Досліджено проблему формування та розвитку старообрядницьких громад і рухів у Південній Україні (Таврійській губернії з прилеглою територією) протягом другої половини XVIII - початку XX ст. Здійснено розмежування класичних старообрядницьких організацій та інших числених течій і рухів антиурядового православ'я та християнства. Визначено основні чинники (природні та штучні міграції, державна політика, боротьба за збереження етнічної та культурної ідентичності, економічний і соціальний розвиток), що сприяли появі та розселенню біглопопівців та безпопівців у Центральній і Південній Україні у XVII - XIX ст. Досліджено передумови появи єдиновірського руху та церкви серед біглопопівців України, його розвиток, поширення та занепад у Центральній і Південній Україні у XVIII - на початку XX ст. Розглянуто історію появи та поширення Білокриницької згоди в Україні, а також виникнення та розвитку таврійських і кримських старообрядницьких білокриницьких громад Південної України. Проведено порівняльно-історичний аналіз їх діяльності на прикладі двох найбільших старообрядницьких організацій Південної України, що виникли в с.Миронівці та у с.Мамі Руській.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження історії та розколу українського православ'я на Півдні України у 1921 - 1930 рр. Визначено місце у даному процесі радянських органів влади та більшовицької партії. Виявлено, що на етапі становлення у 1920 - 1921 рр. українські парафії (основа майбутньої Української Автокефальної Православної Церкви - УАПЦ) мали певну популярність. Обгрунтовано тезу про наявність у південному регіоні значної кількості віруючих та священнослужителів, які підтримували ідею українізації церкви, але не відокремлюючи її від офіційної Російської православної церкви (РПЦ), на відміну від традиційного твердження про максимальну русифікацію даного регіону як основної імовірної причини невеликої кількості парафій УАПЦ. Встановлено вплив на популярність і поширення парафій УАПЦ наступних факторів, як недостатня підготовленість духовенства, наявність у регіоні єпископа РПЦ, дії радянських владних структур. Відтворено загальну картину розвитку "обновленського руху" в регіоні протягом 1922 - 1930 рр. Підтверджено тезу попередніх дослідників щодо провідної ролі у процесі розколу православної церкви органів державної влади, насамперед ВУНК - ДПУ - ОДПУ, рішення та плани дій яких визначали ЦК КП(б)У.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність та особливості становлення релігійно-філософських поглядів архієпископа Інокентія (Борисова) на підставі комплексного аналізу його наукової, викладацької, проповідницької та духовно-адміністративної діяльності, відтвореної у богословських лекційних курсах і творах, епістолярній спадщині й офіційних документах. Окреслено основні етапи розвитку дослідницької думки щодо релігійно-філософських поглядів архієпископа, розкрито специфіку їх висвітлення на кожному з них. Обгрунтовано періодизацію становлення поглядів мислителя, визначено сутність та особливості кожного з періодів, визначено чинники впливу на становлення системи переконань та уявлень архієпископа. Висвітлено його гносеологічні й антропологічні погляди, оцінено специфіку використання ним історико-порівняльного методу у дослідженні христологічних питань. Досліджено гомілетичні уявлення та переконання архієпископа, висвітлено його реформаторські погляди щодо організації навчання богословських предметів.