Досліджено досвід самодостатності за умов розділення двох суперечливих традицій: теїстичного і нетеїстичного містицизму з тенденцією перетворення людиною своїх станів, а також постнетеїстичного містицизму, що заперечує насильницьке перетворення та скептично ставиться до перетворювальної діяльності, зокрема до перетворення людиною власних станів. На підставі критерію аналізу концепцій самодостатності виявлено в історичних змінах містичної культури нові взаємини між ненавмисним характером виникнення самодостатності та стимульованим станом самодостатності в містичній культурній традиції, визначено розуміння дійсно самодостатнього переживання в сучасних концепціях як рівноважного стану природних і культурних впливів на людину. Зауважено, що результати дослідження дозволяють по-новому осмислити шляхи та способи перетворення людиною своїх переживань, у тому числі самодостатніх, виявити основні тенденції у розвитку теорії переживання самодостатності.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано теоретичні та методологічні засади філософсько-релігієзнавчого дослідження проблем езотерики. Виявлено визначальні риси езотерики як наукової дисципліни. Виокремлено структурні елементи, наявність яких дає підстави стверджувати про належність теоретичного вчення до езотеричного. Обгрунтовано необхідність встановлення трансцендентальних причин, "умов можливості" езотерики. Визначено зміст базових понять, необхідних для дослідження езотерики, встановлено їх сутнісне та формальне співвідношення. Особливу увагу приділено дослідженню поняття, яке позначає вищу реальність езотерики та не має аксіологічних коннотацій. З'ясовано, що даним вимогам відповідає термін "сакральне" або "священне". На підставі аналізу різних підходів щодо розуміння поняття "езотерика" запропоновано визначення даного поняття. Езотерику запропоновано розуміти як найбільш широке поняття (технічний термін), що охоплює поняття містики та магії. Запропоновано визначати термін "езотерика" як родове щодо відношенню до понять "містика" та "магія", які є її (езотерки) видами. Розкрито сутність поняття "езотерична настанова свідомості" та виокремлено фактори, які впливають на її формування. Проаналізовано перехід від неезотеричних настанов до езотеричної через зміну пластів "живого світу", горизонту, контексту, підгрунтя, що перебувають у тісній залежності. Виокремлено два етапи, необхідні для актуалізації езотеричної настанови свідомості: "прояснення" та "трансцендування". Встановлено необхідні рівні зміни свідомості, які виникають на шляху (в процесі) її розвитку, якими є: MIND, трансперсональна область, екзистенційний рівень, рівень Его, рівень Тіні. Описано види езотерики залежно від розрізнення цілей.

  Скачати повний текст

Проведено історико-філософський аналіз вчення німецьких містиків, зокрема, Хільдегарди Бінгенської, Катерини Сієнської, Й.Екхарта, Й.Таулера, Г.Сузо у контексті європейської ірраціоналістичної традиції. Розкрито сутність понять "містика", "містицизм", "містичний досвід". Реконструйовано та системно проаналізовано структуру духовного досвіду християнського Середньовіччя та умови формування відповідного світогляду. Доведено взаємозв'язок містичних традицій Античності та християнського Середньовіччя. Обгрунтовано значущість містичної традиції християнства у філософській спадщині середньовічної Європи. Встановлено спадкоємність основних концепцій християнських містиків, визначено їх місце у структурі філософського вчення Середньовіччя. Виокремлено та досліджено феномен жіночої містики як складової християнського духовного досвіду західноєвропейської філософії Середніх віків. Показано вплив жіночої християнської містики на розвиток німецької містичної спадщини Середньовіччя.

  Скачати повний текст

Здійснено історико-філософську реконструкцію ісихастського вчення про обоження людської істоти, що завдяки унікальному характеру імплантації духовно-містичного досвіду та практики синтезувало прадавні містичні традиції з ранньохристиянським і середньовічним містицизмом і перетворилось на теоретико-богословське підгрунтя подальшого історичного розвитку греко-візантійської традиції православ'я та вітчизняної "філософії серця". Визначено, що ісихазм є напрямком греко-візантійського християнства, унікальність якого полягає в залученні містичного досвіду до духовно-релігійної практики, що є втіленням синтезу рефлексивно-пізнавальної та ритуально практичної діяльності подвижника-аскетика, світоглядна концепція якого заснована на ідеї обожнення людської істоти шляхом пізнання містичних смислів. Встановлено, що стрижневим загально-світоглядним принципом ісихазму є "необхідність обожнення", який визначає основну церковну ісихастську ідею щодо поведінки індивіда в суспільстві, створюючи ідеал синтезу індивідуального світорозуміння та світоглядної системи суспільства. Розкрито зміст "необхідності обожнення" в історико-філософському аспекті, що є підгрунтям створення світоглядної концепції, яку можна порівняти з українською версією "філософії серця", оскільки дана теорія орієнтується на пошук трансцендентних, відносно раціональності, основ гармонізації індивідуального буття людини.

  Скачати повний текст