови його становлення як митця, зміст концепції "український народний балет", яка була для нього засадничою, та засоби її художнього втілення. Доведено, що завдяки зусиллям В.К. Авраменка та його учнів український танець у діаспорі 1920 - 1930-х рр. зберіг особливості самобутності та достеменності більше, ніж на батьківщині. Показано розбіжності ідеологічного та художнього спрямування в обробці танцювального фольклору, які в Україні призвели до занепаду сучасної народної хореографії та витіснення з неї фольклорних зразків.

  Скачати повний текст

Висвітлено та систематизовано мистецько-педагогічні ідеї К.Василенка. Здійснено цілісний науковий аналіз його діяльності. Розкрито внесок педагога до сфери дослідження української танцювальної лексики, розвитку української народної хореографії та функціонування хореографічних колективів. Визначено та теоретично обгрунтовано основі етапи становлення та розвитку української народної хореографії в його спадщині та діяльності. З'ясовано й охарактеризовано основні чинники формування педагогічних поглядів і світоглядні позиції К.Василенка, узагальнено досвід його діяльності на посаді завідувача кафедри хореографії Київського державного інституту культури, у самодіяльних танцювальних колективах, що дозволило обгрунтувати його дидактичну концепцію та висвітлити перспективні напрями використання творчого доробку педагога за сучасних умов.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне аналітичне дослідження танцювальної символіки українського народного танцю в історичному контексті. Запропоновано теоретичне узагальнення стосовно проблематики пластичного символу. Проаналізовано найбільш традиційні побудови та хореографічну лексику українського народного танцю. Наведено інтерпретацію орнаментальних мотивів ужиткового мистецтва як графічного "запису" символічних структур танцю, здійснено класифікацію танцювальної символіки за образно-семантичними ознаками. Пластична мова української народної танцювальної культури є синтезом певних елементів, а саме: руху, малюнку, художнього образу, що відіграють роль символічної форми вираження смисложиттєвих домінант людського буття.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу наукових джерел обгрунтовано, що історико-культурний аналіз української народної хореографічної культури XX ст. може бути реалізовано у трьох напрямках: функціональному, лексико-семантичному та концептуально-теоретичному, - а аналіз розвитку здійснено також в аспектах: український народний танець у побуті; у контексті розвитку драматичного театру; як самостійний твір мистецтва; у контексті становлення та розвитку української хореографічної освіти. Розглянуто лексичні, жанрові, стилістичні інновації у процесі їх взаємодії з існуючими традиціями українського народного танцю на фоні його становлення та розвитку як культурно-мистецького феномену.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення наукових джерел та сучасної мистецької практики комплексно проаналізовано синтез мистецтв у сценічній хореографії як самостійна наукова проблема. Обгрунтовано поняття синтезу мистецтв ХХ ст. як процес взаємодоповнення та взаємодії мистецтв відповідно до особливостей художнього світосприймання ХХ ст. Визначено тенденції розвитку процесу синтезу мистецтв в українській сценічній хореографії. Розглянуто особливості жанрового синтезу в українському сценічному хореографічному мистецтві кінця ХХ ст. Узагальнено сценічно-хореографічний досвід у контексті масової культури в Україні.

  Скачати повний текст