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне історико-демографічне дослідження поселень російських старовірів, що існували на території Стародубського та Чернігівського полків Гетьманщини у XVIII ст. За допомогою сучасних демографічних методів проаналізовано соціальні процеси у даній етнорелігійній групі за умов існування у чужорідному етнічному середовищі. На підставі вивчення історико-статистичних джерел визначено статевий і віковий склад населення, його природний рух, досліджено розвиток інституту шлюбу та сім'ї, статево-рольову систему та становище жінки у старообрядницькій родині. Визначено антропонімічні особливості старовірів, показано вплив міграційний процесів на формування структури населення та розвиток соціальних процесів. З використанням методу порівняльного аналізу параметрів визначено відмінність історико-демографічних характеристик старообрядницького соціуму від аналогічних показників українського населення регіону.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему духовної реальності в "конкретній метафізиці" П.О.Флоренського. Визначено провідні складники "круглого мислення" П.О.Флоренського, що продукують таку форму містичного споглядання духовної реальності, як міфосимвол. Запропоновано методологію дослідження концепції духовної реальності П.О.Флоренського, яка грунтується на понятті міфосимволу. Представлено варіант комплексної реконструкції концепції духовної реальності П.О.Флоренського, який базується на методі міфосимволічного аналізу. Концепцію духовної реальносі реконструйовано шляхом розкриття ключових питань метафізики П.О.Флоренського, таких, як структура духовної реальності, антроподицея (христологія, релігійно-антропологічний аспект антроподицеї), культ.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу широкого кола архівних і опублікованих джерел, а також наукової історіографії здійснено концептуальне переосмислення усталеної парадигми державно-церковних відносин. Відтворено процес формування більшовицької політико-правової моделі, роль партійних, радянських і репресивно-каральних органів як основних складників механізму регулювання державно-церковних відносин. Проаналізовано становище православної церкви за умов утвердження радянської влади. Його особливістю протягом 1920-х рр. була строкатість структурної палітри, що породжувало складність міжконфесійних взаємин, вносило невизначеність та розгубленість у погляди віруючого. Протягом наступного десятиріччя відбулася уніфікація церкової системи шляхом ліквідації більшості конфесій і значного обмеження впливу православ'я як такого. Еволюцію відносин держави та православної церкви проаналізовано на прикладі УАПЦ і УПЦ. Запропоновано періодизацію стосунків влади та церкви. Обгрунтовано думку, що не лише антирелігійна пропаганда й антицерковна політика партійно-державного керівництва, але й загальний соціально-економічний, політичний, культурний стан суспільства впливали на зміну ціннісних орієнтацій, руйнували усталений світ звичаїв і ритуалів населення. На підставі результатів дослідження зроблено висновок щодо закономірності впровадження більшовицької моделі державно-церковних відносин у радянській Україні 1917 - 1930-х рр.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено часопис "Полтавскія Епархіальныя Ведомости" (ПЕВ) як історичне джерело, визначено його архітектоніку, проаналізовано тематику та проблематику публікацій, зроблено їх класифікацію та систематизацію. Розкрито інформаційний потенціал часопису для вивчення організації церковного устрою єпархії, її окремих складників та їх функцій. Наведено станову характеристику духовенства Полтавської єпархії (національність, соціальне походження, рівень освіти, вік, нагороди, матеріальне забезпечення), проведено комплексний аналіз її діяльності. Висвітлено історію Російської Православної Церкви у регіональному аспекті за матеріалами часопису. Охарактеризовано жанрові різновиди матеріалів з церковно-історичного краєзнавства. Визначено репрезентативність біографічних публікацій на сторінках журналу. Проаналізовано некролог як специфічний різновид матеріалів про життєдіяльність особи.

