Досліджено феномен екуменізму у сучасному християнстві. Розглянуто поняття "екуменізм" і доведено, що воно не є тотожним до поняття "екуменічний рух". Досліджено витоки та причини виникнення екуменізму як явища. Серед витоків виділено позаконфесійне та міжцерковне співробітництво християн у XIX ст. та утворення національних міжконфесійних і міжнародних конфесійних організацій. Як головні причини, що сприяли виникненню та розвитку екуменізму визначено внутрішні фактори (закономірний розвиток християнства) та зовнішні фактори (соціально-культурні та релігійні процеси XIX ст.) Здійснено релігієзнавче обгрунтування поняття "екуменічні відносини" та проаналізовано їх форми - співпрацю та богословський діалог. Розглянуто конфесійні розуміння християнської єдності та доведено, що вони детерміновані особливостями екклезіології, які розділяє певна церква. На цій підставі виділено три підходи до розуміння християнської єдності. Розвиток екуменізму призвів до того, що відносини між християнськими церквами будуються навколо етичних питань і залежать від соціального, економічного та політичного середовища країни чи регіону. Екуменізм розвинутий у протестанських країнах більшою мірою, ніж у католицьких. У православних країнах екуменізм перебуває на етапі становлення. Відповідно в Україні екуменічні відносини лише формуються, що має прояв у виникненні міжконфесійних об'єднань з екуменічним потенціалом та консолідації християн за суспільними питаннями, у протистоянні секулярній, арелігійній культурі.

  Скачати повний текст

З залученням певних джерел комплексно досліджено християнську Церкву та релігійне життя у візантійському Херсоні VI - X ст. У історіографічному аспекті розглянуто основні проблеми цього періоду історії Херсона. Встановлено структуру християнської Церкви та місце, яке займала Херсонська кафедра у даний період. Визначено соціальний склад і чисельність херсонського духівництва в раннє середньовіччя. Описано та класифіковано культові архітектурні пам'ятки та розглянуто особливості реконструкції основних типів сакральної архітектури. З урахуванням літургійних особливостей храмів і даних письмових і археологічних джерел Херсона розглянуто ранньовізантійське богослужіння в храмі та просто неба. Досліджено культи святих мощів, вторинних реліквій і святих мучеників у Херсоні, а також на прикладі херсонських матеріалів виділено відмінності меморіального та мартиріального культів. Увагу приділено особливостям і специфіці релігійних обрядів Херсона на прикладі таїнств хрещення, постригу, водосвяття, єлеосвячення та чину поховання.

  Скачати повний текст