  Скачати повний текст

Вивчено діяльність православних інституцій і духовенства щодо формування документації постійного ведення церковних парафій Волинської єпархії наприкінці XVIII - на початку XX ст. На підставі відомостей, одержаних завдяки вивченню архівних матеріалів, опублікованих джерел, законодавчих актів і наукової літератури, здійснено комплексний аналіз процесу формування та функціонування церковнопарафіяльного діловодства Волинської єпархії. Досліджено стан вивчення даного діловодства. Висвітлено проблему зберігання та репрезентативності церковних джерел. Розглянуто законодавчі функції Синоду щодо регламентації їх ведення. Розкрито діяльність єпархіальних органів управління у сфері діловодства парафій. Висвітлено питання ведення духовенством документів, порядок здачі та формування звітності на їх підставі.

  Скачати повний текст

Визначено місце, роль і значення філософії патристики у розвитку української духовно-академічної філософії XIX ст. Розкрито сутність понять "патристична традиція" та "українська духовно-академічна філософія". Встановлено що творчість філософів-академістів пов'язує з філософією Отців Церкви ідейна спільність, а зверненість до патристичної спадщини обумовлює історико-соціальний контекст. Виявлено, що філософи-академісти розглядали такі питання, як шлях Богопізнання, проблеми особистості та свободи волі, апелюючи до творчості ранньохристиянських авторитетів. З'ясовано, що особливістю прочитання патристичної спадщини філософами-академістами є глибоке зацікавлення апологетичним періодом, в якому вони знаходили аргументи на захист православної віри від нападів сучасних їм філософських учень атеїстичного спрямування.

  Скачати повний текст

Досліджено соціально-економічний стан та культурно-освітню діяльність православних монастирів і чернецтва півдня Київської єпархії у кінці XVIII - на початку XX ст. З'ясовано кількісні та якісні характеристики чернецтва, шляхи поповнення та скорочення його чисельності. Чернецтво проаналізовано як окрему соціальну верству. Досліджено географію поширення осередків чернецтва, параметри, умови монастирського побуту, правовий стан чернецтва та монастирів. Установлено, що обителі Південної Київщини населяли вихідці з нижчих соціальних верств, переважно українського походження. Наведено відповідні статистичні дані. Розкрито питання участі православного чернецтва в освітніх процесах. Показано активне становлення та розвиток освітніх закладів при монастирях регіону. Значну увагу приділено економічним засадам існування православних монастирів регіону. Висвітлено джерела їх фінансування. Розглянуто аспект, що стосується прибутків, які надходили з різних джерел.

  Скачати повний текст

Досліджено питання стосовно Дерманського монастиря у період міжконфесійної боротьби на Волині наприкінці XVI - першій половині XVII ст. Проаналізовано процес виникнення та становлення обителі, розглянуто її адміністративне й управлінське влаштування. З'ясовано основні тенденції господарського розвитку духовного осередку, визначено роль патронів та настоятелів у ньому. Проаналізовано еволюцію статусу та чернечої ієрархії. Охарактеризовано управлінську діяльність і повноваження настоятелів, справців релігійного осередку. Розкрито основні напрямки науково-освітньої, культурної та просвітницької роботи, що здійснювалися на базі духовної установи та простежено їх вплив на ситуацію, що склалася на території Волині. Наголошено на важливості діяльності друкарського осередку, училища (школи), створених на базі монастиря. Охарактеризовано основні напрямки зв'язків монастиря з іншими обителями, а також містами, країнами. З'ясовано головні засади функціонування монастиря у православний та унійний періоди. Розглянуто роботу монастирського суду та визначено його компетенцію. Установлено причини та механізм сутичок за право володіння обителлю у період загострення ідеологічної боротьби. Висвітлено процес становлення антиунійної позиції на Волині та визначено роль у цьому патрона монастиря князя В.-К.Острозького. Розглянуто етапи становлення унії на Волині й участь у цьому процесі релігійного осередку. Проаналізовано духовний розвиток обителі в унійний період.

  Скачати повний текст

Висвітлено особливості відносин радянської держави, комуністичної партії та Російської православної церкви (РПЦ) у Донецькій області. На підставі джерельної бази та наявної історіографії проаналізовано форми та методи державної політики щодо церкви, реакцію самої церкви на політику стосовно неї, яка здійснювалась державою та партією, а також наслідки цієї політики. Розглянуто особливості розвитку РПЦ на Донеччині, а саме: структуру, напрямки діяльності, проблеми.

  Скачати повний текст

Розглянуто історію Російських духовних місій у східноазіатському регіоні у тісному взаємозв'язку з впливом суб'єктивних та об'єктивних факторів (цивілізаційного, державного, церковного й особистісного) на результати діяльності православних місіонерів. На основі розробленої методології вивчення закордонної місіонерської діяльності виділено моделі "православних місіонерських практик" в Китаї, Японії та Кореї та визначено загальне відношення Російської держави та Церкви до закордонної місіонерської діяльності в цей період, особливості православної місіонерської традиції в країнах Східної Азії, ступінь розвитку православно-конфуціанського діалогу. Зроблено висновок, що успіх православної місіонерської діяльності в Східній Азії залежав як від особистості, "місіонерської свідомості" та "місіонерського досвіду" кожного конкретного православного місіонера, так і від чисельних "режимів дії", що виражалися в цивілізаційних, державних і церковних умовах (контекстах) функціонування тієї чи іншої православної місії. Розмаїтість конфігурацій даних контекстів дозволила виокремити загальні та особливі риси в діяльності східноазіатських правосласних місій, а також акцентувати увагу на результативності "місіонерських практик" православних проповідників у східноазіатському регіоні.

  Скачати повний текст

На підставі узагальнення літературних джерел проаналізовано проблему світського компонента православної духовної освіти. Досліджено основні причини та результати докорінної реорганізації системи загальноосвітньої підготовки, здійсненої в ході реформи церковної школи 1867 - 1869 рр. Проведено всебічний аналіз цілісної структури загальноосвітніх курсів, розроблених для духовно-навчальних закладів наприкінці 1860 - початку 1880-х рр. Обгрунтовано значення та характер викладання світських дисциплін у православній духовній школі пореформеного періоду. Досліджено найважливіші для церковної школи проблеми, зокрема, підготовки педагогічних кадрів, навчальної літератури зі світських дисциплін. Доведено існування безпосереднього взаємозв'язку між посиленням світського компонента духовної освіти та переборенням станової замкнутості православного кліру, активним залученням його в загально-політичне та культурне життя Російської держави у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст.

  Скачати повний текст

Досліджено відносини Православної церкви та владних структур за умов геополітичних змін напередодні та в ході Другої світової війни на Півдні України. Проаналізовано функціонування православних парафій та кліру у правому полі тоталітарних держав (румунської і радянської). Показано сутність релігійної політики румунської влади та церковної адміністрації, організаційно та церковно-адміністративні технології. Розкрито методи та наслідки реалізації політики румунського християнського "місіонерства" в "Бесарабії" і "Трансністрії", розкрито особливості етноконфесійної ситуації, соціально-побутового життя кліру. Простежено еволюцію відносин радянської держави і Православної церкви за умов війни. Висвітлено методи та особливості процесу "одержавлення" Православної церкви на Півдні України впродовж 1944 - 1945 рр.

  Скачати повний текст

Узагальнено світовий досвід державно-церковних відносин щодо виявлення, запбігання та припинення протиправної діяльності представників неокультів, а також провадження протекціоністської політики щодо традиційних церков як носіїв національної культури. Досліджено державно-церковні відносини у нашій державі та визначено духовно-релігійну складову національної безпеки України. З'ясовано ступінь загрози від протиправних діянь представників неокультів, що становлять небезпеку для держави, суспільства та окремих громадян. Надано науково обгрунтовані пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства України з метою оптимізації системи державно-церковних відносин у нашій країні з урахуванням світового досвіду. Розроблено організаційно-методичні рекомендації щодо професійної діяльності державних службовців у процесі взаємодії з представниками новітніх релігійних організацій. Проаналізовано характерні ознаки неокультів та розроблено нову класифікацію цих об'єднань. Феномен культів досліджено з використанням напрацювань різних галузей знань: державного управління, релігіє- та правознавства, політології та психології.

  Скачати повний текст

Досліджено процес політично-релігійної централізації середньовічного Галича як фактор, який обумовив формування політично-ідеологічних передумов виникнення у XIV ст. Галицької митрополії. Визначено релігійно-світоглядну ідеологію Галицького та Галицько-Волинського князівств у контесті феодальної роздробленості Київської Русі та політичної й релігійної централізації Галича. Розглянуто внутрішньо- та зовнішньополітичне життя Галицького й Галицько-Волинського князівств та їх вплив на виникнення Галицької митрополії. У даному аспекті досліджено засоби та методи боротьби за вплив на теренах Східної Європи між Константинопольським патріархатом і папським престолом у контексті їх релігійно-ідеологічного протистояння з використанням їх впливу на світську й духовну владу в Галичині та Волині протягом XII - XV ст. З'ясовано, що поява Галицької митрополії на початку XIV ст. обумовлена передусім збігом політичних і релігійно-ідеологічних інтересів світських володарів Галицько-Волинського князівства та Константинопольського патріархату у цей період. Галицьку митрополію розглянуто у контексті боротьби за релігійно-ідеологічний вплив на Галицько-Волинські землі між світськими та духовними володарями - носіями східного та західного християнських обрядів. Розкрито роль Галицької митрополії у політично-релігійному житті Центрально-Східної Європи у контексті міждержавних і міжконфесійних відносин XIV - XV ст.

  Скачати повний текст

Проаналізовано процес ліквідації культових споруд Руської Православної Церкви (РПЦ) із урахуванням суспільно-політичних перетворень в Українській PCP у середині 1940-х Ч першій половині 1970-х pp. Визначено причини форсованого скорочення релігійної мережі. Висвітлено форми та методи реалізації державної політики щодо РПЦ, основні її засади відносно культових споруд. Обгрунтовано періодизацію процесу закриття та ліквідації культових споруд, визначено регіональні особливості політики партійно-державних структур щодо церковних об'єктів. Охарактеризовано напрями діяльності органів влади та громадськості в сфері охорони сакральних пам'яток у даний період. Встановлено, що ліквідація культових споруд в Україні, найбільш виражена наприкінці 1950-х - на початку 1960-х pp., була цілеспрямованим напрямом державної політики, яка здійснювалася відповідно до визначених КПРС світоглядних й ідеологічних пріоритетів державного керівництва СРСР та УРСР, визначалася особливостями суспільно-політичних трансформацій у країні.

  Скачати повний текст

Вперше у сучасній вітчизняній історіографії системно вивчено політику радянської влади щодо Російської православної церкви в Криму в 1917 - 1941 рр. На підставі дослідження значної кількості історичних джерел, частина з яких уперше введена до наукового обігу, визначено й охарактеризовано основні етапи становлення державно-церковних відносин у даному регіоні. З'ясовано, що в результаті реалізації декрету "Про відокремлення церкви від держави" Російська православна церква в Криму втратила своє значення духовно-культурного осередку регіону, а священослужителі та прихожани зазнали утисків. Доведено неприхований репресивний характер кампанії з вилучення церковних цінностей в Криму, а її наслідки не виправдали очікуваного державою економічного результату, оскільки більшість коштів, одержаних владою за продаж вилученого, витрачалася не за призначенням. Розкрито еволюцію політики радянської влади щодо Російської православної церкви в Криму, розглянуто адміністративні та репресивно-каральні методи її здійснення. Доведено, що ідейно-агітаційна діяльність радянських органів влади в Криму була спрямована на пропаганду та насадження атеїзму, цінностей комунізму, ліквідацію духовності, виразником якої є Російська православна церква.

  Скачати повний текст

Проведено історіографічний аналіз вивчення проблеми з залученням різних видів джерел. Визначено й цілісно реконструйовано основні етапи змін, що торкнулися вищого органу церковного управління - Правлячого Синоду, охарактеризовано становище та характер проведення реформ в адміністративному устрої єпархій. Досліджено державні заходи щодо реформування матеріального та правового становища білого та чорного духовенства в державі. Розкрито тенденції зміни державної політики стосовно початкових освітніх закладів духовного відомства в другій половині XIX ст. На основі аналізу законодавчих документів визначено особливості проведення реформи духовних семінарій та організації наукового та виховного процесів у них. Проаналізовано характер діяльності духовних академій держави в межах введення нових Статутів 1869 та 1884 рр.

  Скачати повний текст